Постанова

від 12.04.2017 по справі 825/3613/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 року Чернігів Справа № 825/3613/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

представника позивача Хілової І.М.,

представників відповідача Качанка О.М., Дегтярьової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчермет" до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Чернігів Вторчермет" (далі - ПАТ "Чернігів Вторчермет") звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2015: № 0002572200, № 0002582200, № 0002592200, що прийняті за наслідками документальної планової виїзної перевірки ПАТ " Чернігів Вторчермет " (код ЄДРПОУ 00193178) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, якою встановлені порушення Податкового кодексу України, про що складено Акт від 05.06.2015 № 1068/22/00193178.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначає, що за умовами договору, доставка товару здійснювалась продавцем своїми силами та за свій рахунок, що виключає обов'язок позивача встановлювати, яким саме чином продавець здійснював доставку. З огляду на умови поставки, позивач не є учасником транспортного процесу та не має будь-яких зобов'язань, пов'язаних з перевезенням брухту. Тобто, надання товару у розпорядження покупця у пунктах поставки є обов'язком постачальника і зважаючи на закріплений у договорі обов'язок постачальника поставити товар у зазначене покупцем місце, усі товарно-транспортні документи можуть бути складені лише щодо постачальника, а не щодо покупця товару, а тому відсутність у позивача товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) та інших документів, які підтверджують перевезення металобрухту, придбаного у ТОВ "Споіл" не може бути доказом безтоварності операцій.

При цьому, позивач також вказує, що він не зобов'язаний також встановлювати правильність ведення податкового обліку і звітності його контрагента. Підприємством віднесено до доходів і витрат всі суми, які підтверджуються відповідними документами. Жодним законодавчим актом не передбачено, що платник податків зобов'язаний включати до витрат тільки ті суми, які його контрагент поставив собі у дохід.

Щодо пояснень громадянина ОСОБА_4 про непричетність до здійснення будь-якої господарської діяльності ТОВ "Споіл" позивач вказує, що при укладанні договору із ТОВ "Споіл" позивачем було перевірено, в тому числі, і відомості щодо цього товариства та його посадових осіб. Громадянин ОСОБА_4 значився керівником цього підприємства в ЄДР, і відповідно позивач не мав підстав ставити під сумнів його повноваження. Позивач також звертає увагу, що і на сьогоднішній день згідно даних ЄДР, вказаний громадянин значиться засновником і директором ТОВ "Споіл", а отже є повноважною посадовою особою вказаного підприємства.

Таким чином, позивач вважає, що зазначені обставини не є підставою для виключення із витрат суми коштів, пов'язаних із придбанням товару у ТОВ "Споіл".

Також вказує, що товар придбаний позивачем у ТОВ "Споіл", повністю був проданий ПАТ "Укрвторчермет" на підставі договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідними документами. Таким чином, товарно-матеріальні цінності, які придбані у ТОВ "Споіл", були використані позивачем у власній господарській діяльності, і відповідно собівартість реалізованих товарів відноситься до витрат операційної діяльності.

Висновок податкового органу про те, що договір купівлі-продажу є недійсним тільки тому, що ТОВ "Споіл" не декларує доходи не відповідає чинному законодавству. Відповідачем не надано жодного доказу визнання недійсним правочину, а також будь-яких доказів притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ "Споіл" за фіктивне підприємництво або ухилення від сплати податків. Таким чином, висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені документально.

Позивач також окремо зазначає, що якщо відповідач вважає угоду із ТОВ "Споіл" по придбанню брухту нікчемною та зменшує витрати на суму коштів, сплачену ТОВ "Споіл", то в такому випадку слід зменшувати і суму доходів, отриману від ПАТ "Укрвторчермет", оскільки брухт, придбаний у ТОВ "Споіл", реалізований покупцю і позивач отримав за нього грошові кошти та включили їх до складу доходів.

Тобто, висновок акту перевірки про заниження позивачем податку на прибуток, не відповідає дійсності, суперечить первинним документам і є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо податку на додану вартість (далі - ПДВ), висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, не ґрунтується на чинному законодавстві та не може бути підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань з цього податку, виходячи з того, що у січні-лютому 2014 року операції із постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів були звільнені від оподаткування згідно п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15 було затверджено перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, тимчасово, до 01.01.2014, звільнялися від обкладення ПДВ. Вказана постанова уряду набрала чинності 18.01.2011 та є діючою. Після 01.01.2014 вказана постанова офіційно своєї дії не припиняла та чинності не втрачала. В подальшому, 05.02.2014 дію зазначеної постанови було продовжено до 01.01.2015, тому перелік видів металобрухту, звільнених від оподаткування визначався постановою Кабміну № 15.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що висновки зазначені в Акті перевірки від 05.06.2015 № 1068/22/00193178 є протиправними та такими, що не відповідають дійсності, а отже податкові повідомлення-рішення від 24.06.2015: № 0002572200, № 0002582200, № 0002592200 - необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, надавши письмові заперечення проти позову, які були оголошені в судовому засіданні, про те, що за результатом перевірки даних поданої податкової звітності зазначених контрагентів згідно АІС "Податковий блок" встановлено невідповідність декларування доходів та витрат по деклараціях з податку на прибутку за перевірений період. Відповідно наданих на перевірку видаткових накладних, виписаних ТОВ "Споіл", ПАТ "Чернігів Вторчермет" віднесено до витрат діяльності вартість металобрухту за 2 півріччя 2012 року - 453 257,97 грн, та 2013 рік - 17 479 480,34 грн. При цьому ТОВ "Споіл" відповідно поданих податкових декларацій з податку на прибуток (за 2 півріччя 2012 року №9047517260 від 09.08.2012; за 2012 рік №9086881816 від 07.02.2013; за 2013 рік №9090982995 від 28.02.2014 - підписані ОСОБА_4.) за аналогічні періоди задекларовано менші суми доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: за 2 півріччя 2012 року - 371 176 грн, та 2013 рік - 22 845 грн.

Також наголосили, що в ході проведення перевірки підприємством не надано документи, що підтверджують транспортування (доставку) металобрухту від ТОВ "Споіл" до ПАТ "Чернігів Вторчермет" (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, довіреності, накази на відрядження, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт тощо). Крім того в ході проведення перевірки підприємство не надало посвідчень про вибухову, хімічну та радіаційну безпечність на поставлений металобрухт від ТОВ "Споіл", що передбачено вимогами ДСТУ 4121-2002.

З огляду на вищевикладене, представники відповідача зазначали, що отримана в ході перевірки інформація свідчила про відсутність факту реального здійснення операцій ПАТ "Чернігів Вторчермет" з придбання металобрухту у ТОВ "Споіл".

Також, представники відповідача вважають, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15, якою затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільнялися від оподаткування податком на додану вартість, обмежувалась лише 2013 роком. Станом на 01.01.2014 відповідного нормативно-правового акта уряду, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, або продовжував би дію постанови № 15, прийнято не було. Таким чином, з 01.01.2014 були відсутні чинні переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, до операцій з постачання яких міг застосовуватись режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений п.23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність із Законом України від 19.12.2013 № 713 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків" Кабінет Міністрів України постановою від 05.02.2014 № 43 вніс зміни до постанови № 15, згідно з якими продовжено дію зазначених переліків до 01.01.2015. Постанова № 43 набула чинності з дня її офіційного опублікування (газета "Урядовий кур'єр" № 31), а саме 18.02.2014. Отже, операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися суб'єктами господарювання з 01.01.2014 до 17.02.2014 (включно), підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за основною ставкою (20 відсотків).

На підставі викладеного, відповідач вважає, що позовні вимоги ПАТ "Чернігів Вторчермет" про скасування податкових повідомлень-рішень є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В судовому засіданні 21.12.2016 проведено заміну неналежного відповідача на належного, а саме Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області замінено на Чернігівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернігівській області, у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби (постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229) та подальшої реорганізації територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби (постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311).

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі направлень від 14.04.2015 № 903, № 904, № 917 та від 22.04.2015 № 986, згідно вимог ст. 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Чернігів Вторчермет" (код ЄДРПОУ 00193178) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, про що складено Акт від 05.06.2015 № 1068/22/00193178 (т.1, а. с. 17-45).

Письмове повідомлення про проведення планової виїзної перевірки від 01.04.2015 № 44/25-26-22-01-05 та копію наказу від 01.04.2015 № 826 направлено на підприємство рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Перевірку проведено з відома керівника та в присутності головного бухгалтера ПАТ "Чернігів Вторчермет".

Перевірка проводилась з 14.04.2015 по 28.05.2015, термін проведення якої продовжувався з 15.05.2015 на строк 10 робочих днів.

В розділі 4 "Висновок" Акту перевірки зокрема вказано порушення:

- п.44.1 ст.44, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.57.1 ст.57 та абз.2 п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756 зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 3 445 521 грн, в т.ч. за 3 квартали 2012 року - 95 184,00 грн, за 1 квартал 2013 року - 763 805,00 грн, за півріччя 2013 року - 2 518 664,00 грн, за 3 кв. 2013 року - 3 321 101 грн, за 2013 рік - 3 350 337 грн;

- п.57.1 ст.57 та п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756 (зі змінами та доповненнями), наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств" від 28.09.2001 № 1213 (зі змінами та доповненнями) та наказу Міністерства доходів і зборів України "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства" від 30.12.2013 № 872, підприємством занижено значення рядка 34 "Авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісяця у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року" Декларації з податку на прибуток за 2013 рік в сумі 276 759,00 грн;

- п.185.1 ст.185, п.193.1 ст.193, ст.194, п.201.4 ст.200 з урахуванням п.10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755, у результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі всього у сумі 188 827,00 грн в т.ч. за січень 2014 року на суму 148 737,00 грн та за лютий 2014 року - 40 090,00 грн;

- "Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку" зі змінами та доповненнями, який затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020;

- п.2.8 гл.2, п.3.5 гл.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (зі змінами і доповненнями).

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, що є предметом даного спору:

від 24.06.2015 № 0002572200, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 188 827,00 грн в за основним платежем та 283 241,00 грн за штрафними і фінансовими) санкціями. (т.1 а.с.14);

від 24.06.2015 № 0002582200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 445 521,00 грн. за основним платежем та 1 722 761,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. (т. 1 а.с.15);

від 24.06.2015 № 0002592200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств на 553 518,00 грн за основним платежем та 138 380,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.16).

Так, в Акті перевірки від 05.06.2015 № 1068/22/00193178 зазначено наступне:

По епізоду 1 (податок на прибуток та авансові внески):

В ході проведення перевірки встановлено, що ПАТ "Чернігів Вторчермет" віднесено до складу витрат вартість придбання металобрухту у постачальника ТОВ "Споіл" (код 36070842). Засновником (статутний фонд - 40 889,71 гри.) та керівником ТОВ "Споіл" згідно реєстраційних даних є гр. ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_4. адреса проживання: АДРЕСА_2). Види діяльності ТОВ "Споіл" згідно реєстраційних даних: 38.32 - Відновлення відсортованих відходів (Основний); 46.74 - Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 46.77 - Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; 47.78 - Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 82.99 - Надання інших допоміжних комерційних послуг.

ПАТ "Чернігів Вторчермет" надано на перевірку Договір купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів від 08.05.2012 № 42 згідно умов якого Продавець (ТОВ "Споіл") зобов'язується продати та передати у власність Покупця (ПАТ "Чернігів Вторчермет"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити промисловий брухт та відходи чорних металів згідно ДСТУ 4121-2002. Продавець постачає Товар за свій рахунок на умовах "склад "Покупця" у пункти поставки. Приймання товару від Продавця здійснюється покупцем шляхом оформлення актів приймання металів чорних (вторинних). Покупець на умовах попереднього узгодження може надавати продавцю автотранспорт для вивезення товару, а також навантажувальні механізми (кран, гідравлічний навантажувач). У цьому випадку закупівля Товару здійснюється за цінами, які узгоджуються сторонами у додатковій угоді до цього договору. Вартість таких робіт може бути сплачена додатково. Право власності на Товар від Продавця до Покупця за цим Договором переходить з моменту прийняття Товару "Покупцем", що оформлюється актами приймання металів чорних (вторинних) на території цехів та дільниць Покупця. Результати приймання Товару зазначаються у акті приймання металів чорних (вторинних), який є остаточним документом, що визначає вагу, якість та ціну Товару. Партією вважається товар, поставлений в одному транспортному засобі. В одному транспортному засобі допускається не більше двох видів металобрухту.

До перевірки підприємством надані: видаткові накладні, заповнені на основі актів приймання металів чорних (вторинних) за 2 півріччя 2012 року - 219,485 тон на суму 453 257,97 грн, за 2013 рік - 8661,631 тон на суму 17 479 480,34 грн (номенклатура - Брухт чорних металів); платіжні доручення щодо перерахування коштів ПАТ "Чернігів Вторчермет" за товар на рахунок ТОВ "Споіл", відкритий в ФАБ "ПІВДЕННИЙ" в м.Луганську, МФО 304999, протягом серпня-вересня 2012 року - всього на суму 917 399,25 грн та з лютого по листопад 2013 року - всього на суму 16 555 084,30 грн.

Проте, в ході проведення перевірки підприємством не надано документи, що підтверджують транспортування (доставку) металобрухту від ТОВ "Споіл" до ПАТ "Чернігів Вторчермет" (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, довіреності, накази на відрядження, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт тощо). Також в ході проведення перевірки підприємство не надало посвідчень про вибухову, хімічну та радіаційну безпечність на поставлений металобрухт від ТОВ "Споіл", що передбачено вимогами ДСТУ 4121-2002.

Крім того, за результатом перевірки даних поданої податкової звітності зазначених контрагентів згідно АІС "Податковий блок" встановлено невідповідність декларування доходів та витрат по деклараціях з податку на прибутку за перевірений період. Як зазначено вище, відповідно наданих на перевірку видаткових накладних, виписаних ТОВ "Споіл", ПАТ "Чернігів Вторчермет" віднесено до витрат діяльності вартість металобрухту за 2 півріччя 2012 року - 453 257,97 грн, та 2013 рік - 17 479 480,34 грн. При цьому ТОВ "Споіл" відповідно поданих податкових декларацій з податку на прибуток (за 2 півріччя 2012 року №9047517260 від 09.08.2012; за 2012 рік №9086881816 від 07.02.2013; за 2013 рік №9090982995 від 28.02.2014 - підписані ОСОБА_4.) за аналогічні періоди задекларовано менші суми доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: за 2 півріччя 2012 року - 371 176,00 грн та 2013 рік - 22 845,00 грн.

Відповідно до службової записки №961/07 від 12.05.2015 оперативним управлінням ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області, зокрема, повідомлено, що укладений з ПАТ "Чернігів Вторчермет" договір, видаткові накладні, акти приймання металів чорних (вторинних) зі сторони ТОВ "Споіл" підписані керівником ОСОБА_4 Згідно відомостей з ЦБД ДФС України відносно ТОВ "Споіл" ОСОБА_4 з 27.07.2011 (наказ № 1, протокол № 5А, т.7 а.с.220) був керівником та засновником ТОВ "Споіл" в результаті проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи та внесення змін до (відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах. Згідно форми 1ДФ за період з 01.07.2012 по 31.12.2013 на підприємстві отримував доходи лише 1 працівник - ОСОБА_4 Звітність підприємства починаючи з 2014 року - відсутня.

Відповідно до службової записки № 1014/07 від 20.05.2015, наданої оперативним управлінням ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області, зазначено, що гр. ОСОБА_4 (код НОМЕР_4), який згідно з реєстраційними документами в періоді з 01.07.2012 по 31.12.2014 був засновником, директором та головним бухгалтером в одній особі ТОВ "Споіл" (ЄДРПОУ 36070842), податкова адреса: АДРЕСА_3 надав пояснення від 20.05.2015 про фактичну непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Споіл", а також зазначив, що податкової звітності ТОВ "Споіл" до податкового органу не підписував та не подавав, не підписував жодні документи, які стосуються господарської діяльності зазначеного суб'єкта господарювання, в тому числі ті, що стосуються відносин ТОВ "Споіл" та ПАТ "Чернігів Вторчермет". Зокрема, гр.ОСОБА_4 не відомо куди та яким чином доставлявся металобрухт на ПАТ "Чернігів Вторчермет", він у якості директора ТОВ "Споіл" жодних товарів не відвантажував та нікому цього не доручав. Будь-які види транспорту для перевезення ТМЦ (металобрухту) не винаймав. Яким чином проводились розрахунки ПАТ "Чернігів Вторчермет" з ТОВ "Споіл" йому не відомо (копія службової записки та копія пояснення гр. ОСОБА_4 додаються).

Також згідно пояснення гр. ОСОБА_4 жодних заявок до Мінекономрозвитку України на отримання ліцензії із заготівлі металобрухту він не подавав та особисто жодних ліцензій не отримував, доручень на отримання ліцензій нікому не надавав. Згідно протоколу опитування гр. ОСОБА_4 просить усі документи на ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Споіл" вважати недійсними з причини підробки його підпису.

Таким чином в Акті перевірки зазначено, що вищенаведена інформація свідчить про відсутність факту реального здійснення операцій ПАТ "Чернігів Вторчермет" з придбання металобрухту у ТОВ "Споіл". Зважаючи на вищенаведене ПАТ "Чернігів Вторчермет" завищено витрати шляхом включення до їх складу собівартості реалізованого металобрухту, документально оформленого як поставки від ТОВ "Споіл", всього у сумі 17 932 738,00 грн.

У зв'язку з викладеним, відповідач в Акті перевірки дійшов висновку про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.п.139.1.9. п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями), внаслідок чого ПАТ "Чернігів Вторчермет" завищено витрати на суму 17 932 738,00 грн, у зв'язку з чим занижений податок на прибуток на суму 3 416 285 грн.

Враховуючи вищевикладене порушення, яке призвело до збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток за результатами перевірки, зокрема за 2013 рік на суму 3 321 101,00 грн, відповідачем на підставі п.57.1 ст.57 та п.2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України збільшено розмір авансових платежів з цього податку на 553 518 грн. Так в Акті перевірки вказано, ПАТ "Чернігів Вторчермет" задекларовано показник у рядку 34 "Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісячно у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року (рядок 33/12)" декларації з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 408,00 грн. Перевіркою встановлено, що авансовий внесок, який підлягає сплаті щомісяця протягом березня-грудня 2014 року та січня-лютого 2015 року збільшується на 276 759,00 грн та дорівнює 278 167,00 грн. (3 321 101,00 грн/12 місяців). Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про заниження підприємством авансового внеску, що підлягає сплаті щомісяця протягом березня-грудня 2014 року та січня-лютого 2015 року на суму 276 759,00 грн (т.1 а.с.28).

З Акту перевірки також вбачається, що на дату підписання Акта перевірки ПАТ "Чернігів Вторчермет" подано податкову декларацію за 2014 рік (від 06.02.2015 №9080206130), перевіркою встановлено, що в порушення п.57.1 ст.57 та п.2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (із змінами і доповненнями), наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства" від 28.09.2011 № 1213 (зі змінами та доповненнями) та наказу Міністерства доходів і зборів України "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства" від 30.12.2013 № 872 підприємством занижено значення суми авансових внесків, що підлягають сплаті за підсумком 2013 року у періодах січня-лютого 2015 року в розмірі 276 759,00 грн щомісячно, всього на суму 553 518,00 грн.

Також в ході перевірки встановлено, що згідно поданої ПАТ "Чернігів Вторчермет" податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік (від 08.02.2013 №9087093301) задекларовано, зокрема:

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+,-) (Рядок 07) - в сумі 417 672,00 грн;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 11 + рядок 12 - рядок 13 ) (Рядок 14)-в сумі 87 711,00 грн;

- загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний (податковий) рік (рядок 14 + рядок 20) (Рядок 33) - в сумі 87 711,00 грн;

- авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісячно у березні - грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року (рядок 33/1 ПАТ "Чернігів Вторчермет" податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік (від 05.02.2014 № 9089595267) задекларовано, зокрема:

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+.-) (Рядок 07) - в сумі 88 940,00 грн;

- податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 07 - рядок 08 - рядок 09 (при позитивному значенні) х рядок 10/100) (Рядок 11) - в сумі 16 899,00 грн;

- зменшення нарахованої суми податку (Рядок 13 ЗП) - в сумі 47 171,00 грн;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 11 + рядок 12 - рядок 13 ) (Рядок 14) - в сумі 30 272,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що ПАТ "Чернігів Вторчермет" неправомірно включено до рядка 13 ЗП "Зменшення нарахованої суми податку" Декларації з податку на прибуток за 2013 рік (№9089595267 від 05.02.2014) - 47 171,00 грн на основі заповненого рядка 13.7 Додатка ЗП (копія декларації додається). До рядка 13.7 "Сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п.57.1 ст.57 глави 4 розділу II та абзацу другого п.2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України" додатку ЗП підприємством включено 47 171,00 грн - суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток протягом 2013 року (за період січень-лютий 2013 року у розмірі 5 313,00 грн щомісяця, розраховані як 1/9 податку на прибуток за 9 місяців 2012 року та за період березень-липень 2013 року у розмірі 7 309,00 грн щомісяця, розраховані як 1/12 податку на прибуток за 2012 рік). Проте ПАТ "Чернігів Вторчермет" не враховано той факт, що ним подана уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року (від 01.08.2013 за №9046948978), в якій не задекларовано отримання прибутку (рядок 14 = 0 грн.), копія уточнюючої декларації додається. Відповідно ПАТ "Чернігів Вторчермет" не повинен нараховувати та сплачувати авансових внесків у 2 - 4 кварталах 2013 року.

Згідно даних особового рахунку ПАТ "Чернігів Вторчермет" по платежу 11024000 (авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств) надміру нараховані авансові внески у сумі 29 236,00 грн (за період квітень-липень 2013 року) були вилучені з нарахувань у картці платника та відповідно надміру сплачені грошові кошти у розмірі 29 236,00 грн зараховані на інші рахунки:

- 17 104,00 грн перераховані на рахунок податку на прибуток приватних підприємств (платіжне доручення від 10.09.2013 № 1446);

- 12 132,00 грн перераховані на рахунок орендної плати з юридичних осіб (платіжне доручення від 28.11.2013 № 2031). Копія картки особового рахунку за 2013 рік додається.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про порушення п 57.1. ст.57 та абз.2 п.2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ПАТ "Чернігів Вторчермет" було завищено рядок 13 ЗП "Зменшення нарахованої суми податку" Декларації з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 29 236,00 грн та відповідно занижено значення рядка 14 "Податок на прибуток за звітний (податковий) період" у сумі 29 236,00 грн.

По епізоду 2 (ПДВ):

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих ПАТ "Чернігів Вторчермет" Деклараціях з податку на додану вартість встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання податкових зобов'язань всього у сумі 188 827,00 грн, в т.ч. за січень 2014 року на суму 148 737,00 грн та за лютий 2014 року на суму 40 090,00 грн.

Відповідно до поданих ПАТ "Чернігів Вторчермет" декларацій з податку на додану вартість за періоди січень, лютий 2014 року в розділі І Податкові зобов'язання задекларовано обсяги операцій, які звільнені від оподаткування (ст.197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)) в сумі за січень 2014 року - 743 687,00 грн, за лютий 2014 року - 299 572,00 грн (за період з 01.02.2014 по 17.02.2014 - в сумі 200 449,40 грн.).

ПАТ "Чернігів Вторчермет" займається реалізацією металобрухту і користується податковою пільгою з податку на додану вартість стосовно звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання відходів та брухту чорних металів.

Законом України від 19.12.2013 № 713 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків" (далі - Закон № 713), який набрав чинності 01.01.2014, продовжено до 01.01.2015 дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного п.23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. При цьому переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У той самий час дія постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15, якою затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільнялися від оподаткування податком на додану вартість, обмежувалась лише 2013 роком. Станом на 01.01.2014 відповідного нормативно-правового акта уряду, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, або продовжував би дію постанови № 15, прийнято не було.

Таким чином податковий орган вважає, що з 01.01.2014 були відсутні чинні переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, до операцій з постачання яких міг застосовуватись режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений п.23 підрозділу 2 розділуКодексу.

З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність із Законом № 713 Кабінет Міністрів України постановою від 05.02.2014 № 43 вніс зміни до постанови № 15, згідно з якими продовжено дію зазначених переліків до 01.01.2015. Постанова № 43 набула чинності з дня її офіційного опублікування (газета "Урядовий кур'єр" № 31), а саме 18.02.2014. Так, податковий орган вважає, що операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися суб'єктами господарювання з 01.01.2014 до 17.02.2014 (включно), підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за основною ставкою (20 відсотків). З 18.02.2014 і до 01.01.2015 до операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, включених до відповідних переліків, застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений п. 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу.

Таким чином, перевіряючий дійшов висновку, що позивачем порушено п.23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено обсяги поставки за операціями з реалізації металобрухту в січні 2014 року на суму 743 687,00 грн та лютому 2014 року - 200 449,00 грн. У зв'язку з цим, ПАТ "Чернігів Вторчермет" занижений ПДВ на суму 188 827,00 грн. (за січень 2014 року - 148 737,00 грн та за лютий 2014 року - 40 090,00 грн).

Отже, перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ПАТ "Чернігів Вторчермет" слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної планової виїзної перевірки, визначені пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 77 Кодексу, дотримано. Строки проведення виїзних перевірок, встановлені ст. 82 Кодексу, не порушено.

Досліджуючи фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Окрім цього суд враховує, що в силу п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в редакції за період, що перевірявся, платник податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. Відповідно до п.137.3 Кодексу відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п.57.1 та п.57.1-1 ст.57 та п.141.4 ст.141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Також суд враховує п.138.2 ст.138 Кодексу (чинного на момент періоду що перевірявся), яким встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

При цьому, оскільки в силу пп.9.1.3 п.9.1 ст.9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп.14.1.178 п.14.1 ст.14 Кодексу), саме пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, із врахуванням пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 та ст.139 Податкового кодексу України, якими визначені поняття "господарська діяльність" та перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, в т.ч. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, слід зазначити п.44.1 ст.44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно, враховуючи визначення виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту, встановленого абзацом "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, необхідно врахувати п.198.2 ст.198 Кодексу, якою встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

При цьому, слід зазначити п.198.3 ст.198 Кодексу, яким визначається податковий кредит звітного періоду та п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, і врахувати, що за п.198.6 ст.198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Також суд враховує, що відповідно до п.201.7 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Кодексу).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представниками відповідача не оспорювалась.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідно наданих ПАТ "Чернігів Вторчермет" " декларацій з податку на додану вартість за періоди січень, лютий 2014 року в розділі І Податкові зобов'язання задекларовано обсяги операцій, які звільнені від оподаткування (ст.197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)) в сумі за січень 2014 року - 743 687,00 грн, за лютий 2014 року - 299 572,00 грн (за період з 01.02.2014 по 17.02.2014 - в сумі 200 449,40 грн) (т.2 а.с.30-50).

З наведеного слідує, що діяльність ПАТ "Чернігів Вторчермет" пов'язана з реалізацією металобрухту, що сторонами в жодному разі не заперечується, і відповідно позивач користується податковою пільгою з податку на додану вартість стосовно звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання відходів та брухту чорних металів.

За твердженням відповідача в Акта перевірки, операції з постачання відходів та брухту чорних металів, що здійснювались з 01.01.2014 по 17.02.2014 підлягали оподаткуванню ПДВ з нарахуванням податку за основною ставкою 20%, оскільки постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджено перелік металобрухту, звільненого від оподаткування, набула чинності 18.02.2014.

Суд не може погодитись з таким висновком податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово до 01.01.2015 від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів; переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Водночас, зміни до п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, якими змінено строк звільнення операцій з металобрухтом від оподаткування податком на додану вартість до 01.01.2015, набрали чинності із прийняттям Закону України від 19.12.2013 №713 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків", який в свою чергу набрав чинності з 01.01.2014.

На думку суду, у січні-лютому 2014 року операції із постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, були звільнені від оподаткування податком на додану вартість згідно п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15 було затверджено Перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, тимчасово до 01.01.2014, звільняються від обкладення податком на додану вартість. Вказана постанова уряду набрала чинності 18.01.2011 та є діючою.

Отже, цією постановою був визначений перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Після 01.01.2014 постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15, як нормативно правовий акт, існувала (офіційно не припиняла своєї дії та не втрачала чинності) в частині визначення переліку відходів та брухту чорних та кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, тимчасово, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

В подальшому, дію постанови № 15 було продовжено до 01.01.2015 постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 43.

А отже, перелік видів металобрухту, звільнених від оподаткування, визначений саме постановою № 15.

При цьому, суд зазначає, що юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 ч.1 ст.85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Так, відповідно до ч.3 ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України.

Відсутність норм, які у січні-лютому 2014 року визначали перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, ніяким чином не може впливати на дію норм Податкового кодексу України, як кодифікованого нормативно-правового акту, та нівелювати право платника податків на відповідне відображення показників у податкових деклараціях за цей період.

Право платника податків, визначене у п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у будь-якому випадку повинно бути реалізовано, а відсутність норм підзаконного акту, який визначає сам перелік товарів, не може обмежувати чи взагалі виключати таке право.

Відповідно до принципу юридичної визначеності, зацікавлені особи мають можливість сподіватися на зобов'язання, що взяті державою. Така дія вказаного принципу пов'язана з іншим принципом відповідальності держави, котрий полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань. Якщо держава затвердила визначену концепцію, котра в нашому випадку є стабільність податкового законодавства, то вона діє протиправно, якщо відступає від заявленої поведінки або податкової політики. Оскільки узгодження такої політики або поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань осіб відносно дотримання державою або органом публічної влади такої політики або поведінки. Держава, володіючи податковим суверенітетом, має право встановлювати норми, в тому числі й зі зміною (або з відміною) встановлених нею процедур. І платник податку в даному випадку не може нести відповідальність за нормативно-правовий вакуум, спричинений Кабінетом Міністрів України, оскільки центральний орган державної виконавчої влади не забезпечив балансу відповідних інтересів та не виконав своє позитивне зобов'язання щодо забезпечення права на юридичну визначеність, чим було позбавлено їх суті та ефективності.

Як встановлено ст.4 Податкового кодексу України, податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, як рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

За приписами п.7.3 ст.7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

В силу п.4.4 ст.4 Податкового кодексу України, встановлення і скасування податків і зборів, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Водночас, пільга щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання (у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів) вже встановлена Податковим кодексом України, а перелік таких видів затверджений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України до права платника податків належить користування податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Права та обов'язки податкового органу встановлені у ст.20 та ст.21 Кодексу та не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексом України об'єкта оподаткування. Податковий кодекс України в даному випадку, є Законом та має вищу юридичну силу.

Відсутність своєчасно прийнятого рішення уряду про внесення змін до вже затвердженого підзаконного акту, не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій і донарахування сум ПДВ.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що ПАТ "Чернігів Вторчермет" правомірно застосувала пільгу по відношенню до операцій з постачання (у тому числі операцій з імпорту) відходів та брухту чорних і кольорових металів, а отже податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015 № 0002572200 належить скасувати.

Також в ході судового розгляду встановлені взаємовідносини ПАТ "Чернігів Вторчермет" з ТОВ "Споіл", а вартість господарських операцій з придбання металобрухту у ТОВ "Споіл", віднесено ПАТ "Чернігів Вторчермет" до складу витрат.

Судом було встановлено, а сторонами не заперечувалась обставина укладання між сторонами Договору купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів від 08.05.2012 №42, з подальшим укладенням додаткової угоди від 02.01.2013 до вказаного договору (т.7 а.с.226), за яким Продавець (ТОВ "Споіл") зобов'язувався продати та передати у власність Покупця (ПАТ "Чернігів Вторчермет"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити промисловий брухт та відходи чорних металів згідно ДСТУ 4121-2002.

Приймання товару від Продавця здійснювалося покупцем шляхом оформлення актів приймання металів чорних (вторинних) (т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.164), які відповідно до додаткової угоди є остаточним документом, що визначає вагу, якість та ціну товару. Тобто, право власності на Товар від Продавця до Покупця за Договором переходить з моменту прийняття Товару "Покупцем", що оформлюється актами приймання металів чорних (вторинних). Таким чином, при укладенні договору між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов останніх.

Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ "Споіл" надано копії видаткових накладних, заповнених на основі актів приймання металів чорних (вторинних) за 2 півріччя 2012 року - 219,485 тон на суму 453 257,97 грн, за 2013 рік - 8661,631 тон на суму 17 479 480,34 грн (номенклатура - Брухт чорних металів) (т.1 а.с.77-85); виписки по рахунках щодо перерахування коштів ПАТ "Чернігів Вторчермет" за товар на рахунок ТОВ "Споіл", відкритий в ФАБ "Південний" в м.Луганську, МФО 304999, протягом серпня-вересня 2012 року - всього на суму 917 399,25 грн та з лютого по листопад 2013 року - всього на суму 16 555 084,30 грн (т.1. а.с.215-260, т.2 а.с.1.29).

Отже, позивачем здійснено оплату на користь постачальника, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями та виписками по рахунках, а за актами приймання металів чорних (вторинних) ТОВ "Споіл" поставлено металобрухт.

Таким чином, оприбуткування товару здійснювалось саме на підставі спеціалізованого первинного документа - акту приймання металів чорних (вторинних), а тому посилання представника відповідача, щодо ненадання позивачем ТТН та інших документів, які б підтверджували перевезення металобрухту, придбаного у ТОВ "Споіл" до уваги судом не приймається. Крім того, надання товару у розпорядження покупця відбувалось у пунктах поставки, і зважаючи на обов'язок саме ТОВ "Споіл" поставити товар в зазначені покупцем пункти поставки, суд зазначає, що всі товарно-транспортні документи могли бути складені лише щодо постачальника, а не щодо покупця товару, а відтак їх відсутність у позивача не є беззаперечним доказом безтоварності операції.

Також не заслуговують на увагу посилання в Акті перевірки на відсутність посвідчень про вибухову, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту, що поставлявся ТОВ "Споіл", оскільки відповідні відмітки містяться на актах приймання металобрухту.

Щодо декларування ТОВ "Споіл" менших сум доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а ніж сум поставленого товару до ПАТ "Чернігів Вторчермет", то суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за помилки при складанні податкової звітності його контрагентом, і відповідно не зобов'язаний встановлювати невідповідність декларування доходів і витрат по деклараціях з податку на прибуток ТОВ "Споіл".

З огляду на вказане, суд зазначає, що вказані твердження не можуть бути належним доказом нереальності здійснення господарської операції. В силу вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарських операцій підтверджується виключно первинними документами, які були надані перевіряючим під час проведення перевірки.

Правове регулювання відносин, що виникають при проведенні операцій з металобрухтом, здійснюється відповідно до Закону України "Про металобрухт" та Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів", затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 31.10.2011 № 183, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 18.11.2011 за № 1321/20059.

У відповідності до ст.4 Закону України "Про металобрухт" операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. Обов'язковою умовою для отримання ліцензії є акт обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованого підприємства на його приймального пункту на їх відповідність вимогам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Споіл" здійснювало діяльність із заготівлі та переробки металобрухту чорних металів на підставі ліцензії серії АВ № 501606, виданої Міністерством промислової політики України 02.02.2010. Тобто, наявність такої ліцензії у ТОВ "Споіл" свідчить про здійснення обстеження місцевою адміністрацією у відповідності до її компетенції підприємства, а отже у позивача були об'єктивно відсутні підстави вважати про невідповідність ТО "Споіл" вимогам Закону України "Про металобрухт" та Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів".

Крім того, товар, що придбавався у ТОВ "Споіл", в подальшому реалізований ПАТ "Укрвторчермет", що підтверджується приймальними актами, видатковими накладними та виписками з банківського рахунку. Таким чином, товарно-матеріальні цінності, які придбані у ТОВ "Споіл", були використані ПАТ "Чернігів Вторчермет" у власній господарській діяльності, і відповідно собівартість реалізованих товарів віднесена до витрат операційної діяльності.

Водночас, суд звертає увагу, що контролюючим органом, на підставі службової записки №1014/07 від 20.05.2015, наданої оперативним управлінням ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області, було встановлено, що гр. ОСОБА_4 (код НОМЕР_4), який згідно з реєстраційними документами в періоді з 01.07.2012 по 31.12.2014 був засновником, директором та головним бухгалтером в одній особі ТОВ "Споіл" (ЄДРПОУ 36070842), надав пояснення про фактичну непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Споіл", а також зазначив, що податкової звітності ТО "Споіл" до податкового органу не підписував та не подавав, не підписував жодні документи, які стосуються господарської діяльності зазначеного суб'єкта господарювання, в тому числі ті, що стосуються відносин ТОВ "Споіл" та ПАТ "Чернігів Вторчермет". Зокрема, гр. ОСОБА_4 не відомо куди та яким чином доставлявся металобрухт на ПАТ "Чернігів Вторчермет", він у якості директора ТОВ "Споіл" жодних товарів не відвантажував та нікому цього не доручав. Будь-які види транспорту для перевезення ТМЦ (металобрухту) не винаймав. Яким чином проводились розрахунки ПАТ "Чернігів Вторчермет" з ТОВ "Споіл" йому не відомо (копія службової записки та копія пояснення гр. ОСОБА_4 містяться у матеріалах справи).

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказаний вище громадянин і на даний момент значиться як засновник, директор та головний бухгалтер в одній особі ТОВ "Споіл".

В межах даної адміністративної справи, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2016 було розглянуто питання про доручення Харківському окружному адміністративному суду провести процесуальні дії, а саме допитати у якості свідка директора ТОВ "Споіл" гр. ОСОБА_4 В своїх письмових поясненнях (т.2 а.с.124) та в Харківському окружному адміністративному суді (журнал судового засідання т.2 а.с.127-128, диск фонограма т.2 а.с.129) гр. ОСОБА_4 під присягою (т.2 а.с.125) підтвердив раніше відібрані у нього пояснення співробітниками оперативного управління ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області щодо його непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Споіл".

Окрім цього, в матеріалах справи наявний висновок комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи (т.2 а.с.132-140, т.5 а.с.167-182), згідно якого, підписи від імені ОСОБА_6 в графах "Директор" "За вибухонебезпечність", "За хімічну безпечність", "Продавець: ТОВ "Споіл" Директор ОСОБА_4" у наданих на дослідження актах приймання металів чорних (вторинних), нанесені за допомогою рельєфного кліше підпису - факсиміле. Підпис, який використовувався для виготовлення факсимільного кліше від імені ОСОБА_4 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Отже, надані позивачем документи, як то: видаткові накладні та акти приймання металів чорних (вторинних), на підставі яких вартість господарських операцій з придбання металобрухту у ТОВ "Споіл", віднесено ПАТ "Чернігів Вторчермет" до складу витрат, не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Так, відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Господарські операції, здійснені на виконання правочинів, є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань, а дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції.

Тобто, видаткові накладні та акти приймання металів чорних (вторинних), які стали підставою для формування позивачем витрат в податковій звітності підписані в даному випадку особою, яка заперечує свою участь у фінансово-господарській діяльності ТОВ "Споіл", а тому їх не можна вважати належно оформленими та підписаними уповноваженою особою звітними документами.

Отже, оскільки встановлено, що підпис на видаткових накладних та актах приймання металів чорних (вторинних), виконано безпосередньо не директором ТОВ "Споіл", а іншою особою шляхом факсимільного відтворення підпису, що підтверджується висновками експерта, складеними за результатами проведення почеркознавчої експертизи, письмовими поясненнями директора ТОВ "Споіл" (згідно з якими директор не підписував ці документи і не уповноважував інших осіб на здійснення таких дій) . Тому документи, виписані від імені контрагента ТОВ "Споіл", виписані та підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підписання зазначених документів. Таким чином, видаткові накладні та акти приймання металів чорних (вторинних) складено з порушенням вимог чинного законодавства, тому вони не можуть слугувати документами, що підтверджують право позивача на включення сум за цим договором до складу витрат. Відповідно у разі, коли суми податку, попередньо включені до складу витрат, визнаються не підтвердженими належними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму таких витрат.

Тобто, в даному випадку суд вбачає, що за складеними "про людське око" документами від імені контрагента ТОВ "Споіл" фактично прихована інша господарська операція, а тому посилання представника позивача на позицію Європейського суду з прав людини, викладеної у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), висловленої у рішенні від 22.01.2009, судом до уваги не приймається в силу ст.1 протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини, якими встановлено принцип належної обачності, та який застосовується для підтримання справедливого балансу між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності (параграф 65, справа Назарєв проти Болгарії, заява № 11993/06).

При цьому, суд також зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази наявності між сторонами письмової згоди щодо можливості використання при вчиненні правочину факсимільного відтворення підпису та відсутні докази наявності угоди, яка містить зразки відповідного аналогу власноручних підписів.

Таким чином, позивачем не доведено, за врахуванням наявності факту використання у власній господарській діяльності ТМЦ, вартість придбання яких віднесена до ним до витрат, що ТМЦ придбавались саме у ТОВ "Споіл" та між сторонами існувала домовленість щодо такого порядку оформлення виконання контрагентом зобов'язань за договором купівлі-продажу металобрухту від 08.05.2012 №42 з використанням факсимільного кліше.

Аналогічні висновки викладені в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 31.01.2013 та від 29.05.2014.

Відтак, суд дійшов висновку про допущення позивачем порушень при відображенні в податковому обліку господарських операцій з ТОВ "Споіл".

Позивачем також не доведено, що до задекларованих витрат спірного періоду (2 квартал 2012 року та 2013 рік) були включені витрати по інших контрагентах, окрім ТОВ "Споіл" та щодо задекларованих витрат 2014 року чи 2015 року були включені витрати понесені на придбання металолому у ТОВ "Споіл".

У своїх поясненнях, позивач вказує, що облік/вибуття запасів в 2012-2013 роках вівся методом середньозваженої собівартості щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості їх залишку на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці на їх сумарну кількість на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці (без розподілу по контрагентах) то неможливо виділити у складі витрат окремо собівартість металобрухту отриманого саме від ТОВ "Споіл" та взагалі визначити собівартість одиниці придбаного брухту - без дослідження залишків такого брухту на початок і кінець конкретного періоду та об'єми і вартість придбаного протягом звітного періоду.

Тобто, підприємство стверджує що облік/вибуття запасів воно вело згідно п.18 ПСБО 9 "Запаси", в той час як перевіркою встановлено що облік/вибуття запасів воно вело згідно п.19 ПСБО 9 "Запаси".

Вказана обставина підтверджується журналом проводок Дт 90 Кт 26, згідно якого, середньозважена собівартість визначалась на дату операції (продажу продукції), що дає можливість відслідкувати послідовність вибуття запасів.

Щодо твердження позивача, що без дослідження залишків брухту на початок і кінець конкретного періоду та об'ємів і вартості придбаного протягом звітного періоду брухту неможливо виділити у складі витрат собівартість металобрухту, отриманого саме від ТОВ "Споіл" - то суд їх до уваги не приймає, оскільки з Акту перевірки вбачається, що ревізорами досліджувались залишки брухту на початок і кінець конкретного періоду та об'єми і вартість придбаного протягом звітного періоду брухту, підтвердженням чого є картки рахунку 201 по місцям зберігання в розрізі ТМЦ (як приклад додається картка 201 рахунку по Бахмацькій дільниці за 2013 рік по виду брухту 500 та картка 201 рахунку по Чернігівському виробничому цеху за 2013 рік по виду брухту 501/81).

(Приклад картки 201 рахунку по Чернігівському виробничому цеху за 2013 рік по виду брухту 501/81 на залишках брухт на 31.12.2013, придбаний у ТОВ "Споіл" не обліковується, оскільки навіть останнє надходження брухту в кількості 5,711 тон від ТОВ "Споіл" було списане у виробництво 31.08.2013 в сумі 5,711 тон (проведення Дт 23 Кт 201).

Разом з тим, не вірним є міркування представника позивача, що знявши валові витрати, обов'язковим є зняття доходів, отриманих від реалізації продукції, адже операції з придбання та операції з продажу товару є різними за своєю суттю подіями, які не можна чи то ототожнювати, чи ставити одна від другої в залежність. Податковим кодексом України визначено різні правила ведення податкового обліку операцій з придбання товару та його реалізації. Більше того, коли ці операції проходять в різні періоди, а куплений товар підлягав певній переробці.

Отже, зробивши висновок про те, що ПАТ "Чернігів Вторчермет" занижено податок на прибуток, відповідач дійшов вірного висновку, що позивачем не доплачено авансові внески.

Таким чином, з урахуванням досліджених господарських операцій, факт здійснення яких не спростовано, проте оформлено з порушеннями вимог чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що за належних доказів, вказане не давало ПАТ "Чернігів Вторчермет" підстав для формування на підставі неналежним чином оформлених документів витрат в податковій звітності з податку на прибуток в розрізі взаємовідносин із ТОВ "Споіл", та відповідно заниження позивачем значення рядка 34 "Авансовий внесок, що підлягає сплаті за підсумком 2013 року у періодах січня-лютого 2015 року в розмірі 276 759,00 грн щомісячно, всього на суму 553 518,00 грн.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 24.06.2015 № 0002582200 та № 0002592200 скасуванню не підлягають.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, частково знайшли своє обґрунтування в ході судового розгляду та підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність формування відповідачем податкових зобов'язань позивачу з ПДВ, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчермет" до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень належить задовольнити частково.

Судові витрати по справі згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з відповідача відповідно до частини задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 24.06.2015 № 0002572200.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Кирпоноса, 28, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39558413) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчермет" (вул. Любецька, 167, м.Чернігів, 14026, код ЄДРПОУ 00193178) 7 081,02 грн (сім тисяч вісімдесят одна гривня 02 коп) судових витрат, відповідно до частини задоволених вимог.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк