Ухвала

від 14.04.2017 по справі 913/1065/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14 квітня 2017 року                                                   Справа № 913/1065/16

                                                                                Провадження №17/913/1065/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ,

до Державного професійно-технічного навчального закладу «Лисичанський професійний ліцей», м. Лисичанськ Луганської області,

про стягнення 16257,95 грн.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

від заявника - представник не прибув.

Предметом судового розгляду є заява Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області, від 30.03.2017 №02-70/399 про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 31.10.2016 у справі №913/1065/16.

Від позивача до суду надійшли письмові пояснення від 11.04.2017 б/н, згідно яких заперечує проти доводів заявника зазначивши наступне.

ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на підставі ліцензії НКРЕ України від 20.04.2006 серія АБ №220851 і з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на підставі ліцензії НКРЕ України від 20.04.2006 серія АБ №220850.

Відповідно до статей 4, 5 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон № 1669) визначено особливості державної реєстрації юридичних осіб, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції (далі – АТО). Ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Постановою від 07.05.2015 № 263 Кабінету Міністрів України визначено особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та не передбачено вимог щодо перереєстрації ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» на контрольованій території.

Фактичним місцем ведення діяльності ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» є як контрольована, так і неконтрольована територія Луганської області України, що передбачено діючими ліцензіями. Зареєстрованою адресою місцезнаходження ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» є неконтрольована на цей час територія: місто Луганськ, квартал Гайового, 35-А. Водночас, з липня 2014 року, у зв'язку із проведенням на території Луганської області антитерористичної операції, були організовані робочі місця для керівництва та частини співробітників Товариства на контрольованій українською владою території за адресою: вул. Горького, 123, м. Старобільськ, Луганська область, Україна.

Поточний рахунок позивача №26006304703374, на який згідно наказу господарського суду повинні бути перераховані 12774,90 грн. пені, 1147,67 грн. 3 % річних, 2335,38 грн. інфляційних нарахувань, 1378,00 грн. судового збору відкритий у ФЛОУ АТ «Державний ощадний банк України» у м. Сєвєродонецьку Луганської області на підконтрольній українській владі території України.

Позивач вважає, що лист Державної казначейської служби України від 09.12.2015 №19-10/666-31224, на який посилається УДКС України у м. Лисичанську Луганської області, має рекомендаційний характер і не є обов'язковим до виконання. А лист СБУ, на який посилається УДКС України у м. Лисичанську Луганської області, не є нормативним актом, який би призупиняв дію законів та підзаконних нормативних актів.

Позивач також зазначив, що посилання УДКС України у м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №812/805/16, яка набрала законної сили 06.12.2016, є спробою ввести суд в оману, оскільки вказана постанова скасована постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017, якою визнана протиправною бездіяльність УДКС України у м. Рубіжне Луганської області щодо неперерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання».

Так, в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі №812/805/16 зазначено, що Постановою № 447 передбачено проведення розрахунків саме за спожиту енергію, а нормативний акт щодо проведення розрахунків за реактивну енергію відсутній, колегія суддів зазначає, що Постанова № 447 регулює лише частину відносин з ТОВ «ЛЕО», конкретизувавши порядок оплати спожитої електричної енергії, але не виключила при цьому можливість оплати рахунків з реактивної електричної енергії. До того ж, Постанова № 447 не забороняє проведення розрахунків, що проводяться за рахунок бюджетних коштів за спожиту реактивну енергію з ТОВ «ЛЕО».

Отже, з урахуванням зазначеного, позивач просить відмовити у задоволенні заяви УДКС України у м. Лисичанську Луганської області про відстрочку виконання судового рішення у цій справі повністю.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 31.10.2016 у справі №913/1065/16 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного професійно-технічного навчального закладу «Лисичанський професійний ліцей», м. Лисичанськ Луганської області, вул. ім. В.Сосюри, буд.3, ідентифікаційний код 02541183, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідентифікаційний код 31443937, пеню у сумі 12774,90 грн., 3% річних у розмірі 1147,67 грн., інфляційні нарахування у сумі 2335,38 грн., та судовий збір у сумі 1378,00 грн. на п/рахунок № 26006304703374 у філії ЛОУ АТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665,

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2016 апеляційну скаргу на рішення господарського суду Луганської області від 31.10.2016 у справі №913/1065/16 повернути без розгляду.

24.11.2016 на виконання вказаного рішення було видано наказ господарського суду Луганської області від 18.11.2016 №913/1065/16.

04.04.2017 до господарського суду Луганської області надійшла заява Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області від 30.03.2017 №02-70/399 про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 31.10.2016 у справі №913/1065/16 – «до прийняття компетентними органами відповідних рішень».

Сторони у справі не скористалися правом участі в судовому засіданні, хоча належним чином були повідомлені про час і місце проведення судового засідання.

Отримання ухвали суду від 04.04.2017 сторонами підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, на яких є відмітка про їх отримання сторонами.

Розглянувши заяву УДКС України у м. Лисичанську Луганської області, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з п.10 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 N845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013) «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» і пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, затверджено «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (п. 1. Порядку).

Згідно п. 2 Порядку, боржниками за ним визнаються визначені в рішенні про стягнення коштів (розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

У підпункті 2 пункту 5 Порядку зазначено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей (п. 48 Порядку).

Виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, оскільки судовий захист полягає у відновленні порушеного права.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочки виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду – виконання ухваленого судом рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містить поняття " винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.

Такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Як зазначено у п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів», відстрочка – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На підтвердження викладених обставин УДКС України у м. Лисичанську Луганської області послалося на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 447 «Питання проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної енергії товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання» врегульовано питання оплати за активну електроенергію, зокрема установлено, що під час проведення розрахунків за спожиту електроенергію з ТОВ «ЛЕО» бюджетні кошти перераховуються через відкритий товариством в установленому порядку небюджетний рахунок. Перерахування інших платежів на користь ТОВ «ЛЕО» в установи банків вказаною постановою не передбачено. Тобто, на даний час нормативно-правовий акт, який регулює питання щодо сплати за реактивну електроенергії, інфляційних нарахувань, річних, пені, судового збору та іншого на користь ТОВ «ЛЕО» відсутній, рахунок не відкритий, тому виконати рішення суду щодо стягнення на користь ТОВ «ЛЕО» зазначеної в наказі господарського суду Луганської області від 18.11.2016 №913/1065/16 заявник не має можливості.

Листом Державної казначейської служби України № 19-10/666-31224 від 09.12.2015 Головне управління зобов'язано проводити розрахунки за спожиту електроенергію з постачальниками за умови перереєстрації підприємства ТОВ «ЛЕО» на територію, підконтрольну українській владі.

Позицію стосовно недопущення перерахування суб'єкту господарювання бюджетних коштів, які можуть використовуватися для фінансування тероризму, викладено у дорученні Прем`єр-Міністра України від 21.10.2015 № 42924/1/1-15 та листі Служби безпеки України (з грифом «Для службового користування») від 30.12.2015 № 8/1/2-18620, згідно якого заборонено здійснення платежів на територію не підконтрольну українській владі та зупинено проведення платежів на користь ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання».

Крім того, на виконання пункту 2 постанови Правління НБУ від 06.08.2014 №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій», Казначейством призупинено операції з приймання (виплати) переказу коштів з (на) території, які не контролюються українською владою.

УДКС України у м. Лисичанську Луганської області посилається на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №812/805/16, яка набрала законної сили 06.12.2016.

Враховуючи вищевикладене, УДКС України у м. Лисичанську Луганської області звернулося до господарського суду із заявою про відстрочку виконання судового рішення, посилаючись на п.п.2 пункту 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013) із змінами, де зазначено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Кабінет Міністрів України постановою «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» від 07.05.2015 №263 визначив особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Цим актом, зокрема, передбачено, що купівля та продаж з 1 травня 2015 року електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на іншу територію України та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію, здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міненерговугілля, та/або публічним акціонерним товариством ДТЕК “Донецькобленерго” у Донецькій області і товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” у Луганській області.

Електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, продається на цій території суб'єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб'єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб'єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території.

Суб'єкти електроенергетики, що одночасно провадять діяльність на контрольованій та неконтрольованій території, ведуть окремий бухгалтерський облік господарської діяльності на неконтрольованій та контрольованій території.

Зазначеною постановою не передбачено вимог щодо перереєстрації ТОВ «ЛЕО» на контрольованій території та обмеження його казначейського обслуговування.

Крім того, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не передбачено вимог до підприємств, установ, організацій змінити юридичну адресу свого місцезнаходження. Також цей Закон не містить обмежень у здійсненні розрахунків з підприємствами, які мають юридичну адресу на неконтрольованій території. У відповідності до ст. 5 зазначеного Закону ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275 затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до якого входять і населені пункти Луганської області. Ці населені пункти входять у сферу ліцензованої діяльності ТОВ «ЛЕО».

Будь-яких заборон на здійснення діяльності цієї енергетичної компанії на території населених пунктів, що включені до переліку, законодавством України не встановлювалось, відповідних рішень повноважними органами не приймалось.

Суд зауважує, що жодним законом України не встановлено особливого порядку здійснення розрахунків з юридичними особами, що розташовані на непідконтрольній українській владі території. Не призупинено дію законів України на вказаній території.

Лист СБУ, на який посилається УДКСУ, не є нормативним актом, який би призупиняв дію законів та підзаконних нормативних актів, зокрема, що регулюють порядок розрахунків бюджетних установ за участю органів Державного казначейства України.

У зв'язку з недоведеністю Управлінням Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області обставин, які б обумовили необхідність та доцільність відстрочки виконання рішення, суд дійшов висновку про залишення без задоволення його заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України , суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області, від 30.03.2017 №02-70/399 про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 31.10.2016 у справі №913/1065/16, відмовити.

Суддя                                                                                 О.С. Фонова