Рішення

від 13.04.2017 по справі 2-3324/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-3324/2009 13.04.2017 13.04.2017 13.04.2017

Провадження №22-ц/784/29/17

Категорія 27 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1

Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шаманської Н.О.,

суддів - Данилової О.О., Лівінського І.В.,

із секретарем судового засідання - Лептугою С.С.,

за участю: представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_3

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2009 року, ухваленого по цивільній справі за позовом

Кредитноі спілки Злагода

(далі - КС Злагода )

до

ОСОБА_5, правонаступником якого є ОСОБА_6,

ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и л а :

У жовтні 2009 року КС Злагода звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 11 лютого 2008 року між КС Злагода та членом кредитної спілки ОСОБА_5 був укладений договір кредитної лінії за № С8024-1271, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 15 000 грн., строком на 12 фактичних місяців з відсотковою ставкою 54% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між КС Злагода та ОСОБА_3 того ж дня був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

11 лютого 2008 року КС Злагода та ОСОБА_5 також уклали договір застави майна за № 8.13, за яким останній передав в заставу належний йому на праві власності автомобіль марки ГАЗ модель 3110 5, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Посилаючись на те, що ОСОБА_5 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 21 жовтня 2009 року утворилася заборгованість на загальну суму 33 370 грн., з яких 14 150 грн. - заборгованість за кредитом, 19220 грн. - заборгованість за процентами, уточнивши в подальшому позовні вимоги, позивач остаточно просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за договором кредитної лінії № С8024-1271 від 11 лютого 2008 року в розмірі 33 370 грн. та звернути стягнення на майно передане в заставу згідно договору застави №8.13 від 11 лютого 2008 року шляхом його реалізації з публічних торгів .

Рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва від 25 грудня 2009 року позовні вимоги КС Злагода про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь КС Злагода заборгованість за договором кредитної лінії №С 8024-1271 від 11 лютого 2008 року в розмірі 33 370 грн. Звернуто стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль ГАЗ 3110 5, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу PCA №451709.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 13 липня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволена частково. Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2009 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат змінено, резолютивну частину викладено в наступній редакції. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки Злагода заборгованість за договором кредитної лінії № С8024-1271, укладеним 11 лютого 2008 року між Кредитною спілкою Злагода та ОСОБА_5, яка станом на 21 жовтня 2009 року становить 33 370 грн., з яких: 14 150 грн. заборгованість за основною сумою кредиту і 19 220 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом. Розподілені судові витрати. У задоволенні позовних вимог Кредитної спілки Злагода про звернення стягнення на предмет застави відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_5 в особі представника відхилено. Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 липня 2015 року залишено без змін.

Після закінчення апеляційного та касаційного розгляду за скаргами ОСОБА_5 від відповідачки ОСОБА_3М надійшла апеляційна скарга, в якій вона посилаючись на те, що зі змістом рішення суду першої інстанції вона ознайомилася лише 3 серпня 2016 року, та з цього часу дізналася про порушення своїх прав, просила поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення суду першої інстанції, оскільки порука припинилася у зв'язку з закінченням строку для пред'явлення вимоги про виконання основного зобов'язання.

29 серпня 2016 року ухвалою апеляційного суду Миколаївської області поновлено ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2009 року.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 помер.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 30 березня 2017 року до участі у справі в якості процесуального правонаступника ОСОБА_5 залучено - законного представника малолітньої ОСОБА_6- ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню на підставі наступного.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що оскільки боржником ОСОБА_5 було допущене порушення умов договору щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування ним, то з урахуванням положень ст.ст.525, 526, 543, 1050, 1054 ЦК України є підстави для стягнення з нього та поручителя ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором

Проте не з усіма висновками суду першої інстанції можна погодитись.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між КС Злагода і відповідачем ОСОБА_5 11 лютого 2008 року було укладено договір кредитної лінії №С8024-1271 про отримання останнім кредиту в розмірі 15 000 грн. під 54% річних строком на 12 фактичних місяців від дня отримання позичальником усієї суми кредиту або першого траншу за кредитом (а.с.6-7).

У забезпечення виконання кредитних зобов'язань за цим договором, між КС Злагода та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за умовами якого, остання зобов'язалася нести солідарну відповідальність в разі невиконання боржником за кредитним договором своїх обов'язків (а.с.8,9-10).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку позичальник не виконав належним чином цих умов договору, сплативши лише 850 грн. в рахунок плати за користування кредитом та станом на 21 жовтня 2009 року утворилась заборгованість за кредитним договором на зальному суму 33 370 грн., з якої: 14150 грн. - заборгованість по кредиту, 19 220 грн. заборгованість по процентам за користування кредитними коштами (а.с.11).

Отже, встановивши зазначені обставини на підставі перелічених доказів місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про порушення позичальником умов кредитного договору та наявність підстав для покладення на нього відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Разом з цим, не можна погодитись з висновком суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості з поручителя.

Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється , якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

З договору поруки вбачається, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також коли кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить позову до поручителя.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника , не свідчать про те, що договором встановлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст.559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

В договорі поруки строку повернення не визначено, однак в кредитному договорі зазначено строк дії 12 місяців, тобто до 11 лютого 2009 року.

Таким чином, строк з якого кредитор мав можливість пред'явити вимоги почав рахуватися с 12 лютого 2009 року та закінчився 12 серпня 2009 року,

Проте, протягом шести місяців позивач вимогу до поручителя про виконання зобов'язання не пред'явив.

З позовом КС Злагода звернулася лише 28 жовтня 2009 року, тобто з пропуском відповідного встановленого законом та договором. строку .

Таким чином, відповідно до п. 4 ст. 559 ЦК України порука припинилась, а тому й відсутні підстави для стягнення кредитної заборгованості з поручителя.

Однак вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені обставини та норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов помилкового висновку про необхідність стягнення кредитної заборгованості з поручителя.

За такого, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення кредитної заборгованості з поручителя.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України якщо апеляційна скарга на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з порушенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави. Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до ст. 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду..

Отже, на підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_3 не була присутня під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції, а також те, що касаційним судом рішення суду в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_3 не переглядалось, колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 липня 2015 року, в частині стягнення з ОСОБА_3 кредитної заборгованості, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову КС Злагода про стягнення кредитної заборгованості з поручителя ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 318 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити .

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2009 року та рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 13 липня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь кредитної спілки Злагода заборгованості за кредитним договором та судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення .

У задоволенні позовних вимог Кредитної спілки Злагода до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньої до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

Головуючий Н.О. Шаманська

Судді О.О. Данилова

ОСОБА_7