УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2017 р.Справа № 820/4042/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О
в присутності:
представника позивача Ратушняк О.М.,
представника відповідача Лук 'янцев С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2017р. по справі № 820/4042/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Харківторгсервіс"
до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківторгсервіс" звернувся до суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив скасувати акт про результати перевірки № 309/20-38-22-05-07/39537770 від 29.01.2016 та податкове повідомлення - рішення № 0000602203 від 18.02.2015.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 18.02.2015 №0000602203.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішеня суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції-без змін.
У відповідності до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Оскільки позивачем не оскаржується постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в частині задоволених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківторгсервіс" (далі - ТОВ "Харківторгсервіс") зареєстровано як юридичну особу, перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (Основ'янській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) як платник податків, є платником податку на додану вартість.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, видами діяльності ТОВ "Харківторгсервіс" є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля хімічними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (а.с.63-65).
Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Харківторгсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Баланс Агро Центр" та ТОВ "Елітхіт" за період з 10.12.2014 по 17.12.2015.
За результатами позапланової виїзної документальної перевірки складений акт від 29.01.2016 №309/20-38-22-05-07/39537770 (а.с.52-102), у висновках якого встановлено порушення вимог п.198.5 ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість до сплати за вересень 2015 року у сумі 43333 грн.
За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Східною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 18.02.2015 №0000602203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 54166 грн., в т.ч. за основним платежем - 43333 грн. та штрафними санкціями - 10833 грн. (а. с.22-23).
Зазначений акт перевірки та податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Харківській області (а.с.30-34)
Рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 22.04.2016 №2454/10/20-40-10-01-14 податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.35-37).
Зазначене рішення оскаржувалось ТОВ "Харківторгсервіс" до ДФС України (а.с.38-42), проте скарга залишена без задоволення рішенням ДФС України від 29.06.2016 №14064/6/99-99-11-01-02-25 (а.с.43-46).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно положень ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України, Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Колегія суддів вважає доведеним позивачем факт проведення господарської операції в межах господарської діяльності з контрагентом, зареєстрованим як платник податку, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 16.09.2015 між ТОВ "Харківторгсервіс" (покупець) та ТОВ "Баланс Агро Центр" (постачальник), укладено договір поставки №359 (а.с.106-108). Згідно п.п.1.1 вказаного договору визначено, що в порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність покупця мінеральні добрива, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
Факт реальності виконання робіт, їх сплати, отримання, підтверджується наданими первинними документами, а саме: специфікацією, видатковою накладною, рахунком на оплату, платіжним дорученням, товарно - транспортною накладною, довіреністю на отримання товару, оборотно - сальдові відомості по рахунку 361 ( а. с. 109-113,121-124,128).
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, договір поставки з ТОВ "Баланс Агро Центр" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом подальшої реалізації мінеральних добрив, зокрема, ТОВ "Елітхіт" в кількості 25 тонн для отримання в майбутньому прибутку, що підтверджується наданими первинними документами, а саме: відповідним договором поставки від 16.09.015 №511, специфікацією, рахунком - фактури, довіреністю на отримання податковою накладною (а.с.114-120), випискою з банку, що засвідчує передоплату ТОВ "Елітхіт" за товар в розмірі 10 000 грн. , оборотно - сальдові відомості по рахунку 361 (а.с.125-127) .
Надані позивачем до перевірки та суду документи є первинними документами у розумінні вимог статті 9 цього Закону та у своїй сукупності повністю підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій.
Таким чином, ТОВ "Баланс Агро Центр" - виконало свої зобов'язання за вказаним договорами, а ТОВ "Харківторгсервіс" прийняло ТМЦ за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.
Позивач сплатив відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Баланс Агро Центр" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.
При цьому, як встановлено з пояснень представника позивача, наданих під час розгляду справи, однією з умов виконання договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ "Елітхіт", згідно специфікації №1 є те, що остаточний розрахунок здійснюється по факту поставки товару на склад покупця - ТОВ "Елітхіт" (авто не вивантажується, доки гроші не дійдуть на рахунок продавця). Під час доставки водієм автомобіля ОСОБА_5 25 тон нітроамофоски покупцю ТОВ "Елітхіт" в с. Шляхове, Коломацького району, Харківської область, товар був вивантажений без відому та згоди позивача на території підприємства ТОВ "Лан" у с.Шляхове, зі слів водія, під тиском директора цього підприємства та його працівників.
Матеріалами справи встановлено, що за вказаним фактом відкрито кримінальне провадження у Валківському районі Харківської області. Слідчим СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом заволодіння шахрайським шляхом майном ТОВ "Харківторсервіс", чим спричинено підприємству матеріальних збитків у великому розмірі.
Як вбачається з постанови про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного від 12.04.2016 за кримінальним провадженням,внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220240000596 від 19.09.2015, за ознаками ч. 3ст. 190 КК України, директор ТОВ "Елітхіт" Полященко П.А. та інші не встановлені особи, під виглядом здійснення звичайної фінансово-господарської діяльності, увівши в оману директора ТОВ "Харківторгсервіс" про намір придбати мінеральні добрива нітроамафоски) у кількості 25 тонн, а директора ТОВ Лан про намір продати вказані добрива, використовуючи заздалегідь підготовлені взаємовигідні комерційні пропозиції для вказаних підприємств, виконуючи умови укладених договорів з керівниками підприємств про поставку товару та його оплати, вчинили заволодіння грошовими коштами сплаченими ТОВ Лан за поставлений ТОВ Харківторгсервіс товар, спричинивши вказаному підприємству матеріальних збитків у великому розмірі.
При цьому, в акті перевірки зазначено, що відповідно до наявних матеріалів ухвали Валківського районного суду від 17.12.2015 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Харківторсервіс" встановлено, що 18.09.2015 під час огляду місця події, а саме території ТОВ "Лан", за адресою: в. Колгоспна 22, с. Шляхове Коломацького району Харківської області виявлено на складі ТС "Лан" 24 упаковки поряд з якими знаходяться 20 полімерних мішків із речовиною в гранулах.
Також матеріалами справи встановлено, що 18.09.2015 директор ТОВ ЛАН Борисенко М.О. надав начальнику Валківського РВ ГУМВС України підполковнику міліції Степанову С.І. письмове зобов'язання про зберігання товару - нітроамофоску, який вивантажили у кількості 25 тон на території його господарства та зобов'язався не продавати, не підміняти, не відчужувати, не виконувати будь-які інші дії майнового характеру до вирішення питання по суті в суді.
Таким чином, товар - Нітроамофоска 16:16:16 - 25 тонн (на суму 216666,67 грн. без ПДВ, сума ПДВ 43 333,33 грн.) є власністю позивача та знаходиться за адресою: вул. Колгоспна 22, с. Шляхове Коломацького району Харківської області на території ТОВ "Лан" та був придбаний (сплачений та отриманий) з метою господарської діяльності позивача шляхом подальшої реалізації ТОВ "Елітхіт". Здійснення контрагентом позивача - покупцем шахрайських дій позбавило позивача можливості отримати прибуток за результатами вказаної операції.
З огляду на те, що одним з основних принципів розгляду податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди, - економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом. Однак податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження вказаного.
Враховуючи викладене, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ "Харківторгсервіс" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчать про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.
Таким чином, позивачем було дотримано вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях зТОВ "Харківторгсервіс", позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість та сум бюджетного відшкодування та декларації з податку на прибуток (т.5 а.с.84-250, т.6 а. с. 1-74). Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.
Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Баланс Агро Центр" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2017р. по справі № 820/4042/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2017 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2017 |
Оприлюднено | 20.04.2017 |
Номер документу | 66021635 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Катунов В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні