Рішення

від 18.04.2017 по справі 925/179/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р. Справа № 925/179/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача - Луговський О.С. - представник за довіреністю,

від відповідача - Колесник О.О. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради,

м. Черкаси

до приватного підприємства "Віталіна-Ойл", м. Черкаси

про розірвання договору оренди.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради до приватного підприємства "Віталіна-Ойл" про розірвання договору оренди об'єкта нерухомості №1874 від 15 жовтня 2014 року укладеного між сторонами.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17 лютого 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 02 березня 2017 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні яке відбулося 13 квітня 2017 року на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву на 18 квітня 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю у зв'язку з істотним порушенням умов договору іншою стороною.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд провадження у справі припинити, оскільки заборгованість по орендній платі в розмірі 105 000 грн. 00 коп. сплачено повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 18 квітня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/179/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даного спору, 15 жовтня 2014 року між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (орендодавець) та приватним підприємством "Віталіна-Ойл" (орендар) було укладено договір оренди об'єкта нерухомості за №1874.

Відповідно до розділу першого вищезазначеного договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 573,11 кв.м., розміщений за адресою: вул. Благовісна,398, м. Черкаси, що належать до міської комунальної власності на підставі свідоцтва про право на нерухоме майно (бланк серії САЕ №454133), виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради 12 листопада 2012 року на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16 жовтня 2012 року №1471.

Відповідно до п. п. 5.1. - 5.3. договору розмір орендної плати встановлюється згідно з розрахунком, що додається до договору та є його невід'ємною частиною (додаток 3). Орендна плата встановлюється з розрахунку на один місяць. Встановлена договором орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Державною службою статистки України.

Встановлена орендна плата перераховується щомісячно до 20 числа місяця, за який проводиться розрахунок (п. 5.5. договору).

Згідно додатку №3 до договору оренди №1874 від 15 жовтня 2014 року фактична орендна плата складає 5 362 грн. 09 коп.

Згідно п. 4.1. договір оренди укладено на термін з 15 жовтня 2014 року по 30 вересня 2024 року і вступає в дію з дати приймання об'єкта за актом прийому - передачі.

Орендоване приміщення було передано в оренду відповідачу згідно акту приймання - передачі від 15 жовтня 2014 року.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на момент укладання договору оренди), встановлено, що істотними умовами договору оренди є:

- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

- термін, на який укладається договір оренди;

- орендна плата з урахуванням її індексації;

- порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством;

- виконання зобов'язань;

- забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

- відповідальність сторін;

- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань регулювання відносин оренди державного та комунального майна, встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України, встановлено, що договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Підстави, коли наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, встановлені ст. ст. 782, 783 Цивільного кодексу України. Таке право наймодавець має у разі, коли наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України).

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

В пункті 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 року № 01-06/1624/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (див. постанову Верховного Суду України від 17 червня 2008 року N 8/32пд).

Відповідну правову позицію викладено також в інформаційних листах Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13 серпня 2008 року N01-8/482 та "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України) від 15 січня 2010 року N 01-08/12 і в постанові Вищого господарського суду України від 29 березня 2011 року N 22/110).

В пункті 5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено наступне: вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору , оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч вимогам договору оренди нерухомого майна, відповідач не сплачував орендну плату у встановленому договором розмірі та у визначені договором строки.

Так, позивач у своїй позовній заяві зазначав, що за період з 01 квітня 2016 року по 14 лютого 2017 року відповідач взагалі не виконує свої зобов'язання та не сплачує орендну плату.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що рішенням господарського суду Черкаської області від 12 липня 2016 року зі справи №925/489/16 було позов задоволено частково та стягнуто з приватного підприємства "Віталіна-Ойл" на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради 38 646 грн. 74 коп. боргу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19 серпня 2016 року зі справи №925/615/16 позов задоволено частково, стягнуто з приватного підприємства "Віталіна-Ойл" на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради 24 604,92 грн. боргу по орендній платі.

Вищевказані рішення набрали законної сили у визначеному законодавством порядку.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З клопотання відповідача вбачається, що заборгованість з орендної плати в розмірі 98 851,66 грн. було сплачено протягом березня-квітня 2017 року, тобто після звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач систематично порушував умови договору стосовно сплати орендних платежів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України, під час розгляду даного спору, не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору оренди, розрахунку з позивачем за орендоване майно в повному обсязі, а також не було спростовано доводи позивача, що викладені останнім в позові.

Оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань у зв'язку з несплатою орендної плати більше трьох місяців підряд, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання договору в судовому порядку є правомірними та обґрунтованими.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки, як зазначалося вище, погашення орендарем заборгованості до або після подання позову про розірвання договору не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди об'єкта нерухомості №1874 від 15 жовтня 2014 року укладеного між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та приватним підприємством "Віталіна-Ойл".

3. Стягнути з приватного підприємства "Віталіна-Ойл", вул. Смілянська, 106, кв. 92, м. Черкаси, ідентифікаційний код 35523413 на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, вул. Б.Вишневецького, 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33457208, р/р 35424201039739, код банку 854018, УДК у м. Черкаси ГУДКСУ у Черкаській області - 1 600 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 19 квітня 2017 року.

Суддя А.В. Васянович