Ухвала

від 17.04.2017 по справі 815/5130/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2017 р. Справа № 815/5130/16

Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Шеметенко Л.П.при секретаріПавлюк К.І.

за участю сторін: ГУ ДПШаповал О.О. (довіреність); Алі Т.В. (довіреність);ПАТ „УкртелекомЗгодник С.С. (довіреність); Макаров Є.Ю. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Держпраці в Одеській області та публічного акціонерного товариства „Укртелеком на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства „Укртелеком до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису, постанови про накладення штрафу, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису, постанови про накладення штрафу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області № 86 від 27.09.2016 року про накладення на Одеську філію Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» штрафу в розмірі 29000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Публічне акціонерне товариство „Укртелеком не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 18 листопада 2016 року по справі № 815/5130/16 в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Головне управління Держпраці в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 18 листопада 2016 року по справі № 815/5130/16 та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилаються на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Укртелеком», ідентифікаційний код 21560766, є юридичною особою, адреса місцезнаходження: 01601, Україна, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 18 (а.с. 67-70).

Згідно з п. 2.1 Розділу 2 Положення про Одеську філію Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», затвердженого рішенням Наглядової ради ПАТ «Укртелеком» від 13.10.2015 року (далі - Положення), Одеська філія ПАТ «Укртелеком» є відокремленим підрозділом ПАТ «Укртелеком» та не має статусу юридичної особи, адреса місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 39 (а.с. 71-75).

Згідно з п. 2.3 Розділу 2 Положення Одеська філія ПАТ «Укртелеком» здійснює діяльність від імені ПАТ «Укртелеком», всі права та обов`язки, що виникають внаслідок діяльності філії отримує та несе ПАТ «Укртелеком» (а.с. 73).

На підставі наказу ГУ Держпраці в Одеській області № 1067 від 23.08.2016 року, направлення на перевірку №15/01-29-1995 від 23.08.2016 року в період з 30.08.2016 по 02.09.2016 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці ГУ Держпраці в Одеській області Алі Т.В. проведено позапланову перевірку на предмет додержання Одеською філією ПАТ «Укртелеком» законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатом проведення перевірки складено акт перевірки додержання суб`єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №15-01-006/0574 (далі - Акт перевірки) (а.с. 87-91), відповідно до якого перевіркою встановлено порушення Одеською філією ПАТ «Укртелеком» вимог п. 3 ст. 36, ч. 3 ст. 119 КЗпП України при видачі наказів №939-к та №940-к від 29.07.2016 року про припинення трудових договорів з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підставі висновків Акту перевірки, ГУ Держпраці в Одеській області винесено припис № 15-01-006/0574 від 02.09.2016 року (далі - Припис), відповідно до якого зобов`язано Одеську філію ПАТ «Укртелеком» вжити дієвих заходів щодо забезпечення виконання діючого законодавства в частині збереження місця роботи, посади і середнього заробітку за призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, а також вжити дієвих заходів щодо забезпечення виконання діючого законодавства в частині припинення трудових договорів з працівниками на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, у строк до 02.10.2016 року письмово проінформувати ГУ Держпраці в Одеській області про виконання вимог припису з одночасним наданням копій підтверджуючих виконання припису документів (а.с. 92).

02.09.2016 року копії Акту перевірки та Припису отримано Одеською філією ПАТ «Укртелеком».

06.09.2016 року, на підставі матеріалів перевірки, начальником ГУ Держпраці в Одеській області Дзюбою А.М. винесено рішення № 64 про прийняття до розгляду справи про накладення штрафу на Одеську філію ПАТ «Укртелеком» (а.с. 94-95).

Не погодившись з висновками Акту перевірки та винесеним Приписом, 07.09.2016 року Одеською філією ПАТ «Укртелеком» надано до ГУ Держпраці в Одеській області заперечення до Акту перевірки (а.с. 26-27).

12.09.2016 року Одеська філія ПАТ «Укртелеком» звернулась до начальника ГУ Держпраці в Одеській області із скаргою на Акт перевірки та Припис (а.с.28-30), за результатом розгляду якої Акт перевірки та Припис залишено без змін, а подану скаргу - без задоволення (а.с. 37-39).

15.09.2016 року на адресу Одеської філії ПАТ «Укртелеком» направлено повідомлення № 64 про призначення ГУ Держпраці в Одеській області справи про накладення штрафу на 15.09.2016 року о 12 год. 00 хв. (а.с. 141). Того ж дня примірник повідомлення № 64 від 15.09.2016 року отримано Одеською філією ПАТ «Укртелеком».

16.09.2016 року Одеська філія ПАТ «Укртелеком» звернулась до ГУ Держпраці в Одеській області із клопотанням про відкладення розгляду справи про накладення штрафу в межах строку, визначеного Порядком про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, а також надання можливості представнику Одеської філії ПАТ «Укртелеком» ознайомитись з матеріалами справи про накладення штрафу (а.с. 142-144).

З урахуванням поданого клопотання, Відповідачем було продовжено строк розгляду справи про накладення штрафу та листом № 15/01-33-6772 від 21.09.2016 року повідомлено про можливість ознайомитись з матеріалами справи у робочий час у приміщенні управління (а.с. 144-145). Того ж дня примірник листа № 15/01-33-6772 від 21.09.2016 року отримано Одеською філією ПАТ «Укртелеком».

21.09.2016 року на адресу Одеської філії ПАТ «Укртелеком» направлено повідомлення ГУ Держпраці в Одеській області № 74 про призначення справи про накладення штрафу на 27.09.2016 року о 11 год. 15 хв. (а.с. 93), яке того ж дня отримано Одеською філією ПАТ «Укртелеком».

27.09.2016 року, на підставі пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, начальником ГУ Держпраці в Одеській області Дзюбою А.М. прийнято постанову № 86 про накладення на Одеську філію ПАТ «Укртелеком» штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме: 29000,00 грн. (а.с. 96-99). Того ж дня примірник постанови № 86 від 27.09.2016 року отримано Одеською філією ПАТ «Укртелеком».

Судом встановлено, що перевірку Одеської філії ПАТ «Укртелеком» проведено Відповідачем за наявності підстав, визначених ст. 6 Закону України № 877-V, розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю), ГУ Держпраці в Одеській області, складені у відповідності вимог, встановлених ст. 7 Закону України № 877-V, документи, складені за результатом проведення перевірки своєчасно направлені та вручені Одеській філії ПАТ «Укртелеком».

Не погодившись з прийнятими приписом та постановою, вважаючи їх протиправними, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області № 86 від 27.09.2016 року про накладення на Одеську філію Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» штрафу в розмірі 29000,00 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Держпраці України є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення, Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон України № 877-V), встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до статті 6 Закону України № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав. При цьому, Законом України № 877-V передбачено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Спірні правовідносини виникли між сторонами у зв`язку із незгодою Позивача з висновками контролюючого органу, ГУ Держпраці в Одеській області, викладеними в Акті перевірки щодо порушення Одеською філією ПАТ «Укртелеком» вимог України п. 3 ст. 36, ч. 3 ст. 119 КЗпП України при видані наказів від №939-к та №940-к від 29.07.2016 року про припинення трудових договорів з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вибачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 працювали за трудовим договором (контрактом) в Одеській філії ПАТ «Укртелеком» на посадах електромонтер лінійних споруд електрозв`язку 6 розряду та електромеханік станційного устаткування електрозв`язку 1 категорії (а.с. 108-109).

Наказом №37-РК від 15.06.2016 року командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 громадянок України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , ВОС-100221 (а.с. 104-105).

15.06.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено контракти про проходження військової служби у Збройних силах України, відповідно до яких останні добровільно взяли на себе зобов`язання проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку контракту, а в разі настання особливого періоду понад установлений контрактом строк. Контракти були укладені строком до закінчення особливого періоду (а.с. 100-101, 102-103).

У зв`язку із прийняттям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на військову службу за контрактом, наказами Одеської філії ПАТ «Укртелеком» №939-к (а.с. 108) та №940-к (а.с. 109) від 29.07.2016 року трудові відносини між Одеською філією ПАТ «Укртелеком» та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 припинено на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП України.

Такі дії Одеської філії ПАТ «Укртелеком» з припинення трудових договорів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які є такими, що зараховані на військову службу за контрактом у Збройні Сили України строком до завершення особливого періоду, кваліфіковані посадовими особами ГУ Держпраці в Одеській області, як порушення вимог України п. 3 ст. 36, ч. 3 ст. 119 КЗпП України.

Відповідно до п. 3 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Згідно із абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абзацу п`ятого статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В свою чергу, абзацом четвертим статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із частиною восьмою статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Отже, за змістом вищенаведених норм слідує, що з моменту оголошення мобілізації настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17.03.2014 року №1126-VІІ, постановлено: оголосити та провести часткову мобілізацію; Голові Служби безпеки України, начальнику Управління державної охорони України, Голові Служби зовнішньої розвідки України, вищому командуванню Національної гвардії України, керівникам центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування України, Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту, перевести підпорядковані військові формування України, Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на організацію та штати воєнного часу.

Указами Президента України від 06.05.2014 року №454/2014, від 21.07.2014 року №607/2014, від 14.01.2015 року №15/2015, які були затверджені Законами України від 06.05.2014 року №1240-VІІ, від 22.07.2014 року №1595-VІІ, від 15.01.2015 року №113-VІІІ відповідно, також оголошувались та проводились часткові мобілізації. Крім того, згідно з пунктом 5 Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 зобов`язано Кабінет Міністрів України, зокрема, перевести національну економіку України на функціонування в умовах особливого періоду в обсягах, що гарантують безперебійне забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань України під час виконання покладених на них завдань, привести визначені галузі, підприємства, установи та організації у ступінь повна готовність.

Таким чином, суд зазначає, що з моменту прийняття Президентом України Указу від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні настав особливий період, зокрема, Збройні Сили України переведені на функціонування в умовах особливого періоду, а в подальшому Указом Президента України від 15.01.2015 року №113-VІІІ переведено національну економіку України на функціонування в умовах особливого періоду.

Суд не погоджується з твердженням Позивача про те, що особливий період закінчується з моменту закінчення строку проведення мобілізації, який встановлюється у кожному окремому Указі Президента України, з огляду на таке.

Як встановлено вище, особливий період настає з моменту оголошення мобілізації та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Під мобілізацією слід розуміти комплекс заходів, здійснюваних серед іншого з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зміст мобілізації становить: переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду; переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу.

Отже, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду.

Водночас згідно абзацу шостого статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України, суд зазначає, що закінчення періоду мобілізації не припиняє існування особливого періоду. Закінчення дії особливого періоду в країні пов`язане виключно з прийняттям Президентом України Указу про демобілізацію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 30.06.2015 року по справі №21-112а15 та постанові Вищого адміністративного суду України від 16.02.2015 року по справі № 800/582/14.

Зазначений висновок суду спростовує твердження Позивача, викладені в якості підстав для задоволення адміністративного позову, крім того, суд зазначає, що доводи Позивача, викладені в якості підстав для задоволення позову, ґрунтуються на помилковому трактуванні та вибірковому застосуванні правових норм.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування постанови ГУ Держпраці в Одеській області про накладення штрафу № 86 від 27.09.2016 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду переоформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта) господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пункту 3 Порядку уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Пунктом 6 Порядку визначено, що про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмову повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно вимог пункту 4 Порядку справа про накладення штрафу розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.

Судом встановлено, що 27.09.2016 року, на підставі пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, начальником ГУ Держпраці в Одеській області Дзюбою A.M. прийнято постанову № 86 від 27.09.2016 року про накладення на Одеські філію ПАТ «Укртелеком» штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме: 29000,00 грн. (а.с. 96-99).

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", „Про альтернативну (невійськову) службу", „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Як вже зазначалося, ПАТ «Укртелеком», ідентифікаційний код 21560766, є юридичною особою, адреса місцезнаходження: 01601, Україна, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 18 (а.с. 67-70).

Згідно з п. 2.1 Розділу 2 Положення про Одеську філію Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», затвердженого рішенням Наглядової ради ПАТ «Укртелеком» від 13.10.2015 року (далі - Положення), Одеська філія ПАТ «Укртелеком» є відокремленим підрозділом ПАТ «Укртелеком» та не має статусу юридичної особи, адреса місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 39 (а.с. 71-75).

Згідно з п. 2.3 Розділу 2 Положення Одеська філія ПАТ «Укртелеком» здійснює діяльність від імені ПАТ «Укртелеком», всі права та обов`язки, що виникають внаслідок діяльності філії отримує та несе ПАТ «Укртелеком» (а.с. 73).

З огляду на викладене, Одеська філія ПАТ «Укртелеком», яка не є юридичною особою, не може бути притягнута до відповідальності, передбаченої приписами ст. 265 КЗпП України.

З урахуванням того, що Одеська філія ПАТ «Укртелеком» не є юридичною особою, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Відповідач, під час прийняття оскаржуваної постанови діяв без врахування обставин, що мали суттєве значення для визначення суб`єкта правопорушення, передбаченого ст. 265 КЗпП України, у зв`язку з чим не приймаються доводи апеляційної скарги відносно того, що Філія в розумінні Кодексу законів про працю України є відповідальною особою за дотримання вимог законодавства про працю.

Крім того, Відповідачем доказів виконання п. 5 Порядку щодо продовження строку розгляди справи Головою Держпраці, його заступниками до суду не надано у зв`язку з чим, суд також зазначає, що Відповідач, під час прийняття оскаржуваної постанови, порушив приписи Порядку в частині дотримання строків розгляду справ про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Враховуючи вище викладене, позовна вимога ПАТ «Укртелеком» до ГУ Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпраці в Одеській області про накладення штрафу № 86 від 27.09.2016 року є обґрунтованою та підлягаю задоволенню.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідач, як суб`єкт владних повноважень частково довів правомірність прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин та вимог законодавства, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Головного управління Держпраці в Одеській області та публічного акціонерного товариства „Укртелеком, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року по справі № 815/5130/16, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі 19 квітня 2017 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя Л.П. Шеметенко