Рішення

від 12.04.2017 по справі 910/4244/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2017Справа №910/4244/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акважитлосервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково технічний центр вітроенергетики"

про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги 103 005, 83 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Пономаренко М.А. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акважитлосервіс" (далі - ТОВ "Акважитлосервіс") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково технічний центр вітроенергетики" (далі - ТОВ "Науково технічний центр вітроенергетики") про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 64 318, 24 грн., інфляційної складової боргу - 20 861, 58 грн., 3% річних - 3 206, 01 грн. та пені у розмірі 14 620, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до договору № 20/НЖ-Д1 обслуговування нежитлових приміщень від 26.10.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2017 року порушено провадження по справі № 910/4244/17, розгляд справи призначено на 12.04.2017 року.

Під час судового засідання 12.04.2017 року представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в дане судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвала суду у даній справі від 20.03.2017 року надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2010 року між ТОВ "Акважитлосервіс", як виконавець, та ТОВ "Науково технічний центр вітроенергетики", як замовник, було укладено договір № 20/НЖ-Д1 обслуговування нежитлових приміщень (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник покладає на виконавця здійснення функцій по обслуговуванню будинку та прибудинкової території за адресою: місто Київ, вулиця Шумського, будинок №1 (далі - будинок), де на другому поверсі розташоване орендоване замовником нежитлове приміщення з № 1 по № 16 (групи приміщень № 112), загальною площею 261,4 кв. м., та по наданню послуг, обумовлених п. п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору виконавець забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку та його інженерних мереж за адресою: місто Київ, вулиця Шумського, будинок № 1, утримання прибудинкової території та внутрішньобудинкових місць загального користування, (далі - утримання та обслуговування будинку), а замовник компенсує витрати виконавця на виконання вказаних робіт пропорційно площі приміщення, яким замовник володіє у будинку.

За умовами п. 1.3 договору виконавець забезпечує обслуговування енергогосподарства, належного замовнику, власним техперсоналом.

Виконавець забезпечує вивіз побутового сміття (п. 1.4 договору).

Згідно з п. 1.5 договору виконавець через свої мережі за діючими тарифами комунальних підприємств "Київводоканал" і "Київенерго" надає замовникові комунальні послуги по водо- і теплопостачанню та каналізації.

Відповідно до п. 1.6 договору вартість послуг за п. п. 1.2, 1.3, 1.4 даного договору складає 2 237, 38 грн., в т.ч. ПДВ - 372, 92 грн. Вартість комунальних послуг за п. 1.5 даного договору розраховується щомісячно на підставі даних приладів обліку гарячої, холодної води та теплової енергії (п. 1.7 договору).

Пунктом 2.2 сторони погодили послуги з утримання будинку та прибудинкової території на їх вартість на місяць, а саме: прибирання прибудинкової території, утримання газонів - 182, 40 грн., технічне обслуговування систем електро-водо-теплопостачання і каналізації - 260, 23 грн., обслуговування теплопункта та вузлів обліку - 176, 19 грн., спостереження систем автоматичної пожежної сигналізації та системи спостереження за установками пожежної автоматики - 287, 10 грн., утримання диспетчерської служби, техобслуговування системи диспетчеризації - 118,20 грн., електроенергія для освітлення МЗК - 143, 99 грн., утримання КПП - 190,12 грн., вивезення побутових відходів - 152, 40 грн., поточний ремонт - 406, 85 грн., адмінвитрати - 245, 20 грн., Разом - 2 162, 68 грн., резерв - 74, 70 грн., всього - 2 237, 38 грн. в т. ч. ПДВ 372, 90 грн.

В подальшому вартість послуг передбачених п. п. 1.2, 1.3, 1.4 договору відповідно до п. 5.6 договору була змінена, та на період утворення боргу становила - 2 388, 99 грн. в т.ч. ПДВ в місяць.

У випадку зміни діючих тарифів на послуги, обумовлені даним договором, оплата замовником наданих послуг здійснюється за новими тарифами та цінами з попереднім узгодженням сторонами і без зміни інших умов договору. Нові тарифи та ціни виконавець повинен надати замовнику для узгодження протягом 5-х днів з моменту їх змін (п. 5.6 договору).

Відповідно до п. 3.1.1 договору виконавець зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням будинку, у тому числі створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності замовника.

Згідно з п. 3.2.4 замовник зобов'язується вносити згідно з п. 1.2; 1.3; 1.4; 1.5 на рахунок виконавця оплату за утримання та обслуговування будинку, комунальні послуги по водо-теплопостачанною, водовідведенню та каналізації, вивезення побутових відходів, обслуговування електрогосподарства, належного замовнику.

Виконавець має право на повне припинення постачання теплової енергії на опалення, користування холодною та гарячою водою 6 числа наступного місяця за розрахунковим у разі несплати до 5 числа того ж місяця коштів за вищевказані послуги до повного розрахунку згідно платіжних документів виставлених виконавцем замовнику по показниках відповідних лічильників (п. 4.1.1 договору).

Відповідно до п. 4.1.2 договору на повне припинення постачання теплової енергії на опалення, користуванням холодною та гарячою водою 6 числа поточного місяця у разі несплати до 5 числа того ж місяця авансової щомісячної суми на утримання та обслуговування будинку до повного розрахунку згідно платіжних документів виставлених виконавцем замовнику.

Виконавець має право нараховувати на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення, до моменту його повного погашення (п. 4.1.3 договору).

Також, в разі затримання платежів за водопостачання та каналізацію виконавець має право нарахувати замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата замовником пені не звільняє його від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі (п. 4.1.4 договору).

За умовами п. 5.1.1 договору за цим договором замовник оплачує виконавцю витрати на утримання будинку та обслуговування будинку в сумі вказаній в п. 1.6 договору.

Відповідно до п. 5.1.2 договору замовник оплачує комунальні послуги, які подаються замовнику по мережах виконавця, крім електричної енергії.

Згідно з п. 5.4 договору за згодою сторін, окрім відшкодування витрат на утримання та обслуговування будинку замовник може частково, пропорційно площі приміщення, яке орендоване замовником у будинку, компенсувати витрати виконавця на проведення робіт капітального характеру в будинку та на прилеглій до неї території. Ці роботи повинні бути підкріплені відповідними документами, які підтверджують вказані витрати виконавця.

Пунктом 5.5.1 договору сторони погодили, що відшкодування витрат, передбачених п. 5.1.2 договору проводиться замовником не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунків, виставлених виконавцем.

Відповідно до п. 7.1 договору його дія розпочинається з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 року.

Чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який було укладено цей договір; загибелі майна власника за цим договором; достроково за взаємною згодою сторін або за вирішенням суду; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.7.6 договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, за період з 01.10.2014 по травень 2016 року в результаті несплати належним чином надані послуги передбачені договором, у відповідача утворився борг в розмірі 64 318, 24 грн. Крім того, позивач просив стягнути 20 861, 58 грн. інфляційної складової боргу, 3 206, 01 грн. 3 % річних та 14 620, 00 грн. пені.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача зобов'язань з оплати спожитих комунальних послуг за договором, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 103 005, 83 грн., яка складається з основного боргу - 64 318, 24 грн., інфляційної складової боргу - 20 861, 58 грн., 3% річних - 3 206, 01 грн. та пені - 14 620, 00 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем є як фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Таким чином, юридична чи фізична особа, що отримує житлово-комунальні послуги зобов'язана оплачувати їх.

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Таким чином, несплата комунальних послуг свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані комунальні послуги.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем надано відповідачу послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території за період з жовтня 2014 року по березень 2017 року, з урахуванням часткової оплати у розмірі 31 604, 49 грн., на суму 52 473, 80 грн.; комунальні послуги (опалення, вода холодна та вода гаряча) - за період з жовтня 2014 року по травень 2016 року, з урахуванням часткової оплати у розмірі 23 451, 66 грн., на суму 66 900, 59 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 20/НЖ-Д1 обслуговування нежитлових приміщень, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 64 318, 24 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та постанови Кабінету міністрів України від 11.12.2013 року № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі" при відсутності надання послуги або ненадання її взагалі, перерві в її наданні, відповідач має викликати представника позивача для складення та підписання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види, показники порушень. У разі неприбуття представника позивача в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважався би дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі з боку відповідача. Складений акт-претензія відповідача подається позивачу, який протягом трьох робочих днів повинен вирішити питання про перерахунок платежів або видати відповідачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем вчинялися вищезазначені дії.

Оскільки відповідач користувався житлово-комунальними послугами, які надавалися позивачем, то він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 20/НЖ-Д1 на обслуговування нежитлових приміщень у сумі 64 318,24грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційної складової боргу є законними та обґрунтованими.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційної складової боргу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення за договором інфляційної складової боргу у розмірі 20 861, 58 грн. та 3% річних у розмірі 3 206, 01 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 14 200, 00 грн. пені, а саме пеню нараховану на заборгованість за утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 2 627,56 грн. та пеню нараховану на заборгованість по наданню комунальних послуг (опалення) в сумі 11 992, 43 грн.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно частини 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п. 4.1.3 договору виконавець має право нараховувати на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення, до моменту його повного погашення (п. 4.1.3 договору)

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд дійшов висновку, що пеня нарахована на заборгованість за утримання будинку і прибудинкової території підлягає задоволенню у розмірі 1 596, 95 грн. (з 05.04.2016 по 05.10.2016 на суму 262, 19 грн. = 45, 56 грн., з 05.05.2016 по 05.11.2016 на суму 524, 38 грн. = 86, 39 грн., з 05.06.2016 по 05.12.2016 на суму 786, 57 грн. = 122, 71 грн., з 05.07.2016 по 05.01.2017 на суму 1 048, 76 грн. = 158, 49 грн., з 05.08.2016 по 05.02.2016 на суму 1 310,95 грн. = 193, 09 грн., з 05.09.2016 по 05.03.2017 на суму 1 573, 14 грн. = 224, 19 грн., з 05.10.2016 по 09.03.2017 на суму 1 835, 33 грн. = 221, 52 грн., з 05.11.2016 по 09.03.2017 на суму 2 097, 52 грн. = 200, 77 грн., з 05.12.2016 о 09.03.2017 на суму 2.241, 51 грн. = 163, 10 грн., з 05.01.2017 по 09.03.2017 на суму 2 385, 50 = 117, 12 грн., з 05.02.2017 по 09.03.2017 на суму 2 529, 49 грн. = 64, 03 грн.)

У разі затримання платежів за водопостачання та каналізацію виконавець має право нарахувати замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата замовником пені не звільняє його від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі (п. 4.1.4 договору)

Крім того, суд здійснивши власний розрахунок пені, дійшов висновку, що пеня нарахована на заборгованість по наданню комунальних послуг (опалення) підлягає задоволенню у розмірі 2 075, 77 грн. (з 05.04.2016 по 09.03.2017 на суму 6 178, 74 грн. = 1 814, 32 грн. та з 05.05.2016 по 09.03.2017 на суму 1 550, 36 грн. = 261, 45 грн.).

Отже, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає пеня в загальному розмірі 3 672, 72 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково технічний центр вітроенергетики" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, ідентифікаційний код 36593007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акважитлосервіс" (02098, місто Київ, вулиця Ю. Шумського, 1, офіс 117, код 329126687) основний борг у розмірі 64 318 (шістдесят чотири тисячі триста вісімнадцять) грн. 24 коп., інфляційної складової боргу у розмірі 20 861 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят одну) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 3 206 (три тисячі двісті шість) грн. 01 коп., пеню у розмірі 3 672 (три тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 72 коп. та судовий збір у розмірі 1 429 (одну тисячу чотириста двадцять дев'ять) грн. 95 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене та підписане 18.04.2017.

Суддя Ю.О. Підченко