Рішення

від 06.04.2017 по справі 910/12844/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2017Справа №910/12844/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/12844/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в

особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД"

про стягнення 318 605 191,45 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Оснач О.П., довіреність № 49 від 03.01.2017р.,

від відповідача: Войцехівський О.В., довіреність б/н від 29.03.2017р.;

Чугунов М.В., довіреність б/н від 31.12.2015р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД" про стягнення 114 708 092,76 грн. заборгованості за кредитом, 78 439 602,46 грн. заборгованості за процентами, 23 602 913,83 грн. пені за несвоєчасну сплату по кредиту, 12 389 135,39 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 5 995 121,31 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 2 261 089,40 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 63 212 109,64 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, 17 997 126,66 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Кредитного договору №128-2013 від 16.10.2013р. позивач надавав відповідачу грошові кошти (кредит) для ведення поточної діяльності - 140 000 000,00 грн., які відповідач зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку та терміни, визначені Кредитним договором, проте взяті на себе зобов'язання не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2016р. (суддя Головотюк Л.Д.) порушено провадження у справі №910/12844/16 та призначено до розгляду на 04.08.2016р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.09.2016р. призначено по справі №910/12844/16 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Провадження по справі № 910/12844/16 зупинено до надання висновків судової експертизи.

12.01.2017р. на адресу Господарського суду міста Києва надійшов лист від директора КНДІСЕ, в якому зазначається, що станом на 26.12.2016р. попередня оплата за проведення експертизи не виконана, в зв'язку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 15.09.2016р. залишається без виконання.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 25.01.2017р. № 05-23/267 призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи, у зв'язку з неможливістю судді Головотюка Л.Д., в провадженні якого знаходилась справа, здійснювати правосуддя.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи, справу №910/12844/16 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2017р. поновлено провадження у справі №910/12844/16 та призначено до розгляду на 23.03.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017р. розгляд справи відкладено на 30.03.2017р.

В судовому засіданні 30.03.2017р. оголошено перерву до 06.04.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2017р. продовжено строк розгляду спору у справі № 910/12844/16 на п'ятнадцять днів.

Присутній у судовому засіданні 06.04.2017р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечував, подав заяву про визнання позовних вимог та відстрочку виконання рішення суду у справі на 1 рік, у зв'язку зі складним фінансовим становищем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2013р. між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (кредитор) та відповідачем (позичальник) укладено Кредитний договір №128-2013 (далі - Договір або Кредитний договір), відповідно до п.1.1., якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 140 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі передбачені цим договором.

Процентна ставка за користування кредитом - 25% річних. (п. 1.2. Кредитного договору).

Пунктом 1.3. Кредитного договору встановлено, що кінцевим терміном погашення кредиту позичальником є 15 жовтня 2014 року включно.

Заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником в повному обсязі до дати, визначеної у п. 1.3., на рахунок №2909488001227 (п. 6.1. Кредитного договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці, методом факт/факт (п. 2.2. Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору, проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за Кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту, день погашення кредиту не враховується).

Згідно з п. 2.4. Договору, проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок № 2909488001227, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані та остаточно при погашенні кредиту.

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, кошти по кредиту надаються за заявками позичальника на одержання коштів (за формою, що викладена в Додатку №1 до Договору), після їхнього акцепту банком. Зобов'язання банку по кредитуванню в рамках даного договору визначаються сумою акцептованої заявки і виникають у момент акцепту заявки. Сума зобов'язань позичальника по кредиту може збільшуватися при акцепті банком наступних заявок, не перевищуючи при цьому максимальної суми ліміту, що передбачена в п. 1.1. та у відповідності до п. 6.1.

Згідно з п. 8.1. Кредитного договору, уразі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредитор мав право припинити надання кредитних коштів за цим договором, скасувати ліміт кредитування та вимагати дострокового поновного погашення заборгованості позичальника за кредитом разом зі сплатою усіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі прострочені проценти), пеню штрафи та інші платежі відповідно до договору.

У п. 8.2.10. Кредитного договору встановлено, що кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту та виконання інших зобов'язань за договором у разі порушення позичальником строків виконання грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 5 банківських днів.

Відповідно до п. 10.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені,штрафів та інших платежів, на умовах передбачених договором.

Пунктом 14.4. Кредитного договору, сторони погодили, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починаючи і наступного робочого дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 14.8. Кредитного договору, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за Кредитним договором, він зобов'язується на вимогу Кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань (п. 15.4. Договору).

16.10.2013р. відповідач звернувся з заявкою на одержання коштів згідно Кредитного договору №128-2013 від 16.10.2013р. в розмірі 140 000 000,00 грн., які позивачем були надані відповідно до меморіального ордеру №716819 від 16.10.2013р. у визначений відповідно до заявки спосіб.

25.12.2013р. між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (кредитор) та відповідачем (позичальник) укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору №128-2013 від 16.10.2013р., у якому сторони погоди збільшити розмір процентної ставки до 29,75% річних.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором №128-2013 від 16.10.2013р. щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати процентів, у зв'язку із чим просить суд стягнути з останнього 114 708 092,76 грн. заборгованості за кредитом, 78 439 602,46 грн. заборгованості за процентами, 23 602 913,83 грн. пені за несвоєчасну сплату по кредиту, 12 389 135,39 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 5 995 121,31 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 2 261 089,40 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 63 212 109,64 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, 17 997 126,66 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частини третьої статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідності до заявки товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД" від 16.10.2013р. та в порядку, визначеному Кредитним договором, позивач належним чином виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредитні кошти в межах кредитного ліміту на суму 140 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №716819 від 16.10.2016р. на суму 140 000 000,00 грн., випискою банку за період з 14.07.2013р. по 14.07.2016р. по позичковому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД" та визнано відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами в передбачені Кредитним договором строки не виконав, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість за кредитом у сумі 114 708 092,76 грн. та заборгованість за процентами в сумі 78 439 602,46 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором у встановлений строк, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, а позовні вимоги визнав в повному обсязі, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований належними доказами, відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 114 708 092,76 грн. та заборгованості за процентами в сумі 78 439 602,46 грн. підлягають задоволенню.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

При укладанні кредитного договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати кредиту, процентів, комісій та інших платежів.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та п. 14.1. Кредитного договору, перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені за порушення умов Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, а відтак, нарахована позивачем сума пені в розмірі 23 602 913,83 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 12 389 135,39 грн. за несвоєчасну сплату процентів підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 5 995 121,31 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 2 261 089,40 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 63 212 109,64 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, 17 997 126,66 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів.

Щодо заяви відповідача про відстрочку виконання рішення у дані справі на один рік, суд зазначає наступне.

Так, вказана заява обґрунтована тим, що негайне примусове виконання рішення суду призведе до банкрутства товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД" . Однак, при належній організації бізнес-процесу товариство зможе відновити темп виробництва для отримання прибутку з метою подальшого погашення заборгованості перед позивачем в повному обсязі. В підтвердження вказаних обставин представником відповідача подано звіт про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур, щодо аналізу фінансової звітності станом на 31.12.2016р.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п. 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Звітом про фінансову звітність (складено ТОВ "Аудиторська фірма "Аудит-Стандарт") станом на 31.12.2016 року встановлено, що результат аналізу показників фінансової звітності відповідача має значення чистих активів в сумі 252 509,1 тис. грн., що є меншим значенням від показника статутного фонду та не відповідає встановленим вимогам ст. 155 Цивільного кодексу України та чинного законодавства України, а економічні показники на вказані дати мають всі ознаки критичного фінансового стану підприємства.

Разом з тим, на підставі постанови правління НБУ від 20.11.2014р. № 733 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014р. № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський Акціонерний Банк", згідно з яким з 21.11.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічного акціонерного товариства" Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Постановою правління НБУ від 19.03.2015р. № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015р. № 63 "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства " Всеукраїнський Акціонерний Банк " та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та призначено уповноваженою особою фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015р. по 19.03.2016р. включно.

Рішенням від 22.02.2016р. № 213 продовжено строки здійснення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на два роки до 19.03.2018р. включно.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що негайне примусове виконання рішення суду у даній справі може призвести до неспроможності відповідача виконувати зобов'язання перед своїми кредиторами, в тому числі і перед позивачем на підставі рішення суду, натомість матеріальний інтерес позивача полягає у виконанні рішень суду у даній справі повністю та протягом розумного строку, однак, в будь-якому випадку до завершення процедури ліквідації банку, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та відстрочує виконання рішення суду на 6 місяців.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД" (03045, м. Київ, вулиця Новопирогівська, будинок 50; код ЄДРПОУ 35894448) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 27 Т; код ЄДРПОУ 19017842) 114 708 092,76 грн. заборгованості за кредитом, 78 439 602,46 грн. заборгованості за процентами, 23 602 913,83 грн. пені за несвоєчасну сплату по кредиту, 12 389 135,39 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 5 995 121,31 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 2 261 089,40 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 63 212 109,64 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, 17 997 126,66 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2017р. у справі № 910/12844/16 на 6 місяців до 06.10.2017р. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою "Сяйво Плюс ЛТД" (03045, м. Київ, вулиця Новопирогівська, будинок 50; код ЄДРПОУ 35894448) на користь Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача 820019; рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету 22030106 ( Судовий збір ) 206 700,00 грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.04.2017р.

СуддяА.І. Привалов