Рішення

від 11.04.2017 по справі 910/3519/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2017Справа №910/3519/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хьорст Шкульов Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твоя Преса"

про стягнення 130 533,74 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Яремич К.Л. - за довіреністю б/н від 10.04.2017 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хьорст Шкульов Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твоя Преса" про стягнення боргу в сумі 248 733,79 грн., а саме 243 574,98 грн. основного боргу, 4659,57 грн. пені та 499,24 грн. процентів річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на купівлю - продаж друкованої продукції № 84 від 01.10.2016 року в частині своєчасної та повної оплати поставленої за договором продукції, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у зазначеному вище розмірі, за наявності якої позивачем нараховані пеня та проценти річних у вказаних сумах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/3519/17 та призначено її розгляд на 11.04.2017 року.

В судове засідання 11.04.2017 року з'явився уповноважений представник позивача, уповноважений представник відповідача у вказане судове засідання не з'явився.

Про день та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103041592099.

Про поважні причини неявки представника відповідача в судові засідання суд не повідомлено.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова №18) за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 11.04.2017 року представник позивача подав заяву б/н від 11.04.2017 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій у зв'язку частковим погашенням відповідачем боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 129 574,98 грн. основного боргу, 865,98 грн. пені та 92,78 грн. процентів річних, всього 130 533,74 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно пункту 3.10 постанови №18 під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно з частиною третьою ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу, пені та процентів річних до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час проведення судового засідання 11.04.2017 року позивачем суду не надано.

Від відповідача заяв та клопотань процесуального характеру на час проведення судових засідань до суду не надходило.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Провадження у справі порушено ухвалою від 07.03.2017 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

З огляду на вищевикладене, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.04.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 11.04.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хьорст Шкульов Україна" (далі по тексту - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твоя Преса" (далі по тексту - покупець, відповідач) укладено Договір на купівлю - продаж друкованої продукції № 84 (далі по тексту - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується передавати у встановлені цим законом строки друковану продукцію у власність покупця для використання її у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, але з дотриманням умов цього договору, а покупець зобов'язується прийняти друковану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.3 Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 10.10.2016 року) постачальник зобов'язується поставляти покупцю, а покупець приймати та розповсюджувати через роздрібну мережу та іншими способами друковану продукцію та оплачувати її реалізовану частину, в асортименті, за цінами та в кількості, що визначаються в додатках до цього Договору, заявках та зазначаються у видаткових накладних на друковану продукцію. При отриманні продукції покупець має право маркувати її (а саме проставляти цінники на видання) для здійснення контролю продажу).

Як визначено в п.2.1 Договору найменування, вид, код, рекомендовані роздрібна та оптова ціни, строки та відсоток повернення друкованої продукції постачальника визначаються додатками до цього Договору.

Відповідно до п.4.5 Договору факт передачі кожного окремого тиражу відповідного номеру та найменування друкованої продукції підтверджується накладною, підписаною належним чином уповноваженими на це представниками сторін. Накладна у двох примірника надається постачальником покупцю за посередництвом перевізника разом з партією друкованої продукції або надається безпосередньо уповноваженому представнику покупця.

Згідно з п.5.1, 5.2 Договору (з урахуванням Протоколу узгодження розбіжностей від 10.10.2016 року) постачальник продає покупцю продукцію по ціні, що зафіксована в специфікації (Додаток № 2 до Договору), покупець приймає та оплачує постачальнику її реалізовану частину, що визначена згідно специфікації та інших умов цього договору, загальна вартість поставки вказується у видаткових накладних.

Так, сторонами було узгоджено та підписано Додаткову угоду до Договору, якою визначено зміст Додатку № 2 до Договору - специфікація на друковану продукцію ТОВ Хьорст Шкульов Україна , а саме вид друкованого видання, його назву, періодичність виходу, ціну відвантаження, рекомендовані оптові та роздрібні ціни тощо.

Постачальник здійснює доставку друкованої продукції до місця призначення в строки, визначені графіком відвантаження друкованої продукції (Додаток № 3), прийнятним для постачальника способом (ЦПП Укрпошти, кур'єром, інше). В ціну друкованої продукції входить вартість її доставки до місця призначення. Місце призначення: м. Київ, просп. Московський, 16, корпус Б.

Окрім того, сторонами підписано Додаток № 3 до Договору, згідно змісту якого покупець та продавець узгодили строки замовлення, відвантаження та повернення друкованої продукції на 2015-2016 роки.

Як визначено п.5.3 Договору покупець повинен оплатити друковану продукцію шляхом безготівкової оплати на рахунок постачальника відповідно до умов цього Договору. Зобов'язання покупця по оплаті продукції згідно умов цього договору вважається виконаним в день зарахування відповідних коштів на рахунок постачальника. Покупець має право на відстрочку по оплаті кожного номеру друкованої продукції 60 (шістдесят) календарних днів з дати, що зазначена у видатковій накладній, за вирахуванням суми повернення нереалізованої друкованої продукції по цьому номеру. У випадку порушення строків оплати друкованої продукції постачальник має право припинити відвантаження друкованої продукції покупцю до повної оплати заборгованості та сплати штрафних санкцій.

Докази того, що сторони узгодили інший строк оплати поставленої за Договором друкованої продукції, ніж передбачено у вказаному пункті 5.3 Договору, в матеріалах справи відсутні.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вказаного Договору позивачем поставлено та передано у власність покупця - ТОВ Твоя Преса , а останнім прийнято друковану продукцію на загальну суму 453 105,35 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: № 2756 від 19.10.2016 року на суму 142 684,10 грн., № 2757 від 19.10.2016 року на суму 1877,25 грн., № 3100 від 21.11.2016 року на суму 147 845,25 грн., № 3483 від 21.12.2016 року на суму 160 698,75 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому судом встановлено, що факт отримання друкованої продукції ТОВ Твоя Преса підтверджується засвідченим печаткою товариства підписом уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю Твоя Преса .

Заперечень щодо факту поставки товару за вказаними видатковими накладними ТОВ Твоя Преса суду не надано.

Доказів пред'явлення претензій щодо якості, кількості та термінів поставки друкованої продукції у відповідності до умов Договору та специфікації, а також наявності письмових претензій щодо поставленого товару від покупця до суду не надходило.

Відповідно до п.3.3 Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 10.10.2016 року) покупець має право повертати нереалізовані примірники друкованої продукції згідно накидних на повернення продукції (передаються через перевізника/експедитора) у строки, що визначені у графіку повернення друкованої продукції та 14 (чотирнадцяти) календарних днів понад зазначені строки для Преси Трейд.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, у відповідності до умов п.3.3 Договору відповідач здійснив повернення, а позивач прийняв нереалізовані примірники друкованої продукції згідно накладних на повернення постачальнику: № БУ0000198 від 05.12.2016 року на суму 411,98 грн., № БУ0000209 від 07.12.2016 року на суму 56 339,90 грн., № БУ0000114 від 13.02.2017 року на суму 60 114,29 грн., № 24 від 16.01.2017 року на суму 44 162,20 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

В свою чергу факт прийняття нереалізованої продукції від покупця Товариством з обмеженою відповідальністю Хьорст Шкульов Україна підтверджується засвідченими печаткою продавця підписами уповноваженого представника ТОВ Хьорст Шкульов Україна на накладних на повернення друкованої продукції.

Як вбачається із матеріалів справи, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хьорст Шкульов Україна" умов Договору з боку покупця - ТОВ Твоя Преса відсутні.

Згідно з п. 1 Інформаційного листа ВГСУ Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України .

Як зазначено позивачем в позовній заяві, за отриману друкарську продукцію покупець розрахувався частково в сумі 48 500,00 грн., отже залишок боргу з оплати поставленої друкованої продукції на час звернення з позовними вимогами до суд становив 243574,98 грн.

Окрім того, внаслідок здійснення відповідачем часткового погашення основного боргу сума несплаченого ТОВ Твоя Преса основного боргу станом на час проведення судового засідання 11.04.2017 року становить 129 574,98 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в поданій суду 11.04.2017 року заяві про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду та з урахуванням якої судом здійснюється розгляд позовних вимог у даному спорі.

Таким чином, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманої покупцем друкованої продукції відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 129 574,98 грн., яку позивач просив стягнути в поданій суду позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд зазначає з урахуванням предмету та суб'єктного складу сторін договору, які є основними ознаками договору та дають змогу кваліфікувати вид договору незалежно від того, яке найменування привласнили йому сторони, що укладений між позивачем як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Твоя Преса як покупцем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який регулюється нормами §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина 2 наведеної норми).

Зокрема, обов'язок з оплати поставленої друкованої продукції передбачений умовами статті 5 Договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставив та передав у власність покупця друковану продукцію за відповідну плату згідно умов Договору та специфікації, а відповідач в порушення умов Договору в обумовлений строк не сплатив на користь позивача повну вартість отриманої реалізованої друкованої продукції, та має перед позивачем заборгованість з оплати останньої в розмірі 129 574,98 грн.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В свою чергу Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 84 на купівлю - продаж друкованої продукції від 01.10.2016 року та або його окремих положень суду не надано.

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 129 574,98 грн. основного боргу позивачем нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений строк повну оплату поставленої друкованої продукції не здійснив належним чином, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Окрім того, оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості переданої за Договором друкованої продукції позивачем на підставі п.6.3 Договору, згідно якого постачальник у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання по цьому Договору має право вимагати від покупця сплати пені за кожний день прострочення, процентний розмір якої по відношенню до простроченої суми визначається із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період існування прострочення, без ПДВ, позивачем здійснено нарахування пені в сумі 865,98 грн. за період з 22.01.2016 року по 23.02.2017 року, яку позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

Окрім того, на підставі ст. 625 ГПК України позивачем здійснено нарахування процентів річних в сумі 92,78 грн. за період з 22.01.2016 року по 23.02.2017 року.

Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 9 названого Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.1. Постанови № 14 сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 23.01.12 р. у справі № 37/64, постанова від 01.10.14 р. у справі № 6-113цс14).

В свою чергу, відповідачем не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 865,98 грн. пені та 92,78 грн. процентів річних за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленої за Договором друкованої продукції відповідають вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та Договору і є арифметично вірними, а тому вказані вимоги в частині стягнення з відповідача пені та процентів річних підлягають задоволенню в розмірі визначеному позивачем, а саме 865,98 грн. пені та 92,78 грн. процентів річних.

Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01 листопада 2011 року Законом України "Про судовий збір" визначаються правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено станом на 01.01.2017 року прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі з 1 січня - 1600 грн.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зокрема, згідно з п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", ст. 55 ГПК України передбачає визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Таким чином, звернувшись до суду в березні 2017 р. із позовом № 580 від 23.02.2017 року (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення 130 533,74 грн. боргу, тобто з вимогами майнового характеру, позивач мав сплатити з урахуванням остаточної суми заявлених вимог 1958,01 грн. судового збору.

Судом встановлено, що позивачем при подачі позову до суду платіжним дорученням № 452 від 24.02.0017 року сплачено 3731,02 грн. судового збору, отже переплата складає 1773,01 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом тощо.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Хьорст Шкульов Україна" з Державного бюджету України надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 1773,01 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України Про судовий збір , ст. 22, 32, 33, 49, 75, 82 - 85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Твоя Преса (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 12 (поштова адреса: 04080, м. Київ, пров. Куренівський, 17, корп. 7, оф. 106); код ЄДРПОУ 33832835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хьорст Шкульов Україна" (04050, м. Київ, вул. Пимоненко, 13, корп.6; код ЄДПРОУ 31088698) 129 574 (сто двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 98 коп. - основного боргу, 865 (вісімсот шістдесят п'ять) грн. 98 коп. - пені, 92 (дев'яносто дві) грн. 78 коп. - процентів річних, 1958 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 01 коп. - судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хьорст Шкульов Україна" (04050, м. Київ, вул. Пимоненко, 13, корп.6; код ЄДПРОУ 31088698) 1773 (одну тисячу сімсот сімдесят три) грн. 01 коп. - зайво сплаченого судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 18.04.2017 року.