Постанова

від 26.03.2019 по справі 808/8352/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 березня 2019 року

справа №808/8352/15

адміністративне провадження №К/9901/33144/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні провадження касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у складі судді Бойченко Ю.П.,

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у складі суддів Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,

у справі № 808/8352/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос"

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

У С Т А Н О В И В :

09 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Деймос" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20 травня 2015 року №0000652203 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 12699 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3174 грн 75 коп., з мотивів протиправності його прийняття податковим органом.

24 грудня 2015 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду залишеною без змін ухвалою від 21 грудня 2016 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, задоволено позов Товариства, визнано протиправним та скасоване повідомлення-рішення податкового органу від 20 травня 2015 року №0000652203, з мотивів недоведеності податковим органом податкового правопорушення покладеного в основу його прийняття.

10 січня 2017 року податковим органом подана касаційна скарга, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову Товариства відмовити у повному обсязі.

29 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення її недоліків на виконання ухвали цього суду від 13 січня 2017 року та витребувано справу №808/8352/15 із Запорізького окружного адміністративного суду.

13 червня 2017 року справа №810/8352/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

03 березня 2018 року справу № 808/8352/15 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/33144/18 передано до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до пункту першого частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ 22123832, перебуває на податковому обліку з 27 червня 2001 року, є платником податку на додану вартість з 01 грудня 2004 року.

Податковим органом у квітні 2015 року відповідно до наказу керівника цього органу від 20 квітня 2005 року № 206 та згідно зі статтею 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року та з податку на додану вартість за період з 01 березня 2013 року по 28 лютого 2015 року при здійсненні фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Віанор Пром , результати якої викладені в акті перевірки від 24 квітня 2015 року № 1574/08-27-22-03/22123832.

20 травня 2015 року керівником податкового органу, на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12 699 грн за порушення підпунктів 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3174,75 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій встановили, що у липні та жовтні 2013 року позивач мав фінансового-господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Віанор Пром з поставки нафтопродуктів, на підставі договору № 28 від 03 червня 2013 року, факт укладення та виконання встановлений під час судових розглядів у цій справі.

Податковий орган склад податкового правопорушення вбачає в не наданні до перевірки документів фінансово-господарської діяльності позивача по взаємовідносинам з його контрагентом за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року (первинні бухгалтерські, податкові та інші документи), не можливість надання яких обумовлена їх вилученням відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 06 жовтня 2014 року ОВС ОУ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, про що позивач завчасно повідомив представників податкового органу.

Судами попередніх інстанцій досліджені первинні та інші документи Товариства по господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Віанор Пром, а саме видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, журнал-ордер і відомість по рахунку 281, журнал-ордер і відомість по рахунку 631, що підтверджують реальність господарських операцій, рух активів та зміни майнового стану платника податків, встановлено факт оплати товару та відповідність всіх наданих документів вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та правомірність формування Товариством витрат та податкового кредиту за результатами здійснення спірних господарських операцій.

Використання придбаного товару (нафтопродуктів, скрапленого газу) суд апеляційної інстанції визнав доведеним тією обставиною, що у власності та користуванні (на підставі договору оренди) позивача перебувають автозаправні станції, розташовані у м. Запоріжжі, на яких позивачем здійснюється роздрібна торгівля паливом, що доводить придбання палива Товариством з метою його використання в оподатковуваних операціях в межах його господарської діяльності.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення, як належний доказ, яким ці порушення доведені та використали висновки акта позапланової перевірки Товариства проведеної відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність складу податкового правопорушення, покладеного податковим органом в основу спірного податкового повідомлення - рішення, визнає такий спосіб визначення грошового зобов'язання не по факту дослідження доказів, а по факту не надання документів з поважних причин, неприйнятним, зазначає на добросовісності судів попередніх інстанцій, які навіть за умов не дослідження господарських операцій податковим органом повно та всебічно встановили істотні для справи обставини, разом з тим вказує на не можливість використання висновків результатів перевірки проведеної в межах кримінального провадження, до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акта перевірки, з посиланням на наказ керівника податкового органу від 20 квітня 2015 року №147.

Нормами пункту 86.9 статті 86 (редакції діючої на час спірних відносин, а саме на час призначення перевірки та прийняття спірного рішення) Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірного податкового повідомлення пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення - рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства, доводить неможливість прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.

Аналіз підстав та способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом, вказує на те, що загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

Суд визнає, що встановлення але не дослідження цієї обставини судами попередніх інстанцій не вплинуло на результат розгляду справи по суті.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, які би вплинули на зміну або скасування судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 808/8352/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер