Ухвала

від 21.12.2016 по справі 808/8352/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2016 рокусправа № 808/8352/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 808/8352/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос" до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

09 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЙМОС» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2015 року №0000652203. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на безпідставність висновків, зроблених податковим органом в акті перевірки стосовно нереальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Віанор Пром» та не підтвердження факту отримання від останнього нафтопродуктів на адресу позивача. Господарські операції між позивачем та його контрагентом-постачальником мали реальних характер, поставка товарів підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 20 травня 2015 року №0000652203.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин у справі, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Деймос» (код ЄДРПОУ 22123832) зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 14.06.2001 № 11031050002001503, адреса: 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 124/1, знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя з 27.06.2001 за № 559 та є платником ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом платника ПДВ від 01.12.2004 № 11638100.

З 20.04.2015 по 24.04.2015 фахівцями ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, на підставі направлення від 20.04.2015 № 147, відповідно до наказу від 20.04.2005 № 206 та згідно зі ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Деймос з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 та з податку на додану вартість за період з 01.03.2013 по 28.02.2015 при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ Віанор Пром (код ЄДРПОУ 38629540).

24.04.2015 року за результатами проведеної перевірки складено акт № 1574/08-27-22-03/22123832.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.03.2013 по 28.02.2015 по взаємовідносинам з ТОВ «Віанор Пром» (код ЄДРПОУ 38629540) на суму 12 699,00 грн., у т.ч.: за липень 2013 року у сумі 9 494 грн.; за жовтень 2013 року у сумі 3 205 грн.

20.05.2015, на підставі акту перевірки № 1574/08-27-22-03/22123832 від 24.04.2015 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15 873,75 грн., у т.ч. за основним платежем 12 699 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3174,75 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у липні та жовтні 2013 року позивач мав фінансового-господарські відносини з ТОВ «Віанор Пром» (код ЄДРПОУ 38629540) з поставки нафтопродуктів, на підставі договору № 28 від 03.06.2013.

03.06.2013 між ТОВ «Деймос» (покупець) та ТОВ «Віанор Пром» (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №28, за умовами якого постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених у договорі, нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких, вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару. Номенклатура товару, його кіль кість, ціна встановлюються сторонами за обопільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину договору. Договір набирає чинності з дати укладення та діє до 31.12.2013.

Податковим органом у акті перевірки зазначено, що порушення, на підставі яких винесено оскаржуване рішення виникли на підставі включення до складу податкового кредиту сум ПДВ від операцій з поставки нафтопродуктів під час взаємовідносин з ТОВ «Віанор Пром» (код ЄДРПОУ 38629540). Посадовими особами ТОВ «Деймос» документи фінансово-господарської діяльності позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Віанор Пром» за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 (первинні бухгалтерські, податкові та інші документи) до перевірки не надані.

Також судом першої інстанції встановлено, що листом № 020 від 20.04.2015 (вх. 7432/10 від 20.04.2015) директором ТОВ «Деймос» повідомлено контролюючий орган про те, що відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 06.10.2014 документи первинного та бухгалтерського обліку вилучені ОВС ОУ ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

Досліджені первинні та інші документи ТОВ «Деймос» по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Віанор Пром» , а саме: видаткові накладні: №вп-099 від 12.07.2013, № вп-114 від 30.07.2013, № вп-270 від 18.10.2013; податкові накладні: № 45 від 18.10.2013 на загальну суму 19228,32 грн. (у т.ч. ПДВ - 3204,72 грн.) № 80 від 30.07.2013 на загальну суму 18984 грн. (у т.ч. ПДВ - 3164 грн.) № 39 від 12.07.2013 на загальну суму 37980 грн. (у т.ч. ПДВ - 6330 грн.); товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів № ВП-099 від 12.07.2013, б/н від 30.07.2013, б/н від 18.10.2013; журнал-ордер і відомість по рахунку: 281 за 01.07.2013-30.11.2013; журнал-ордер і відомість по рахунку :631 за 01.01.2013-31.12.2015 підтверджують реальність господарських операцій, рух активів та зміни майнового стану платника податків

Здійснення позивачем розрахунку з контрагентом за придбаний товар підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями .

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Позивачем за результатами здійснення спірних господарських операцій сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податковим на прибуток, та податковий кредит з податку на додану вартість.

Основними видами діяльності ТОВ «Деймос» відповідно до довідки ЄДРПОУ є роздрібна торгівля пальним; оптова торгівля іншими допоміжними продуктами; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами тощо.

Використання придбаного товару (нафтопродуктів, скрапленого газу) колегія суддів вважає доведеним тією обставиною, що у власності та користуванні (на підставі договору оренди) позивача перебувають автозаправні станції, розташовані у м. Запоріжжі, на яких позивачем здійснюється роздрібна торгівля паливом.

Зазначене свідчать про пов'язаність спірних господарських операцій з придбання палива з власною господарською діяльністю позивача та використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Оскільки формування позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податковим на прибуток, по спірним господарським операціям підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» , тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за вказаними господарськими операціями, відтак, є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в цій частині.

Правомірність формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, обумовлює правомірність формування податкового кредиту позивачем за тими самими господарським операціям з тим самим контрагентом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані позивачу вказаними контрагентами, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ «Віанор Пром» вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товарів, оплату позивачем як отримувачем товарів сум податку на додану вартість в ціні товарів постачальнику, тому є правильний висновок суду першої інстанції, що суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту правомірно.

Відтак, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 808/8352/15-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник