Рішення

від 19.04.2017 по справі 360/3040/13-ц

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 360/3040/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі : головуючої - судді Міланіч А.М.

при секретарі - Хоменко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, договору дарування, договору купівлі-продажу, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області, треті особи - Управління Держгеокадастру у Бородянському районі Київської області, ОСОБА_3, про скасування рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

В грудні 2013 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який в процесі розгляду справи неодноразово уточнювала, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області від 23 грудня 2005 року їй (позивачці) була передана безкоштовно у приватну власність земельна ділянка площею 0,1001 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1На підставі даного рішення вона (позивачка) 31 січня 2007 року отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

В 2012 році вона (позивачка) приїхала до своєї земельної ділянки з метою розпочати будівництво житлового будинку та виявила, що суміжний землевласник - відповідачка по справі ОСОБА_3 користується її земельної ділянкою та загородила її парканом.

За договором купівлі-продажу від 17 травня 2013 року ОСОБА_3 продала належну їй земельну ділянку площею 0,1412 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по АДРЕСА_2 відповідачу ОСОБА_2, який на загородженій парканом частині земельної ділянки позивачки розпочав будівництво житлового будинку.

До моменту отримання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 зазначена земельна ділянка спочатку належала ОСОБА_4 на підставі державного акту про право власності від 7 липня 2004 року, який був виданий відповідно до рішення Козинцівської сільської ради від 16 грудня 1994 року, а потім ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 17 вересня 2004 року, відповідно до якого було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку від 8 вересня 2006 року на ім'я ОСОБА_3

Однак, в рішенні Козинцівської сільської ради від 16 грудня 1994 року відсутні відомості про надання земельної ділянки ОСОБА_4, відтак виданий на його підставі державний акт про право власності на земельну ділянку є незаконним, а послідуючі договори відчуження даної земельної ділянки мають бути визнані недійсними.

Тому просила визнати недійсними вказані державний акт про право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_4, договір дарування, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 17 вересня 2004 року, державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_3, договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 17 травня 2013 року, усунути перешкоди у користуванні її (позивачки) земельною ділянкою площею 0,1001 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована в АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести паркан та незавершений будівництвом будинок за його власний рахунок та не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Козинцівської сільської ради та просив визнати неправомірними і скасувати рішення Козинцівської сільської ради від 23 грудня 2005 року про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1001 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку від 31 січня 2007 року, виданий на ім'я ОСОБА_1, скасувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки, посилаючись на те, що його земельна ділянка частково накладається на земельну ділянки позивачки, однак, ОСОБА_1 ця ділянка передана у власність пізніше, ніж набула її у власність первісний власник його (ОСОБА_2.) земельної ділянки ОСОБА_4 7 липня 2004 року, а тому при розробленні проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_1 повинні були бути враховані зовнішні межі суміжної земельної ділянки.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_5 свій позов підтримали, викладене в ньому підтвердили, зустрічний позов не визнали, вважали, що накладення земельних ділянок сталося з вини відповідачів, які захопили земельну ділянку позивачки, та ОСОБА_2 продовжує незаконно утримувати її та користуватись нею.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, вважав оспорювані нею державні акти, договори дарування та купівлі-продажу правомірними, а вимоги позивачки безпідставними, зустрічний позов підтримав та викладене в ньому підтвердив, хоча пояснити невідповідність меж та площі фактичного землекористування відповідача межам та площі земельної ділянки відповідно до правоустановлюючих документів ОСОБА_2 не зміг.

Представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_7 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 також не визнав, до вимог позивачки просив застосувати строк позовної давності, зустрічний позов підтримав.

Козинцівська сільська рада, Управління Держгеокадастру у Бородянському районі Київської області своїх представників в судове засідання не направили, просили справу розглядати без їх участі.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлена.

Вислухавши пояснення позивачки, її представника, представників відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що на підставі рішення 27 сесії 4 скликання Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області від 23 грудня 2005 року позивачці ОСОБА_1 31 січня 2007 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1001 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована по АДРЕСА_1 в якому суміжним землекористувачем зазначено ОСОБА_8 (а.с.4 т.1).

На підставі рішення 2 сесії 22 скликання Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області від 16 грудня 1994 року ОСОБА_4 7 липня 2004 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,3674 га, з цільовим призначенням - для обслуговування жилого будинку - 0,2262 га та для ведення особистого селянського господарства - 0,1412 га, кадастрові номери - НОМЕР_2 та НОМЕР_3, що розташована в АДРЕСА_3

За договором дарування від 17 вересня 2004 року ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла у дар вказану земельну ділянку площею 0,3674 га, надану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території АДРЕСА_4

На підставі вказаного договору дарування від 17 вересня 2004 року ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1412 га, кадастровий номер НОМЕР_4, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_4 (а.с.232 т.3).

За договором купівлі-продажу від 17 травня 2013 року ОСОБА_3 продала зазначену земельну ділянку площею 0,1412 га, кадастровий номер НОМЕР_4, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_4 відповідачу ОСОБА_2 (а.с.216 т.3).

Згідно висновку експерта Незалежного інституту судових експертиз за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 15 квітня 2015 року, при співставленні каталогу координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,1001 га, що розташована по АДРЕСА_1 та ділянки ОСОБА_2, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 0,1412 га, по АДРЕСА_2 було встановлено накладення земельних ділянок і площа накладення становить 0,02522 га (252,2 кв.м). За результатами проведеного співставлення, встановлено, що фактичне землекористування співвласниками досліджуваних земельних ділянок не відповідає межам, зазначеним у правоустановлюючих документах (а.с.119-133 т.1).

Як вбачається з доданих до даного висновку схем, у фактичному користуванні ОСОБА_2, крім площі накладення ділянок розміром 252,2 кв.м, перебуває майже вся земельна ділянка позивачки ОСОБА_1, яка загороджена парканом, і саме на ділянці позивачки відповідачем ОСОБА_2 розпочато будівництво будинку (а.с.131-132 т.1).

Наявність на земельній ділянці позивачки паркану відповідача та незавершеного будівництвом будинку визнали в судовому засіданні і представники відповідачів.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п.п. а , б , в ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Відповідно до п. г ч.1 ст.91 ЗК України Власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст..152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обгрунтування своїх вимог позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що земельна ділянка їй була надана раніше, ніж суміжному землекористувачу ОСОБА_4, а саме, за рішенням виконкому Козинцівської сільської ради від 6 червня 1995 року, рішенням ради від 22 жовтня 2003 року ця ділянка передана їй у власність.

Як вбачається з копії протоколу засідання виконкому Козинцівської сільської ради від 6 червня 1995 року, на даному засіданні розглядалась заява ОСОБА_9 про виділення з її присадибної земельної ділянки 0,12 га на користь ОСОБА_10. під забудову та вирішено надати дозвіл ОСОБА_9 передати, а ОСОБА_10 прийняти у власність дану земельну ділянку, надати дозвіл ОСОБА_10 на побудову будинку в АДРЕСА_5 на прийнятій земельній ділянці площею 0,12 га (а.с.172-174 т.3).

Що ж до рішення Козинцівської сільської ради від 22 жовтня 2003 року, на яке посилається позивачка і за яким нібито їй передана у власність земельна ділянка площею 0,10 га в АДРЕСА_5, то відповідно до повідомлення Козинцівської сільської ради від 6 жовтня 2016 року в протоколі 11 сесії 24 скликання від 22 жовтня 2003 року Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області відсутнє рішення щодо передачі вказаної земельної ділянки у власність позивачки і таке питання даною сесією не розглядалось (а.с.171 т.3). Як вбачається з копії протоколу засідання виконавчого комітету Козинцівської сільської ради від 21 жовтня 2003 року, на даному засіданні було прийняте рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на забудову житлового будинку в АДРЕСА_5 на земельній ділянці розміром 0,10 га (а.с.186-195 т.3).

Згідно копії довідки Козинцівської сільської ради від 29 жовтня 2003 року ОСОБА_1 за даними земельно-шнурової книги користується земельною ділянкою площею 0,10 га, яка розташована в АДРЕСА_5 (а.с.242 т.1).

Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 30 травня 2012 року по справі № 6-31цс12 пунктом 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 Про приватизацію земельних ділянок , який втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України , але був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

Однак, вказана земельна ділянка була отримана позивачкою у власність лише 31 січня 2007 року на підставі державного акту на право власності на цю земельну ділянку, в той час, як первісному власнику земельної ділянки по АДРЕСА_6 ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий значно раніше, а саме 7 липня 2004 року, за договором дарування від 17 вересня 2004 року вона (ОСОБА_4.) подарувала ділянку ОСОБА_3, яка в цей же день також отримала державний акт на вказану ділянку.

Таким чином, суд вважає, що при розробці технічної документації та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1 мали бути враховані зовнішні межі суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_6, власником та фактичним землекористувачем якої на той час була ОСОБА_3

Проте, як вбачається з копії технічної документації із землеустрою, межі земельної ділянки позивачки з ОСОБА_3 навіть не погоджувались (а.с.244 т.1).

Крім того, суд не приймає до уваги копію витягу з рішення Козинцівської сільської ради від 23 грудня 2005 року, який мається в матеріалах технічної документації із землеустрою і за яким позивачці нібито була передана у власність земельна ділянка в АДРЕСА_5, оскільки, як вбачається з даного витягу, радою приймалось рішення про надання земельних ділянок у власність в с.Діброво-Ленінське, а як додаток до нього додано список громадян, яким передаються земельні ділянки в с.Козинці, до того ж, позивачці передана ділянка розміром 0,21 га, що суперечить як технічній документації, так і виданому на підставі цього рішення державному акту та ставить під сумнів достовірність даного списку (а.с.247-249 т.1). Крім того, в цьому списку не зазначено, що це є додаток саме до рішення ради від 23 грудня 2005 року і суд позбавлений можливості перевірити достовірність вказаного витягу та списку, оскільки, як вбачається з повідомлень Козинцівської сільської ради від 6 жовтня 2016 року та архівного сектору Бородянської РДА від 28 листопада 2016 року, сам протокол 27 сесії 4 скликання Козинцівської сільської ради від 23 грудня 2005 року в Козинцівській сільській раді та в документах архівного фонду сільської ради архівного сектору Бородянської РДА відсутній (а.с.170-171 т.3).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки при передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки не були враховані межі землекористування суміжного власника земельної ділянки ОСОБА_3, що призвело до накладення меж земельних ділянок, то суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині зустрічний позов ОСОБА_2, визнати виданий на ім'я позивачки державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1001 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована по АДРЕСА_1 недійсним.

Зважаючи на те, що суду не надано належних та допустимих доказів винесення Козинцівською сільською радою 23 грудня 2005 року рішення щодо передачі ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність, то в частині вимог за зустрічним позовом щодо скасування цього рішення суд визнає за необхідне відмовити.

Однак, незважаючи на те, що судом скасовується державний акт на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, суд вважає, що позивачка має право на користування та отримання у власність частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 яка не включена до землекористування відповідача ОСОБА_2 згідно його правоустановлюючих документів на земельну ділянку та більшу частину якої він самовільно зайняв, загородивши парканом та розпочавши там самовільне будівництво будинку. При цьому суд враховує, що ще в 2003 році ОСОБА_1 Козинцівською сільською радою була видана довідка на підставі даних земельно-шнурової книги про перебування в її користуванні земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована саме по АДРЕСА_7

Таким чином, так як позивачка, зважаючи на такі протиправні дії відповідача, не може користуватись зазначеною земельною ділянкою та належним чином реалізувати своє право на отримання цієї земельної ділянки у власність, то суд визнає за необхідне, задовольняючи в цій частині позов, усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 вказаною земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести паркан та незавершений будівництвом будинок, що розташовані на цій земельній ділянці, за його власний рахунок та не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Враховуючи вищевикладене, так як підстав для визнання недійсними державних актів про право власності на земельну ділянку, виданих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, договору дарування від 17 вересня 2004 року, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 травня 2013 року не вбачається, то в іншій частині позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

При цьому суд вважає, що ОСОБА_1 позов подано в межах строку позовної давності, так як порушення її землекористування є триваючим до цього часу.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 229,40 грн. та на відшкодування витрат по оплаті судової будівельно-технічної експертизи 8 900 грн., з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 243,60 грн.

Керуючись ст.78,81,90,91,96,116,118,120,121,125,126,152,153,155,158 ЗК України, ст.373,378,391 ЦК України, ст.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, договору дарування, договору купівлі-продажу, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задовольнити частково.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,1001 га, що розташована в АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести паркан та незавершений будівництвом будинок, що розташовані на цій земельній ділянці, за його власний рахунок та не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою.

В іншій частині в позові відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області, треті особи - Управління Держгеокадастру у Бородянському районі Київської області, ОСОБА_3, про скасування рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку задовольнити частково.

Визнати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1001 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована по АДРЕСА_1 недійсним.

В іншій частині в зустрічному позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок та на відшкодування витрат по оплаті судової будівельно-технічної експертизи 8 900 (вісім тисяч дев'ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддяА.Міланіч