Рішення

від 06.04.2017 по справі 911/528/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Справа № 911/528/17

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Енергія Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім-Буд Плюс"

про стягнення 138 439,76 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 8 від 14.02.2017);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Приватне підприємство "Енергія Сервіс" (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім-Буд Плюс" (далі відповідач) про стягнення 138 439,76 грн. заборгованості, з яких: 135 000,00 грн. основного боргу, 3106,85 грн. пені 332,91 грн., 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору № 28-11П від 28.11.2016 обладнання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2017 порушено провадження у справі №911/528/17 та призначено її до розгляду на 16.03.2017.

09 березня 2017 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов лист № 1/07 від 03.03.2017 (вх. №5157/17), який було долучено до матеріалів справи.

16 березня 2017 до господарського суду Київської області від представника позивача до початку судового засідання надійшла заява б/н від 16.03.2017 (вх. №5683/17) з документами для долучення до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 24.02.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2017 керуючись ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 06.04.2017.

У судовому засіданні 06.04.2017 представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання 06.04.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2016 між Приватним підприємством "Енергія Сервіс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дім-Буд Плюс" (покупець) було укладено договір № 28-11П, згідно якого постачальник зобов'язується передати у встановлений даним договором строк у власність покупця обладнання (надалі - Обладнання), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору згідно додатку №1 (Специфікації) (пункт 1.1 договору.)

Відповідно до п. 2.1 договору ціна обладнання за цим договором складає 135 000 грн. 00 коп. (сто тридцять п'ять тисяч грн. 00 коп.), без ПДВ.

Пунктом п. 3.1 договору встановлено, що покупець проводить розрахунок за обладнання на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур у наступному порядку:

- 100% від загальної ціни обладнання в розмірі 135 000 грн. 00 коп. (сто тридцять п'ять тисяч грн. 00 коп.), без ПДВ повинно бути перераховано постачальнику протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту підписання даного договору. Оплата здійснюється по комерційному курсу 1$-27,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Постачальник виконує поставку обладнання протягом двох робочих днів після замовлення. (пункт 4.2. договору.)

При виявленні виробничих та інших дефектів обладнання у період дії строку гарантії на обладнання, покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника протягом 2 робочих днів. (пункт 5.4. договору).

Пунктом п. 10.1 договору встановлено, що договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2016 сторонами до договору № 28-11П від 28.11.2016 була складена специфікація (додаток 1), а саме:

Котел СВД у комплекті по 1 шт. загальною вартістю 135 000,00 грн.

- димова труба;

- щит управління;

- димосос;

в якій останні погодили істотні умови договору. Також в матеріалах справи наявний рахунок-фактура № СФ-0000035 від 28.11.2016.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, специфікації та рахунку-фактури позивач поставив, а відповідач прийняв обладнання на загальну суму 135 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000080 від 28.11.2016 на суму 135 000,00 грн., підписаною та скріплено печатками сторін.

З позовної заяви випливає, що відповідач не виконав умови договору, в частині проведення розрахунку за поставлене обладнання.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з оплати поставленого обладнання станом на дату порушення провадження у справі та склала 135 000,00 грн.

Предметом позову є вимоги про стягнення є 135 000,00 грн. основного боргу, 3106,85 грн. пені та 332,91 грн. 3 % річних.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 статтею 173 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий за видатковою накладною товар, згідно Договору № 28-11П від 28.11.2016 р., про стягнення 135 000,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та документально підтверджені, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України).

У випадку порушення строку оплати згідно даного договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. (пункт 6.2. договору)

Як вбачається із ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/965-ВР від 22.11.1996р. та неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором № 28-11П від 28.11.2016 згідно п. 6.2. договору, позивачем за період з 28.01.2017 по 27.02.2017 нараховано 3 106,85 грн. пені.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2. , господарський суд встановив, що він є арифметично вірним та становить 3 106,85 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 28-11П від 28.11.2016 позивачем за період з 28.01.2017 по 27.02.2017 заявлено 332,91 грн. 3 % річних.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних, нарахованих на суму несплаченої загальної вартості товару за вказаний позивачем період, є правомірною.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків річних за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2. , господарський суд встановив, що він є арифметично вірним та становить 332,91 грн.

Також суд звертає увагу на те, що 09 березня 2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов лист № 1/07 від 03.03.2017, яким відповідач підтвердив договірні відносини за договором № 28-11П від 28.11.2016 з позивачем, та наголошував на тому, що поставлене позивачем обладнання було недоукомплектоване та не має достатньої потужності. Також відповідачем було зазначено, що у разі підписання акту про усунення вказаних вище недоліків, та узгодження ринкової ціни, ним буде проведена повна оплата у десятиденний термін за поставлене обладнання.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість викладених відповідачем заперечень, оскільки видаткова накладна № РН-0000080 відповідно до якої було передано обладнання, а саме: котел СВД в комплекті з: (димова труба, щит управління, димосос), була підписана 28.11.2016.

Щодо зауважень відповідача стосовно потужності поставленого обладнання, судом зазначено, що при виявленні виробничих та інших дефектів обладнання у період дії строку гарантії на обладнання, покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника протягом 2 робочих днів, пункт 5.4. договору.

Доказів звернення до позивача з відповідним повідомленням суду не надано, що свідчить про непідтвердженість зазначених відповідачем обставин.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачем було підписано та погоджена спірна видаткова накладна, а відтак доводи стосовно неузгодженості ринкової ціни на обладнання оцінюється судом критично.

Таким чином, на підставі вищезазначених обставин справи, доводів сторін, положень актів законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач був вільним при обранні контрагента та погодженні умов договору, а відтак відсутні підстави для невиконання свого зобов'язання перед позивачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу, відсотків річних, пені.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в розмірі 138 439,76 грн. заборгованості, з яких: 135 000,00 грн. основна сума боргу, 3106,85 грн. пеня 332,91 грн. та 3 % річних.

За таких обставин, судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 Господарського процесуального кодексу України покладається повністю на відповідача, у розмірі 2076,60 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім-Буд Плюс" (09161, Київська обл., Білоцерківський район, місто Узин, ВУЛИЦЯ ЗАВОДСЬКА, будинок 2 Б; ідентифікаційний код 34436482) на користь Приватного підприємства "Енергія Сервіс" (09109, Київська обл., місто Біла Церква, ВУЛИЦЯ МЕРЕЖНА, будинок 6; ідентифікаційний код 23577676) 135 000 (сто тридцять п'ять тисяч гривень) 00 коп. основного боргу, 3 106 (три тисячі сто шість гривень) 85 коп. пені, 332 (триста тридцять дві гривні) 91 коп. 3 % річних та 2 076 (дві тисячі сімдесят шість гривень) 60 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 14.04.2017 р.

Суддя В.М. Антонова