Рішення

від 18.04.2017 по справі 403/901/16-ц

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/901/16-ц

Провадження №2/403/94/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2017 року Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого: Годованець І. А.

при секретарі: Остапенко Н.М.

з участю:

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про тлумачення заповіту в частині спадкового майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 подано до суду позов до ОСОБА_3 сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про тлумачення заповіту ОСОБА_7 в частині спадкового майна наступним чином: Заповідаю належну мені земельну ділянку за №336, площею 5.14 га, кадастровий номер: 3525885600:02:000:0336, на території ОСОБА_3 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області згідно Державного акта на право приватної власності на землю, серія ІІ-КР, №038262 . Вимоги мотивуються тим, що тлумачення заповіту може бути здійснено після відкриття спадщини самими спадкодавцями. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

В судовому засіданні 16 лютого 2017 року позивач ОСОБА_2 та 18 квітня 2017 року представник позивача ОСОБА_1 настоюють на позовних вимогах про тлумачення заповіту в частині спадкового майна, так як тлумачення заповіту може бути здійснено після відкриття спадщини самими спадкодавцями. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_8 не з'явилися. Представником відповідача ОСОБА_8 подано письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, заперечень проти позовних вимог не має.

В судове засідання відповідач ОСОБА_5 не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечень проти позовних вимог не має.

В судове засідання відповідач ОСОБА_6 не з'явився, за останнім місцем проживання за адресою: с. Новоігорівка (с. Димитрове) Устинівського району Кіровоградської області не проживає. Прийнятими судом мірами встановити місцезнаходження та місцепроживання відповідача ОСОБА_6 можливим не виявилось, в порядку ч.3 ст.76 ЦПК України, судову повістку вручено виконавчому органу Димитровської сільської ради.

Заслухавши позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_1, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статтею 1218, ч.1 ст.ст.1225, 1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За заповітним розпорядженням ОСОБА_7 від 05 березня 2001 року, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_9, ОСОБА_2 є спадкоємцем на сертифікат на право на земельну частку (пай), серія КР, №0200259, виданого на підставі рішення Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 09 червня 1997 року ОСОБА_7.

На підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), серія КР, №0200259, виданого відповідно до рішення Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 09 червня 1997 року, право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, площею 5,14 га, кадастровий номер 3525885600:02:000:0336 на території ОСОБА_3 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю, серія ІІ-КР, № 038262, (рішення сесії ОСОБА_3 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області від 16 листопада 2001 року за №139) та проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, відповідно до статті 125 ЗК України, так як право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

ОСОБА_7 померла 04 листопада 2015 року (актовий запис про смерть ОСОБА_3 сільської ради за № 15 від 05 листопада 2015 року).

Внаслідок смерті ОСОБА_7, за заповітним розпорядженням, відкрилася спадщина на спадкове майно - на сертифікат на право на земельну частку (пай, серія КР, №0200259, виданого ОСОБА_7 на підставі рішення Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 09 червня 1997 року.

07 грудня 2015 року ОСОБА_2 приватному нотаріусу Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10 подано заяву про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_7 та видачу свідоцтва про право на спадщину, відповідно до ч.1 ст.69 ОСОБА_8 України "Про нотаріат", так як нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.

Постановою приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10 від 05 липня 2016 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_7 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за №336, площею 5,14 га, кадастровий номер 3525885600:02:000:0336 на території ОСОБА_3 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, що належить на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, серія ІІ-КР, № 038262, так як на день смерті спадкодавця їй не належало право на земельну частку (пай), а належало право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 1218, ст. 1254 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки після виділен ня в натурі земельної ділянки право на земельну частку (пай) зникає, воно не може буди успадковане і після отримання державного акту власнику зе мельної ділянки необхідно скористатися встановленим ст. 1254 ЦК України правом на внесення змін до заповіту. В протилежному випадку спадкування земель ної ділянки буде здійснено за законом.

Після державної реєстації права власності на земельну ділянку, ОСОБА_7 до заповітного розпорядження від 05 березня 2001 року, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_9, не внесено змін, що їй не належить право на земельну частку (пай), а належить право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 1256 ЦК України встановлено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу .

Тлумачення заповіту здійснюється за загальними правилами тлумачення правочинів. За загальним правилом про тлумачення правочинів їх можуть тлумачити самі сторони, а в разі наявності спору - суд, то заповіт можуть тлумачити особи, які не є стороною, - спадкоємці. За ст. 1256 ЦК України загальним правилом тлумачення заповітів є тлумачення його самими спадкоємцями, а лише за наявності між ними спору - судом. Тлумачення заповіту має на меті усунення незрозумілостей у буквальному змісті заповіту, при цьому повинна забезпечуватись найбільш повна реалізація не тільки дійсної, а й припустимої волі спадкодавця. Потреба у тлумаченні виникає тоді, коли заповіт містить суперечливі положення, що ускладнюють його виконання. При тлумаченні заповіту аналізується як буквальне значення слів і понять, так і мета заповіту, сутність кожного із положень, викладених у заповіті, ураховуються інші обставини, що мають істотне значення.

Правочин - це дія особи, яка відображає її внутрішню волю. Якщо волевиявлення виражене не чітко, можливе різне тлумачення волі сторін правочину. Отже виникає необхідність у встановленні особливих правил тлумачення волі сторони правочину. У ч. 2 ст. 213 та ст. 637 ЦК України передбачено, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. Частинами 1, 2 ст. 213 ЦК України визначено суб'єктів тлумачення правочину та правила тлумачення правочину (частини 3, 4 ст. 213 ЦК України). В разі тлумачення змісту правочину судом застосування правил ч. 3 і ч. 4 ст. 213 ЦК України є обов'язковим. Суб'єктом тлумачення правочину насамперед є його сторона (сторони). У частині 1 ст. 1256 ЦК України передбачено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями (тлумачення заповіту може бути здійснено після відкриття спадщини; таке тлумачення здійснюється самими спадкоємцями).

Частиною 2 ст.1256 ЦК України встановлено тлумачення заповіту судом у разі спору між спадкоємцями. Тобто, таке тлумачення умов, є проведенням певної процедури судового розгляду у разі спору між спадкоємцями, оскільки волевиявлення спадкоємців щодо тлумачення умов стосується прав та обов'язків кожного із них щодо спадкового майна. Тобто, ст. 213 та ст.1256 ЦК України визначено, що правочин тлумачиться судом лише при розгляді спору між спадкоємцями, а не сам по собі.

При встановлених обставинах, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про тлумачення заповіту в частині спадкового майна задоволенню не підлягають, як необгрунтовані.

Судові витрати по справі позивачу ОСОБА_2 відшкодованню не підлягають відповідно до положень ч.1 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позовних вимогах відмовити.

Відмовити ОСОБА_2 в позовних вимогах до ОСОБА_3 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про тлумачення заповіту в частині спадкового майна.

Судові витрати по справі позивачу ОСОБА_2 відшкодованню не підлягають відповідно до положень ч.1 ст.88 ЦПК України.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд Кіровоградської області на протязі десяти днів з дня його проголошення, а для ОСОБА_3 сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Устинівського

районного суду ОСОБА_11