Постанова

від 18.04.2017 по справі 139/1164/16-а

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/1164/16-а

2-а/125/13/2017

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18.04.2017 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Хитрука В.М.,

за участю секретаря Мельник В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, про скасування рішення органу місцевого самоврядування

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги до суду ОСОБА_1 мотивував тим, що в провадженні суду перебуває цивільна справа №139/825/16-ц за позовом ОСОБА_3 до нього про усунення перешкод в користуванні власністю. ОСОБА_3 свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_1, як сусід і власник сусіднього будинковолодіння, чинить йому перешкоди в користуванні його власністю. На підтвердження права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 надав до суду рішення 5 сесії 7 скликання Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області за №33 від 30 березня 2016 року. Позивач вважає вказане рішення сесії таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, та просив суд його скасувати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали повністю та наполягали на їх задоволенні. Суду пояснили, що сесія Михайловецької сільської ради неправомірно прийняла оскаржуване рішення, оскільки у ОСОБА_3 ніколи не була у користуванні вказана земельна ділянка. Вона йому не виділялася, договір про передачу земельної ділянки в платне чи безоплатне користування не укладався. У ОСОБА_3 не було правових підстав користуватися земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1. Земельна ділянка рішенням Михайловецької сільської ради була передана в приватну власність ОСОБА_5. ОСОБА_3 не є спадкоємцем, у нього не має свідоцтва про право на спадщину. Крім того, технічна документація, яку затвердила сільська рада, є незакінченою, оскільки не містить акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання акта. Наявний акт не підписаний ОСОБА_1, оскільки не встановлені фактичні межі між сусідніми земельними ділянками. Тому, технічна документація до кінця не виготовлена та не відповідає законодавству. Між сусідами існує спір, який не врегульований і не вирішений. Орган місцевого самоврядування не має права під час приватизації особою землі втручатися і брати на себе право погоджувати межі замість сусіда, який відмовився підписати акт.

У судовому засіданні представник відповідача Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Яцюк Р.С. позов не визнала, заперечувала проти його задоволення. Суду пояснила, що ОСОБА_3 є користувачем земельної ділянки після смерті матері та бабусі. За вказаною адресою він проживав постійно. Щодо акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_1 був повідомлений про дату та час обстеження та підписання акта, однак відмовився від підпису. Рішення сесії про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки в постійне користування не приймалося. Те, що ОСОБА_3 є користувачем земельної ділянки, підтверджується погосподарськими книгами. Однак, в них відсутні назви вулиць та адреси. ОСОБА_1 самовільно захопив землю. Рішення Михайловецької сільської ради № 13 від 1994 року земельна ділянка передавалася у приватну власність ОСОБА_5. Однак у вказаному рішенні не було зазначено вулицю, повне ім'я та по батькові особи. Приватизацію вона не оформила. Державний акт мамі і бабусі ОСОБА_3 не видавався.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, заперечував проти задоволення позову. Суду пояснив, що до дня смерті матері і після її смерті він проживає за адресою: АДРЕСА_1. Спір за межі земельної ділянки з ОСОБА_1 присутній з 2009 року. ОСОБА_1 самовільно переніс межі та захопив землю.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, третю особу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований, а тому його слід задовольнити повністю. До такого висновку суд дійшов з наступного.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28.04.2010 року.

Приписи ст. ст. 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок передачі безоплатно у власність земельних ділянок із земель комунальної власності передбачений ст. 118 ЗК України.

Рішенням 5 сесії 7 скликання Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району від 30.03.2016 року № 33:

1. Затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка 02.01) за кадастровим номером НОМЕР_1, та площею 0,2388 га для ведення особистого селянського господарства (присадибна ділянка 01.03) за кадастровим номером НОМЕР_2, за рахунок земель житлової та громадської забудови гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1.

2. Передано ОСОБА_3, жителю с. Михайлівці Мурованокуриловецького району безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, 0,2388 га для ведення особистого селянського господарства АДРЕСА_1.

3. Зареєструвати речове право на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку.

4. ОСОБА_3 виконувати обов'язки власника земельної ділянки відповідно до вимог ст.. 91 Земельного кодексу України.

5. Землевпоряднику сільської ради (Белан М.А.) внести відповідні зміни в земельно-облікові матеріали.

Відповідно до ч.1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частина 1 ст. 118 Земельного кодексу України розкриває процедуру приватизації земельних ділянок відповідно до ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України та регламентує спрощену процедуру приватизації - у випадку приватизації земельної ділянки, що знаходиться в користуванні громадянина України.

Відповідно до ч.1 ст. 118 Земельного кодексу України, вона застосовується у разі наявності права користування земельною ділянкою, правомірного (на підставі права) користування земельною ділянкою і не застосовується у випадку самовільного захоплення земельної ділянки, користування земельною ділянкою без правових підстав.

При прийнятті Рішення сесії №33 відповідачем не було враховано, що земельні ділянки площею 0,25 та для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та площею 0,2388 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, не перебували у користуванні ОСОБА_3 і не відносились до житлової та громадської забудови ОСОБА_3

Вказана земельна ділянка ОСОБА_3 не виділялася, договір про передачу земельної ділянки в платне чи безоплатне користування не укладався. ОСОБА_3 не є спадкоємцем земельної ділянки.

Рішенням Михайловецької сільської ради № 13 від 1994 року земельна ділянка передавалася у приватну власність ОСОБА_5. Однак, у вказаному рішенні не було зазначено вулицю, повне ім'я та по батькові особи. Приватизацію ОСОБА_5 не оформила. Державний акт її не видавався.

Оглянуті у судовому засіданні погосподарські книги Михайловецької сільської ради не доводять факту користування ОСОБА_3 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вони не містять назви вулиці та номера домогосподарства.

Оскільки у ОСОБА_3 не перебувала у користуванні зазначена земельна ділянка, тому прийняття Рішення сесії №33 на підставі ст. 118 Земельного кодексу України про безоплатну передачу (приватизація) у власність ОСОБА_3 зазначених земельних ділянок є порушенням ст.118 Земельного кодексу України та процедури приватизації земельних ділянок.

Крім того, рішенням сесії №33, на підставі ст.25 Закону України Про землеустрій , затверджено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, та площею 0,2388 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1.

Підзаконним нормативним актом, який більш детально регламентує порядок встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є "Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими лаками", (затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 № 376).

Згідно п. 2.8 Інструкції №367, Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт; технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток 1); копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі його наявності); матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Згідно п.2.1 вказаної Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно п. 3.12 вказаної Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

В порушення Закону України Про землеустрій , п.2.8. Інструкції, оскаржуваним рішенням сесії № 33 затверджено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Така технічна документація вважається незакінченою, не виготовленою та не відповідає законодавству України, оскільки акт прийомки-передачі межових знаків не підписаний ОСОБА_1 Фактичні межі між сусідніми земельними ділянками не були встановлені. Між сусідами існує спір, який не врегульований і не вирішений, що підтверджується протоколом №1 засідання постійної комісії з питань земельних відносин Михайловецької сільської ради від 19.01.2016 рок (а.с.70).

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про землеустрій ", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення 5 сесії 7 скликання Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області за №33 від 30 березня 2016 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж ділянки в натурі (на місцевості) та передачу даної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Барський районний суд протягом десяти днів.

Суддя: