ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" квітня 2017 р. Справа № 914/1964/15
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
Головуючий суддя Желік М.Б.
Суддів Галушко Н.А.
ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» б/н, б/д
на ухвалу господарського суду Львівської області від 20.12.2016 року
у справі № 914/1964/15
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 авто еліт» , с. Малехів Жовківського району Львівської області
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 авто еліт» (80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Коновальця, буд. 31 "Б", ідентифікаційний код 31248329),
за участю представників сторін:
від скаржника: не з'явився.
від заявника (боржника): не з'явився.
Арбітражний керуючий ОСОБА_3
Учаснику процесу роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось. Ухвалою суду від 13.02.2017 року відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 09.03.2017 року задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» про проведення судового засідання, відкладеного на 04.04.2017 року, у режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 12.04.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2016 року (суддя Морозюк А.Я.) визнано вимоги Публічного акціонерного товариства „Європейський газовий банк» на суму 375 577 105, 58 грн. та внесено з них:
- 64 214 028,98 грн. - в шосту чергу реєстру вимог кредиторів;
- 311 363 076,60 грн. - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника. Також внесено 2 756,00 грн. витрат на оплату судового збору до першої черги реєстру вимог кредиторів.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2016 року у справі № 914/1964/15, Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» подало апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом незаконно та необгрунтовано включено 311 363 076,60 грн. окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ ОСОБА_2 авто еліт як вимоги, що забезпечені заставою. Просить ухвалу суду в частині включення окремо до реєстру вимог у розмірі 311 363 076,60 грн. скасувати та прийняти нову, якою включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ Європейський газовий банк наступним чином:
- до четвертої черги - 265 327 136,60 грн.,
- окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що забезпечені заставою (іпотекою) - 46 035 940,00 грн.
Згідно з автоматизованим розподілом справ КП «Документообіг господарських судів» , 31.01.2017 року справу за № 914/1964/15 розподілено до розгляду головуючому судді Желіку М.Б., а членами колегії визначено суддів Данко Л.С., Галушко Н.А.
03.02.2017 року ухвалами Львівського апеляційного господарського суду поновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.02.2017 року. 22.02.2017 року розгляд справи відкладено на 09.03.2017 року з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.
07.03.2017 року від ліквідатора ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
09.03.2017 ухвалами Львівського апеляційного господарського суду продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 04.04.2017 з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.
04.04.2017 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 12.04.2017 з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.
У судовому засіданні 12.04.2017 арбітражний керуючий ОСОБА_3 проти вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» заперечив та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін. Інші учасники провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи учасники процесу повідомлялись належним чином, клопотань щодо процесу розгляду справи не подавали.
Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участю присутнього представника.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Ухвалою суду від 02.07.2015 року порушено провадження у справі №914/1964/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 авто еліт» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Львівської області від 09.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 авто еліт» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 р. у справі №914/1964/15 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк залишено без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 09.07.2015 р. у справі №914/1964/15 залишено без змін.
Однак, постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2015 р. у справі №914/1964/15 касаційну скаргу ПАТ Єврогазбанк в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ Єврогазбанк задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 р. та постанову Господарського суду Львівської області від 09.07.2015 р. у справі №914/1964/15 скасовано. Справу №914/1964/15 передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду від 16.01.2016 року справу прийнято до розгляду; призначено розгляд справи в судовому засіданні; арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою - ОСОБА_4, зобов'язано протягом трьох днів з дня отримання ухвали надати суду заяву на участь у справі про банкрутство ТзОВ «ОСОБА_2 авто еліт» відповідно до вимог ст.114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .
Постановою Господарського суду Львівської області від 25.02.2016 року у справі №914/1964/15 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 авто еліт» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Обов'язки ліквідатора ТзОВ «ОСОБА_2 авто еліт» покладено на голову ліквідаційної комісії ОСОБА_3. Засідання суду призначено на 17.05.2016 р.
30.03.2016 року до господарського суду Львівської області надійшла заява ПАТ Європейський газовий банк з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 авто еліт на суму 375 577 105,58 грн., з яких неустойка 64 214 028,98 грн.
Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.
26.04.2012 року ПАТ «Європейський газовий банк» та ТзОВ «ОСОБА_2 Еліт» уклали кредитний договір №565-260412, відповідно до якого банк надає позичальнику відновлювальну мультивалютну відкличну кредитну лінію з лімітом максимальної заборгованості в сумі 21 460 000,00 грн. (що еквівалентно в доларах США 2 686 630,69 доларів США, еквівалентно в євро 2 034 208,64 євро).
Позичальник зобов'язався повернути отримані грошові кошти до 18.03.2013 року, зі сплатою 15% річних за кредитні кошти в доларах США, 15% річних за кредитні кошти в євро, 30% річних за кредитні кошти в національній валюті України.
До кредитного договору сторони укладали договори про внесення змін до кредитного договору. Зокрема, відповідно до договору про внесення змін від 21.03.2014 року, сторони виклали пп.1.1 кредитного договору в наступній редакції: банк надає позичальнику відновлювальну мультивалютну відкличну кредитну лінію з лімітом максимальної заборгованості в сумі 7 000 000,00 доларів США, що на 21.03.2014 року за курсом НБУ становить
- в гривневому еквіваленті 70 764 400,00 грн.;
- в еквіваленті в Євро 5 086 470,00 євро.
Позичальник зобов'язується повернути отримані грошові кошти згідно з графіком зменшення ліміту до 15.12.2014 року.
08.02.2013 року ПАТ «Європейський газовий банк» (заставодержатель) та ТзОВ «ОСОБА_2 Еліт» (заставодавець) уклали договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №103, відповідно до умов якого банку в заставу передано автомобіль Land Rover Freelander, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_1. Згідно з пп.1.1,1.2 цей договір забезпечує вимогу заставодержателя, що випливає з кредитного договору №565-260412 від 26.04.2012 року, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодержатель надає ТзОВ «ОСОБА_2 Еліт» кредит у вигляді відновлювальної мультивалютної відкличної кредитної лінії в сумі 24 677 490,00 грн. на визначених кредитним договором умовах. Позичальник зобов'язаний до 18.03.2013 року повернути заставодержателю кредит у розмірі 24 677 490,00 грн., сплатити відсотки за користування кредитом, а також можливу неустойку в розмірі подвійної ставки НБУ у випадках, передбачених кредитним договором. Згідно з п.1.4 договору заставна вартість предмета застави становить 290 352,00 грн.
12.05.2014 року ПАТ «Європейський газовий банк» (заставодержатель) та ТзОВ «ОСОБА_2 Еліт» (заставодавець) уклали договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №457, відповідно до умов якого банку в заставу передано автомобіль Volvo C30, 2009 р.в., д.н.з. НОМЕР_2. Згідно з пп.1.1,1.2 цей договір забезпечує вимогу заставодержателя, що випливає з кредитного договору №565-260412 від 26.04.2012 року, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодержатель надає ТзОВ «ОСОБА_2 Еліт» кредит у вигляді відновлювальної мультивалютної відкличної кредитної лінії в сумі 7 000 000,00 дол.США на визначених кредитним договором умовах. Заставодавець зобов'язаний в строк, визначений кредитним договором, повернути заставодержателю кредит у розмірі 7 000 000,00 дол.США, сплатити відсотки за користування кредитом, а також можливу неустойку в розмірі подвійної ставки НБУ у випадках, передбачених кредитним договором. Згідно з п.1.4 договору заставна вартість предмета застави становить 189 584,00 грн.
26.09.2012 року ПАТ «Європейський газовий банк» (заставодержатель) та ТзОВ «ОСОБА_2 Еліт» (заставодавець) уклали договір застави транспортних засобів, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №1194, відповідно до умов якого предметом застави є
- автомобіль Volvo S80, 2007 р.в., номер НОМЕР_3;
- автомобіль Land Rover Defender 90 2.4, 2009 р.в., номер НОМЕР_4;
- автомобіль Volvo S60, 2010 р.в., номер НОМЕР_5.
Згідно з пп.1.1,1.2 цей договір забезпечує вимогу заставодержателя, що випливає з кредитного договору №565-260412 від 26.04.2012 року, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодержатель надає ТзОВ «ОСОБА_2 Еліт» кредит у вигляді відновлювальної мультивалютної відкличної кредитної лінії в сумі 22 978 300,00 грн. на визначених кредитним договором умовах. Позичальник зобов'язаний до 18.03.2013 року повернути заставодержателю кредит у розмірі 22 978 300,00 грн., сплатити відсотки за користування кредитом, а також можливу неустойку в розмірі подвійної ставки НБУ у випадках, передбачених кредитним договором.
Згідно з п.1.4 договору заставна вартість предмета застави становить 718 539,00 грн. (187 076,00 грн., 263 649,00 грн., 267 814,00грн.). Вказані договори застави укладені з метою забезпечення вимоги заставодержателя, що випливає з кредитного договору №565-260412 від 26.04.2012 року, а також усіх додаткових договорів до нього.
Проте, згідно з даними витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (№51014786 від 13.12.2016 року) 25.12.2012 року внесено зміни щодо об'єкта обтяження та вилучено такий об'єкт як автомобіль Volvo S60, 2010 р.в., номер НОМЕР_5 (підстава договір про внесення змін до договору застави транспортних засобів, 1641, 25.12.2012). 12.05.2014 року внесено зміни щодо об'єкта обтяження та вилучено такий об'єкт як автомобіль Volvo S80, 2007 р.в., номер НОМЕР_3 (підстава договір про внесення змін до договору застави транспортних засобів, 455, 12.05.2014). Відповідно, вартість предмета застави за договором 26.09.2012 року на даний час становить не 718 539,00 грн., а лише 263 649,00 грн.
03.01.2014 року ПАТ «Європейський газовий банк» (іпотекодержатель) та ТзОВ «ОСОБА_2 Еліт» (іпотекодавець) уклали договір іпотеки №1249-030114/I, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №39, відповідно до умов якого банку в іпотеку було передано:
а) будівлю сервісного центру літ. "К-2", загальною площею 2989,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів,вул. Пластова, будинок 2 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21849446101);
б) виробничо-побутовий корпус (літ."М-1"), загальною площею 242,0 кв.м., який знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів,вул. Пластова, будинок 2 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 254771946101);
в) гаражні бокси (літ. "О-1"), загальною площею 658,8 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська область, м.Львів,вул. Пластова, будинок 2 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 254533346101).
Згідно з пп.1.1,1.2 цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору №565-260412 від 26.04.2012 року та всіх договорів про внесення змін до нього, що укладені та можуть бути укладені з ТзОВ «ОСОБА_2 Еліт» , а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, укладеного між іпотекодержателем та боржником, за умовами якого іпотекоодержатель надає боржнику кредит у сумі 57 000 000,00 грн. на визначених кредитним договором умовах. Боржник зобов'язаний в строк, визначений кредитним договором, повернути заставодержателю кредит у розмірі 57 000 000,00 грн., сплатити відсотки за користування кредитом, комісії, відшкодувати всі збитки, понесені іпотекодержателем внаслідок невиконання іпотекодавцем умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором, а також можливу неустойку в розмірі подвійної ставки НБУ у випадках, передбачених кредитним договором.
Згідно з п.1.4 договору загальна заставна вартість предмета іпотеки становить 21 435 000,00 грн.
Об'єкти нерухомого майна згідно з вказаними договорами зазначені в Інформаційній довідці №68763523 від 22.09.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна; об'єкти рухомого майна - у витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13.12.2016 року.
Крім цього, до заяви з кредиторськими вимогами банк долучив докази (договори), що 17.07.2012 року ПАТ «Європейський газовий банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_7 (іпотекодавець) з метою забезпечення вимоги іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору №565-260412 від 26.04.2012 року, а також усіх додаткових договорів до нього, уклали договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за №1611 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Згідно з договором предметом іпотеки є квартира №108 за адресою м. Київ, вул. Срібнокільська, буд.20, загальною площею 81,90 кв.м., реєстраційний номер 36597344. Згідно з п.1.4 договору заставна вартість предмета іпотеки становить 1 022 465,00 грн.
27.01.2014 року ПАТ «Європейський газовий банк» (заставодержатель) та ОСОБА_7 (заставодавець) з метою забезпечення вимоги іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору №565-260412 від 26.04.2012 року, а також усіх додаткових договорів до нього, уклали договір застави (частки у статутному капіталі) №1251-270114/14П. Відповідно до п.2.1 заставодавець передає в заставу частку у статутному капіталі ПП Трістар Авто (код ЄДРПОУ36948017), а саме 100% статутного капіталу товариства в розмірі 13 500 000 грн. 00 коп. Згідно з п.2.2 договору предмет застави оцінено в 13 500 000 грн. 00 коп.
Переглянувши за наявними в матеріалах справи документами справу, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначалося вище, 02.07.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 авто еліт» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство (ч.1 ст.23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ).
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі (ч.4 ст.23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ).
Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дає визначення кредитора. Так, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство (ч.1 ст.23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ).
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення (абз.2 ч.2 ст.23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ).
Як вбачається із заяви та розрахунку заборгованості, ПАТ «Європейський газовий банк» просить визнати його грошові вимоги, а саме заборгованість за кредитним договором:
6 240 773,88 доларів США (еквівалент 169 960 349,66 грн.) та 897 600, 00 грн. - суми заборгованості по кредиту;
за період з 01.01.2014 року по 24.02.2016 року 5 130 436,15 доларів США (еквівалент 139 721 569,59 грн.) та 783 557,35 грн. - суми заборгованості по процентам;
за період з 16.12.2014 по 15.06.2015 року - 1 489 236,73 доларів США (еквівалент 40 557 661,63 грн.) та 214 194,41 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
за період з 25.08.2015 по 24.02.2016 року - 855 839,05 доларів США (еквівалент 23 307 799,16 грн.) та 134 373,78 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.
Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами (ч.5 ст.23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ).
20.12.2016 року ліквідатором надано суду клопотання (вх.№50984/16) та долучено копію повідомлення №12/12-01 від 12.12.2016 року про визнання та відображення в реєстрі кредиторів вимог ПАТ «Європейський газовий банк» : 311 363 076,60 грн. вимог, забезпечених заставою майна, 64 214 028,98 грн. - (пеня) в шосту чергу, 2 756,00 грн. (витрати на оплату судового збору) - до першої черги. Судом визнано вимог ПАТ «Європейський газовий банк» у вказаному розмірі та у вказаній черговості.
Однак, стосовно обґрунтованості вимог ПАТ «Європейський газовий банк» колегія суддів зазначає наступне. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України).
З розрахунку заборгованості заявника вбачається, що 20.03.2013 року позичальнику надано кредит у розмірі 3 279 182,75 дол. США, 27.11.2013 - 168 000,00 дол. США, 19.12.2013 - 846 680,00 дол. США, 41 199,78 дол. США, 08.01.2014 - 1 427 327,08 дол. США, 23.01.2014 - 202 000, дол. США, 27.01.2014 - 49 215,29 дол. США, 29.01.2014 - 8 000,00 дол. США, 28.04.2014 - 219 168,98 дол. США.
У матеріалах справи відсутні докази повернення кредитних коштів у повному обсязі та у терміни, встановлені договором; боржником не заперечується факт наявності заборгованості за кредитним договором і не спростовується розмір заборгованості - 6 240 773,88 доларів США (еквівалент 169 960 349,66 грн.). Крім цього, з розрахунку вбачається, що позичальнику надано наступні транші у гривні: 26.04.2012 - 21 460 000,00 грн., 28.08.2012 - 1 518 295,08 грн., 01.11.2012 - 1 699 187,85 грн., 19.03.2013 - 1 988 831,19 грн., 30.12.2013 - 11 819 000,00 грн., 31.12.2013 - 190 000,00 грн., 06.05.2014 - 897 600,00 грн. Позичальником частково повернуто вказані кошти: 20.03.2013 - 26 666 314,12 грн., 03.01.2014 - 262 098,12 грн., 08.01.2014 - 11 746 901,88 грн., що в загальному становить 38 675 314,12 грн., відповідно, несплаченими залишились кошти у розмірі 897 600,00 грн., які банк просить також включити у реєстр вимог кредиторів.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором сторони визначили відсоткову ставку 15% річних за кредитні кошти в доларах США, 15% річних за кредитні кошти в євро, 30% річних за кредитні кошти в національній валюті України.
Відтак, за користування кредитними коштами позичальнику нараховано заборгованість по процентах за період з 01.01.2014 року по 24.02.2016 року, яка з урахуванням часткової сплати (693 917,76 дол.США і 6 335 404,95 грн.) становить 5 130 436,15 доларів США (еквівалент 139 721 569,59 грн.) та 783 557,35 грн.
За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів та комісій за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч.6 ст.232 ЦК України сторони домовились, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконане (п.5.2 кредитного договору).
Відповідно до ст.611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п.3 ч.1 ст.612 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Оскільки сума кредиту не повернута у строк, визначений договором, - 15.12.2014 року, то з 16.12.2014 року позичальник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання. Відповідно до норм ЦК України (ч.6 ст.232) та п.5.2 кредитного договору, пеня за прострочення погашення кредиту мала нараховуватись за період з 16.12.2014 року по 16.12.2015 року. Разом з тим, банк у розрахунку заборгованості по пені вказав період з 16.12.2014 року по 15.06.2015 року, а по простроченій заборгованості по пені - з 25.08.2015 року по 24.02.2016 року. Суд, здійснюючи перерахунок пені, не вправі виходити за межі періоду, визначеного самим позивачем. Також колегія суддів звертає увагу, що одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій (ч.ч.2,3 ст.19 Закону).
Тобто, положення ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при порушенні провадження у справі про банкрутство боржника.
Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства. Аналогічна позиція висловлена Вищим господарським судом України у постановах від 19 березня 2015 року справа № 922/4354/14, від 11 січня 2017 року справа № 922/1986/16
Відтак, враховуючи введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 02.07.2015 року, за невиконання зобов'язання не може нараховуватись пеня з 02.07.2015 року. Здійснивши перерахунок пені, колегія суддів вважає вимоги в частині 1 489 236,73 доларів США (еквівалент 40 557 661,63 грн.) та 214 194,41 грн. як пені за несвоєчасне погашення кредиту обґрунтованими і такими, що підлягають визнанню. Вимоги в частині пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 25.08.2015 по 24.02.2016 року у розмірі 855 839,05 доларів США (еквівалент 23 307 799,16 грн.) та 134 373,78 грн. (загальний розмір - 23 442 172,94 грн.) підлягають відхиленню, оскільки з 02.07.2015 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Статтею 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено черговість задоволення вимог кредиторів. Так, відповідно до ч.9 вказаної статті погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, як підтверджується матеріалами справи, було укладено договори застави та іпотеки. Місцевим судом правильно зазначено, що такі правочини як договір застави (частки у статутному капіталі) №1251-270114/14П від 27.01.2014 року та договір іпотеки від 17.12.2012 року не стосуються майна ТзОВ «ОСОБА_2 Еліт» , оскільки заставодавцем (іпотекодавцем) по них виступає ОСОБА_7, а не ТзОВ «ОСОБА_2 Еліт» . Відтак, загальна вартість предметів застави та іпотеки згідно з умовами належних договорів (договір застави від 08.02.2013 року, від 12.05.2014 року, від 26.09.2012 року, договір іпотеки від 03.01.2014 року) становить 22 178 585,00 грн., а не 46 035 940,00 грн., як вказує в апеляційній скарзі банк. Колегія суддів вважає недоведеними твердження апелянта щодо загальної суми забезпечених грошових вимог у розмірі 46 035 940,00 грн., оскільки до них безпідставно включено 13 500 000,00 грн. за договором застави від 27.01.2014 року, 1 022 465,00 грн. за договором іпотеки від 17.07.2012 року, 8 880 000,00 грн. за договором іпотеки від 03.01.2014 року (копія у матеріалах справи відсутня), згідно з якими іпотекодавцями та заставодавцем, тобто власниками майна, є не ТзОВ ОСОБА_2 Еліт , а інші особи, а також 454 890,00 грн. за договором застави від 26.09.2012 року, оскільки вартість предмета застави становить 263 649,00 грн.
Висновки суду щодо включення окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги банку у відповідності до суми заборгованості (без урахування штрафних санкцій) колегія суддів вважає обгрунтованими та зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Закону України Про заставу за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Якщо кредитор-заставодержатель вважає, що реалізаційна вартість предметів застави буде відмінною від визначеної договором застави вартості, то дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави, після чого вимоги, які не забезпечені заставою, переходять до 4 черги вимог кредиторів, якщо боржник у справі про банкрутство отримував кредит чи надав фінансову поруку і вона не припинилася, або погашаються (припиняються), якщо боржник у справі є тільки майновим поручителем третьої особи, яка отримувала кредит.
Отже, при визнанні вимог кредитора-заставодержателя та включенні їх до реєстру вимог окремо як таких що задовольняються позачергово згідно частини 9 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", потрібно враховувати реальний розмір заборгованості по кредитному договору, існуючої на момент подання заяви кредитора та з огляду на час порушення справи про банкрутство. До аналогічних висновків прийшов Вищий господарський суд України у постанові від 14 грудня 2016 року справа № 918/166/16.
Разом з тим, суд не бере до уваги наведені ліквідатором у відзиві на апеляційну скаргу позиції Вищого господарського суду України у постановах від 14.12.2016 року справа № 914/3812/15, від 10.01.2017 року справа 3918/362/16, оскільки з їх тексту вбачається наявність інших обставин справи, зокрема, мова йде про вимоги банку до майнового поручителя - особи, відмінної від позичальника, а в даному випадку банком заявлено вимоги до позичальника та іпотекодавця (заставодавця) в одній особі.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що звертаючись із заявою з кредиторськими вимогами, банк не визначив черговості включення його вимог в реєстр вимог кредиторів. Апелянтом не доведено, які саме норми закону порушено місцевим судом при винесенні оскаржуваної ухвали, та не обґрунтовано, яким чином прийняте судове рішення порушує його права. Відтак, враховуючи наведені вище законодавчі положення стосовно визначення розміру забезпечених вимог кредитора, правову природу іпотеки та застави, судову практику в аналогічних спорах, колегія суддів вважає висновки місцевого суду законними та не знаходить підстав для скасування прийнятої ухвали в частині включення окремо до реєстру вимог у розмірі 311 363 076,60 грн.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана ухвала вказаним вимогам не відповідає, оскільки, як встановлено вище, до реєстру вимог кредиторів в шосту чергу безпідставно включено 855 839,05 доларів США (еквівалент 23 307 799,16 грн.) та 134 373,78 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період дії мораторію.
Відповідно до ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;
3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;
4) змінити рішення.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткове скасування оскаржуваної ухвали та визнання вимог Публічного акціонерного товариства „Європейський газовий банк» частково - на суму 352 134 932,64 грн. і включення
- 40 771 856,04 грн. - в шосту чергу реєстру вимог кредиторів;
- 311 363 076,60 грн. - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.
Внести 2 756,00 грн. витрат на оплату судового збору до першої черги реєстру вимог кредиторів.
У визнанні 23 442 172,94 грн. пені (855 839,05 доларів США (еквівалент 23 307 799,16 грн.) та 134 373,78 грн.) за несвоєчасну сплату відсотків відмовити.
Сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір залишається за скаржником.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» б/н, б/д задоволити частково.
2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 20.12.2016 року у справі № 914/1964/15 скасувати в частині визнання 23 442 172,94 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у визнанні вказаних вимог на суму 23 442 172,94 грн. пені (з яких 855 839,05 доларів США (еквівалент 23 307 799,16 грн.) та 134 373,78 грн.) та включити в шосту чергу реєстру вимог кредиторів 40 771 856,04 грн.
В решті ухвалу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 18.04.2017 року.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Данко Л.С.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2017 |
Оприлюднено | 21.04.2017 |
Номер документу | 66024047 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні