Постанова

від 11.04.2017 по справі 910/19196/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 910/19196/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого,

суддів: Поліщука В.Ю., Ткаченко Н.Г.,

за участю представників:

ТОВ "Чугуївський МЕЗ" - Волощука Р.А. (дов. вд 27.05.2016),

ПАТ "Юнекс Банк" - Коваленка С.В. (дов. від 29.02.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

перевіривши

касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю

"Чугуївський МЕЗ" Булаха О.І.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017

у справі №910/19196/16 господарського суду міста Києва

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський

МЕЗ"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.10.2016 (суддя Чеберяк П.П.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Чугуївський МЕЗ", на підставі ст.95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, вирішено інші процедурні питання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 (колегія суддів у складі: О.М. Остапенко, М.Л. Доманська, А.А. Верховець) ухвалу господарського суду м. Києва від 31.10.2016 скасовано. Провадження у справі №910/19196/16 припинено.

В касаційній скарзі ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський МЕЗ" Булах О.І. просить Вищий господарський суд України прийняти постанову, якою скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та залишити в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 31.10.2016. В обґрунтування посилається на порушення та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 105-112 ЦК України, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 34, 43 ГПК України.

ПАТ "Юнекс Банк" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Куровського С.В., пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається із заяви боржника, 10.05.2016 року загальними зборами учасників ТОВ „Чугуївський МЕЗ" було прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи та призначено головою ліквідаційної комісії товариства Булаха О.І.

Вказане рішення оформлене протоколом № 4 Загальних зборів учасників ТОВ "Чугуївський МЕЗ" від 10.05.2016 року.

Після закінчення строку, встановленого законом, для виявлення кредиторів, ліквідаційною комісією ТОВ "Чугуївський МЕЗ" складений проміжний ліквідаційний баланс станом на 30.06.2016 року, який був затверджений протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Чугуївський МЕЗ" № 5 від 09.09.2016 року.

З вказаного балансу вбачається, що розмір кредиторської заборгованості боржника становить 69 646 297,10 грн.

Разом з тим, розмір активів ТОВ „Чугуївський МЕЗ", який складає дебіторську заборгованість становить 51 649 945,10 грн.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини неплатоспроможності боржника, 09.09.2016 року Загальними зборами учасників ТОВ "Чугуївський МЕЗ" було прийнято рішення звернутись до господарського суду м. Києва з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, що підтверджується відповідним протоколом № 5 від 09.09.2016 року.

20.10.2016 року на виконання рішення загальних зборів, головою ліквідаційної комісії боржника подано заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Чугуївський МЕЗ" на підставі ст. ст. 11, 95 Закону про банкрутство у зв'язку з недостатністю вартості майна боржника для задоволення кредиторської заборгованості, виявленої в ході проведення ліквідаційної процедури.

За наслідками розгляду поданої заяви, ухвалою господарського суду м.Києва від 31.10.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Чугуївський МЕЗ", на підставі ст. 95 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 1 ст. 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 Цивільного кодексу України).

В ст. 111 ЦК України закріплено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Таким чином, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону про банкрутство є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою, проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, аналіз пасиву боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, вжиття заходів щодо повернення майна, яке знаходиться у третіх осіб, пред'явлення вимог і позовів про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Проведення аналізу активу та пасиву боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону про банкрутство. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розмір кредиторської заборгованості боржника становить 69 646 297,10 грн., з яких 50 780 689,52 грн. вимоги ПАТ „Юнекс Банк", які забезпечені заставою майна боржника, та 17 643 162,37 грн. - вимоги інших незабезпечених кредиторів, а саме: ТОВ „Ексімагроком", ТОВ „Нововолинський олійно-жировий комбінат", ТОВ „Оліяінтертрейд", ТОВ „Олія-Транс" та ТОВ „Агропродукти".

Відповідно до додатків, які додані до заяви про порушення справи про банкрутство, вимоги ПАТ „Юнекс Банк" визнано ліквідаційною комісією та включено до реєстру першої черги задоволення вимог кредиторів у розмірі 50780689,52 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника, зокрема соняшником врожаю 2014 року у кількості 5 131,52 тонни на підставі відповідних договорів застави товарів в обороті.

Згідно з положеннями абзацу 1 ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Відповідно до ч. 9 ст. 45 вказаного Закону погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Таким чином, вимоги ПАТ „Юнекс Банк" у розмірі 50 780 689,52 грн., які забезпечені заставою майна боржника, мають погашатися за рахунок заставного майна (соняшника врожаю 2014 року у кількості 5 131,52 тонни) або заміни його іншими товарами такої ж вартості.

Проте, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, визнаючи Банк заставним кредитором, судом першої інстанції не було враховано, що матеріли справи не містять відомостей про заставне майно, вказане майно не відображено у відповідному інвентаризаційному описі виробничих запасів та готової продукції. До заяви додано перелік майна боржника, що перебуває у заставі банку, відповідно до якого соняшник врожаю 2014 року у кількості 5131,52 тонни у боржника відсутній.

При цьому, в заяві про порушення справи про банкрутство не зазначено, які дії вчинялись ліквідатором щодо пошуку та виявлення заставного майна банкрута, а саме товарів в обороті. А у разі відчуження боржником предмету застави без згоди заставодержателів або його знищення, пошкодження чи псування, ліквідатором не відображено, які заходи вживались останнім щодо його повернення або заміни його іншими товарами такої ж вартості у відповідності до ст. 43 Закону України "Про заставу" (наприклад, дослідження первинної документації боржника, проведення інвентаризації активів, направлення листів, запитів, звернення до правоохоронних органів тощо).

В той же час, вимоги, які не забезпечені заставою, відповідно до балансу боржника, складають 17 643 162,37 грн. Розмір активів ТОВ "Чугуївський МЕЗ", який складає дебіторську заборгованість, становить 51 649 945,10 грн., що в свою чергу значно перевищує залишкову кредиторську заборгованість.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у порушення вимог ст. 111 ЦК України головою ліквідкомісії не заявлено позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи, тобто не вжито всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується.

Наведене вище свідчить про неповні дії голови ліквідаційної комісії, пов'язані з досудовою процедурою ліквідації товариства, оскільки останнім, всупереч вимогам ЦК України, не вчинено необхідних заходів, які передбачені чинним законодавством.

Однак, суд першої інстанції на дані обставини не звернув уваги та не дав їм належної правової оцінки, обмежившись лише поверхневим дослідженням проведення головою ліквідаційної комісії досудової процедури ліквідації товариства.

Відтак, переглянувши справу в апеляційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.99 -101 ГПК України, давши належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін, Київський апеляційний господарський дійшов обґрунтованого висновку про передчасність звернення до суду з відповідною заявою і, як наслідок, помилковість порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Чугуївський МЕЗ".

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України, вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 прийнята у відповідності до фактичних обставин і вимог Закону і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський МЕЗ" Булаха О.І. залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 по справі №910/19196/16 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Поліщук В.Ю.

Ткаченко Н.Г.