Рішення

від 09.10.2017 по справі 360/3040/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 360/3040/13-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А. М. Провадження № 22-ц/780/3093/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 6 09.10.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Данілова О.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, договору дарування, договору купівлі-продажу, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області, треті особи - Управління Держгеокадастру у Бородянському районі Київської області, ОСОБА_4, про скасування рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку , -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2013 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який в процесі розгляду справи неодноразово уточнювала, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області від 23 грудня 2005 року їй (позивачці) була передана безкоштовно у приватну власність земельна ділянка площею 0,1001 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд по вул.Мічуріна в с.Козинці Бородянського району Київської області.

На підставі даного рішення вона (позивачка) 31 січня 2007 року отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3221083501:01:003:0017.

В 2012 році вона (позивачка) приїхала до своєї земельної ділянки з метою розпочати будівництво житлового будинку та виявила, що суміжний землевласник - відповідачка по справі ОСОБА_4 користується її земельної ділянкою та загородила її парканом.

За договором купівлі-продажу від 17 травня 2013 року ОСОБА_4 продала належну їй земельну ділянку площею 0,1412 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по вул.Шкільній, 28 в с.Козинці Бородянського району Київської області, відповідачу ОСОБА_2, який на загородженій парканом частині земельної ділянки позивачки розпочав будівництво житлового будинку.

До моменту отримання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 зазначена земельна ділянка спочатку належала ОСОБА_5 на підставі державного акту про право власності від 7 липня 2004 року, який був виданий відповідно до рішення Козинцівської сільської ради від 16 грудня 1994 року, а потім ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 17 вересня 2004 року, відповідно до якого було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку від 8 вересня 2006 року на ім'я ОСОБА_4

Однак, в рішенні Козинцівської сільської ради від 16 грудня 1994 року відсутні відомості про надання земельної ділянки ОСОБА_5, відтак виданий на його підставі державний акт про право власності на земельну ділянку є незаконним, а послідуючі договори відчуження даної земельної ділянки мають бути визнані недійсними.

Просила визнати недійсними вказані державний акт про право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_5, договір дарування, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 17 вересня 2004 року, державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_4, договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 17 травня 2013 року, усунути перешкоди у користуванні її (позивачки) земельною ділянкою площею 0,1001 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована в с.Козинці Бородянського району Київської області по вул.Мічуріна, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести паркан та незавершений будівництвом будинок за його власний рахунок та не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, Козинцівської сільської ради та просив визнати неправомірними і скасувати рішення Козинцівської сільської ради від 23 грудня 2005 року про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1001 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по вул.Мічуріна в с.Козинці Бородянського району Київської області, державний акт на право власності на земельну ділянку від 31 січня 2007 року, виданий на ім'я ОСОБА_3, скасувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки, посилаючись на те, що його земельна ділянка частково накладається на земельну ділянки позивачки, однак, ОСОБА_3 ця ділянка передана у власність пізніше, ніж набула її у власність первісний власник його (ОСОБА_2В.) земельної ділянки ОСОБА_5 7 липня 2004 року, а тому при розробленні проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_3 повинні були бути враховані зовнішні межі суміжної земельної ділянки.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 03 квітня 2017 року первісні та зустрічні позовні вимоги задоволено частково.

Усунунено перешкоди в користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 0,1001 га, що розташована в с.Козинці Бородянського району Київської області по вул.Мічуріна шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести паркан та незавершений будівництвом будинок, що розташовані на цій земельній ділянці, за його власний рахунок та не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою.

В іншій частині в позові відмовлено.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1001 га, кадастровий номер 3221083501:01:003:0017, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована по вул. Мічуріна в с. Козинці Бородянського району Київської області, недійсним.

В іншій частині в зустрічному позові відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апелянти ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову зустрічного позову ОСОБА_2В відмовити в повному обсязі, а первісні позовні вимоги задовольнити.

Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апелянт ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, а у первісному позові ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

В подальшому під час розгляду справи в апеляційній інстанції апелянтом ОСОБА_3 було подано заяву про відмову від своєї апеляційної скарги в якій вона в повному обсязі визнала вимоги апелянта ОСОБА_2.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07серпня 2017 року заяву ОСОБА_3 про відмову від апеляційної скарги на рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 квітня 2017 року задоволено та закрито в цій частині апеляційне провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення з таких підстав.

За приписами ст. 1 Цивільного процесуального Кодексу України (далі ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність, у тому числі й у судовому порядку.

Судом першої інстанції було встановлено , що на підставі рішення 27 сесії 4 скликання Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області від 23 грудня 2005 року позивачці ОСОБА_3 31 січня 2007 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1001 га, кадастровий номер 3221083501:01:003:0017, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована по вул.Мічуріна в с.Козинці Бородянського району Київської області, в якому суміжним землекористувачем зазначено ОСОБА_6 (а.с.4 т.1).

На підставі рішення 2 сесії 22 скликання Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області від 16 грудня 1994 року ОСОБА_5 7 липня 2004 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,3674 га, з цільовим призначенням - для обслуговування жилого будинку - 0,2262 га та для ведення особистого селянського господарства - 0,1412 га, кадастрові номери - 3221083501:01:003:0005 та 3221083501:01:003:0006, що розташована в с.Козинці Бородянського району Київської області по вул.Шкільній, 28 (а.с.108 т.1).

За договором дарування від 17 вересня 2004 року ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_4 прийняла у дар вказану земельну ділянку площею 0,3674 га, надану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території с.Козинці Бородянського району Київської області по вул.Шкільній, № 28 (а.с.107 т.1).

На підставі вказаного договору дарування від 17 вересня 2004 року ОСОБА_4 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1412 га, кадастровий номер 3221083501:01:003:0031, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с.Козинці Бородянського району Київської області, по вул.Шкільній, 28 (а.с.232 т.3).

За договором купівлі-продажу від 17 травня 2013 року ОСОБА_4 продала зазначену земельну ділянку площею 0,1412 га, кадастровий номер 3221083501:01:003:0031, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с.Козинці Бородянського району Київської області, по вул.Шкільній, 28 відповідачу ОСОБА_2 (а.с.216 т.3).

Згідно висновку експерта Незалежного інституту судових експертиз за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 15 квітня 2015 року, при співставленні каталогу координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_3, кадастровий номер 3221083501:01:003:0017, площею 0,1001 га, що розташована по вул.Мічуріна в с.Козинці Бородянського району Київської області, та ділянки ОСОБА_2, кадастровий номер 32210835501:01:003:0031, площею 0,1412 га, по вул.Шкільній, 28 в с.Козинці Бородянського району Київської області, було встановлено накладення земельних ділянок і площа накладення становить 0,02522 га (252,2 кв.м). За результатами проведеного співставлення, встановлено, що фактичне землекористування співвласниками досліджуваних земельних ділянок не відповідає межам, зазначеним у правоустановлюючих документах (а.с.119-133 т.1).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного та зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що при передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки не були враховані межі землекористування суміжного власника земельної ділянки ОСОБА_4, що призвело до накладення меж земельних ділянок, та задовольнити в цій частині зустрічний позов ОСОБА_2, визнати виданий на ім'я позивачки державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1001 га, кадастровий номер 3221083501:01:003:0017, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована по вул. Мічуріна в с. Козинці Бородянського району Київської області, недійсним. Крім того, зазначив, що не надано належних та допустимих доказів винесення Козинцівською сільською радою 23 грудня 2005 року рішення щодо передачі ОСОБА_3 спірної земельної ділянки у власність.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, який не ґрунтується на вимогах закону з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п.п. а , б , в ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Відповідно до п. г ч.1 ст.91 ЗК України Власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст..152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що оспорювана земельна ділянка площею 0,1412га, розташована по вул. Шкільна, 28 в с. Козинці, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17 травня 2013 року.

Колегія суддів бере до уваги ту обставину, що зміст державного акту на право власності на земельну ділянку на імя ОСОБА_3 від 31.01.2007 року (т. 1 а.с. 4) не відповідає змісту рішення Козинцівської сільської ради від 23.12.2005 року ( а.с. 247), щодо місця розташування земельної ділянки та її площі. З рішення Козинцівської сільської ради від 23.12.2005 року вбачається, що земельна ділянка площею 0,2100га, передаваль ОСОБА_3 в населеному пункті Діброво-Ленінське, а не в с. Козинці по вул. Мічуріна, площею 0,1001га, яка розташована на території села Козинці по вулиці Мічуріна.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено та не надано належної оцінки технічній документації на земельну ділянку ОСОБА_3 вказана земельна ділянка була отримана позивачкою у власність лише 31 січня 2007 року на підставі державного акту на право власності на цю земельну ділянку, в той час, як первісному власнику земельної ділянки по вул. Шкільній, 28 в с.Козинці ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий значно раніше, а саме 7 липня 2004 року, за договором дарування від 17 вересня 2004 року вона (ОСОБА_5М.) подарувала ділянку ОСОБА_4, яка в цей же день також отримала державний акт на вказану ділянку.

Таким чином, при розробці технічної документації та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 мали бути враховані зовнішні межі суміжної земельної ділянки по вул.Шкільній, 28 в с.Козинці, власником та фактичним землекористувачем якої на той час була ОСОБА_4

Згідно з вимогами ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 58 ЦПК України. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.3 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість. Достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції, не з*ясовано всі обставини справи, не дана належна правова оцінка доказам по справі, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, без виконання яких ухвалити обґрунтоване рішення у справі неможливо.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах на що обґрунтовано посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі, що у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою до скасування рішення та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити .

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 квітня 2017 року в частині усунення ОСОБА_2

перешкоди в користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою, площею 0,1001 га., що розташована в с. Козинці Бородянського району Київської області по вул.Мічуріна шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести паркан та незавершений будівництвом будинок, що розташовані на цій земельній ділянці, за його власний рахунок та не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодуванні ним витрат по сплаті судового збору в розмірі - 229,40грн., та відшкодування витрат по оплаті судової будівельно-технічної

експертизи в розмірі - 8900.00грн., скасувати та ухвалити нове рішення .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області, треті особи - Управління Держгеокадастру у Бородянському районі Київської області, ОСОБА_4, про скасування рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення 27 сесії 4

скликання від 23.12.2005року Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області про передачу ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1001га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по вул. Мічуріна, б/н, в с. Козинці Бородянського району Київської області.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером

3221083501:01:003:0017, площею 0,1001га, що розташована по вул. Мічуріна,б/н, в

с. Козинці, Бородянського району Київської області.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: