Ухвала

від 04.04.2017 по справі 5011-4/7922-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04.04.2017Справа №5011-4/7922-2012 За заявою Державного агентства резерву України

про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання

За позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група"

про стягнення 8 802 000 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

від прокуратури - не з'явився;

від позивача (заявника) - Пономаренко В.М., за довіреністю;

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" на користь Державного агентства резерву України 8 802 000 (вісім мільйонів вісімсот дві тисячі) грн. збитків. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" в Дохід державного бюджету 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. судового збору.

27.11.2012 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2012, яке набрало законної сили 27.11.2012, видано наказ.

22.02.2017 до Господарського суду міста Києва від Державного агентства резерву України надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Ухвалою суду від 27.02.2017 розгляд заяви призначено на 04.04.2017.

Прокуратура, заявник та відповідач про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Дослідивши матеріали заяви Господарський суд міста Києва вирішив задовольнити заяву, виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами статей 4-5 статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно із мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду по справі №5011-4/7922-2012, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Проте, на теперішній час рішення суду у справі №5011-4/7922-2012 не виконано.

В зв'язку з наявністю поважних причин та обставин виконавчий документ не було пред'явлено до виконавчої служби з метою його примусового виконання в строки передбачені наказом.

Як встановлено судом, Державним агентством резерву України вищевказаний наказ Господарського суду міста Києва від 27.11.2012 № 5011-4/7922-2012 було направлено до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві на примусове виконання.

Постановою ВП №46045324 від 18.06.2015 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було повернуто наказ Господарського суду м. Києва від 27.11.2012 №5011-4/7922-2012 на підставі ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження", що кореспондується з ст. 37 чинної редакції Закону України „Про виконавче провадження" (від 02.06.2016 № 1404-VIII).

Мінекономрозвитку України було проведено позапланову перевірку окремих питань діяльності Держрезерву відповідно до наказу Мінекономрозвитку № 957 від 10.06.2016. В зв'язку з цим, у Держрезерві проведено внутрішню інвентаризацію наявних матеріалів, в тому: числі архіву, за фактами втрат майна держрезерву. За результатами інвентаризації була здійснена перевірка стану виконання судових рішень відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Після проведених заходів було встановлено, що наказ Господарського суду міста Києва від 27.11.2012 № 5011-4/7922-2012 про примусове виконання рішення після повернення Державною виконавчою службою повторно на примусове виконання не направлявся.

В подальшому, Держрезерв повторно звернувся до органів Державної виконавчої служби з заявою від 05.10.2016 № вих.3455/04-16, в якій просив прийняти наказ до виконання та відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення суду №5011-4/7922-2012, до вказаного звернення додав оригінал наказу суду від 27.11.2012 №5011-4/7922-2012.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

У вказаної постанові державний виконавець встановив, що виконавчий документ було пред'явлено до відділу 12.12.2016. Відповідно до п. 2 ч.4, ст.4 та ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом 3 років, крім посвідчень комісії по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом 3 місяців, тобто до 18.09.2016р. Таким чином, заявником пропущено встановлений строк пред'явлення документу до виконання.

Заявником також доведено суду, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України №85 від 05.04.2014 (в редакції постанови Уряду від 21.10.2015 № 840) у Держрезерві відбулась реорганізація шляхом затвердження нової кадрової структури та відповідно скорочення чисельності працівників. Працівники, відповідальні за співпрацю з Державною виконавчою службою, до складу обов'язків яких входило контролювання виконання рішення суду на стадії виконавчого провадження звільнились, про що свідчать відповідні накази від 12.11.2015 № 204-к, від 29.09.2015 № 142-к.

З огляду на приписи процесуальних норм та обставин справи, у тому числі і ті на які посилається заявник у своєї заяві про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, суд вважає, що вищевикладені обставини свідчать про наявність поважних підстав пропуску строку пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до статті 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Відповідно до абзацу 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Отже, за встановлених обставин справи, з метою реального виконання рішення суду, суд визнає причини пропуску строку пред'явлення наказу №5011-4/7922-2012 від 27.11.2012 до виконання поважними, у зв'язку із чим поновлює строк для пред'явлення наказу №5011-4/7922-2012 від 27.11.2012 до виконання на три місяці до 04.07.2017.

Одночасно, суд вказує, що при задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, новий наказ не видається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 115, 119 ГПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву Державного агентства резерву України про поновлення строку для пред'явлення наказу від 27.11.2012 №5011-4/7922-2012 до виконання задовольнити.

Поновити строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2012 №5011-4/7922-2012 до виконання з 04.04.2017.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення, є невід'ємною частиною наказу суду від 27.11.2012 №5011-4/7922-2012, який може бути пред'явлений до виконання у строк до 04.07.2017.

Ухвала може бути оскаржена в порядку передбаченому ст. 106 Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.І. Борисенко