Ухвала

від 06.04.2017 по справі 462/1312/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 462/1312/17 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 11-сс/783/279/17 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.,

суддів Гуцала І.П., Маліновської-Микич О.В.,

з участю секретаря Петрук Ю.Ю.,

представника ТзОВ Торгсервіс ТМ ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу директора ТзОВ Торгсервіс ТМ ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 20 березня 2017 року про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 20 березня 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого Залізничного ВП /м. Львів/ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3про накладення арешту на майно та накладено арешт /щодо права розпоряджатись/на нерухоме майно, а саме: на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул. М. Карпенка, 1, складається з приміщень першого поверху під літ. А' /прим. № 73 згідно технічного паспорту на громадський будинок, складений ТзОВ МБТІ станом на 06 грудня 2010 року/ та приміщень підвалу під літ. А' /прим. № 73 згдно технічного паспорту на громадський будинок, складений ТзОВ МБТІ станом на 06 грудня 2010 року/ загальною площею після проведеної реконструкції нежитлових приміщень з добудовою 1437,6 кв.м, який належить на праві приватної власності ТзОВ Торгсервіс ТМ , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

На ухвалу слідчого судді директор ТзОВ Торгсервіс ТМ ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого Залізничного ВП /м.Львів/ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що в порушення вимог ст. 172 КПК України розгляд клопотання слідчим суддею проводився за відсутності власника майна, яким є ТзОВ Торгсервіс ТМ . В порушення вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя при накладення арешту на майно не врахував співмірність шкоди та вартість майна, на яке було накладено арешт, оскільки розмір шкоди становить 523 290 грн., а вартість арештованого майна близько 18 млн. грн. Судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Власник майна не є учасником кримінального провадження. Арештоване майно набути товариством у законному порядку. Нерухоме майно, на яке накладено арешт не було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Викладені в заяві потерпілого ОСОБА_4 обставини мають характер цивільно-правових відносин, оскільки виникли на підставі укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 попереднього договору купівлі-продажу. Безпідставне накладення арешту на майного товариства перешкоджає господарській діяльності, впливає на ділову репутацію, а вчинені дії можуть бути спрямовані на рейдерське захоплення майна товариства.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

При постановленні ухвали про арешт майна слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебуває у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Відповідно до положень ч.2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК України.

Згідно з ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення ба/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Своє клопотання про арешт майна слідчий Лозинський Р.В. (за погодженням прокурора Бабія А.М.) мотивував тим, що 27 січня 2017 року до Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області із письмовою заявою звернувся ОСОБА_6 в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які 16 листопада 2016 р., шляхом обману та зловживаючи довірою, заволоділи грошовими коштами у сумі 20 000 доларів США по розрахунку за нежитлове приміщення. 28 січня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12017140060000386 за ознаками злочину, передбачено ч.4 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування. Грошові кошти були передані у м. Львові на вул. Щирецькій, 36. Під час досудового розслідування встановлено, що нежитлове приміщення знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. М. Карпенка, 1, має загальну площу після проведеної реконструкції нежитловимх приміщень з добудовою 1 437,6 кв.м. Право власності на вказане приміщення зареєстровано за ТОВ Агрокомбінат-Тернопіль відповідно до реєстраційного посвідчення № 466 від 11 липня 2006 року. Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ Агрокомбінат-Тернопіль згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_5. 13 жовтня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотарільного округу ОСОБА_7 За умовами вказаного договору, сторони зобов'язались у термін не пізніше 17 листопада 2016 року укласти договір купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу укладений не був з тих причин, що продавець не прибув до нотаріуса. Крім цього стало відомо, що через підконтрольну ТОВ Агрокомбінат-Тернопіль представник ОСОБА_5 - ОСОБА_2 має намір передати приміщення у власність іншого господарського товариства, шляхом внесення приміщення у статутний фонд новоствореного ТОВ. У протоколі установчих зборів засновників ТОВ Торгсервіс ТМ від 24 листопада 2016 року № 1, який підписано ОСОБА_2 зазначено, що частка ТОВ Агрокомбінат-Тернопіль в розмірі 99% вноситься майном у вигляді нежитлового приміщення за адресою: м. Тернопіль, вул Карпенка, 1. З інформації, яка міститься в ЄДР, директором ТОВ Торгсервіс ТМ є ОСОБА_2, а кінцевим бенефіціарним власником - ОСОБА_8 Таким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_5 завдали ОСОБА_6 пряму матеріальну шкоду в розмірі еквівалентному 20 000 доларів США, яка пов'язана із заволодінням належними ОСОБА_6 грошовими коштами в результаті неправомірних дій вказаних осіб, які з самого початку були спрямовані на отримання коштів, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_6 без реального наміру виконання договору. Вказане нежитлове приміщення є предметом кримінального правопорушення. У зв'язку із наведеним, слідчий просив суд накласти арешт на вказане нежитлове приміщення з метою його збереження та задоволення цивільного позову ОСОБА_6 заявленому у даному кримінальному провадженні.

Тобто, підставою для арешту майна слідчий визначає те, що вищевказане майно є предметом кримінального правопорушення, яке слід зберегти (заборонити відчуження) для задоволення цивільного позову потерпілого, а тому на нього слід накласти арешт.

Відповідно до вимог КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна, з метою прийняття законного та справедливого рішення повинен з'ясувати правову підставу для арешту такого майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норми закону.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12017140060000386, повідомлення про підозру будь-якій особі в даному провадженні не вручалось, обвинувальний акт не складався, й до суду не направлявся.

Отже, під час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна, ні слідчим, ні прокурором не було доведено наявності будь-яких інших, визначених кримінальним процесуальним законом підстав для арешту майна.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про безпідставність клопотання слідчого про арешт майна, оскільки воно не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, і є безпідставним.

Зважаючи на викладене та на вимоги ст. 173 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суд враховуючи правову підставу для арешту майна, відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя з достатньою повнотою не перевірив обґрунтованість заявленого клопотання та постановив судове рішення, яке згідно зі ст. 409 КПК України підлягає до скасування у зв'язку з неповнотою судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно із ч.1, ч.3 ст. 409, ст. 410 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду, яка полягає в тому, що обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення залишилися недослідженими.

За таких обставин клопотання слідчого про арешт майна від 20 березня 2017 року є необґрунтованим, безпідставним і задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги. Ухвала слідчого судді як така, що постановлена з порушенням вимог закону, підлягає скасуванню, а в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу директора ТзОВ Торгсервіс ТМ ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 20 березня 2017 року про накладення арешту на майно, а саме: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. М. Карпенка, 1, складається з приміщень першого поверху під літ. А' /прим. № 73 згідно з технічного паспорту на громадський будинок, складений ТОВ МБТІ станом на 06 грудня 2010 року/ та приміщень підвалу під літ. А' /прим. № 73 згідно з технічного паспорту на громадський будинок, складений ТОВ МБТІ станом на 06 грудня 2010 року/ загальною площею після проведеної реконструкції нежитлових приміщень з добудовою 1437,6 кв.м, який належить на праві приватної власності ТОВ Торгсервіс ТМ скасувати.

В задоволенні клопотання старшого слідчого Залізничного ВП /м. Львів/ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3про накладення арешту на майно, а саме: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. М. Карпенка, 1, складається з приміщень першого поверху під літ. А' /прим. № 73 згідно з технічного паспорту на громадський будинок, складений ТОВ МБТІ станом на 06 грудня 2010 року/ та приміщень підвалу під літ. А' /прим. № 73 згідно з технічного паспорту на громадський будинок, складений ТОВ МБТІ станом на 06 грудня 2010 року/ загальною площею після проведеної реконструкції нежитлових приміщень з добудовою 1437,6 кв.м, який належить на праві приватної власності ТОВ Торгсервіс ТМ відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

І.О. ОСОБА_9 ОСОБА_10 Маліновська-Микич