Постанова

від 16.03.2017 по справі 808/332/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року 10 год. 45 хв.Справа № 808/332/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Фараон до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Фараон (далі іменується - позивач, ПП Фараон ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати постанову про накладення стягнення, передбаченого ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів № 000030 від 29.12.2016 на суму 174 579,99 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області №000030 від 29.12.2016 року. ПП Фараон вважає, що відповідач не дотримався вимог чинного законодавства з основних засад державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності під час вирішення питання про направлення матеріалів до Держпродспоживслужби для отримання згоди на проведення позапланового заходу. Держпродспоживслужба також не з'ясувала наявність підстав для проведення позапланової перевірки, не перевірила факти викладені в заяві гр.ОСОБА_1 Вважає, що позапланова перевірка ПП Фараон проведена з численними порушеннями вимог законодавства України, а тому постанова № 000030 від 29.12.2016 року підлягає скасуванню.

16.03.2017 до суду надійшло клопотання (вх. № 7926) від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує.

У судове засідання прибув представник відповідача ОСОБА_2, яка проти позовних вимог заперечила, з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов від 16.03.2017. Зокрема, вказує, що перевірка проводилась в присутності керівника ПП Фараон ОСОБА_3 на підставі звернення звернення гр. ОСОБА_1, оскільки наявність звернення фізичної особи про порушення її права в сфері захисту прав споживачів та отримання згоди Держпродспоживслужби є достатньою підставою для проведення позапланового заходу. Зауважує, що підставою винесення оскаржуваної постанови про накладення стягнення, передбаченого статтею 23 Закону України Про захист прав споживачів є акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів та протокол випробувань № УПС 020308, складений ПП Укрпромсерт 25.11.2016. Крім того, у письмових поясненнях від 16.03.2017 вказала, що окремі дефекти рішення контролюючого органу, за умови, що зі змісту останнього можна чітко зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються санкції, їх розмір тощо), не можуть бути підставою для визнання рішення протиправним та скасування. Враховуючи викладене, просить у позові відмовити.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

18.10.2016 року на підставі звернення гр. ОСОБА_1, згоди Держпродспоживслужби від 10.10.2016 року №603-155-6/15073, наказу по Головному управлінню Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 17.10.2016 року № 105/і-06, направлення на проведення перевірки №000187/і-06 від 17.10.2016 року спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області проведено позапланову перевірку щодо додержання законодавства про захист прав споживачів Приватним підприємством Фараон на АЗС Фараон за адресою: 72318, Запорізька обл., м. Мелітополь, пр. 50-річчя ПеремогиАДРЕСА_1.

18.10.2016 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області було прийнято рішення № 5 про відбір зразків продукції ПП Фараон для проведення експертизи (випробування). 18.10.2016 складено акт відбору зразків продукції.

Відповідно до протоколу випробувань № УПС 657/1127-1-16 від 25.11.2016 наданий зразок продукції, а саме: палива дизельного ДТ-3-К5 сорт F (вміст сірки в паливі - до 10 мг/кг) не відповідає вимогам додатку № 2 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив № 927 від 01.08.2013 та ДСТУ 7688:2015 Паливо дизельне євро. Технічні умови.

За результатами перевірки уповноваженими особами відповідача було складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000086 та прийнято постанову № 000030 від 29.12.2016 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачів у розмірі 174 579,99 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовані Законом України Про захист прав споживачів від 12.05.1991 № 1023-XII.

Відповідно до статті 4 Закону України Про захист прав споживачів , споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Згідно з пункту 6 частини першої статті 21 Закону України Про захист прав споживачів , крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, крім іншого, якщо: 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою.

Відповідно до пунктів 2, 3, 13 частини першої статті 26 Закону України Про захист прав споживачів , центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, крім іншого, перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення заходів державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів наведеним законом не врегульовано. Суд вважає необхідним керуватися положеннями Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності дія якого, відповідно до частини першої статті 2 поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності однією з підстав для здійснення позапланових заходів контролю є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Судом встановлено, що 10.09.2016 ОСОБА_1 звернувся з заявою до керівника Управління захисту прав споживачів Запорізької області. В своїй заяві повідомив про те, що був у відрядженні у м. Мелітополь, заїхав на АЗС Фараон , залити диз. палива. Проїхав 50 км, автомобіль почав працювати нестабільно. Просив провести перевірку якості нафтопродуктів, відповідність встановленим вимогам.

Відповідачем, в порядку встановленому статті 6 закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності отримана згода № 603-155-6/15073 від 10.10.2016 на проведення позапланового заходу контролю від Держпродспоживслужби. Підставою для позапланової перевірки зазначено обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 23 Закону України Про захист прав споживачів , у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України Про захист прав споживачів , органу державного нагляду (контролю) необхідно встановити факт реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища.

В порушення вимог частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зі звернення гр. ОСОБА_1, а також документів наданих сторонами до матеріалів справи судом не вбачається будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві.

Зокрема, із заяви громадянина ОСОБА_4 не вбачається, коли саме здійснено заправку автомобіля на АЗС Фараон (дата придбання диз.палива). Крім того, не надано доказів того, що саме скаржник заправився на АЗС Фараон , не надано жодного доказу, що зупинку його авто спричинило саме пальне, яким він заправився на АЗС Фараон , а не природній знос певних агрегатів автомобіля чи інші обставини. З копії чека не встановлено, яким саме вид палива придбаний заявником, зазначено лише Диз.паливо на суму 199,84 грн.

Під час проведення позапланового заходу відповідач зобов'язаний був з'ясувати вид пального, яким заправлявся споживач, а також встановити наявність у реалізації на момент проведення перевірки саме цього пального.

Разом з тим, у вересні 2016 року, яким датована заява гр. ОСОБА_1, на реалізації АЗС Фараон знаходилося дизельне пальне Євро-5 ДП-3-К5, що підтверджується видатковими накладними, товаро-транспортними накладними та сертифікатами якості.

З акту перевірки вбачається, що в ході її проведення відповідачем відбирались зразки палива дизельного ДТ-3-К5, сорт F (вміст сірки в паливі - до 10 мг/кг) (завод-виробник Мозирський НПЗ Республіка Білорусь) для перевірки його якості.

Так, з метою встановлення єдиного порядку організації та здійснення робіт, пов'язаних з контролюванням якості товарної нафти та нафтопродуктів наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 № 271/121 затверджена Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Згідно з підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Інструкції, проби повинні відбиратись під час приймання, зберігання, відпуску нафти та/або нафтопродуктів і в усіх інших випадках, коли необхідно визначити їх якість в обсязі приймально-здавальних, контрольних, повних випробувань або за окремими показниками якості. Підготовку посуду, пробовідбірників і відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог ДСТУ 4488.

Згідно з підпункту 4.2.5 пункту 4 Інструкції, під час відбирання проб для випробувань у сторонніх акредитованих або атестованих лабораторіях, а також під час проведення перевірок якості нафти та нафтопродуктів складається акт за формою 2-НК у двох примірниках, один з яких разом з пробою направляється до лабораторії. Другий примірник залишається на підприємстві, на якому відбиралася проба нафти та/або нафтопродуктів. Термін зберігання актів відбирання проб - 3 роки.

Як встановлено з акту перевірки, посадовими особами відповідача не було складено акт за формою 2-НК, що не заперечується і представником відповідача.

Крім того, як встановлено судом, оскаржувана постанова винесена на підставі акту перевірки, яким, як зазначено у постанові, встановлено таке: реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середивища щодо однієї партії товару - палива дизельного ДТ-3-К5, сорт F (вміст сірки в паливі - до 10 мг/кг) (завод-виробник Мозирський НПЗ Республіка Білорусь), який не відповідає вимогам додатку №2 Технічного регламенту щодо вимог щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 № 927, та ДСТУ 7688:2015 Паливо дизельне євро. Технічні умови протокол випробувань № УПС 657/1127-1-16 від 25.11.2016.

Разом з тим, в акті перевірки не вбачається посилань на вчинені позивачем порушення, вказано лише, що на лабораторні дослідження відібрано зразок палива дизельного ДТ-3-К5, сорт F (вміст сірки в паливі - до 10 мг/кг) (завод-виробник Мозирський НПЗ Республіка Білорусь).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу пункту 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що згідно з частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено у повному обсязі обґрунтованість та правомірність прийняття посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області постанови про накладення на ПП Фараон стягнення, передбаченого статтею 23 Закону України Про захист прав споживачів № 000030 від 29.12.2016 на суму 174 579,99 грн.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову про накладення на Приватне підприємство Фараон стягнення, передбаченого статті 23 Закону України Про захист прав споживачів № 000030 від 29.12.2016 на суму 174 579,99 грн.

Присудити на користь Приватного підприємства Фараон (код ЄДРПОУ 20500868) судовий збір у розмірі 2 618,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімнадцять) гривень 68 (шістдесят вісім) коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області ( код ЄДРПОУ 40311343).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко