Ухвала

від 19.04.2017 по справі 815/2576/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2576/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Крусяна А.В.,

при секретарі судового засідання Макогон С.А.,

за участю представника позивача Рубаха А.Ф.,

представника відповідача Грунь С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Юкас" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2016р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Юкас" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

27.05.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Юкас" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2016р. № 0000551402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 39 964 грн., в т.ч. за основним платежем на 31 971 грн., та штрафними санкціями - 7 993 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи ДПІ про нереальність господарських операцій по придбанню будівельних матеріалів від ТОВ "Вектор АРТ" є неправомірними, оскільки позивач отримав товар та використав у своїй господарській діяльності.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи про правомірність дій при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати судове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Юкас" з питань дотримання податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентом-постачальником ТОВ "Вектор АРТ" за листопад 2014р., яка здійснена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до наказу від 25.04.2015 р. № 258, виданого ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та направлення від 25.04.2016 року №55/15-54-14-02, листа слідчого відділу Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області від 19.06.2015 року №5/25-6167 щодо відпрацювання постанови слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області лейтенанта міліції Гранчак К.С. від 18.06.2016 року про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "Корпорація "ЮКАС" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період листопад 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Вектор АРТ" в рамках матеріалів кримінального провадження досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015270010001392, правова кваліфікація ч.1 ст.205 КК України, за результатами якої 11.05.2016р. складений акт № 1540/15-54-14-02/30739045, встановлені порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за листопад 2014р. на 31 971 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Вектор АРТ" по поставці будівельних матеріалів у листопаді 2014 року.

На підставі акту перевірки 18.05.2016 ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0000551402, яким позивачу здійснено нарахування ПДВ на суму 39 964,00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 31 971,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 7 993,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з непідтвердження фактичності та реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Вектор Арт" у листопаді 2014 року.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Порядок формування податкового кредиту у періоді, що перевірявся, врегульований ст.198 ПК України, відповідно до п.198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

З матеріалів справи вбачається, що у періоді з 10.11.2014р. по 27.11.2014р. позивач уклав з ТОВ "Вектор АРТ" декілька договорів по поставці останнім будівельних матеріалів, про що докладно зазначено судом першої інстанції (а.с.32-61).

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано акти прийому-передачі від 28.11.2014 року (а.с.35, 43, 49, 56, 63), рахунки-фактури №№СФ-0000162, СФ-0000163, СФ-0000164, СФ-0000165, СФ-0000166 від 27.11.2014 року (а.с.34, 42, 48, 55, 62) видаткові та податкові накладні від 28.11.2014 року (а.с.36-39, 44-45, 50-52, 57-59, 64-66).

Таким чином, позивачем формально дотримані вимоги податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по зазначеним господарськім операціям з ТОВ "Вектор АРТ".

При цьому, колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно даних ЄДРПОУ з 26.11.2014 року директором ТОВ "Вектор АРТ" є ОСОБА_5, від імені якого підписані видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі товарів, які є первинними обліковими документами для цілей бухгалтерського обліку.

Як вбачається з акту перевірки податкового органу (стор.4) в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015270010001392 за фактом фіктивного підприємництва з боку ОСОБА_5, останнім надані пояснення щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Вектор АРТ", яке зареєстровано на нього за винагороду.

В ході апеляційного розгляду судом витребувана копія протоколу допиту ОСОБА_5, як свідка, складеного слідчим першого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Чернігівській області 14.06.2016, який пояснив, що наприкінці 2014 року на прохання знайомої ОСОБА_6 та грошову винагороду 1100 грн. він погодився зареєструвати на себе підприємство ТОВ "Вектор АРТ". Проте, жодної фінансово-господарської діяльності від ТОВ "Вектор АРТ" та будь-яких інших підприємств він не здійснював і не збирався здійснювати. В кого знаходиться печатка підприємства, електронні ключі доступу йому не відомо. Не знає він і про юридичну та фактичну адресу цього підприємства (а.с.226-230).

Зазначені обставини, на думку колегії суддів, дають підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування ТОВ "Вектор АРТ" податкового кредиту, видані контрагентом та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 14.06.2016р. по справі № 21-1318а16, яка є обов'язковою для врахування у судовій практиці.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховані обставини підписання договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів іншим директором ТОВ "Вектор АРТ", якій працював до 26.11.2014, а саме ОСОБА_6, який не заперечував проти участі у господарській діяльності товариства, не спростовують висновків суду.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач не здійснив розрахунки за поставлений товар, а лише 26.02.2015р. уклав договір цессії, за яким право вимоги з позивача оплати поставленого товару ТОВ "Вектор Арт" в особі ОСОБА_5 передав ОСОБА_7 (а.с.133-137).

Судова колегія також враховує, що позивачем не доведений факт отримання товару від ТОВ "Вектор АРТ", зокрема його оприбуткування на складі підприємства.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, враховуючи що позивачем не надано достатніх даних, які б підтверджували реальність господарської операції, судом першої інстанції зроблений вірний висновок про нереальність господарських операцій позивача з цим контрагентом, та як наслідок, неправомірне формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по операціям з ТОВ "Вектор АРТ". Відтак, судом першої інстанції правильно відмовлено у позові щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2016р. № 0000551402.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Юкас" -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2016р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян