Постанова

від 10.04.2017 по справі 908/2517/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2017 справа № 908/2517/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Склярук О.І., Геза Т.Д. , Дучал Н.М. , секретар судового засідання за участю представників сторін: від апелянта: від боржника: Полякова А.О. Скирда В.Є., за довіреністю не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.01.2017 у справі№ 908/2517/16 (суддя Черкаський В.І.) за заявою боржникаТовариства з обмежною відповідальністю "Спецізоляція" пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.01.2017р. у справі №908/2517/16 у задоволені заяви ТОВ Фінансова компанія Поліс (вх. 09-06/27824 від 09.11.2016р.) з кредиторськими вимогами до боржника відмовлено. Ухвала обґрунтована приписами ст.36 Закону України Про іпотеку .

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги та з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його заяви з кредиторськими вимогами до боржника. Вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права без врахування усіх обставин справи. Зокрема, посилається на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2013р. у справі № 2-4159/11, яке так і залишилося не виконаним.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2017р. поновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження у справі № 908/2517/16.

27.02.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Спецізоляція надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять у задоволені апеляційної скарги відмовити, ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

В судових засіданнях представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Крім того, надав до суду документи на які він посилався у своїй заяві, але вони не були додані до матеріалів справи.

Представники інших сторін в судові засідання не з'являлися. Про час та місце проведення судових засідань були повідомлені належним чином.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду явка сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи, приписи ст.101 ГПК України, та з огляду на вищевикладене, судова колегія вважає за можливим розглянути справу за наявними у справі документами.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст.101 ГПК України).

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду (ст.106 ГПК України).

Дослідивши обставин справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представника заявника апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, 30.07.2008р. між ВАТ ВТБ БАНК та ТОВ Спецізоляція було укладено Кредитний договір № 24.14/08-Кл, згідно якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти строком кредитування до 27.07.2018р. у розмірі 1 850 000 грн. на умовах сплати 20,75 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та боржником було укладено Іпотечний договір № 24.14/08-ДІ-01 від 31.07.2008р. (далі по тексту Іпотечний договір 1) та Іпотечний договір № 24.14/08-ДІ-02 від 15.09.2008р. (надалі за текстом - Іпотечний договір 2).

Предметом іпотечного договору 1 є: адмін. управління літ А загальною площею 108,3 кв.м., засолочний цех літ. З загальною площею 54,6 кв.м., нежитлова будівля, склад літ. М загальною площею 373,4 кв.м., що розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Глісерна, б.І-Г

Предметом іпотечного договору 2 є приміщення літ Ж, прим.2, що розташоване за адресою місто: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, будинок І-Г, площею 61,0 кв.м.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2013р. у справі № 2-4159/11 з фізичної особи, як поручителя, на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ БАНК стягнуто заборгованість у розмірі 2 196 788,64 грн. за кредитним договором №24.14/08-Кл (невідновлювальна кредитна лінія), який було укладено між ПАТ ВТБ Банк та ТОВ Спецізоляція . Документів, які підтверджують виконання цього рішення у матеріалах справи відсутні.

Місцевим господарським судом також було встановлено, що між Банком та ТОВ Фінансова компанія Поліс укладено договір про відступлення вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ віл 18.11.2015р., додаткову угоду № 1 від 27.11.2015р. до договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015р. та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 03.12.2015р. (надалі - договори відступлення прав вимоги), відповідно до яких Банк відступив права вимоги за кредитним договором та права іпотекодержателя за іпотечними договорами 1, 2, а також і всіма іншими договорами забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором на користь ТОВ Фінансова компанія Поліс .

Судом також встановлено, що 12.09.2016р. ТОВ Фінансова компанія Поліс звернуло стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, шляхом визнання права власності на нього з внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З матеріалів справи також вбачається, що постановою господарського суду Запорізької області від 10.10.2016р. ТОВ Спецізоляція визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ Спецізолязація призначено голову ліквідаційної комісії Комарову А.О.

04.11.2016р. ТОВ Фінансова компанія Поліс звернулася до голови ліквідаційної комісії ТОВ Спецізоляція з заявою з грошовими вимогами до боржника та просило визнати грошові вимоги , які станом на день звернення із заявою становлять 2 730 954,58грн. та включити до реєстру вимог кредиторів зазначені вимоги.

ТОВ Спецізоляція своїм листом від 24.11.2016р. за № 24/51-л з посиланням на положення абз.6 ст.36 Закону України Про іпотеку відмовила у задоволенні вище зазначеної заяви.

Не погодившись з відмовою ТОВ Фінансова компанія Поліс звернулася до господарського суду.

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.01.2017р. у задоволені заяви з кредиторськими вимогами до боржника було відмовлено. Ухвала обґрунтована приписами ст.36 Закону України Про іпотеку .

Судова колегія, відповідно до приписів ст.101 ГПК України, повторно розглядаючи справу зазначає наступне.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

В обґрунтування наявності грошових вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс надало копію кредитного договору №24,14/08/Кл від 30.07.2008р., копію іпотечного договору № 24.14/08-ДІ-01, посвідченого 31.07.2008р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Редька В.П., зареєстрованого за № 1128; копію іпотечного договору № 24.14/08-ДІ-02 посвідченого 15.09.2008р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Редька В.П., зареєстрованого за № 1356, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №59441686 від 19.05.2016р.; копію договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18 листопада 2015 року; копію додаткової угоди № 1 від 27 листопада 2015 до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015р; копію договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки та договорами застави від 03.12.2015р., копію додатку 1 до Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки та договорами застави від 03.12.2015р., роздрукований текст з офіційного веб-сайту рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2013р. у справі №2-4159/11, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження Об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 67871737 від 12.09.2016р., №67875687 від 12.09.2016р., копію висновку з вартості майна, копію ухвали господарського суду Запорізької області від 10.10.2016р. у справі №908/2517/16, постанову господарського суду Запорізької області від 10.10.2016р. № 908/2517/16, роздруківка з офіційного сайту Судова Влада про оголошення про порушення справи про банкрутство та Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури від 11.10.2016р.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

По-перше, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2013р. у справі № 2-4159/11, на яке посилався заявник в обґрунтування своїх вимог, саме з фізичної особи поручителя, а не з ТОВ Спецізоляція , як стверджує заявник, стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк 2 196 788,64 грн.

Зазначеним рішенням тільки встановлено, що ТОВ Спецізоляція (позичальник за кредитним договором) не виконувало умови кредитного договору належним чином і станом на 12.10.2011р. має перед Банком заборгованість у сумі 2 196 788,64 грн., а саме: поточна заборгованість з погашення кредиту 1 485 129,28 грн., прострочення заборгованість з погашення кредиту - 271 669,95 грн., поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом 5 992,37 грн., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом 377 992,03 грн., пеня за прострочення зобов'язань з погашення кредиту - 25 878,86 грн. пеня за прострочення зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом - 30 126,15 грн., що підтверджувалося розрахунком Банку. Судом також було встановлено, що 31.07 2008р. між ВАТ ВТБ Банк та ТОВ Спецізоляція був укладений кредитний договір № 24.14/08-Кл, а також Договір про внесення змін № 1 до кредитного договору від 30.07.2008р. № 24.14/08-Кл від 03.03.2010р.

Рішення щодо стягнення саме з ТОВ Спецізоляція на користь банку заборгованості за кредитним договором № 24.14/08-кл від 30.07.2008р. в матеріалах справи відсутнє.

Тільки під час апеляційного провадження, заявником апеляційної скарги було надано копія рішення господарського суду Запорізької області у справі №4/5009/5938/11 від 16.12.2011р., на яке заявник взагалі не посилався, яким стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецізоляція та Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Леон строй на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк : 1 485 129,28 грн. поточної заборгованості з погашення кредиту; 271 669,95грн. простроченої заборгованості з погашення кредиту; 5 992,37 грн. поточної заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом; 377 992 грн. простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом; 25 878,86 грн. пені за прострочення зобов'язань з погашення кредиту; 30 126,15 грн.; пені за прострочення зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом; 21 967,89 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, в матеріалах справи також були відсутні документи, які підтверджують, що рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2013р у справі № 2-4159/11 до цього часу не виконано. Тільки під час апеляційного провадження заявник надав відповідні документи.

По-друге, відповідно до п.1.3. Додаткової угоди до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21 МБ від 18.11.2015р, яка була підписана 27.11.2015р. Первісний кредитор зобов'язується передати Новому кредитору Документацію в день укладання цієї додаткової угоди. Передача документації оформлюється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками Сторін за формою, наведеною в Додатку 2 до даної Додаткової угоди. Матеріали справи не містили ані Додатку 2 до даної Додаткової угоди, ані акта приймання-передачі.

Пунктом 1.1 Додаткової угоди № 1 до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015р., передбачено, що розмір заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступається згідно цієї Додаткової угоди на дату укладання цієї Додаткової угоди, складає 1 410 388 721,09 грн. з них:

- заборгованість в національній валюті України складає 144 437 098, 67грн.,

- заборгованість в доларах США складає 1 257 671 686,74 грн., що є еквівалентом за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання цієї Додаткової угоди суми 53 202 671,87 долар США 87 центів та нарахованої комісії 2 232 171,43 грн.

Заборгованість в євро складає 8 282 935,69 грн., що є еквівалентом за офіційним курсом банку України на дату укладання цієї додаткової угоди суми 330 768,92 євро 92 євроцента згідно Реєстрів прав вимог від 27.11.2015р., які містяться в Додатку 1 до даної Додаткової угоди.

Про те, Додаток 1 до даної Додаткової угоди матеріали справи не містили, що унеможливлювало достеменно встановити, яка сума заборгованості та за яким кредитним договором була передана ТОВ Фінансова компанія Поліс .

Тільки під час розгляду апеляційної скарги заявником апеляційної скарги було надано відповідні документи, з яких вбачається, що йому було передано: сума боргу за кредитом 597674,11 грн., сума простроченого боргу 1 159 125,12 грн., сума процентів 32 958,04 грн., сума прострочених процентів 1 865 097,31 грн. Отже, загальна суму заборгованості за кредитор складає 3 645 854,58 грн.

Жодного розрахунку суми прострочених процентів, яких Банк, як стверджує заявник, продовжував нараховувати, у зв'язку з непогашенням основної суми заборгованості, до заяви з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Спецізоляція , ТОВ Фінансова компанія Поліс не надало. Замість цього, заявником апеляційної скарги надана розрахунок заборгованість, в якому тільки містяться загальні суми заборгованості, без жодного їх розрахунку.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції коли заявник обґрунтував неможливість їх подання до місцевого господарського суду з причин, які не залежали від нього.

Про те, заявник апеляційної скарги, подаючи нові докази під час апеляційного провадження всупереч ст.101 ГПК України, не обґрунтував з яких причин, що не залежали від нього, вони не були подані до місцевого господарського суду, а тому не можуть бути прийняті судовою колегію під час розгляду апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до приписів ст. 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодержателем і іпотекодавцем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законних сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку встановленому ст.37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Фінансова компанія Поліс звернуло стягнення на предмет іпотеки саме в позасудовому порядку, шляхом визнання права власності на нього з внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на наведене та враховуючи приписи ст.36 Закону України Про іпотеку наступні вимоги ТОВ Фінансова компанія Поліс щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

А тому, місцевий господарський суд, з яким погоджується і судова колегія, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви ТОВ Фінансова компанія Поліс з кредиторськими вимогами до боржника.

Що стосується посилання заявника на правову позицію Вищого господарського суду України, яка була висловлена у справі № 5023/8491/11 (постанова ВГСУ від 28.05.2013р.), то судова колегія враховує, що в рамках цієї справи розглядалося питання щодо визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню.

Про те, в цій справі жодного доказу, що господарським або іншим судом приймалося рішення саме на користь ТОВ Фінансова компанія Поліс не має.

Також відсутні докази, що в рамках виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду Запорізької області у справі № 4/5009/5938/11 від 16.12.2011р., було здійснено заміну сторони виконавчого провадження ПАТ ВТБ Банк (на користь якого прийняти рішення) на ТОВ Фінансову компанію Поліс в порядку, встановленому ст.121-4 ГПК України.

Крім того, Вищим господарським судом України в рамках справи № 501-50/9028-2012 (постанова від 08.11.2016р.) висловлена позиція, що кредитори, які скористалися своїм правом і в позасудовому порядку звернулися стягнення на предмет іпотеки не мають право вимагати від боржника виконання основного зобов'язання за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів належними та допустимими доказами, що під час прийняття ухвали від 18.01.2017р. місцевим господарським судом було допущено порушенням норм матеріального або процесуально права.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс , м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області у справі № 908/2517/16 від 18.01.2017р. - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області у справі № 908/2517/16 від 18.01.2017р. - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий О.І. Склярук

Судді: Т.Д. Геза

Н.М. Дучал

Надруковано: 7 прим.

1 апелянту, 2 кредиторам

1 боржнику, 1. ДАГС

1. у справу, 1. ГСЗО