Рішення

від 13.04.2017 по справі 377/508/16-ц

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/508/16-ц

Провадження №2/377/2/17

13 квітня 2017 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Щуковській А.М.,

за участі сторін:

представника позивача Одиниці В.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом кредитної спілки Партнер до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку боргу за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

14 липня 2016 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 6728,57 гривень та витрати по оплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що згідно укладеного кредитного договору № 455/14 від 8 липня 2015 року позивач надав відповідачу ОСОБА_4 кредит у розмірі 10000 гривень строком на 12 місяців до 08 липня 2016 року включно. За умовами п. 3.5 договору погашення відповідачем кредиту та процентів за користування ним мало здійснюватися відповідно до Графіка розрахунків, який є додатком № 1 до договору. Однак, всупереч умовам договору у встановлені графіком строки відповідачем ОСОБА_4 суми кредиту не поверталися. Ним також систематично порушувались строки сплати процентів. Останній платіж з погашення процентів проведений 26 лютого 2016 року на суму 656,89 гривень. Останній платіж з погашення основної суми кредиту проведено 26 лютого 2016 року на суму 1743,11 гривень. Виходячи з цього, сума боргу за кредитом становить 3998 гривень 45 копійок, за процентами - 730 гривень 90 копійки, за штрафами відповідно до п. 7.3 договору - 1999 гривень 22 копійки, всього 6728 гривень 57 копійки. Зобов'язання відповідача ОСОБА_4 були забезпечені договором поруки № 455/14-п від 8 липня 2015 року, укладеним з відповідачем ОСОБА_3. На адресу обох відповідачів були надіслані рекомендовані листи з вимогами про погашення простроченої суми основного боргу та процентів, однак жодних дій з погашення боргу вчинено ними не було. Враховуючи солідарний обов'язок відповідачів, позивач просив стягнути з них всю суму боргу в солідарному порядку.

Ухвалою судді від 27 липня 2016 року після виконання вимог, передбачених ч.3 ст.122 ЦПК України, було відкрито провадження у справі.

Після відкриття провадження у справі ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_4 помер, тому ухвалою суду від 20 жовтня 2016 року провадження у справі було зупинено до залучення правонаступників померлого відповідача ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 29 березня 2017 року провадження у справі було відновлено та залучено до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2, яка є його спадкоємцем і прийняла спадщину.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, яка є правонаступником відповідача ОСОБА_4, та поручителя ОСОБА_3 борг за кредитним договором в сумі 6728,57 гривень, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не виконав зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим виникла заборгованість на вказану суму. Враховуючи, що ОСОБА_2 є спадкоємцем померлого відповідача ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, а ОСОБА_3 згідно п.2.5 договору поруки надав згоду відповідати за виконання зобов'язання перед будь-яким новим боржником у випадку зміни боржника в результаті переходу зобов'язань в порядку спадкування або правонаступництва, то зазначена сума боргу підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог, мотивуючи заперечення тим, що вона не отримала свідоцтво про спадщину, оскільки на 1/3 частка квартири, яка є спадщиною, що залишилась після померлого чоловіка ОСОБА_4, накладено арешт, крім того, кредитний договір її чоловіком було укладено без її згоди.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за правилами ч. 5 ст. 74 ЦПК України, причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що кредитна спілка Партнер (кредитодавець) та член кредитної спілки Партнер ОСОБА_4 (позичальник) уклали кредитний договір № 455/14 від 8 липня 2015 року (договір).

Згідно п. 1.1 договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 10000 гривень на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Як зазначено у п. 2.1 цього договору, кредит надається строком на 12 фактичних місяців від дати отримання позичальником кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних справа та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилом ч. 2 ст. 1046 ЦК України, яка застосовується до відносин за кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно видаткового касового ордеру від 8 липня 2015 року ОСОБА_4 отримано 10000 грн. основної суми кредиту по договору № 455/14 від 8 липня 2015 року.

Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і становить 48 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Згідно п. 3.5. договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно Графіка розрахунків, що є невід'ємною частиною цього договору.

З графіка розрахунків (додаток № 1 до кредитного договору) видно, що повернення основної суми кредиту повинно здійснюватися щомісячними платежами на суму 833,33 гривень, починаючи з 08.08.2015 року. Останній платіж по поверненню основної суми кредиту повинен бути внесений 08.07.2016 року на суму 833,37 гривень.

