Рішення

від 12.04.2017 по справі 916/3578/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2017 р.Справа № 916/3578/16

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3578/16:

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА-СТРОЙ-1»

про: стягнення 10261,34 грн., -

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (далі- Позивач, страховик) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА-СТРОЙ-1» (далі - Відповідач, страхувальник) із позовом про стягнення 10261,34 грн. посилаючись на наступне.

Між Сторонами у справі було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АІ 2889922 від 25.06.2014 року, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Краз 6510 - Y7А65100060801614, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

11.12.2014 року в м. Тернівка Днепропетровськї обл. сталася дорожньо- транспортна пригода (далі ДТП), за участю автомобіля Краз 6510 - Y7А65100060801614, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки ВАЗ, д.н. ш60-71ДП.

Згідно з довідкою про обставини ДТП, виданою ВДАІ та Постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25.12.2014 року, особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП «Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна» , є водій ОСОБА_1, що працює водієм на підприємстві страхувальника згідно Наказу № 47 від 20.03.2013 року.

За заявою власника пошкодженого автомобіля, страховиком було вжито заходів щодо врегулювання страхового випадку, та оцінки розміру заподіяної шкоди. Так, згідно Висновку № 077/1/15 від 04.06.2015 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала суму в розмірі 15 903, 60 грн.

Після отримання всіх документів, ДТП від 11.12.2014 року була визнана позивачем страховим випадком та сплачено на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування, визначене в ррзмірі 10 261, 34 грн., що підтверджується страховим актом № 667-24 від 10.02.2016 року та платіжним дорученням № 1938 від 10.02.2016 року.

Таким чином, ТОВ Омега-Строй-1 э стороною договору, який за своєю сутністю є двостороннім, у зв'язку з чим ТОВ Омега-Строй-1 знаходиться у цивільно-правових відносинах зі страховою компанією і зобов'язаний виконувати обов'язки відповідно до укладеного договору.

Відповідно до п.п. 33.1.4. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі- Закон) - у разі

настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП повинен письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової зідповідальності, повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Страховик про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 11.12.2014 року Відповідачем був повідомлений 02.12.2015 року за вх. № 2243.

Відповідно до п. ґ) ст. 38.1.1 Закону Страховик після виплати страхового відшкодування: має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Крім того позивач зазначає, що неузгодженість нумерації підпунктів п. 33.1 ст. 33 та підпунктів п. 38.1 ст. 38 Закону, не може обмежувати встановлене ст. 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про ДТП, а тому і не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову. Зазначена позиція знайшла своє вираження та правове закріплення в Постанові ВСУ України від 12.02.2014 року.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, з посиланням на ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.24 ЗУ Про страхування , ст,ст. 2, 22, 29, 33 35, 37, 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. 1, 6-8, 12, 13, 15, 36, 54 ГПК України, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму.

Ухвалою господарського суду Одеської області суддя Никифорчук М.І. прийняв справу № 916/3578/16 до свого провадження.

В засіданні суду 12 квітня 2017р. за правилами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Відповідач в засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення у справі з посиланням на закінчення терміну зберігання у справі). Відзив на позов не надав. Справа розглянута за правилами ст. 75 ГПК України.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Як свідчать матеріали справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджується наданими доказами: договором добровільного страхування наземного транспорту № АІ 2889922 від 25.06.2014 року, заявою на виплату страховго відшкодування, постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25.12.2014р., висновком № 077/1/15 від 04.06.2015р., повідомленням про ДТП від 02.12.2015р., страховим актом № 667-24 від 10.02.2016 року, платіжним дорученням № 1938 від 10.02.2016 року.

Вказані докази не викликають у суду сумніві і тому приймаються до уваги.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1187 цього ж кодексу визначає, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 цього ж кодексу визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року N 1961-IV, із змінами внесеними Законом України N 5090-VI від 05.07.2012р. - забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 22 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Ст. 626 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України) - Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 979 ЦК України - За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 2 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової і відповідальності власників наземних транспортних засобів - відносини у сфері і обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст. 1.8 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , в редакції Закону, яка діяла на дату ДТП і є єдиною для дати укладення договору (Далі - Закон) - страховий поліс - це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Статею 1 п. 1.3 цього ж Закону визначено, що потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу;

За ст. 33 п. 33.1.4 цього Закону водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Страховик про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 11.12.2014 року Відповідачем був повідомлений лише 02.12.2015 року за вх. № 2243, таким чином у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача, внаслідок невиконання відповідачем обов'язків, передбачених ст. 33 вказаного Закону.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Підсумовуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача законними, обґрунтованими і тому, підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32,33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА-СТРОЙ-1» (65037, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 2, оф. 3, код ЄДРПОУ 34398877) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, код ЄДРПОУ 31650052) суму завданої матеріальної шкоди в межах фактичних витрат в розмірі 10261 (десять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 34 коп. та судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 18 квітня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук