Рішення

від 13.04.2017 по справі 701/319/17-ц

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/319/17-ц

Номер провадження2-о/701/26/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - В.Л. МАРЕНЮКА

при секретарі - Н.В. ФІЛІПЧАК

з участю прокурора - Р.М. РУДЕНКА

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за заявою Керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави: Молодецької сільської ради с. Молодецьке, Маньківського району Черкаської області про визнання майна безхазяйним,

В С Т А Н О В И В :

Керівник Уманської місцевої прокуратури звернувся в суд із заявою про визнання майна безхазяйним.

На підставу своїх вимог спирається на те, що до Маньківсьокого відділу Уманської місцевої прокуратури надійшов лист Молодецької сільської ради з проханням щодо вжиття заходів представницького характеру з метою визначення правового статусу земельної ділянки, а саме - земельну частку (пай) в адміністративних межах Молодецької сільської ради.

Маньківським відділом Уманської місцевої прокуратури встановлено, що 24.11.2001 року померла жителька села Молодецьке ОСОБА_1 (запис акта про смерть від 26.11.2001 № 21).

За даними сільської ради за ОСОБА_2 рахується земельна частка (пай) розміром 1,5412 га за кадастровим номером 7123185500:02:003:0548. З часу смерті спадкоємці за отриманням спадщини не зверталися. За інформацією Молодецької сільської ради у померлої спадкоємці відсутні.

Іншого майна чи майнових прав у ОСОБА_1 немає.

Таким чином, з дня смерті ОСОБА_1, а саме 24.11.2001, вказана земельна ділянка перебуває в невизначеному правовому статусі.

Вартість даної земельної ділянки згідно інформації відділу ДГК в Маньківському районі про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.03.2017 становить 78735 грн.

Спадкоємці ОСОБА_1 у встановлений законом строк спадщину не прийняли, свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалося, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.03.2017. Отже, на спадщину, яка залишилася після смерті спадкодавця, ніхто не претендує.

В абзаці 3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 № 7 надано роз'яснення з приводу застосування правила книги шостої ЦК України до спадкових правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року. Так, у разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується вчинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Водночас, за інформацією Молодецької сільської ради Маньківського району у ОСОБА_1 спадкоємці відсутні та після його смерті спадщину ніхто не прийняв.

Відповідно до Положення Про Спадковий реєстр , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5, лише зі Спадкового реєстру можливо отримати достовірну інформацію про наявність (відсутність) заведеної спадкової справи.

Так, згідно з інформацією зі Спадкового реєстру, наданою державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 у даному реєстрі відсутні відомості про наявні заповіти, спадкові договори, відкриті спадкові справи та видані свідоцтва про спадщину після смерті ОСОБА_1, що підтверджує той факт, що вже більше 16 років на спадщину останньої ніхто не претендує.

Отже, Молодецька сільська рада була державним органом, який уповноважений взяти земельну ділянку на баланс, але з часу смерті ОСОБА_1 вона не вчинила жодних дій для переходу земельної ділянки у власність держави. Таким чином, вищезазначена земельна ділянка не має власника та її правовий статус є невизначеним.

Невизначеність правового статусу земельної ділянки, що залишилась після смерті ОСОБА_1, не дає змоги органу місцевого самоврядування використовувати її за призначенням або ж передати за плату в користування з метою наповнення місцевого бюджету для забезпечення виконання власних та делегованих функцій.

У зв'язку з цим, звертаючись до суду із заявою про визнання спадщини на невитребувані земельні частки (паї), безхазяйним майном прокурор реалізує свої представницькі повноваження у сфері охорони землі, яка є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, шляхом подачі даної заяви, що і змусило Керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави: Молодецької сільської ради , звернутись з відповідною заявою до суду.

Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав.

Представник Молодецької сільської ради, Маньківського району, Черкаської області не заперечував проти задоволення вимог прокурора.

Суд, вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: до Маньківсьокго відділу Уманської місцевої прокуратури надійшов лист Молодецької сільської ради з проханням щодо вжиття заходів представницького характеру з метою визначення правового статусу земельної ділянки, а саме - земельну частку (пай) в адміністративних межах Молодецької сільської ради.

Маньківським відділом Уманської місцевої прокуратури встановлено, що 24.11.2001 померла жителька села Молодецьке ОСОБА_1 (запис акта про смерть від 26.11.2001 № 21).

За даними сільської ради за ОСОБА_2 рахується земельна частка (пай) розміром 1,5412 га за кадастровим номером 7123185500:02:003:0548. З часу смерті спадкоємці за отриманням спадщини не зверталися. За інформацією Молодецької сільської ради у померлого спадкоємці відсутні.

Іншого майна чи майнових прав у ОСОБА_1 немає.

Таким чином, з дня смерті ОСОБА_1, а саме -24.11.2001, вказана земельна ділянки перебуває в невизначеному правовому статусі.

Вартість даної земельної ділянки інформації відділу Держгеокадастру в Маньківському районі про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.03.2017 становить 78735 грн.

Спадкоємці ОСОБА_1 у встановлений законом строк спадщину не прийняли, свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалося, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.03.2017. Отже, на спадщину, яка залишилася після смерті спадкодавця, ніхто не претендує.

В абзаці 3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 № 7 надано роз'яснення з приводу застосування правила книги шостої ЦК України до спадкових правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року. Так, у разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується вчинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Крім цього, відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави.

Отже, норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Водночас, за інформацією Молодецької сільської ради Маньківського району у ОСОБА_1 спадкоємці відсутні та після його смерті спадщину ніхто не прийняв.

Відповідно до Положення Про Спадковий реєстр , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5, лише зі Спадкового реєстру можливо отримати достовірну інформацію про наявність (відсутність) заведеної спадкової справи.

Так, згідно з інформацією зі Спадкового реєстру, наданою державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, у даному реєстрі відсутні відомості про наявні заповіти, спадкові договори, відкриті спадкові справи та видані свідоцтва про спадщину після смерті ОСОБА_1, що підтверджує той факт, що вже більше 16 років на спадщину останньої ніхто не претендує.

Згідно з п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 555 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, та якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

За ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України 1990 року суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Отже, Молодецька сільська рада була державним органом, який уповноважений взяти земельну ділянку на баланс, але з часу смерті ОСОБА_1 вона не вчинила жодних дій для переходу земельної ділянки у власність держави. Таким чином, вищезазначена земельна ділянка не має власника та її правовий статус є невизначеним.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 1-1/99, прокурор або його заступник, звертаючись до суду самостійно визначають і обґрунтовують у заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в суді.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля перебуває під особливою охороною держави, оскільки є основним національним багатством. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Невизначеність правового статусу земельної ділянки, що залишилась після смерті ОСОБА_1, не дає змоги органу місцевого самоврядування використовувати її за призначенням або ж передати за плату в користування з метою наповнення місцевого бюджету для забезпечення виконання власних та делегованих функцій.

У зв'язку з цим, звертаючись до суду із заявою про визнання спадщини на невитребувані земельні частки (паї), безхазяйним майном прокурор реалізує свої представницькі повноваження у сфері охорони землі, яка є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, шляхом подачі даної заяви.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 137 ЦК УРСР майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів. Оскільки законодавство, повноваження органів і процедура визнання майна безхазяйним змінились, вбачається за необхідне визнати не успадковану земельну ділянку ОСОБА_1 безхазяйним майном і передати його тогочасному суб'єкту права державної власності на землю - Молодецькій сільській раді - у судовому порядку, а тому вимоги викладені в позову підлягають до повного задоволення.

На підставі ст. ст. 11, 218, 274, 277, 278 ЦПК України, ст. 121 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 5 ЦК України, ст. 137, 555 ЦК УРСР, ст. 4 ЗК України 1990 року, -

В И Р І Ш И В:

Визнати спадщину яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 - земельну частку (пай) розміром 1,5412 гектари в адміністративних межах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, вартістю 78735 грн., безхазяйним майном та передати її у власність територіальної громади с. Молодецьке, Маньківського району, Черкаської області в особі Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.

СУДДЯ В.Л. МАРЕНЮК