Постанова

від 11.04.2017 по справі 906/1132/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2017 р. Справа № 906/1132/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Гудак А.В.

при секретарі Дроздюк О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Колективного підприємства "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" на рішення господарського суду Житомирської області від 30.01.17 р. у справі №906/1132/16

за позовом Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (м.Житомир)

до Колективного підприємства "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" (м.Житомир)

про стягнення 42 391,06 грн., про виселення з нежитлових приміщень

Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.01.17 р. у справі №906/1132/16 (суддя Тимошенко О.М.) позов Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради до Колективного підприємства "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" задоволено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Житомирської області від 30.01.17 р. у справі №906/1132/16 відповідач - Колективне підприємство "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області у справі №906/1132/16 від 30 січня 2017 року повністю. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства Агенція з питань регіонального розвитку Житомирської обласної ради до Колективного підприємства Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів про стягнення 42 391,06 грн. та виселення з нежитлових приміщень.

В апеляційній скарзі Колективне підприємство "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" посилається на неповне встановлення судом першої інстанції обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема скаржник, зазначає, що судом першої інстанції було залишено поза увагою, що позивачем надана оцінка орендного майна як цілісного майнового комплексу (замовником якої він і виступив, що суперечить встановленому порядку), а це в свою чергу є взаємопов'язаним із наявністю повноважень у позивача розпоряджатися таким майном, що що його думку відповідає п.2.3 та 2.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна .

Крім того, вважає, що позивач не довів, що орендовані приміщення ще перебувають у власності територіальних громад, а не увійшли до статутного (складеного) капіталу будь-яких інших господарських товариств , що теж пов'язано із наявністю у позивача відповідних повноважень.

Відтак, у зв'язку із усіма порушеннями, договір є нікчемний в силу закону, що не потребує та не передбачає вчинення будь-яких дій.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.02.2017р. апеляційну скаргу Колективного підприємства "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" на рішення господарського суду Житомирської області від 30.01.17 р. у справі №906/1132/16 прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

20.03.2017р. на адресу апеляційного суду від Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу Колективного підприємства "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" на рішення господарського суду Житомирської області від 30.01.17 р. у справі №906/1132/16 залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

У судовому засіданні 11.04.2017 р. директор Колективного підприємства "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" - ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 30.01.17 р. у справі №906/1132/16 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і винести нове рішення.

Представник позивача у судове засідання не прибув хоча про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Крім того, 07.04.2017 р. від Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положення про оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням обласної ради від 08.09.11 №266, зі змінами, орендодавцем щодо нерухомого майна спільною власності територіальних громад сіл, селищ, міст області є Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради.

Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради діє на підставі статуту, затвердженого рішенням Житомирської обласної ради від 11.05.10 №1085 та зареєстрованого 28.05.10 №13051050002007888 виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області.

Порядок передачі майна спільної власності територіальних громад області в оренду регулюється положенням про оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області.

20.10.2015 року між Колективним підприємством "Центр соціально - трудової та професійної реабілітації інвалідів" Житомирського обласного фонду соціального захисту інвалідів та Комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради укладено договір оренди нерухомого майна № 1114.

Відповідно до п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться на балансі комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради в будівлях за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 38, загальною площею 117,90 кв.м, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 244824,96 грн., без ПДВ, з метою розміщення: суб'єкту господарювання, що здійснює виробництво товарів (поліграфічної продукції), крім товарів підакцизної групи, загальною площею 79,80 кв.м, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 218621,68 грн., без ПДВ; складу, загальною площею 38,10 кв.м, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 26 203,28 грн., без ПДВ.

Згідно з п. 3.2 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженої рішенням обласної ради, і становить, без ПДВ, за перший місяць оренди - вересень 2015 р., 1878,10 грн. та 335,07 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п.3.3. орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та перераховується Орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно з п. 3.5. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з Орендаря відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на день нарахування пені, за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата сплачується Орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання-передачі.

У відповідності до п.3.7. Орендодавець має право відмовитися від цього договору і вимагати повернення переданого в оренду, майна, якщо Орендар не вносить плату за користування зазначеним майном протягом трьох місяців підряд. У разі відмови Орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору.

Відповідно до пункту 6.4. Договору у разі несплати Орендарем орендної плати більше одного місяця, Орендодавець має право ставити питання про дострокове розірвання договору у встановленому чинним законодавством порядку.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання і дії до 31 липня 2018 року включно, але у плані взаємовідносин, відповідно до п.3 ст.631 Цивільного кодексу України, з 1 вересня 2015 року.

Додатками до договору є розрахунок місячної орендної плати та акт приймання-передачі орендованого приміщення. Додатки є невід'ємною та складовою частиною договору.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору сторони 01.09.2015 р. підписали Акт приймання-передачі орендованого приміщення.

Приміщення в будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Домбровського,38 знаходиться на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради та належить до спільної власності територіальних громад області, у правління від імені яких здійснює обласна рада.

Листом №890/12 від 25.08.16 позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди та просив повернути об'єкт оренди, оскільки Колективне підприємство "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" Житомирського обласного фонду соціального захисту інвалідів не сплачував орендну плату протягом 11 місяців.

04.11.16 Колективне підприємство "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" отримало вказаний лист.

Враховуючи вище викладене, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 37 926,37 грн. заборгованості за договором оренди та 4464,69 грн. пені, а також виселити відповідача - Колективне підприємств "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" з нежитлових приміщень загальною площею 117,90 кв.м. на 3 поверсі будівлі за адресою: м.Житомир, вул. Домбровського, 38.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Приписами ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено нормами ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У зв'язку з укладенням сторонами договору оренди нерухомого майна №1114, між сторонами виникли відносини оренди, регулювання яких здійснюється положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Сплата наймачем орендної плати у встановлений строк є обов'язком, який випливає з положень ст.759, 762 ЦК України та умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що Колективне підприємство "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" Житомирського обласного фонду соціального захисту інвалідів не сплачував орендну плату більше 3 місяців, керуючись умовами договору та норми чинного законодавства, орендодавець листом № 890/12 від 25.08.16 повідомив орендаря про відмову від цього договору та запропонував повернути передані в оренду нежилі приміщення за актом приймання-передачі (лист отримано орендарем 04 листопада 2016 року). Таким чином, договір оренди розірвано 04.11.16.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплачував орендну плату за період з вересня 2015 року по 4 листопада 2016 року, у зв'язку з чим у Колективного підприємства "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 37 926,37 грн., яка й заявлена позивачем до стягнення.

Оскільки заявлена позивачем сума стягнення, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Житомирської області в даній справі щодо задоволення позову та стягнення заборгованості з відповідача в сумі 37 926,37 грн. боргу по орендній платі згідно договору оренди нерухомого майна від 20.10.2015 р. №1114.

Крім суми основного боргу позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача 4 464,69 грн. пені.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з Орендаря відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на день нарахування пені, за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Враховуючи умови договору та наявність заборгованості відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правомірним є нарахування пені в сумі 4464,69 грн.

Відповідно до ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

За приписами ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно даних позивача, незважаючи на припинення договору оренди, повернення об'єкта оренди за актом приймання-передачі здійснено не було, а відповідач продовжує надалі користуватися орендованим майном.

Листом №890/12 від 25.08.16 позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди та просив повернути об'єкт оренди, оскільки Колективне підприємство "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" Житомирського обласного фонду соціального захисту інвалідів не сплачував орендну плату більше 3 місяців.

Сторони не надали доказів повернення орендованого майна орендодавцю.

Таким чином, вимога про виселення Колективного підприємства Центру соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів із нежилих приміщень на третьому поверсі №7-11, №7-12, №7-13 площею 79,80 кв.м. будівлі літ.А та нежитлового приміщення №1-1 площею 38,10 кв. м. будівля літ. Б за адресою:м.Житомир, вул. Домбровського, 38 є законною та підлягає задоволенню.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги колегія суддів має зазначити про наступне.

На думку апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що позивач не довів, що вказані конкретні орендовані приміщення ще перебувають у власності територіальних громад, а не увійшли до статутного (складеного) капіталу будь-яких інших господарських товариств, що теж пов'язано із наявністю у позивача відповідних повноважень.

Однак, суд апеляційної інстанції критично оцінює наведений аргумент скаржника, оскільки відповідно до ч. 1 ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник або особа, якій належать майнові права.

З Положення про оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням Житомирської обласної ради від 08.09.11 №266, зі змінами, вбачається, що орендодавцем щодо нерухомого майна спільною власності територіальних громад сіл, селищ, міст області є Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради.

Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради діє на підставі статуту затвердженого рішенням Житомирської обласної ради від 11.05.10 №1085,та зареєстрованого 28.05.10 №13051050002007888 виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області.

Відповідно до п.2.2 ст.2 Статуту Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради основними напрямками діяльності підприємства є зокрема надання в оренду, оцінка майна що належить до спільної власності територіальних громад області, у порядку, встановленому Органом управління майном.

Таким чином, Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради має необхідні повноваження для укладання договорів оренди майна з суб'єктами господарювання. Діяльність КП "Агенція з питань регіонального розвитку" при укладенні договору оренди нерухомого майна № 1114 від 20.10.2015 з відповідачем відповідала Статуту підприємства, затвердженому Положенню про оренду майна, а також законодавству, яким урегульовано відносини оренди майна.

Посилання апелянта на інші обставини, які він вважає суттєвими і на які посилається, зокрема щодо наявності пільгових ставок орендної плати і відповідача, який є підприємством, метою створення якого є реабілітація інвалідів, не приймаються до уваги з огляду на відсутність будь-яких рішень, прийнятих з цього питання Житомирською обласною радою у відповідності до повноважень, які передбачені ст.43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги Колективного підприємства "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів" на рішення господарського суду Житомирської області від 30.01.17 р. у справі №906/1132/16 залишити без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області - без змін.

Справу №906/1132/16 повернути до господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.