Ухвала

від 18.04.2017 по справі 805/4600/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

18 квітня 2017 р.          справа № 805/4600/16-а

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В. розглянувши апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі №805/4600/16-а за позовом Приватного підприємства “Білозерська ремонтно-експлуатаційна служба “Прогрес” до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство “Білозерська служба єдиного замовника” про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі №805/4600/16-а.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав. Докази, які б підтверджували наявність пільг щодо сплати судового збору, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог ст.3 Закону Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі – Закон № 3674-VI) в даному випадку об'єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції прийнятої в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

Судовий збір сплачується як у безготівковій так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку та справляється за місцем розгляду справи.

У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.

Згідно ч. 1ст. 4 Законом України “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року)судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2016 рік” з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі 1 378,00 грн. (позовна заява подана 29.11.2016).

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві заявлені 3 вимоги, а саме: визнання протиправною та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області №2/1005-03-2170 від 14.11.2016 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 52200 гривень; - визнання протиправною та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області №3/1005-03-2170 від 14.11.2016 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 52200 гривень; - про визнання протиправним та скасування припису №36 від 30.09.2016 року про усунення порушень позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в строк до 30.12.2016; - про визнання протиправним та скасування припису №37 від 30.09.2016 усунення порушень позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в строк до 30.12.2016.

Відповідно до абзацу другого ч.3 ст.6 Закону № 3674-VI встановлено, що За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 2ст.4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 2).

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати (п.п. 1.2).

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (п.п. 1.1).

Оскільки, при поданні адміністративного позову майнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, тому апелянту необхідно було сплатити – 1722,60 грн. (104400,00*1,5%*110%).

Також, при поданні адміністративного позову немайнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати, тому апелянту необхідно було сплатити – 1515,80 грн. (1378,00*110%), за кожну вимогу немайнового характеру, тобто за оскарження двох вимог немайнового характеру слід сплатити загальну суму 3031,60 грн.

Таким чином, за оскарження двох вимог не майнового характеру та одну майнового, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 4754,20 грн.

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір у розмірі 4754,20 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів Краматор.УК/м Краматорськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338; банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій обл.; код банку отримувача (МФО) 834016; рахунок отримувача 31211206781059; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Донецький апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34511611 та надати оригінал квитанції про сплату судового збору шляхом надіслання її на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду.

Крім того, за приписами частини другої статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В цій справі постанова судом першої інстанції прийнята у відкритому судовому засіданні, судом застосовувались положення частини третьої статті 160 КАС України, тому початок перебігу строку на апеляційне оскарження слід обраховувати з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, копію постанови від 13 лютого 2017 року апелянт отримав 23 лютого 2017 року (відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 129). Апеляційну скаргу подано 6 квітня 2017 року (відповідно до відбитку штампу на поштовому конверті (а.с. 148), тобто з порушенням десятиденного строку з дня отримання копії постанови.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови відповідач у якості поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови посилається на те, що апелянт отримав оскаржувану постанову 23.02.2017 та у зв'язку з тим, що з 13.02.2017 до 28.02.2017 представник апелянта, яка супроводжувала дану справу, перебувала у відпустці з подальшим виходом на лікарняний у зв'язку із вагітністю та пологами. Таким чином, зважаючи на викладене, а також відсутність у Департаменту інших спеціалістів-юристконсультів та спеціалістів, уповноважених довіреністю представляти інтереси Державної архітектурно-будівельної інспекції України, враховуючи стислі строки підготовки проекту апеляційної скарги, необхідність її подальшого погодження, підготовка та погодження апеляційної скарги у справі у встановлений строк не вбачалось можливим.

З огляду на викладене, апелянт вважає, що процесуальний строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції було пропущено з поважних причин, обумовлених тимчасовою відсутністю спеціалістів, кваліфікованих та уповноважених на підготовку, погодження та подання апеляційної скарги, представництво інтересів в судах.

Проаналізувавши причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду, на які посилається апелянт у своєму клопотанні, суддя-доповідач дійшов висновку про визнання зазначених причин неповажними, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні докази на підтвердження вказаного апелянтом пропуску строку з поважних причин.

Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 186 КАС України, а апелянт не зазначає поважних причин для порушення питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, то апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом звернення з заявою про поновлення строків із зазначенням підстав для його поновлення.

За приписами ч. 4 статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме, необхідно надати заяву про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення та надати оригінал документу, який би підтверджував сплату судового збору.

Керуючись ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі №805/4600/16-а – залишити без руху.

Роз'яснити скаржнику, що якщо недоліки не буде усунено протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Суддя                                                                       Сіваченко І.В.