Ухвала

від 13.04.2017 по справі 826/9176/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9176/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Кафе Італія до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 04.01.2016 між ТОВ Сервіс Кафе Італія (покупець, Україна) та Фірмою Gruppo Gimoka S.r.l. (продавець, Італія) укладено контракт купівлі-продажу № 160104 (а.с. 20-23 Том I).

Умовами даного контракту передбачено наступне: продавець продає, а покупець приймає й оплачує товар в порядку та на умовах, передбачених контрактом (п. 1.1). Під товаром сторони розуміють каву в асортименті, супутню продукцію: чашки та іншу продукцію, що реалізується продавцем (п. 1.2). найменування, кількість та асортимент товару вказуються в інвойсах або проформах - інвойсах, які є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1.3). Умови оплати - передоплата та/або відстрочка платежу 60 днів від дати фактури. Умови оплати окремих партій товару вказуються у відповідних інвойсах (п. 2.2). спосіб розрахунку - безготівковий на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у реквізитах цього контракту (п. 2.5). покупець направляє продавцю попереднє замовлення, яке повинно містити кількість і асортимент товару, що замовляється (п. 3.1). На підставі замовлення продавець виставляє інвойс, обов'язковий до оплати покупцем. Інвойс буде вважатись дійсним для оплати поки продавець не заявить про інше (п. 3.2). Умови поставки - EX WORKS (п. 3.4). Спосіб транспортування - автотранспорт (п. 5.5). Товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 8.1). вартість упаковки та маркування (у т.ч. стікерів з перекладом тексту упаковки мовою країни покупця) включається у ціну товару (п. 8.2). При здійсненні поставки сторони використовують міжнародні правила тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року (п. 10.1).

18 березня 2016 року позивачем до митного оформлення за митною декларацією №100250006/2016/183736 заявлений товар: кава смажена з кофеїном в зернах та мелена для використання в торгових автоматах, торгівельна марка Gimoka, виробник Gruppo Gimoka S.r.l. (а.с. 24-27 Том I).

При цьому, позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0824382 від 14.03.2016; книжку МДП (Carnet TIR) № XН.77014157 від 15.03.2016; документ, що підтверджує вартість товару (видаткові накладні) від 12.01.2016; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору про транспортно-експедиційні послуги №703 від 18.03.2016; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 190 від 18.03.2016; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.03.2016; рахунок-фактуру (інвойс) № 1679/2016 від 14.03.2016; пакувальний лист № 2195 від 14.03.2016; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №160104 від 04.01.2016; договір (контракт) про перевезення №ТZ-10/02 від 10.02.2015; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 14.03.2016; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 14.03.2016; інформацію про позитивні результати здійснення ветеринарно-санітарного контролю товару №2730 від 14.03.2016; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 VE № Р75206 від 15.03.2016; біржові котирування від 15.03.2016; додаткові документи покупця від 18.02.2015; лист перевізника №123 від 22.02.2016; статут ТОВ Сeрвіс Кафе Італія від 06.06.2012; копію митної декларації країни відправлення №16ITQXJ010011404E1 від 15.03.2016.

18 березня 2016 року декларант отримав від митного органу електронні повідомлення: Прошу надати додаткові документи для визначення митної вартості ( а.с. 86 Том I), тому декларантом надіслане заключення Київської торгово-промислової палати №Ц-301 від 18.03.2016 та лист вих. 28-16 від 18.03.2016 про відсутність інших документів (підтверджується листом товариства вих. №29-16 від 18.03.2016 (а.с. 116-118 Том I).

Крім того, від митного органу отримано електронне повідомлення, згідно якого Враховуючи, що в обліковій картці ТОВ Сервіс Кафе зазначений керівник ОСОБА_4, в Статуті цього ж підприємства - ОСОБА_9, а контракті з виробником - ОСОБА_5, митний орган має підстави вважати, що існує взаємозв'язок між продавцем і покупцем, що могло вплинути на заявлену митну вартість товару. У зв'язку з цим, у відповідності з п. 4 ст. 53 МК України просив надати такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (а.с. 89 Том I).

На підставі викладеного, декларантом повідомлено, що з 02.04.2015 по 11.01.2016 директором ТОВ Сервіс Кафе Італія був ОСОБА_5, з 12.01.2016 та на час розмитнення - директором є ОСОБА_4, на підтвердження чого було надано наказ №02/К від 11.01.2016, №03/К від 12.01.2016 та додаткову угоду № 1 від 12.01.2016 між ТОВ Сервіс Кафе Італія (покупець, Україна) та Фірмою Gruppo Gimoka S.r.l. . Відповідно до наказу №01/ОД ОСОБА_5, як заступник директора, має право підпису документів, що стосується господарської діяльності товариства, а згідно Статуту товариства ОСОБА_9 є засновником та учасником товариства, а не керівником. Ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_6 не мають жодного зв'язку з продавцем, ні в контракті, ні в інших документах не вказано про будь-яку пов'язаність між особою постачальника та покупця, а тому такі твердження митного органу не мають відповідного обґрунтування (підтверджується листом товариства вих. №29-16 від 18.03.2016 (а.с. 119-120 Том I).

У подальшому, 18.03.2016 Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000005/2, в якому зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), а саме: вартість пакування тари, а також вартість навантажувальних робіт у розмірі 77 грн. Крім того, митний орган має підстави вважати, що існує взаємозв'язок між продавцем і покупцем, що могло вплинути на заявлену митну вартість товару. Надане експертне заключення ТПП, адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено договір купівлі-продажу, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ. В експертному висновку ціни оцінюваних товарів не враховують вартість переробки кави, пакування, маркування та прибутку, а порівнюється з вартістю сировини. За результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу ДФС наявна інформація щодо рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за вищим рівнем митної вартості (а.с. 126-127 Том I).

Як зазначено в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000005/2 від 18.03.2016, за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано резервний метод визначення митної вартості, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально.

Також, була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250006/2016/00009 (а.с. 128-129 Том I).

У подальшому, товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 МК України за митною декларацією від 21.03.2016 №100250006/2016/183742 (а.с. 130-134 Том I).

23 травня 2016 року позивач, керуючись частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України надіслав на адресу Київської міської митниці ДФС разом з листом №52-16 від 23.05.2016 додаткові документи (а.с. 135-144 Том I).

У відповідь на вказаний лист позивача Київська міська митниця ДФС надіслала товариству лист №3650/10/26-70-19-01 від 30.05.2016, яким відмовила у визнанні заявленої митної вартості та скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 158-162 Том I).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку митного органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріалами справи спростовуються твердження відповідача, що надані позивачем документи до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість та обраний метод її визначення, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI (МК України).

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною другою ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу України Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування .

За правилами частини другої ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому, частинами другою та третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною п'ятою вказаної статті передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У відповідності до норм частинами першою-третьою ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, статтею 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до частин першої та другої ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У свою чергу, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частиною першою статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При цьому, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа №21-591а15).

Згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, дані висновки мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що право витребовувати додаткові документи не означає беззаперечного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються. Митний орган повинен обов'язково зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору від 24.05.2012 № 598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Сервіс Кафе Італія під час здійснення митного оформлення товарів подав до митного органу усі необхідні документи, визначені частиною другою ст. 53 Митного кодексу України, зокрема, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0824382 від 14.03.2016; книжку МДП (Carnet TIR) № XН.77014157 від 15.03.2016; документ, що підтверджує вартість товару (видаткові накладні) від 12.01.2016; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг для виконання договору про транспортно-експедиційні послуги №703 від 18.03.2016; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 190 від 18.03.2016; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.03.2016; рахунок-фактуру (інвойс) № 1679/2016 від 14.03.2016; пакувальний лист № 2195 від 14.03.2016; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №160104 від 04.01.2016; договір (контракт) про перевезення №ТZ-10/02 від 10.02.2015; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 14.03.2016; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 14.03.2016; інформацію про позитивні результати здійснення ветеринарно-санітарного контролю товару №2730 від 14.03.2016; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 VE № Р75206 від 15.03.2016; біржові котирування від 15.03.2016; додаткові документи покупця від 18.02.2015; лист перевізника №123 від 22.02.2016; статут ТОВ Сeрвіс Кафе Італія від 06.06.2012; копію митної декларації країни відправлення №16ITQXJ010011404E1 від 15.03.2016.

Однак, зі змісту графи 33 рішення №100250006/2016/000005/2 від 18.03.2016, в якому зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), а саме: вартість пакування тари, а також вартість навантажувальних робіт у розмірі 77 грн. Крім того, митний орган має підстави вважати, що існує взаємозв'язок між продавцем і покупцем, що могло вплинути на заявлену митну вартість товару. Надане експертне заключення ТПП, адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено договір купівлі-продажу, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ. В експертному висновку ціни оцінюваних товарів не враховують вартість переробки кави, пакування, маркування та прибутку, а порівнюється з вартістю сировини. За результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу ДФС наявна інформація щодо рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за вищим рівнем митної вартості (а.с. 126-127 Том I).

При цьому, колегія суддів вважає, що зазначені обставини не свідчать про те, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, виходячи з наступного.

Так, митний орган, обгрунтовуючи свої сумніви у правильності митної вартості зазначила, що в обліковій картці ТОВ Сервіс Кафе вказаний керівник ОСОБА_4, в Статуті цього ж підприємства - ОСОБА_9, а контракті з виробником - ОСОБА_5, у зв'язку з чим митний орган має підстави вважати, що існує взаємозв'язок між продавцем і покупцем, що могло вплинути на заявлену митну вартість товару.

Однак, ТОВ Сервіс Кафе Італія (покупець, Україна) та Фірма Gruppo Gimoka S.r.l. (продавець, Італія) не є пов'язаними між собою особами, про що було повідомлено відповідача листом №29-16 від 18.03.2016, в якому зазначено, що з 02.04.2015 по 11.01.2016 директором ТОВ Сервіс Кафе Італія був ОСОБА_5, з 12.01.2016 та на час розмитнення - директором є ОСОБА_4, на підтвердження чого було надано наказ №02/К від 11.01.2016, №03/К від 12.01.2016 та додаткову угоду № 1 від 12.01.2016 між ТОВ Сервіс Кафе Італія (покупець, Україна) та Фірмою Gruppo Gimoka S.r.l. . Відповідно до наказу №01/ОД ОСОБА_5, як заступник директора, має право підпису документів, що стосується господарської діяльності товариства, а згідно Статуту товариства ОСОБА_9 є засновником та учасником товариства, а не керівником. Ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_6 не мають жодного зв'язку з продавцем, ні в контракті, ні в інших документах не вказано про будь-яку пов'язаність між особою постачальника та покупця.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що митницею обов'язку щодо підтвердження взаємопов'язаності покупця і продавця та факту впливу на митну вартість товару за умови взаємопов'язаності покупця і продавця не виконано, оскільки не надано жодного належного та допустимого доказу з цього приводу.

Відтак, враховуючи, що відповідачем не доведено взаємопов'язаності ТОВ Сервіс Кафе Італія (покупець, Україна) та Фірмою Gruppo Gimoka S.r.l. (продавець, Італія), то у митного органу були відсутні законні підстави витребовувати у позивача документи, визначені у частині четвертій статті 53 Митного кодексу України, а у позивача не виник обов'язок щодо їх обов'язкового надання митниці.

Також, в рішенні про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000005/2 від 18.03.2016 зазначено, що позивачем не підтверджено документально вартість пакування тари, а також вартість навантажувальних робіт у розмірі 77 грн.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що умовами контракту купівлі - продажу № 160104 від 04.01.2016 передбачено, що товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 8.1), вартість упаковки та маркування (у т.ч. стікерів з перекладом тексту упаковки мовою країни покупця) включається у ціну товару (п. 8.2).

Умовами контракту купівлі - продажу № 160104 від 04.01.2016 визначено умови поставки - EX WORKS (п. 3.4), при здійсненні поставки сторони використовують міжнародні правила тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року (п. 10.1).

Згідно з Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) редакція 2000 року вбачається, що термін "EXW (EX WORKS) - франко-завод означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Статтею А.9. даного розділу встановлено, що продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно надавати у розпорядження товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Отже, ціна за пакування товару, згідно контракту купівлі - продажу № 160104 від 04.01.2016 вже включена у ціну імпортованого товару, а тому твердження відповідача є безпідставними.

При цьому, позивачем для підтвердження митної вартості товару, зокрема, в частині транспортування (перевезення), в тому числі і навантаження, товару за митною декларацією №100250006/2016/183736 від 18.03.2016 надано: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0824382 від 14.03.2016; книжку МДП (Carnet TIR) № XН.77014157 від 15.03.2016; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору про транспортно-експедиційні послуги №703 від 18.03.2016, згідно якого ТОВ Транс-Захід надало ТОВ Сервіс Кафе Італія послуги з міжнародного перевезення з Італії до України (Чоп), відстань становить 1360 км на суму 34351 грн та з Чоп до Києва, відстань - 852 км на суму 21519 грн 63 коп., всього на суму 55870 грн 63 коп.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 190 від 18.03.2016, в якому зазначено калькуляцію транспортних витрат на завантаження і доставку товару, автомобілем НОМЕР_1/НОМЕР_2 вантажопідйомністю 22 т., по CMR № 0824382 з Andallo Valtellino (SO) Італія до погранпереходу Чоп (Україна) відстань 1360 кв. складає 34351 грн. Страхування вантажу не проводилось. Витрати на паливо - 12571 грн., навантажувальні роботи - 77 грн, плата за дороги, стоянки - 12767 грн, відрядні витрати - 2900 грн, зарплата персоналу - 3116 грн, амортизація і ТО - 2920 грн; договір (контракт) про перевезення №ТZ-10/02 від 10.02.2015, укладений між ТОВ Сервіс Кафе Італія та ТОВ Транс-Захід , згідно якого замовник зобов'язується оплатити послуги перевізника на протязі 14-ти днів з часу фактичного виконання перевезення (п. 5.6).

Враховуючи умови договору (контракту) про перевезення №ТZ-10/02 від 10.02.2015 у ТОВ Сервіс Кафе Італія на момент митного очищення товару ще не виник обов'язок щодо сплати послуг перевізника, а тому банківський та платіжний документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури до митної декларації №100250006/2016/183736 від 18.03.2016 надано не було.

В той же час, позивач в травні 2016 року, скориставшись правом частини восьмої статті 55 Митного кодексу України надіслано на адресу Київської міської митниці ДФС разом з листом №52-16 від 23.05.2016 платіжне доручення №177 від 28.03.2016 та виписку по рахунку від 05.04.2016 на оплату транспортних послуг.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Сервіс Кафе Італія стосовно товару за митною декларацією №100250006/2016/183736 від 18.03.2016 надало всі передбачені законодавством України документи для підтвердження транспортування (перевезення), в тому числі і навантаження товару, що свідчить про безпідставність висновків митниці.

Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що надане експертне заключення ТПП, адресоване безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено договір купівлі-продажу, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару; в експертному висновку ціни оцінюваних товарів не враховують вартість переробки кави, пакування, маркування та прибутку, а порівнюється з вартістю сировини.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 35 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, висновок про вартісні характеристики товару не відноситься до обов'язкових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що інших підстав (причини), через які митна вартість імпортованих товарів за митною декларацією №100250006/2016/183736 від 18.03.2016 не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у графі 33 рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000005/2 від 18.03.2016 не містить.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №№100250006/2016/000005/2 від 18.03.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів та транспортних засобів комерційного призначення №100250006/2016/00009.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.