Постанова

від 22.06.2017 по справі 509/3615/16-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 509/3615/16-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Бочаров А.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Федусика А.Г.

за участю секретаря : Брижкіної І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, Управління містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИВІЛЬПРОЕКТ" про визнання незаконним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1З.) звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення № 142 - VII XI сесії VII скликання Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 05 травня 2016 року Про затвердження генерального плану та плану зонування селища Великодолинське Овідіопольського району Одеської області , розробленого ТОВ Цивільпроект , в частині затвердження генерального плану смт. Великодолинське, в частині планування санітарно-захисної зони в районі розташування земельної ділянки площею 0,0998.га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Аккаржанська, 57, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5123755300:02:006:0360, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1

- зобов'язати Овідіопольську районну державну адміністрацію Одеської області в особі Управління містобудування та архітектури надати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки, загальною площею 0,0998 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5123755300:02:006:0360, категорія земель за цільовим призначенням, до якої належить земельна ділянка, згідно ст. 19 Земельного кодексу України - землі житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: земельна ділянка № 57, вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське, Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні правовідносини виникли між позивачем та Управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області з підстави неправомірної, на думку позивача, відмови йому у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, загальною площею 0,0998 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В обґрунтування означеної відмови зазначено, що згідно чинного генерального плану смт. Великодолинське, затвердженого рішенням Великодолинської селищної ради № 142-VII від 05.05.2016 року, вказана земельна ділянка знаходиться в санітарно-захисній зоні об'єкту транспорту ТОВ Л.Саваш , розташованого за адресою: смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 4.

Позивач зауважив, що його земельна ділянка фактично розташована в зоні сформованої забудови, зліва та справа від неї знаходяться земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яких побудовані житлові будинки багатьох громадян і, відповідно до положень генерального плану, затвердженого в 1973 році, зазначена земельна ділянка не потрапляла в охоронні зони будь-яких підприємств та ін. Проте, після внесених змін до генерального плану населеного пункту в травні 2016 року, земельна ділянка позивача увійшла до санітарно-захисної зони об'єкту транспорту ТОВ Л.Саваш .

На думку позивача, Великодолинська селищна рада під час розроблення містобудівної документації спільно з проектною організацією, повинна була врахувати дану ситуацію і розглянути питання про можливість скорочення санітарно-захисної зони. Як наслідок, в результаті вчиненої бездіяльності відповідачів, позивачу було відмовлено в наданні будівельного паспорту забудови вищезазначеної земельної ділянки, чим порушено право власності позивача.

Посилаючись на дані обставини, просив задовольнити позов у повному обсязі.

За наслідками розгляду зазначеної справи Овідіопольським районним судом Одеської області 06 квітня 2017 року прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних, конкретизованих, об'єктивних доказів, які б підтверджували факт порушення його прав, свобод та інтересів саме діями, рішеннями або бездіяльністю безпосередньо відповідачів.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В своїй апеляційній скарзі позивач, посилаючись на витяги з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб зазначає про безпідставність встановлення санітарно-захисної зони навколо ТОВ "Саваш" оскільки підприємство не здійснює жодного небезпечного виду діяльності за КВЕД.

Також позивач зазначає про те, що згідно генерального плану санітарно-захисна зона встановлена за адресою смт. Великодолинське, вул. Ентузиастів, 4, а в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначена інша адреса даного підприємства, а саме: смт. Великодолинське, провулок Ентузіастів 4.

На думку ОСОБА_1, суд першої інстанції прийняв оскаржене рішення без з'ясування обставин справи про те, за якою адресою, для якого в дійсності підприємства встановлено санітарно-захисну зону та чи потрапляє земельна ділянка позивача в санітарно-захисну зону з огляду на зазначену розбіжність в адресах підприємства.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є власником земельної ділянки № 57, кадастровий номер 5123755300:02:006:0360, розташованої за адресою: вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське, Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вказану земельну ділянку позивачем отримано у власність на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського нотаріального округу ОСОБА_2

В свою чергу, продавцем земельної ділянки ОСОБА_3, право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №109323 від 12.04.2007 року, виданого на підставі рішення Великодолинської селищної ради №175 від 13.10.2006 року.

05.05.2016 року рішенням ХІ сесії VІІ скликання Великодолинська селищна рада прийняла рішення № 142 Про затвердження генерального плану та плану зонування селища Великодолинське Овідіопольського району Одеської області .

Згідно чинного генерального плану смт. Великодолинське, затвердженого рішенням Великодолинської селищної ради № 142-VIІ від 05.05.2016 року, земельна ділянка, кадастровий номером 5123755300:02:006:0360, що знаходяться за адресою: земельна ділянка № 57, вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське, Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області знаходиться в санітарно-захисній зоні об'єкту транспорту ТОВ Л.Саваш , розташованого за адресою: смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 4.

01.07.2016 року з метою отримання будівельного паспорту забудови вказаної земельної ділянки позивачем було подано до Управління містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області заяву із відповідними документами.

За результатом розгляду поданих документів Управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, з посиланням на приписи Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, листом № 1186/01-13 від 28.08.2016 року повернуло подані позивачем документи, оскільки будівництво житлового будинку на земельній ділянці, розташованій в межах визначеної санітарно-захисної зони суперечить приписам чинного законодавства.

Вирішуючи означену справу, суд першої інстанції виходив того, що № 142 - VII XI сесії VII скликання Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 05 травня 2016 року Про затвердження генерального плану та плану зонування селища Великодолинське Овідіопольського району Одеської області прийнято у повній відповідності до приписів чинного на той час законодавства в межах компетенції відповідача.

Судом першої інстанції зазначено, що чинним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язок селищної ради під час розроблення містобудівної документації спільно з проектною організацією врахувати ситуацію щодо місця розташування земельної ділянки позивача чи розглянути питання про можливість скорочення санітарно-захисної зони.

Також суд першої інстанції вважає, що затвердження санітарної зони ТОВ Л.Саваш здійснено з додержанням не лише приписів чинного законодавства, а й з урахуванням діяльності підприємства, в тому числі відповідно санітарно-гігієнічних норм, санітарної класифікації та з урахуванням впливу об'єкта на навколишнє середовище та здоров'я людини.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 152 ЗК України - держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЗК України - органи місцевого самоврядування не мають права встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Згідно до ст. 155 ЗК України - у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 5 ст. 158 ЗК України визначено, що у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Згідно до ст. 181 ЗК України - землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Відповідно до ст. 186 ЗК України - розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку: а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; в) проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки; г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами; ґ) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів. Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти.

Статтею 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. п. 41 та 42 ч. 1 ст. 26 Закону - прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами, та затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно до ст. 19 Закону України Про землеустрій - до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до ст. 26 Закону - замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Статтею 53 Закону передбачено, що проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів складаються на основі затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів населених пунктів або можуть розроблятись окремою їх частиною. Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів складаються з метою обґрунтування, розробки і подальшої реалізації необхідного обсягу організаційних та інженерно-технічних заходів з освоєння, поліпшення якості земель, їх раціонального використання та охорони, захисту від руйнівних процесів. Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на певний період та поетапно згідно з генеральними планами населених пунктів і визначають: а) цільове призначення земель; б) землі, що знаходяться у власності, користуванні, в тому числі орендовані; в) організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, поліпшення їх якості, рекультивації, консервації; г) необхідність і обсяги економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; ґ) заходи для забезпечення режиму використання земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання, а також відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок встановлення цих зон; д) напрями природоохоронної діяльності. Проекти землеустрою можуть передбачати також формування земельних ділянок державної та комунальної власності за рахунок земель, не наданих у користування. Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів підлягають погодженню комісіями з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, та затверджуються сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до ст. 59 Закону - врахування громадських інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає в прогнозуванні та забезпеченні комплексного розвитку соціальної та інженерної інфраструктури території. Врахування приватних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їхніх прав на землю.

Згідно до ч. 2 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Статтею 17 даного Закону визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, а саме з генерального плану смт. Великодолинське, затвердженого рішенням Великодолинської селищної ради № 142-VII від 05.05.2016 року, земельна ділянка позивача знаходиться в санітарно-захисній зоні об'єкту транспорту ТОВ Л.Саваш , розташованого за адресою: смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 4.

Однак, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за номером 52119520 від 27.01.2016 року про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року, укладеного між ТОВ "Саваш" та Великодолинською селищною радою зазначена інша адреса :смт. Великодолинське, провулок Ентузіастів 4.

Таким чином ТОВ "Саваш" здійснює свою діяльність не за адресою смт.: Великодолинське, вул. Ентузіастів, 4, де, відповідно до генерального плану та плану зонування селища Великодолинське Овідіопольського району Одеської області встановлена санітарно-захисна зона, а за адресою смт. Великодолинське, провулок Ентузіастів 4.

Про ці розбіжності позивачем вказано у позовній заяві, однак судом першої інстанції не надано належної оцінки вказаним обставинам.

Крім того, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чинним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язок селищної ради під час розроблення містобудівної документації спільно з проектною організацією врахувати ситуацію щодо місця розташування земельної ділянки позивача, оскільки врахування громадських інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні є прямим обов'язком органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Отже, оскаржене рішення є неправомірним, оскільки прийняте всупереч вимогам ст. 154 ЗК України, яка забороняє органам місцевого самоврядування встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження, ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та ст. 59 Закону України Про землеустрій , відповідно до яких генеральний план смт. Великодолинське повинен був розроблятися з урахуванням і приватних інтересів, а, отже, й інтересів позивача, який у зв'язку зі встановленням санітарно-захистної зони не може в повній мірі користуватися своєю власністю.

Таким чином вимога щодо визнання незаконним та скасування рішення № 142 - VII XI сесії VII скликання Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 05 травня 2016 року Про затвердження генерального плану та плану зонування селища Великодолинське Овідіопольського району Одеської області , розробленого ТОВ Цивільпроект , в частині затвердження генерального плану смт. Великодолинське, в частині планування санітарно-захисної зони в районі розташування земельної ділянки площею 0,0998.га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Аккаржанська, 57, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5123755300:02:006:0360, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Водночас, стосовно вимоги про зобов'язання відповідача надати будівельний паспорт забудови земельної ділянки апеляційний суд зазначає, що вирішення зазначеного питання не належить до компетенції суду та є виключною компетенцією відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури (структурного підрозділу районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради) .

Суд не може перебирати функції органу містобудування та архітектури, а тому порушене право позивача на будівництво житлового будинку згідно цільового призначення земельної ділянки має бути відновлено шляхом зобов'язання Овідіопольської районної державну адміністрацію Одеської області в особі Управління містобудування та архітектури повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, загальною площею 0,0998 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5123755300:02:006:0360, категорія земель за цільовим призначенням, до якої належить земельна ділянка, згідно ст. 19 Земельного кодексу України - землі житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: земельна ділянка № 57, вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське, Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області та прийняти за наслідком розгляду заяви та поданих документів відповідне рішення.

Під час розгляду справи судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, а також порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, постановлене судове рішення, на підставі ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 202, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 квітня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

- визнати незаконним та скасувати рішення № 142 - VII XI сесії VII скликання Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 05 травня 2016 року Про затвердження генерального плану та плану зонування селища Великодолинське Овідіопольського району Одеської області , розробленого ТОВ Цивільпроект , в частині затвердження генерального плану смт. Великодолинське, в частині планування санітарно-захисної зони в районі розташування земельної ділянки площею 0,0998.га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Аккаржанська, 57, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5123755300:02:006:0360, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

- зобов'язати Овідіопольську районну державну адміністрацію Одеської області в особі Управління містобудування та архітектури повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, загальною площею 0,0998 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5123755300:02:006:0360, категорія земель за цільовим призначенням, до якої належить земельна ділянка, згідно ст. 19 Земельного кодексу України - землі житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: земельна ділянка № 57, вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське, Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області та прийняти за наслідком розгляду заяви та поданих документів відповідне рішення.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379410) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 606,32 грн. відповідно до квитанції №28 від 19.04.2017 року.

Постанова суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: ОСОБА_4

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: А.Г. Федусик