З наданих позивачем графіків розрахунків за договором кредиту станом на 14.07.2016 р., у якому відображено у графі До сплати фактично внесені позичальником платежі, видно, що щомісячні платежі по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом позичальником вносились нерегулярно з порушенням узгодженого сторонами графіка розрахунків. Всього сплачено основної суми кредиту на загальну суму 6001,55 гривень. Останній платіж по поверненню основної суми кредиту внесено 26.02.2016 року на суму 1743,11 гривень. Сума боргу за кредитом становить 3998,45 гривень. Всього до сплати нараховано процентів за користування кредитом на суму 2984,35 гривень. Фактично сплачено процентів на суму 2253,45 гривень. Сума простроченого боргу за процентами становить 730,90 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 7.3 договору, у разі прийняття кредитодавцем рішення про стягнення процентів за користування кредитом та суми кредиту в судовому порядку внаслідок невиконання позичальником зобов'язань, встановлених п. 2.3, до позичальника застосовується штраф у розмірі 50 % від суми фактичного залишку кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості в судовому порядку.

Згідно графіка розрахунків станом на 14.07.2016 р. сума боргу за кредитом становить 3998,45 гривень. Сума боргу за процентами складає 730,90 гривень. Сума боргу за штрафами відповідно до п. 7.3 договору складає 1999, 22 гривень (3998,45 * 50 % / 100 = 1999,22). Загальна сума заборгованості складає 6728,57 гривень.

Судом також встановлено, що кредитна спілка Партнер (кредитодавець) та ОСОБА_3 (поручитель) уклали договір поруки № 455/14-п від 8 липня 2015 року (далі договір поруки).

Згідно п. 1.1 умов договору поруки поручитель поручається перед кредитодавцем в обсязі та на умовах, встановлених договором за: належне виконання боржником обов'язків(зобов'язань), що виникають із кредитного договору № 455/14 від 08 липня 2015 року, укладеного між кредитодавцем та боржником ОСОБА_4, згідно якого боржник отримує кредит в сумі 10000 гривень строком на 12 місяців та зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені умовами кредитного договору.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки у разі порушення боржником грошового зобов'язання боржник і поручитель несуть перед кредитодавцем солідарну відповідальність.

Пунктом 2.3 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає по зобов'язанням боржника в повному обсязі, включаючи повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та відшкодування збитків, завданих кредитодавцю внаслідок невиконання, або неналежного виконання з боку боржника умов кредитного договору.

За змістом п. 2.5 договору поруки, поручитель поручається та надає згоду, відповідати за виконання зобов'язання перед будь-яким новим боржником у випадку зміни боржника за основним зобов'язанням в результаті настання хоча б однієї з перелічених обставин: переведення боргу, переходу зобов'язань в порядку спадкування або правонаступництва.

За правилом п. 3.4.1 договору поруки поручитель зобов'язується виконати за боржника грошове зобов'язання шляхом перерахування суми заборгованості, вказаної кредитодавцем у вимозі про погашення боргу, на рахунок вказаний у пункті 7 договору або внесенням в касу кредитодавця протягом 10 робочих днів з дня пред'явлення вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 541 цього Кодексу солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 553 цього Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За правилом ч. 2 цієї статті поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

17 лютого 2016 року, 06 травня 2016 року, 17 травня 2016 року боржнику та поручителю були направлені вимоги про оплату поточної заборгованості по основній сумі кредиту та процентах, які залишилися невиконаними.

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 112.

З копії спадкової справи № 87/2016 видно, що ОСОБА_2, яка є дружиною ОСОБА_4 і спадкоємцем першої черги, 12 жовтня 2016 року подала до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини була подана 03 листопада 2016 року також і іншим спадкоємцем першої черги - дочкою ОСОБА_6. Проте, 07.02.2017 року нею було подано до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області заяву про відкликання заяви про прийняття спадщини та про відмову від прийняття спадщини за законом.

Таким чином, спадкоємцем ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, є його дружина ОСОБА_2.

Згідно довідки КП Агентство регіонального розвитку Славутицької міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належала на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13.08.1998 року, виданого ВП Чорнобильська АЕС , квартира за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до заяви співвласників ОСОБА_6 і ОСОБА_7, поданої до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області, вони погодили, що частка померлого ОСОБА_4 у вищезазначеній квартирі становить 1/3 частку квартири.

22 лютого 2017 року від спадкоємця ОСОБА_2 надійшла заява до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, в якій вона зазначила, що прийняла спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_4 у вигляді 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 80933856 від 22.02.2017 року вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1, становить 38623,65 гривень.

З матеріалів спадкової справи видно, що 07 грудня 2016 року до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області надійшла вимога кредитної спілки Партнер про обов'язок спадкодавця заплатити борг за кредитним договором, який виник у ОСОБА_4 перед КС Партнер , в сумі 6728,57 гривень: 3998 гривень 45 копійок - залишок боргу за кредитом, 730 гривень 90 копійок - нараховані проценти, 1999 гривень 22 копійки - штраф, з якою ОСОБА_2 була ознайомлена 21.02.2017 року.

Згідно повідомлення Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 не видавалося, оскільки на спадкове майно(1/3 частка квартири) накладено арешт.

Частиною 2 ст. 1281 ЦК України передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено (ч. 2 цієї статті).

За змістом ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до п.32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30.03.2012 № 5 при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке.

З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (статті 553 - 554 ЦК), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.

Відповідно до статті 523 ЦК порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 ЦК зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Таким чином, на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_2, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 у вигляді 1/3 частки квартири, вартість якої згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 80933856 від 22.02.2017 року становить 12874,55 гривень(38623,65/3), зобов'язана задовольнити вимоги кредитної спілки Партнер , яка в строк, передбачений ч.2 ст.1281 ЦК України, пред'явила вимоги до спадкоємця, і яка не перевищує вартість майна, одержаного в спадщину.

Враховуючи, що відповідно до п.2.5 договору поруки відповідач ОСОБА_3, який є поручителем, поручився та надав згоду відповідати за виконання зобов'язання перед будь-яким новим боржником у випадку зміни боржника за основним зобов'язанням в результаті настання хоча б однієї з перелічених обставин: переведення боргу, переходу зобов'язань в порядку спадкування або правонаступництва, то він повинен в солідарному порядку з новим боржником ОСОБА_2 нести відповідальність перед КС Партнер .

Доводи відповідача ОСОБА_2 проте, що вона не повинна відповідати за зобов'язаннями свого померлого чоловіка ОСОБА_4, оскільки не давала згоди на укладення кредитного договору не ґрунтуються на положеннях закону, тому до уваги судом не приймаються.

Так, згідно п. 25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30.03.2012 № 5 при оспорюванні кредитного договору чи договору поруки, застави/іпотеки іншим із подружжя суди мають виходити з такого.

Положення статті 65 Сімейного кодексу України (далі - СК) щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів.

Таким чином, отримання кредиту одним із подружжя не є розпорядження майном, що відноситься до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, тому не потребує згоди другого з подружжя.

Не заслуговують на увагу суду і твердження відповідача ОСОБА_2 проте, що вона не є власником 1/3 частки квартири, яка належала померлому чоловіку ОСОБА_4, оскільки вона не отримала свідоцтво про право на спадщину, виходячи з такого.

Право власності особи набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів (частина перша ст.328 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, для прийняття якої встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини(частина перша статті 1270 цього Кодексу).

Частиною п'ятою статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, яким згідно із частиною другою статті 1220 цього Кодексу є день смерті особи.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину(частина третя статті 1269 ЦК України), а лише обмежує його право на розпорядження спадщиною.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття.

Таким чином, ОСОБА_2, відповідач у справі, яка вчасно звернулася до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини, є співвласником 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4.

За таких обставин стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь кредитної спілки Партнер підлягає заборгованість за кредитним договором № 455/14 від 8 липня 2015 року на загальну суму 6728 гривень 57 копійок, яка складається з: 3998 гривень 45 копійок - залишок боргу за кредитом, 730 гривень 90 копійок - нараховані проценти, 1999 гривень 22 копійки - штраф.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів понесених судових витрат по оплаті судового збору, суд виходить з такого.

За правилами ч. 1 ст. 88 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідача понесені та документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно платіжного доручення № 152 від 13 липня 2016 року позивачем за подачу позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 1450 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 8 Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік мінімальний місячний розмір заробітної плати установлено з 1 січня 2016 року - 1378 гривень.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 1450 гривень, а розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року складав 1378 гривень, то з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1378 гривень у рівних частках з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 4, 15, 109, 209-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь кредитної спілки Партнер заборгованість за кредитним договором № 455/14 від 8 липня 2015 року на загальну суму 6728 гривень 57 копійок, яка складається з: 3998 гривень 45 копійок - залишок боргу за кредитом, 730 гривень 90 копійок - нараховані проценти, 1999 гривень 22 копійки - штраф.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь кредитної спілки Партнер судові витрати по оплаті судового збору на суму 1378 гривень у рівних частках по 689 гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення у справі, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення виготовлено 18 квітня 2017 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька