Ухвала

від 18.04.2017 по справі 826/6259/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6259/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" (далі ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати ряд податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2016 року даний позов задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському р-н ГУ ДФС у м. Києві від 26 листопада 2015 року №0047631702.

Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському р-н ГУ ДФС у м. Києві від 02 грудня 2015 року форми "У" №0010102204.

Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському р-н ГУ ДФС у м. Києві від 02 грудня 2015 року форми "У" №0010112204.

Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському р-н ГУ ДФС у м. Києві від 02 грудня 2015 року форми "В4" № 0010122210.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 02 грудня 2015 року форми "П" №0010132210.

Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському р-н ГУ ДФС у м. Києві від 02 грудня 2015 року форми "Р" №0010142210.

Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському р-н ГУ ДФС у м. Києві від 02 грудня 2015 року форми "Р" №0010152210.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17 червня 2015 року №1306 та плану графіка проведення перевірок суб'єктів господарювання, на підставі направлень від 30 червня 2015 року №1424/2210, №1425/2210, №1426/2204, № 1427/2204, №1428/2204, №1429/2206, № 1430/2203, №1431/2206 виданих Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС ум. Києві, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна ) код за ЄДРПОУ 32049885 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2014 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 16 листопада 2015 року № 534/26-59-22-10/32049885, яким встановлено порушення позивачем:

- п.135.1, п.135.2, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.п.137.1, п.137.4 ст.137, п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 17 560 566 грн., в тому числі за три квартали 2012 року у сумі 90 978 грн., за 2012 рік у сумі 90 978 грн., за 2014 рік у сумі 17 469 578 грн. та встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 2 446 787 грн., в тому числі за 2014 рік у сумі 2 446 787 грн.

- п. 49.19 ст.49 розділу II Податкового кодексу України, внаслідок неподання Податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року та 2012 рік.

- п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16 083 363 грн., в тому числі за грудень 2014 року на суму 16 083 363 грн., завищено суми бюджетного відшкодування, з податку на додану вартість на загальну суму З 816 637 грн., в тому числі за грудень 2014 року на суму 3 816 637 грн.;

- п.п. 49.18.1. ст. 49 розділу II Податкового кодексу України, внаслідок неподання Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, за жовтень 2012 року, за листопад 2012 року;

- підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 розділу II, підпункту б пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України, ТОВ НК МАТРАПАК - Україна не подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2012 року, З квартал 2012 року та 4 квартал 2012 року;

- п. 164.1 та 164.2.17 є п. 164,2. ст..164; п. 167.1. ст..167; п. 173.3 ст.173 Податкового Кодексу України, а саме надано дохід своєму працівникові у вигляді безпідставної видачі грошових коштів з каси н загальну суму 5821,81 грн., в результаті чого занижено ПДФО з урахуванням коефіцієнта на суму 1027,38 грн.;

- ст.1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94 - ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті зі змінами та доповненнями, а саме:

1) ненадходження на територію України валютної виручки на суму 63330,00 євро (еквівалентно - 640582,64 грн.) за контрактами №17 від 01.11.2008 з компанією "ERWEKA GMBN" (Німеччина)

2) ненадходження на територію України валютної виручки на суму 9810,00 євро (еквівалентно - 96917,28 грн.) ш контрактами № від 02.09.2011 укладений з компанією QTEST INTERNATIONAL LIMITED (Китай).

- ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94 - ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті зі змінами та доповненнями, а саме:

1) ненадходження на територію України валютної виручки на суму 2279435,64 дол. США (еквівалентно 29 741 578,95 грн.) за контрактом від 11.07.2014 № 08-04 з компанією AGT Enterprises Ltd Великобританія).

На підставі складеного акту перевірки, відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- від 26 листопада 2015 року №0047631702, в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання, за платежем: податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 794, 23 грн., в тому числі 1027, 38 грн. основного платежу та 766, 85 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- від 02 грудня 2015 року №0010142210, в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, на загальну суму 21 951 035 грн., в тому числі 17 560 556 грн., за основним платежем та 4 390 479 грн. штрафні (фінансові) санкції (штраф);

- від 02 грудня 2015 року №0010152210, в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на загальну суму 20 104 884 грн., в тому числі 16 083 363 грн., за основним платежем та 4 021 521 грн. штрафні (фінансові) санкції (штраф);

- від 02 грудня 2015 року №0010132210, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 2 446 787 грн.;

- від 02 грудня 2015 року №0010122210, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі: 3 816 637 грн.;

- від 02 грудня 2015 року №0010112204, яким нарахована сума грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД на суму З 861 258,06 грн.;

- від 02 грудня 2015 року №0010102204 яким нарахована сума грошового зобов'язання за платежем: штрафні санкції за порушення валютного законодавства на суму 1 360, 00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0047631702 від 26 листопада 2015 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна видано з каси кошти у розмірі 5821,81 грн працівнику Чуб Є.В., підтверджуючи документи про використання вказаних коштів відсутні згідно з авансовим звітом від 01 жовтня 2013 року № АО0000004. Податок з доходів фізичних осіб ТОВ не утримано, чим порушено п.164.1, пп е п.164.2.17, п. 167.1, п.173.3 Податкового кодексу України.

Крім того, в порушення вимог п.п.49.18.2, пп б п. 176.2 ПКУ ТОВ НК Матрапак-Україна не подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого на користь платників податків і сум утриманого з них податку за ф. №1-ДФ за 2, 3, 4 квартал 2012 року.

За результатом перевірки ДПІ донараховано податок з доходів фізичних осіб за 3 квартал 2013 року на загальну суму 1027,38 грн з урахуванням п.164.5 ПКУ та відповідно до п.119.2, п.127.1 ПКУ застосовано штрафні санкції на суму 766,85 грн.

Відповідно до п.п.164.2 п. 162.2 статті 162 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Згідно п.п. 170.9.2 п.170.9 статті 179 ПКУ звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем надано копії Касової книги за 2013 рік та авансового звіту від 01 жовтня 2013 року №А00000004, при цьому вказані документи не містять відомостей про видачу працівнику коштів під звіт. Відповідно до наданого позивачем авансового звіту №А00000004, витрачені працівником Чуб Є.В. грошові кошти не були отримані ним під звіт, а є перевитратою, тобто є коштами, витраченими за власний рахунок особи, яка складала звіт. Крім того, відсутність факту отримання працівником Чуб Є.В. грошових коштів у сумі 5821,81 грн. підтверджують і дані Касової книги за 2013 рік. Також необхідно зазначити, що згідно із даними бухгалтерського обліку наданих позивачем станом на момент розгляду адміністративної справи перед Чуб Є.В наявна кредиторська заборгованість у сумі 5821,81 грн., що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями та карткою рахунку 372 відносно Чуб Є.В.

Відтак, твердження відповідача про відсутність підтверджуючих первинних документів щодо витрачених коштів, які видано підзвітній особі є помилковим та спростовується матеріалами справи.

Щодо податкових повідомлень рішень від 02 грудня 2015 року № 0010122210, № 0010132210, №0010142210 № 0010152210.

Як, вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу частини у статутному (складеному) капіталі від 06 лютого 2013 року, укладеного між Міжнародною бізнес компанією МАТРАПАК ЖДІ ЕМ БІ ЕЙЧ - покупець та власником ТОВ КАЛЕВА Україна ЛТД , ОСОБА_4 - Продавець, було передано у власність 100% статутного капіталу. Право власності до Покупця перейшло з дня підписання договору - 06. лютого 2013 року. При цьому, назву ТОВ Калева Україна ЛТД було змінено на назву ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна .

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 лютого 2013 року було внесено запис №10741070017009594, змінено додаткову інформацію та керівника юридичної особи.

В подальшому, 12 лютого 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був внесений запис №107410518009594 про внесення змін до установчих документів юридичної особи, зміна складу та інформації про засновників, зміна повного та скороченої назви, зміни місцезнаходження.

ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна з 06 лютого 2013 року, з моменту державної реєстрації змін, що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, розпочало процедуру реєстрації в ДПІ Шевченківського району м Києві як платника податків, про що було видано Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 20 лютого 2013 року.

Відтак, як платник ПДВ підприємство набуло обов'язків щодо сплати ПДВ з моменту видачі йому свідоцтва платника ПДВ - 06 березня 2013 року.

Під час аналізу податкової звітності ДПІ встановлено, що ТОВ Калева Україна ЛТД та правонаступник ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна не подавали звітність за 3 квартали 2012 року та за 2012 рік.

Пунктом 63.4. статті 63 ПКУ передбачено, що взяття на облік платників податків юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами України, крім випадків, визначених цим Кодексом, коли органами реєстрації є контролюючі органи або коли проведення державної реєстрації платника податків у відповідному статусі законодавством не передбачається.

Таким чином, відповідачем неправомірно включено ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна в перевіряємий період з 01 квітня 2012 року по 12 лютого 2013 року, в якому підприємство фактично не було суб'єктом податкових правовідносин та не могло нести відповідальності, що виникає у зв'язку із неправильним визначенням об'єктів оподаткування.

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ НК Матрапак-Україна занижено об'єкт оподаткування (у рядку 02 Декларацій Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) ) всього на суму 433 230 грн., у т.ч. за три квартали 2012 року у сумі 433230 грн., за 2012 рік у сумі 433230 грн.

Відповідно до вимог пп. 14.1.56 п. 14.1 статті 14 Кодексу доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п. 138.1 статті 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п. 138.2 статті 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

ПК України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

Так, між ТОВ ОСТ-Енерго (в якості Замовника) та ТОВ НК МАТРАПАК- Україна (в якості Виконавця) був укладений договір переробки давальницької сировини №090114 від 09 січня 2014 року. Відповідно до умов цього договору Виконавець зобов'язується здійснити переробку наданої Замовником давальницької сировини і передати її Замовнику, а останній зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити її. Кількість сировини, її характеристики, заставна вартість, кількість та асортимент готової продукції були визначені сторонами договору у специфікаціях до нього. Сторони договору погодили, що доставка сировини (газового конденсату) здійснюється за рахунок та силами Замовника в адресу Виконавця: Харківська область, Коломацький район, с. Шелестово, вул. Леніна, 47. За цією адресою позивач орендував цілісний майновий комплекс нафтобази, що підтверджується договором суборенди від 08 січня 2014 року №01/8/1.

28 березня 2014 року сторонами була укладена додаткова угода №1, якою сторони у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин (під якими сторони розуміли анексію Російською Федерацією АР Крим) доповнили договір пунктом 5.7. Цим пунктом визначено, що у випадку настання форс-мажорних обставин Виконавець набуває право власності на передану йому сировину (газовий конденсат) і зобов'язується оплатити її заставну вартість, а Замовник зобов'язується надати Виконавцю документи підтверджуючі право власності на таку сировини.

На виконання додаткової угоди ТОВ НК Матрапак-Україна набуло право власності на газовий конденсат у кількості 10 755,95 тон на загальну суму 119 400 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 19 900 000,00 грн.

На підтвердження вищезазначених обставин позивачем надано до суду: акти приймання-передачі сировини до договору, товарно-транспортні накладні стосовно перевезення товару, видаткові накладні ТОВ ОСТ-Енерго до договору, податкові накладні, докази проведення між сторонами розрахунків у безготівковій формі та документ, що підтверджує якість сировини.

Під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем з позовом на підтвердження його взаємовідносин з контрагентом, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного податкового законодавства.

Отже позивачем правомірно було сформовано податковий кредит, оскільки наведена вище первинна документація чітко відображає операції які були здійсненні між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а не на позивача.

При цьому, відповідачем не було належним чином доведено суду відсутність реального характеру відповідних операцій, зокрема: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку тощо.

Щодо порушення ТОВ НК Матрапак-Україна здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Встановлено, що ТОВ Нафтохімічна Компанія Матрапак-Україна здійснювались операції на підставі 2 зовнішньоекономічних експортних договорів.

Згідно інформаційних баз даних ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, а саме ІС Податковий блок та наданих митних декларацій, у періоді, який перевірявся, ТОВ Нафтохімічна Компанія Матрапак-Україна відвантажено товар на суму 73 140,00 євро (еквів. - 737 499,92 грн.).

ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна та компанією AGT Enterprises Ltd (Великобританія) було укладено зовнішньоекономічний договір поставки від 11 липня 2014 року № 08-04 щодо придбання інгібіторів корозії виробництва корпорації Соrtec (СІЛА).

Відповідно до умов договору позивач придбав у іноземного контрагента інгібітори корозії виробництва корпорації Соrtec (США). Даний товар мав бути поставлений AGT Enterprises Ltd на територію України за юридичною адресою підприємства після 100%-вої переплати за вищевказаним договором. Станом на 05 листопада 2014 року ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна було здійснено повну переплату за товар за вищевказаним договором відповідно до інвойсу № 2014 AGT Е0806 від 06 серпня 2014 року в сумі 5 373 165,44 дол. США. Строки поставки товару за цим договором складають 30 робочих днів з моменту повної переплати.

30 вересня 2014 року ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна було укладено договір поставки вищевказаних інгібіторів корозії № 300914 ТОВ ОСТ-Енерго .

08 вересня 2014 року між ДСД- уповноважена особа Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна ( Первісний боржник ), ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна ( Новий боржник ) та ТОВ Ост-Енерго ( Кредитор ) був укладений договір переведення боргу № 080914Б, згідно якого Первісний боржник перевів свій борг по договору № 080114 від 08 січня 2014 року у сумі 100 000 0000, 00 грн. на Нового боржника.

03 грудня 2014 року ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна надійшло повідомлення AGT Enterprises Ltd про здійснення поставки товару ТОВ ОСТ-Енерго . Таким чином контрагентами ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна було виконано договірні зобов'язання за обома операціями (договір поставки № 08-04 від 11 липня 2014 року та договір поставки № 300914 від 30 вересня 2014 року) в межах строків, передбачених чинним законодавством України.

Таким чином, у ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна немає прострочення по поверненню валютної виручки по зовнішньоекономічному договору.

Згідно ч. 1 статті 14 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

При цьому, Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.

Відповідно до ч. 4 статті 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність суб'єкти внутрішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види внуштрішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі оборонені законами України.

Відповідно до ч. 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 136 від 24 березня 1999 року встановлено, що експортна операція може бути знята з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими міграціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Національний банк України має право проваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені - частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті від 12 травня 2014 року № 270 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, 20 серпня 2014 року та 21 листопада 2014 року діяв строк розрахунку 180 днів, згідно ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , який поширив свою дію на всі операції, що були здійснені раніше та граничний строк сплати за якими не закінчився станом на ці дні.

Так, 20 серпня 2014 року в силу статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті діяв термін розрахунку 180 днів, оскільки 19 серпня 2014 року був останній день дії Постанови НБУ № 270 від 12 травня 2014 року та необхідна перерва для вступу в силу наступною Постановою НБУ № 515 від 20 серпня 2014 року з 21 серпня 2014 року.

Відтак, відповідачем неправомірно застосовано висновок щодо застосування 90-то денного строку, замість 180-ти денного строку зарахування валютної виручки до поставок здійснених 08 серпня 2014 року, 12 серпня 2014 року, 13 серпня 2014 року, 15 серпня 2014 року, 19 серпня 2014 року.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 31 березня 2015 року у справі № К/800/21333/14.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а не на позивача.

Апеляційна скарга наведених висновків суду першої інстанції жодним чином не спростовує, нових доводів чи доказів, що не були надані суду першої інстанції не містить, посилань на порушення судом норм матеріального чи процесуального права не наводить, відтак, вбачається безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи зазначені обставини, долучені до справи докази та надані сторонами пояснення, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.