Постанова

від 10.04.2017 по справі 820/5469/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 р. Справа № 820/5469/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017р. по справі № 820/5469/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "СХІДБУД"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "СХІДБУД", звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 14.09.2016 року та № НОМЕР_2 від 14.09.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року вказаний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.09.2016 року №0001201401 та №0001211401 Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням додаткових пояснень, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду 25.01.2017 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність за обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Фахівцями Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "СХІДБУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року, за результатами якої складено акт № 3352/20-30-14-01/38158516 від 31.08.2016 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "СХІДБУД" вимог законодавства, а саме:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.2 п. 138.4 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати у складі собівартості придбаних товарів, послуг, які отримано від ТОВ Київклімат , ТОВ МІТ СЕЙЛ , ТОВ Саєр Україна плюс , ТОВ Сартана-М , ТОВ УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС на загальну суму за 2015 рік в розмірі 26663,00 грн;

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.2 п. 138.4 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 4799,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податковий кредит з податку на додану вартість у загальній сумі 316687,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення:

- № НОМЕР_1 від 14.09.2016 року, яким ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "СХІДБУД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4799,00 грн., з яких 4799,00 грн. - за основним платежем, 0 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_2 від 14.09.2016 року, яким ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "СХІДБУД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 475013,500 грн., з яких 316687,00 грн. - за основним платежем, 158343,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, не погодившись із вказаними рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами підприємством позивача було надано первинні документи, які оформлені належним чином та на виконання вимог податкового законодавства України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як свідчать письмові докази, фактичною підставою для відображення в акті № 3352/20-30-14-01/38158516 від 31.08.2016 року порушень і винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ТОВ Київклімат , ТОВ МІТ СЕЙЛ , ТОВ Саєр Україна плюс , ТОВ Сартана-М , ТОВ УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС .

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи податкові повідомлення - рішення від № НОМЕР_1 від 14.09.2016 року та № НОМЕР_2 від 14.09.2016 року на відповідність наведеним вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що вони прийняті обґрунтовано, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс, ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 138.1, 138.4, 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Також, відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг;

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Між тим колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як свідчать письмові докази, у 2015 році ТОВ НВО СХІДБУД задіяно в ланцюгу взаємовідносин, по яким документально не підтверджено господарські операції, зокрема з ТОВ Київклімат (м. Київ), код 31629990 за квітень 2015 року.

Так, на суму отриманого ТМЦ ТОВ НВО Східбуд зроблено бухгалтерську проводку по кредиту рахунку 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками та дебету рахунку 92 Адміністративні витрати у сумі 6 271 грн. та за даними податкового обліку віднесено до складу витрат за 2015 рік у сумі 6 271 грн.

Відповідно податкової накладної позивач придбав у ТОВ Київклімат ТМЦ (кондиціонер). Разом з тим, відповідно до рахунку-фактури місцем отримання ТМЦ визначено місто Київ, проте документів, що підтверджують фізичне переміщення від контрагента до позивача у місто Харків не надано.

Зі змісту видаткової накладної не можливо встановити ким безпосередньо передано та ким отримано ТМЦ. Документи, що засвідчують складський облік, переміщення на складі та проведення розрахунків за придбаний кондиціонер відсутні.

Досліджуючи взаємовідносини позивача з TOB MIT СЕЙЛ (Київська область), код 39982820 за жовтень 2015 року, листопад 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, за договором № 329 від 19.10.2015 TOB MIT СЕЙЛ виписано податкові накладні на загальну суму 14600 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2433 грн. Віднесено до складу податкового кредиту у жовтні 2015 року у сумі 1 300 грн., у листопаді 2015 року у сумі 1 133 грн.

Згідно проведеного аналізу ЄДРПН по TOB MIT СЕЙЛ , код 39982820 встановлено, що підприємство реалізувало на адресу TOB НВО Східбуд послуги сертифікації.

За період жовтень 2015 року за договором № 329 від 19.10.2015 позивач надав до суду наступні документи: рахунок - фактуру від 22.10.2015, яка не містить відомостей про місце складання та про особу, що її виписала; податкову накладну від 22.10.2015; акт здачі - прийняття послуг від 22.10.2015, що не містить відомостей про зміст, обсяг та безпосередній результат наданих послуг (зазначено в загальному вигляді - послуга сертифікації - 1 послуга - 6500 грн. без ПДВ); платіжне доручення від 22.10.2015(клієнт-банк); сертифікат відповідності, термін дії з 11.09.2015 до 09.09.2016.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що договір № 329 про надання послуг укладено між ТОВ НВО Східбуд та TOB MIT СЕЙЛ 19.10.2015 року, послугу отримано 22.10.2015, в той час як експертною установою видано сертифікат на період, що починається з 11.09.2015, тобто на місяць раніше ніж укладено угоду та отримано таку послугу. З наведеного вбачається, що експертна установа об'єктивно не могла його видати протягом 19.10.2015-22.10.2015 та встановити дату початку його дії, що вже давно минула, отже сертифікат відповідності вже існував на час укладання угоди з TOB MIT СЕЙЛ , Також, в сертифікаті зазначено, що підставою його видачі є сертифікаційні випробування від 10.09.2015. що так само виникло раніше, ніж укладено цивільно-правову угоду.

Зі змісту наданих до перевірки та до суду документів не можливо встановити, які конкретно дії та ким безпосередньо здійснено на виконання договору № 329 від 19.10.2015.

За період листопад 2015 року за договором № 329 від 19.10.2015 позивач надав до суду наступні документи: рахунок - фактуру від 20.11.2015, яка не містить відомостей про місце складання та про особу, що її виписала; податкову накладну від 20.11.2015; акт здачі - прийняття послуг від 20.10.2015, що не містить відомостей про зміст, обсяг та безпосередній результат наданих послуг (зазначено в загальному вигляді послуга сертифікації - 1 послуга - 6800 грн. без ПДВ); платіжне доручення від 20.11.2015, що не містить печатки та підпису банка та не може бути належним доказом сплати; сертифікат відповідності на напівпричіп, термін дії з 27.07.2015 до 26.07.2016.

Так само, як і в попередньому періоді, договір (19.10.2015) та прийняття послуг (20.10.2015) відбулось набагато пізніше ніж початок дії сертифікату на напівпричіп (діє з 27.07.2015) виписаного експертною установою для TOB НВО Східбуд . Крім того, в матеріалах справи ВМД від 28.07.2015 на перетин кодону на напівпричепу в межах виконання своїх зобов'язань ТОВ НВО Східбуд перед ТОВ Ресурс 1 за договором від 08.07.2015 року, до якого долучено платіжні доручення від 08.07.2015, та видаткову накладну від 31.07.2015. Наведене підтверджує той факт, що отримано сертифікат на напівпричіп та його реалізовано раніше ніж виникли взаємовідносини між позивачем та TOB MIT СЕЙЛ .

Пунктом 2.1 договору встановлено, що надання послуг починається з дати отримання оплати у повному обсязі та передачі повного пакету інформації необхідної для надання послуг.

За умовами пункту 2.3 договору, MIT СЕЙЛ зобов'язується відповідно до отриманих від ТОВ НВО Східбуд даних представити на його затвердження порядок сертифікації і підготовки необхідних документів, а також отримати оформлені документи і передати їх ТОВ НВО Східбуд .

Разом з тим, позивач не надав документів щодо визначення та погодження вартості кожної окремої послуги, проведення сплати, акти передачі та повернення документів, затверджений порядок сертифікаті.

Досліджуючи взаємовідносини позивача з ТОВ Саєр Україна Плюс (м. Київ), код 37956097 за грудень 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно рахунку на сплату від 16.12.2015 року № 2777 на загальну суму 5370 грн., у т.ч. ПДВ 895 грн. віднесена до складу податкового кредиту у грудні 2015 року.

До суду позивачем надано рахунок-фактуру, податкову та видаткову накладну та товарно-транспортну накладну від 16.12.2015 та платіжне доручення (Клієнт-банк).

Позивач не надав документальні докази використання у господарській діяльності ТОВ НВО Східбуд придбаних ТМЦ (насос). Також, в товарно-транспортній накладній відсутня інформація про марку авто та наявне посилання на реквізити довіреності на ОСОБА_3, яка фактично відсутня.

Досліджуючи взаємовідносини позивача ТОВ Сартана-М (Київська область), код 39808038 за серпень 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до укладеного Договору про надання послуг № 108 від 18.08.2015, ТОВ Сартана-М , код 39808038 виписано акти виконаних робіт та податкові накладні на загальну суму 4000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 667 грн. Віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2015 року у сумі 667 грн.

На виконання зазначеного договору до суду надано: рахунок - фактуру від 18.08.2015. податкову накладну та акт здачі-прийняття, платіжне доручення від 19.08.2015.

Зі змісту наданих документів не можливо встановити, які конкретно дії вчинено контрагентом, ким та де, який результат і що підлягало сертифікації.

Сертифікат або будь-який інший документ, який встановлює результат наданих послуг ТOB Сартана-М в матеріалах справи відсутній.

Крім того, фактично послуга надана за один день, в межах якого було укладено угоду, передано на виконання угоди необхідні документи до міста Києва, погоджено порядок сертифікації та отримано у відповідній установі сертифікат.

Платіжне доручення від 19.08.2015 не містить печатки та підпису банківської установи і не може бути належним документом про проведення розрахунку з ТОВ Сартана-М , водночас умовами договору передбачена передплата (п.2.1).

Досліджуючи взаємовідносини позивача з ТОВ УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС (м.Київ), код 39701968 за грудень 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до укладеного Договору про надання послуг №0140 від 04.12.2015, ТОВ УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС виписано акти виконаних робіт та податкові накладні на загальну суму 500 грн., у тому числі ПДВ у сумі 83 грн. Віднесено до складу податкового кредиту у грудні 2015 року у сумі 83 грн.

По господарським операціям з ТОВ УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС позивач надав до суду наступні документи: договір від 04.12.2015, рахунок-фактуру та податкову накладну, акт здачі - прийняття від 04.12.2015, довідка від 03.12.2015 № 11163.

Довідку від 03.12.2015 № 11163 від Укр-тест-Стандарт про те, що перетворювач частоти не потребує сертифікації складено раніше ніж виникни правовідносини між ТОВ НВО Східбуд та ТОВ УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС . З огляду на зазначене, не можливо встановити яка мета замовлення послуг, які дії вчинено контрагентом та їх результат у документальному виразі.

Рахунок-фактура не містить інформації про особу, що його склала, місце складання та договір на виконання якого її складено.

Документи про проведення розрахунків між позивачем та ТОВ УКР-ІМПОРТ- СЕРВІС в матеріалах справи відсутні.

Досліджуючи взаємовідносини позивача з ТОВ Еліс Груп (м. Харків), податковий номер 36226089 за грудень 2015, січень 2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до укладеного Договору постачання від 01.12.2014 №01/12-2014/01, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар (будівельні матеріали), визначений у договорі, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар.

На виконання вимог договору, було виписано первинні документи на загальну суму 1 151 652,79 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 191 942,13 грн. Віднесено до складу податкового кредиту у грудні 2015, січні 2016 року.

На суму отриманих робіт (послуг) ТОВ НВО СХІДБУД зроблено бухгалтерську проводку по кредиту рахунку 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками та дебету рахунку 28 Товари у сумі 1 151 652,79 грн. та за даними бухгалтерського обліку не віднесено до складу витрат за 2015 рік та 1 квартал 2016 року у зв'язку з відсутністю подальшої реалізації товарів.

По господарським операціям з ТОВ Еліс Груп позивач до суду надав наступні документи: рахунок на оплату від 08.12.2015, податкова накладна від 08.12.2015, видаткова накладна від 09.12.2015, товарно-транспортні накладні від 09.12.2015, платіжні доручення від 08.12.2015, видаткова накладна від 25.12.2015, ТТН від 25.12.2015, платіжне доручення від 25.12.2015, рахунок - фактура від 11.01.2016, платіжне доручення від 12.01.2016 та податкова накладна від 12.01.2016.

До перевірки та до суду не надано документів щодо складського обліку будівельних матеріалів на суму 1151 652,79 грн. Разом з тим, до перевірки позивач надав договір оренди від 01.02.2014р. №74 укладений ТОВ НВО СХІДБУД з ТОВ Бізнес-Центр Кобзар за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 36 на частину приміщення №13, плоти орендованого приміщення становить 36,4 м2, що унеможливлює розміщення такого обсягу будівельних матеріалів.

Також, документи що засвідчують переміщення ТМЦ у просторі за податковою накладної від 12.01.2016 на суму 600000,00 грн., ані до перевірки, ані до суду не надано.

Платіжні доручення від 08.12.2015 не містять печатки та підпису банківської установи, а тому не можуть бути належним доказом проведення сплати на адресу ТОВ Еліс Груп .

Пунктом 5.6 договору від 01.12.2014 №01/12-2014/01 передбачено складання актів по кількості та якості за формою П-б та П-7, які не надано ні до перевірки, ні до суду.

В товарно-транспортних накладних не зазначено відомості про вибуття та прибуття, вантажно-розвантажувальні роботи. Разом з тим, не можливо встановити зв'язок фактичного місцезнаходження ТОВ НВО СХІДБУД (пр. Леніна. 36) та Пункту розвантаження ТМЦ - вул. Біологічна, 6.

Досліджуючи питання транспортування ТМЦ, слід звернути увагу на наступне.

Так, відповідно до наданих до суду документів перевізником виступає ПП Вегамакс , яке зареєстровано за тією ж адресою, що і позивач - пр. Леніна, 38. Між ТОВ НВО СХІДБУД та ПП Вегамакс укладено угоду № 208 від 02.06.2014 про надання транспортних послуг термін дії якого до 31.12.2015. Зазначеним договором передбачено складання заявок на перевезення та їх письмове підтвердження (п. 2.1,2.2. 3.2.1 договору), які відсутні в матеріалах справи, як відсутні і документи щодо погодження ціни послуги та проведення сплати за послуги транспортування. Зі змісту наданих актів здачі - прийняття робіт не можливо встановити маршрути за якими надано послуги, а отже і зв'язок цих актів з товарно-транспортними накладними, що надані.

Окрім того, перевіркою встановлено, що ТОВ НВО Східбуд двічі віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціям з ТОВ "БАЛКАНТЕХ" за квітень 2016 року у сумі 119 413,2 гри.

ТОВ НВО СХІДБУД у квітні 2016 року у Додатку до Декларації з ПДВ Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів і Д5) віднесено до складу податкового кредиту по операціям з ТОВ "БАЛКАНТЕХ» . код 38279165, код і.п.н. 382791620305, суму ПДВ у розмірі 238 826,40 грн.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних у квітні 2016 року зареєстровано податкових накладних з ТОВ "БАЛКАНТЕХ", код 38279165, код і.п.н. 382791620305 на загальну суму ПДВ у сумі 119 413,20 грн.

Згідно автоматизованої системи співставлення реєстру податкових накладних лічиться розбіжність за квітень 2016 року із ТОВ "БАЛКАНТЕХ", код 38279165, код і.п.н. 382791620305 на загальну суму ПДВ у сумі 119 413,2 грн. Додаток 5 до декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року міститься в матеріалах справи.

Отже, ТОВ НВО Східбуд в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит на суму 119 413,2 грн.

Наведені факти у сукупності з викладеними в акті перевірки обставинами щодо наявності у спірних контрагентів ознак неможливості здійснення господарських операцій (які не були спростовані у ході розгляду даної справи) підтверджують висновок податкового органу про невідповідність сформованих позивачем витрат та податкового кредиту критеріям реальності господарської операції та її документальної підтвердженності, які є основними умовами для формування даних податкового обліку.

Разом з тим, подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності підприємства позивача.

Таким чином, перевіркою правомірно встановлено невідповідність задекларованих даних адміністративних витрат, а саме завищення на суму отриманих товарів, робіт, послуг від ТОВ Київклімат , код 31629990, TOB MIT СЕЙЛ , код 39982820, ТОВ Саєр Україна Плюс , код 37956097, ТОВ Сартана-М , код 39808038, ТОВ УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС , код 39701968, на загальну суму за 2015 року у загальній сумі 26 663 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі ПДВ - 316 687 грн., у тому числі за квітень 2015 року на суму 1 254 грн. но операціям з ТОВ Київклімат , за серпень 2015 року на суму 667 грн. по операціям з ТОВ Сартана-М , за жовтень 2015 року на суму 1 300 грн. та за листопад 2015 року на суму 1 133 грн. по операціям з ТОВ МП СЕЙЛ , за грудень 2015 року на суму 100 978 грн., за січень 2016 року на суму 91 942 грн. по операціям з ТОВ Еліс Груп , за квітень 2016 року на суму 119 413 грн. по операціям з ТОВ "БАЛКАНТЕХ".

Отже, суд першої інстанції не врахував вищезазначених обставин, приписів матеріального права та дійшов помилкового висновку про незаконність та необґрунтованість податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1 від 14.09.2016 року та № НОМЕР_2 від 14.09.2016 року.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог позивача стосовно скасування податкових повідомлень-рішень неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196 п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017р. по справі № 820/5469/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "СХІДБУД" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст постанови виготовлений 14.04.2017 р.