Ухвала

від 05.04.2017 по справі 754/1198/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

05 квітня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В., Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІС-Медікал до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ІС-Медікал (далі - ТОВ ІС-Медікал ) звернулось до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що у період з 01 червня 2011 року по 02 вересня 2012 року ОСОБА_1 був директором підприємства з правом першого підпису, трудовий контракт/договір з останнім не укладався, а тому він виконував свої повноваження відповідно до п. 10.19 Статуту.

Зазначало, що ОСОБА_2 працював в ТОВ ІС-Медікал на посаді головного бухгалтера, трудовий контракт з ним не укладався.

03 вересня 2012 року на підставі складених ОСОБА_2 та підписаних ОСОБА_1 платіжних доручень з розрахункового рахунку позивача було перераховано грошові кошти на користь іншої компанії - Товариства з обмеженою відповідальністю Інтермед (далі - ТОВ Інтермед ) на загальну суму 6 300 000 грн, в тому числі за рахунком-фактурою в сумі 975 000 грн (призначення платежу: оплата за медичне обладнання); за договором від 03 січня 2012 в сумі 1 025 000 грн (призначення платежу повернення передоплати); за рахунком-фактурою в сумі 4 300 000 грн. (призначення платежу оплата за медичне обладнання).

Звертало увагу на те, що документально списання грошових коштів в загальній сумі 6 300 000 грн відбулось 03 вересня 2012 року. Разом з тим, за період з 01 січня 2012 року по 30 січня 2012 року між позивачем та ТОВ Інтермед договорів, видаткових накладних на загальну суму 5 275 000 грн не укладалось взагалі.

Згідно з актом державної фінансової інспекції у м. Києві від 20 травня 2013 року, який було складено в зв'язку із проведенням ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ ІС-Медікал за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, товариством безпідставно перераховано ТОВ Інтермед грошові кошти на загальну суму 5 275 000 грн.

Внаслідок допущеного порушення товариству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 5 275 000 грн. Постановою Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року висновки акта державної фінансової інспекції в м. Києві від 20 травня 2013 року визнано такими, що відповідають відображенням виявлених порушень фактичним обставинам справи.

Посилаючись на наведене та на ч. 1 ст. 1166 ЦК України, позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти в розмірі 5 275 000 грн в рахунок відшкодування коштів, безпідставно списаних останнім за медичне обладнання, а також стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти в розмірі 6 000 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ІС-Медікал 5 275 000 грн в рахунок заподіяної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402- VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами встановлено, що ТОВ ІС-Медікал має статус юридичної особи, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Учасниками ТОВ ІС-Медікал є ОСОБА_3, розмір внеску якого до статутного фонду складає 33 972 грн 37 коп. (73,91 %), та ОСОБА_1 з розміром внеску - 11 990 грн 26 коп. (26,09 %).

Найвищим органом управління ТОВ ІС-Медікал є збори учасників, кількість голосів кожного з учасників на зборах визначається пропорційного внеску до статутного капіталу (п. п. 10.2, 10.3 Статуту ТОВ ІС-Медікал ).

Управління поточною діяльністю Товариства здійснюється директором товариства (п.10.17 Статуту ТОВ ІС-Медікал )

Пунктом 10.7 пп. е) Статуту ТОВ ІС-Медікал визначено, що до компетенції зборів учасників товариства відноситься обрання та відкликання директора.

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ ІС-Медікал від 01 червня 2011 року ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ ІС-Медікал з 01 червня 2011 року.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ ІС-Медікал від 30 серпня 2012 року ОСОБА_1 був звільнений з посади директора та призначений новий директор - ОСОБА_4

Наказом від 30 серпня 2012 року № 4 ОСОБА_1 звільнено з посади директора товариства з 31 серпня 2012 року.

Також судами встановлено, що 31 серпня 2012 року ОСОБА_1 підписав платіжні доручення про перерахування ТОВ ІС-Медікал на рахунок отримувача ТОВ Інтермед грошових коштів на суму 4 300 000 грн та 975 000 грн відповідно, з призначенням платежу оплата за медичне обладнання . Вказані грошові кошти були перераховані з розрахункового рахунку позивача.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що вина ОСОБА_1 у безпідставному перерахуванні коштів ТОВ Інтермед та у завданні позивачу майнової шкоди на суму 5 275 000 грн була встановлена актом позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ ІС-Медікал за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, складеного Державною фінансовою інспекцією в м. Києві, від 20 травня 2013 року, який є дійсним на момент розгляду справи.

Крім того, встановивши, що на час підписання вищевказаних платіжних доручень, ОСОБА_1 вже не перебував з відповідачем в трудових відносинах, у зв'язку із чим, суди попередніх інстанцій, керуючись положеннями ст. 1166 ЦК України, дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ІС-Медікал вищевказаної суми грошових коштів.

При цьому судами зазначено, що підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності до позовних вимог за заявою ОСОБА_1 немає, оскілки про порушення своїх прав ТОВ ІС-Медікал стало відомо в травні 2013 року, а позов подано у січні 2016 року.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

За змістом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

У порушення вимог вищевказаних норм матеріального та процесуального права, судами попередніх інстанцій не встановлено чи було завдано позивачу шкоду діями ОСОБА_1 та в якому розмірі, чи була поставка медичного обладнання, за яку останнім було перераховано грошові кошти. Поклавши в основу рішення акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ ІС-Медікал за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, складеного Державною фінансовою інспекцією в м. Києві, від 20 травня 2013 року, який не може бути беззаперечним доказом у вказаній справі, суди попередніх інстанції припустились поверхневого вирішення спору, що виник між сторонами.

Крім того, згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За положеннями ч. 4 ст. 267 ЦПК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивач дізнався про порушення свого права в травні 2013 року, після складання Державною фінансовою інспекцією в м. Києві від 20 травня 2013 року акта позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ ІС-Медікал за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, а з позовом товариство звернулось в січні 2016 року, тобто в межах строку позовної давності.

Разом з тим, матеріали справи містять протокол усної заяви (повідомлення) про злочин від ОСОБА_3, датований 07 вересня 2012 року, та постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до провадження від 23 жовтня 2012 року. З указаних документів, вбачається, що ОСОБА_3 звертався з заявою в інтересах ТОВ ІС-Медікал щодо незаконного перерахування ОСОБА_1 спірної суми грошових коштів на рахунок ТОВ Інтермед .

Таким чином, про порушення свого права ТОВ ІС-Медікал довідалось у вересні 2012 року, на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули.

Зазначене вище свідчить про неповне встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу, призвело до поверхневого вирішення спору.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав того, що судами під час розгляду справи не встановлені фактичні обставини справи та неправильно застосовані норми матеріального права у зв'язку із чим судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Ткачук

Судді: В.С. Висоцька

О.В. Кафідова

О.В. Умнова

І.М. Фаловська