Рішення

від 18.04.2017 по справі 757/10539/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10539/17-ц

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2017 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Литвинової І.В.,

при секретарі - Бажан О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа Державне підприємство Інформаційно-аналітичний центр Рятівник-інформ Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому, з врахуванням поданої заяви про уточнення позовної вимог від 20.03.2017, просила суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що складає 14 423 грн. 52 коп. (з урахуванням обов'язкових зборів та податків) по 10.03.2017, обґрунтовуючи свій позов невиконанням відповідачем свого обов'язку із виплати робітникові компенсації за невикористані дні щорічної відпустки /а. с. 39-40/.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позову та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що відповідач повністю розрахувався з позивачем при звільненні, а за несплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки несе відповідальність ДП ІАЦ Рятівник-інформ Державної служби України з надзвичайних ситуацій - третя особа у справі.

У судове засідання представник третьої особи не з'явився, будучи повідомленим про призначене судове засідання належним чином, заяви або клопотання до суду не були подані, про причини неявки суду не повідомлено.

Суд, заслухавши обґрунтування сторони позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до наказу (по особовому складу) № 37-ос від 09.08.2016, позивач була звільнена з ДП Інформаційно-аналітичний центр Рятівник-інформ у порядку переведення до Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, на підставі заяви позивача про звільнення у порядку переведення та перерахування невикористаної відпустки до останньої установи - відповідача /а. с. 23, 25/.

На час звільнення 09.08.2016 у позивача було не використано 62 дні відпустки за періоди роботи у ДП Інформаційно-аналітичний центр Рятівник-інформ з 23.03.2010 по 22.03.2011 (20 календарних днів), з 23.03.2014 по 22.03.2015 (14 календарних днів), з 23.03.2015 по 22.03.2016 (14 календарних днів) та з 23.03.2016 по 09.08.2016 (14 календарних днів), за які грошову компенсацію та матеріальну допомогу на оздоровлення не отримала, що підтверджується довідкою № 138 від 09.08.2016 /а. с. 24/.

На підставі контракту від 10.08.2016 укладеного сторонами у справі, позивач була прийнята (наймана) на роботу редакційно-видавничого відділу за професією (посадою) головного фахівця /а. с. 19-22/.

Згідно з наказом (по особовому складу) № 183 від 30.12.2016 позивача звільнено у зв'язку із закінченням строку контракту з посади головного фахівця редакційно-видавничого відділу, з виплатою компенсації за один невикористаний календарний день щорічної основної відпустки - 30.12.2016 /а. с. 26/.

У письмових запереченнях представником відповідача зазначено, що на підставі довідки від 09.08.2016 № 183, що видана третьою особою ДП Інформаційно-аналітичний центр Рятівник-інформ , та листа № 03-2050/201 від 10.02.2017 Державної служби надзвичайних ситуацій, Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій видано наказ № 34 від 06.03.2017 про виплату грошової компенсації позивачу за невикористану щорічну основну відпустку загальним обсягом 62 календарні дні /а. с. 66/. Разом з тим, відповідач стверджує, що не отримав від третьої особи перерахувань грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток позивача і тому не повинен нести відповідальність за несвоєчасну їх виплату позивачу, передбачену ст. 117 КЗпП України.

За положеннями статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За статтею 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно з роз'ясненнями пункту 20 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно з статтею 24 Закону України Про відпустки , у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перераховано на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Пунктом 8 частини 7 статті 10 вказаного Закону передбачено, що працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не отримали за неї грошову компенсацію, за їх бажанням надаються щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону Про відпустки , якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.02.2012 (справа № 4-рп/2012) за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу, зазначено, що, відповідно до положень статті 47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Такої правової позиції дійшов Верховний Суд України у постанові від 29.01.2014 (справа № 6-144цс14), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

Відтак суд критично оцінює посилання відповідача на те, що попереднім роботодавцем позивача - третьою особою у справі - не було перераховано грошові кошти на рахунок підприємства, призначені для виплату грошової компенсації за невикористані позивачем дні щорічних відпусток та щодо безпідставності позову до нього, оскільки відповідачем не порушувалися законні інтереси позивача.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено обґрунтованість позову ОСОБА_1 з вимогою до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по 10.03.2017, тому позов підлягає задоволенню і з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 14423 грн. 52 коп., з врахуванням обов'язкових зборів та податків.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , з відповідача підлягає стягненню в дохід держави сума судового збору, яку належало сплатити при поданні позовної заяви майнового характеру.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 47, 115-117 КЗпП України, ст. 16 ЦК України, ст. ст. 1-16, 28-32, 38-44, 57-63, 66, 79, 80, 88, 157-196, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа Державне підприємство Інформаційно-аналітичний центр Рятівник-інформ Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ідентифікаційний код 37814631) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 14423 грн. 52 коп., з урахуванням обов'язкових зборів та податків.

Стягнути з Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ідентифікаційний код 37814631) в дохід держави судовий збір в розмірі 144 грн. 23 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. В. Литвинова