Постанова

від 16.11.2016 по справі 804/4245/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 р. Справа № 804/4245/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю АТСФ про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АТСФ , в якому позивач просить суд: стягнути з відповідача податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в загальному розмірі 84899,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю АТСФ не сплатило у встановлені законодавством строки узгоджені податкові зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, що призвело до виникнення податкового боргу в загальному розмірі 84899,50 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі податкового органу та про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Від представника відповідача до суду подано заперечення, в якому зауважено, що за розрахунком позивача щомісячна сума податку складає 24082,90 грн., проте відповідач не погоджується з цією сумою, оскільки згідно із податковими деклараціями з плати за землю, які були направлені на адресу позивача 12.02.2016 року, 16.02.2016 року та 02.03.2016 року, щомісячна ставка земельного податку складає 10034,54 грн. Тому, на думку відповідача, податковий борг повинен бути перерахований в сторону зменшення.

16.11.2016 року в судовому засіданні представник відповідача питання щодо переходу розгляду справи у письмове провадження залишив на розсуд суду.

У відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю АТСФ (код ЄДРПОУ 35165092) як платник земельного податку перебуває на податковому обліку у Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Як зазначається в адміністративному позові, станом на 17.06.2016 року відповідач має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 84 899,50 грн.

Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб виник внаслідок:

- несплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкового розрахунку земельного податку №1600010294 від 19.02.2016р. в сумі 24082,90 грн. по терміну сплати 01.03.2016 р., з урахуванням переплати 11432,10 грн. сума боргу складала 12650,80 грн.;

- несплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкового розрахунку земельного податку №1600010294 від 19.02.2016р. в сумі 24082,90 грн. по терміну сплати 30.03.2016 р.;

- несплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкового розрахунку земельного податку №1600010294 від 19.02.2016р. в сумі 24082,90 грн. по терміну сплати 30.04.2016 р.;

- несплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкового розрахунку земельного податку №1600010294 від 19.02.2016р. в сумі 24082,90 грн. по терміну сплати 30.05.2016 р.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 36.1, п. 36.2 ст. 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю та орендної плати за землі державної або комунальної власності.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пункту 286. 3 ст. 286 Податкового кодексу України платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкові зобов'язання щодо плати за землю, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за поточний рік, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України).

За приписами пп.62.1.1, пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як зазначено у п.11 Розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , затвердженого 07.04.2016р. наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

Позивачем до суду надано зворотній бік облікової картки платника податків по земельному податку з юридичних осіб станом на 11.10.2016 року, згідно якої за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 84899,50 грн.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

З матеріалів справи, а саме листа Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС, який був направлений керівнику ТОВ АТСФ на адресу пр.-т. Петровського, буд.34, м. Дніпропетровськ, 49017, вбачається, що надіслана відповідачем засобами пошти податкова декларація з плати за землю за 2016 рік складено з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст. 48 ПКУ, а саме - не вірно вказано обов'язкові реквізити - код органу місцевого самоврядування за місцезнаходження земельної ділянки за КОАТУУ, що не є кодом КОАТУУ ДПІ в АНД районі м.Дніпропевовська та не вірно зазначено тип декларації (вказано нова звітна , яка подається за звітній період із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації. Станом на 19.02.2016 року відповідачем не було надано звітної декларації з плати за землю. Таким чином, нова звітна декларація не була прийнята податковим органом до розгляду. Також, податковим органом відповідачу було запропоновано надати податкову декларацію з плати за землю, оформлену згідно вимог чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що згідно абз. 1 п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (в тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, чинним законодавством врегульовано права та обов'язки платників в разі виникнення відповідних обставин змінити раніше задекларовані показники, шляхом подання уточнюючих декларацій.

Проте, під час судового розгляду відповідачем не надано доказів щодо подання до податкового органу уточнюючого розрахунку платником.

Таким чином, податковий борг відповідача станом на 11.10.2016 року не скасовано, не списано і не погашено в добровільному порядку.

Заборгованість відповідача по платежам до бюджету підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом, долученою до матеріалів справи.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою погашення податкового боргу було сформовано у відношенні відповідача податкову вимогу від 03.03.2016 року №84-17 про сплату суми податкового боргу в розмірі 12650,80 грн., яка була отримана відповідачем 14.03.2016 року.

Відповідачем не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, які зазначені в податковій вимозі, отже, вищевказана податкова вимога не є відкликаною та нові податкові вимоги, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, на адресу платника податків не направлялись.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою.

Відповідно до п.20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 84899,50 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд виходить із того, що згідно положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат суб'єктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення суб'єкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю АТСФ (код ЄДРПОУ 35165092), податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 84899,50 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_1