Ухвала

від 12.04.2017 по справі 826/3430/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3430/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Інфокс (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач 1), управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неподання висновку до відповідачу 2 про повернення на розрахунковий рахунок позивача помилково сплачені кошти у розмірі 117 068, 20 грн.; зобов'язання відповідача 1 скласти та подати для виконання відповідачу 2 висновок про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ Інфокс 117 068, 20 грн. помилково сплаченого земельного податку та орендної плати з відповідного бюджету; стягнення з місцевого бюджету Голосіївського району на користь ТОВ Інфокс 117 068, 20 грн. помилково сплаченого земельного податку та орендної плати.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ Інфокс задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Голосіївському районі щодо неприйняття рішення щодо повернення помилково сплачених коштів. Зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі розглянути заяву ТОВ Інфокс про повернення помилково сплачених коштів та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2015 № К/800/51391/14, К/800/52078/14 касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, ТОВ Інфокс задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.11.2015 № К/800/51391/14, К/800/52078/14 зазначено, що для правильного вирішення спору необхідно було встановити обставини наявності/відсутності у позивача надмірної сплати грошових зобов'язань, податкового боргу, заяви про повернення коштів із зазначенням напряму їх перерахування , вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не перевірили чи був позивач користувачем земельної ділянки у період за який, на його думку, помилково вносилась до бюджету плата за землю. Перевірка вказаних обставин має вирішальне значення для розгляду справи, адже підтвердить або спростує наявність фактичної переплати податкових зобов'язань у позивача .

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 14 листопада 2016 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо неподання висновку до управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ Інфокс помилково сплачених коштів у розмірі 117 068, 20 грн. Зобов'язав Державну податкову інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві скласти та подати для виконання до Управління ДКС України у Голосіївському районі висновок про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ Інфокс 117 068, 20 грн. помилково сплаченого земельного податку та орендної плати з відповідного бюджету. В решті позовних вимог - відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, між ТОВ Інфокс та Київською міською радою на підставі рішення Київської міської ради № 167/669 від 23 грудня 1999 року було укладено договори, а саме:

- від 04 квітня 2001 року на право тимчасового довгострокового користування землею (загальна площа - 0, 0387 га на вул. Боженка, 20 у Залізничному районі міста Києва, на 10 (десять) років);

- від 22 січня 2001 року про оренду земельної ділянки (загальна площа - 0, 3447 га на вул. Боженка, 20 у Залізничному районі міста Києва, на 50 (п'ятдесят) років).

Рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-38/11826-2012 від 09 жовтня 2012 року було встановлено факт припинення правових відносин за вказаними договорами між позивачем та Київською міською радою з 04 грудня 2006 року, з моменту укладення договору купівлі-продажу нежилих будівель, відповідно до якого позивач продав, а ТОВ Т.П. Петроліум придбало нежилі будівлі.

Разом з тим, ТОВ Інфокс після встановлення судом факту припинення договірних відносин з Київською міською радою продовжувало сплачувати земельний податок та орендну плату по орендованим земельним ділянкам по березень 2013 року включно.

Враховуючи сплату позивачем за податковими повідомленнями-рішеннями відповідача 1 штрафних санкцій з орендної плати за землю, на думку позивача, йому підлягає поверненню переплачена у період з 09 жовтня 2012 по 24 квітня 2013 року земельний податок та орендна плата у розмірі 117 068, 20 грн.

Позивачем на підтвердження надмірної сплати до бюджету коштів в розмірі 117 068, 20 грн. було надано суду акти звіряння розрахунків між ТОВ Інфокс та відповідачем 1, а саме:

- акт № 5022-20 від 02.12.2013 року, згідно якого у ТОВ Інфокс із земельного податку з юридичних осіб наявна переплата (позитивне сальдо розрахунків з бюджетом) в розмірі 6 853, 62 грн.;

- акт № 5024-20 від 02.12.2013 року, згідно якого у ТОВ Інфокс із орендної плати з юридичних осіб наявна переплата (позитивне сальдо розрахунків з бюджетом) в розмірі 110 214, 58 грн.

Позивач звернувся до податкового органу з листами: № 123/12-13 від 02 грудня 2013 року про повернення помилково сплачених коштів по орендній платі за землю у розмірі 110 214, 58 грн. (на п/р № 26002300003788, ПАТ ФІНЕКСБАНК м. Київ, МФО 380311) та № 124/12-13 від 02 грудня 2013 року про повернення помилково сплачених коштів по земельному податку у розмірі 6 853, 62 грн. (на п/р № 26002300003788, ПАТ ФІНЕКСБАНК м. Київ, МФО 380311), всього підлягає поверненню сума у розмірі 117 068, 20 грн.

Проте, позивач своїм листом № 33/04-13 від 24 квітня 2013 року просив відповідача 1 повернути йому надмірно сплачені кошти в розмірі 129 941, 61 грн.

Листом № 8405/10/26-50-15-03-12 від 06 грудня 2013 року відповідач 1 повідомив позивача про те, що відповідь на листи ТОВ Інфокс про повернення помилково сплачених коштів, податковий орган зможе надати лише після одержання відповіді на свій запит від 06 грудня 2013 року (щодо визначення статусу земельних ділянок), до Департаменту земельних ресурсів КМДА та Головного управління Держземагенства у місті Києві, оскільки у ДПІ знаходяться суперечливі дані щодо суб'єктів господарювання, які використовували та використовують земельні ділянки (кадастровий № 8000000000:72:219:014, договір оренди від 04.04.2001 № 72-6-00020 (оренда на 50 років) та кадастровий № 8000000000:72:219:026, тимчасове користування на 10 років, термін дії скінчився) протягом 2012-2013 років. Так, відповідно до бази даних Кадастр по юридичним особам станом на 30.08.2013 року власником вказано ТОВ Інфокс (код ЄДРПОУ 14289688), в той же час згідно копії постанови Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року по справі № 5011-38/11826-2012 року убачається, що право власності від ТОВ Інфокс перейшло до ТОВ Т.П. Петроліум .

Листом № 02-01/14 від 17 січня 2014 року позивач направив податковому органу всю інформацію щодо статусу земельних ділянок, яка була отримана ним 17.01.2014 року.

Однак, як підтверджується матеріалами справи, відповідач не повідомив позивача про результати розгляду його заяви про повернення надміру сплачених коштів та не підготував відповідний висновок про повернення надміру сплачених коштів.

Вважаючи вказану бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно із підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України 21.12.2010 N 974/1597/499, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1386/18681 (далі - Порядок, діяв протягом 21.01.2011- 25.02.2014, тобто в період звернення позивача 02.12.2012), заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі. Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: на поточний рахунок платника податку в банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, незалежно від виду бюджету; готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно із пунктом 7 Порядку, орган державної податкової служби на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Згідно із зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний місцевий фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

За платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу державної податкової служби.

Орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, територіальному органу Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 10 Порядку, на підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 N 226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за N 1000/7288 (в редакції наказу Державного казначейства України від 29.05.2008 N 181).

З аналізу наведених норм слідує, що прийняття податковим органом висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань обумовлене існуванням таких обставин: наявність надмірної сплати грошових зобов'язань, відсутність боргу у платника податків, подання платником заяви про повернення коштів із зазначенням напряму їх перерахування.

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

За змістом пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пунктів 288.1 і 288.2 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Отже, необхідною умовою, яка зобов'язує платників сплачувати плату за землю (орендну плату та земельний податок), є користування земельною ділянкою на підставі договору.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції на виконання висновків і мотивів, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.11.2015 року, приймаючи справу до провадження, зобов'язав сторони надати додаткові письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин викладених у рішенні Вищого адміністративного суду України.

Крім того, ухвалою від 28.09.2016 року суд першої інстанції зобов'язав відповідача 1 надати наступну інформацію:

- чи було ТОВ Інфокс користувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:219:014 та 8000000000:72:219:026 та якщо було, то в який період;

- щодо наявності/відсутності у ТОВ Інфокс податкового боргу із плати за землю (орендної плати та земельного податку) станом на квітень 2013 року;

- щодо наявності/відсутності у ТОВ Інфокс надмірної сплати грошових зобов'язань із плати за землю (орендної плати та земельного податку) станом на квітень 2013 року;

- щодо строків подання ТОВ Інфокс заяв про повернення сплачених коштів із зазначенням напряму їх перерахування.

Відповідачем 1 на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду було надано інформацію, що відповідно до витягу з бази даних ПК Кадастр по юридичним особам станом на 01.09.2016 року (ділянки, на яких зареєстровані документи, що посвідчують право) за ТОВ Інфокс (14289688) зареєстровані земельні ділянки, а саме:

- кадастровий номер 8000000000:72:219:026, площею 0, 0387 га, на підставі договору оренди від 04.04.2001 № 72-6-00093 (тимчасове користування на 10 років (термін дії скінчився), яка розташована за адресою м. Київ, вул. Боженка, 20, цільове використання реконструкції, експлуатації та обслуговування офісних будівель;

- кадастровий номер 8000000000:72:219:014, площею 0, 3447 га, на підставі договору оренди від 04.04.2001 року № 72-6-00020 (оренда на 50 років), яка розташована за адресою м. Київ, вул. Боженка, 20, цільове використання реконструкції, експлуатації та обслуговування офісних будівель.

Для встановлення фактичного землекористувача чи орендаря вищевказаних земельних ділянок відповідачем 1 було направлено запити до:

- Департаменту земельних ресурсів КМДА, лист від 06.12.2013 року № 2404/9/26-50-15-03-11;

- Головного управління Держземагенства у місті Києві, лист від 06.12.2013 року № 2405/9/26-50-15-03-11.

18.12.2013 року, отримано лист № 5420 від Головного управління Держземагенства у місті Києві, що згідно отриманих даних від Департаменту земельних ресурсів КМДА, дані земельні ділянки обліковуються за ТОВ Інфокс .

26.12.2013 року, отримано лист № 05707-27193 від Департаменту земельних ресурсів КМДА, з підтвердженням відомостей, що до 01.01.2013 року дані земельні ділянки обліковувалися за ТОВ Інфокс .

Станом на 31.12.2013 року в інтегрованій картці платника податку ТОВ Інфокс по орендній платі з юридичних осіб обліковується переплата в сумі 110 214, 58 грн., по земельному податку з юридичних осіб в сумі 6 853, 62 грн. Переплата виникла за рахунок поданих уточнюючих розрахунків .

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до статті 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Господарський суд міста Києва у своєму рішенні від 09.10.2012 року № 5011-38/11826-2012 за позовом ТОВ Інфокс до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 04.04.2001 року та договору оренди земельної ділянки від 22.01.2001, встановив, що 04.12.2006 року між позивачем та ТОВ Т.П. Петроліум був укладений договір купівлі-продажу нежилих будівель, відповідно до якого позивач продав, а ТОВ Т.П. Петроліум купило нежилі будівлі, що знаходяться у місті Києві по вул. Боженка, 20, а саме нежилий будинок (літ. А) площею 685,40 кв. м., нежилий будинок (літ. Б) площею 81, 60 кв. м, нежилий будинок (літ. В) площею 54,90 кв. м., всього 821,90 кв. м.

04.12.2006 року між позивачем та ТОВ Т.П. Петроліум був підписаний акт прийому-передачі нежилих будівель, відповідно до якого останній прийняв вказане майно. Таким чином позивач мав у власності нерухоме майно та орендував за договорами земельні ділянки на яких розміщено це майно. В подальшому позивач продав це нерухоме майно іншій особі, відповідно до якої, в силу наведених вище норм права, перейшли договірні права оренди вказаних земельних ділянок на тих самих договірних умовах, які були у позивача, при цьому права та обов'язки останнього за цими договорами оренди земельної ділянки припинились .

Тобто, суд зазначає, що наведеним рішенням Господарського суду міста Києва встановлено факт припинення правових відносин за вказаними договорами між позивачем та Київською міською радою з 04 грудня 2006 року, з моменту укладення договору купівлі-продажу нежилих будівель, відповідно до якого позивач продав, а ТОВ Т.П. Петроліум придбало нежилі будівлі, які були придбані позивачем у Київської міської ради.

З моменту укладання позивачем з ТОВ Т.П. Петроліум договору купівлі-продажу нежилих будівель, що знаходяться у місті Києві по вул. Боженка, 20, а саме нежилий будинок (літ. А) площею 685,40 кв. м., нежилий будинок (літ. Б) площею 81,60 кв. м, нежилий будинок (літ. В) площею 54,90 кв. м., всього 821,90 кв. м. 04.12.2006 року, права та обов'язки за договорами оренди земельної ділянки від 04.04.2001 року та від 22.01.2001 року для ТОВ Інфокс припинилися, оскільки перейшли до ТОВ Т.П. Петроліум .

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що ТОВ Інфокс не може нести відповідальність та зазнавати юридичних наслідків у зв'язку з недотриманням ТОВ Т.П. Петроліум норм податкового законодавства, які стосуються орендної плати з юридичних осіб та земельного податку з юридичних осіб.

Також, відповідач 1 повідомив суду, що станом на 31.12.2013 року в інтегрованій картці платника податку ТОВ Інфокс по орендній платі з юридичних осіб обліковується переплата в сумі 110 214, 58 грн., по земельному податку з юридичних осіб в сумі 6 853, 62 грн., що додатково підтверджується актами № 5022-20, № 5024-20 від 02.12.2013 року.

В той же час, відповідач 1 не зазначає про існування у позивача податкового боргу з інших податків чи зборів, а тому суд виходить з того, що податкова заборгованість у ТОВ Інфокс була відсутня.

Судом встановлено, що заяви позивача про повернення помилково сплачених коштів, викладені у формі листів № 123/12-13 та № 124/12-13 від 02.12.2013 року містять обов'язковий реквізит, встановлений пунктом 6 Порядку, а саме: напрям перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені, зокрема: на поточний рахунок платника податку в банку - на п/р № 26002300003788, ПАТ ФІНЕКСБАНК м. Київ, МФО 380311.

У зв'язку з чим, враховуючи, що листи-заяви позивача відповідають вимогам викладених положень та враховуючи відсутність у позивача заборгованості з податків і зборів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач 1 повинен був підготувати висновок про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в сумі 110 214, 58 грн. і по земельному податку з юридичних осіб в сумі 6 853, 62 грн. та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи вказаних дій відповідачем 1 не вчинено, а тому суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання відповідача скласти та подати для виконання до управління ДКС України у Голосіївському районі висновок про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ Інфокс 117 068, 20 грн. помилково сплаченого земельного податку та орендної плати з відповідного бюджету.

Окрім того, як убачається із матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги відповідачем не було надано доказів сплати судового збору.

Ухвалою суду від 02 березня 2017 року скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Проте, 06 квітня 2017 року апелянтом було подано до суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надано оригінал платіжного доручення № 135 від 28 березня 2017 року, у зв'язку з чим виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 02 березня 2017 року.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 12.04.2017 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Коротких А. Ю.