Рішення

від 13.04.2017 по справі 397/1623/16-ц

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/1623/16-ц

н/п : 2/397/18/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2017 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді КОМЛАЧ О.Ф.

при секретарі ІВАНЕНКО Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ "Агроконтракт-Н" та третьої особи - Відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області про визнання недійсними пункту договорів оренди земельних ділянок,-

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду із позовною заявою в якій просять визнати недісними пункти 9 договорів №267 і №268 оренди земельних ділянок від 03.12.2007 року, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ "Агроконтракт-Н" та договору №384 оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Агроконтракт-Н" в частині "починаючи з дати його державної реєстрації".

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що 03.12.2007 року в с. Родниківка підписав договір оренди землі та відповідно до акту прийому-передачі передав земельну ділянку. Перед підписанням договір не читав, віддав його на реєстрацію. Після реєстрації примірник договору не отримував. Прийшло повідомлення, що договір зареєстрований в 2012 році. Договір оренди землі укладали строком на 10 років з 03.12.2007 року. Однак зареєстрували його пізніше. Відповідач обраховує строк дії договору з 2012 року, тобто з моменту його реєстрації. Звертався до відповідача в серпні 2016 року з листом про те, що не бажає продовжувати договір оренди, на який отримав відповідь. При отриманні копії договору стало відомо про строк його дії - з моменту реєстрації. Він не розписувався в журналі реєстрації договорів. Особисто по копії договорів оренди землі не ходив. Не згоден зі строком дії договору. Просить задовольнити позов.

Представник позивачів ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що позивачі мають у власності земельні ділянки. 03.12.2007 року уклали договори оренди земельних ділянок. Було встановлено строк оренди землі - 10 років. Термін державної реєстрації не є моментом укладення договору. Моментом укладення договору є досягнення згоди по істотним умовам та його підписання. Відповідач своєчасно не зареєстрував договори оренди землі чим продовжив строк їх дії. Так, відповідач, зловживаючи незнанням законів позивачами, продовжив строк дії договорів з моменту їх реєстрації. Термін дії договору з дня його реєстрації є незаконним. Апеляційним судом Кіровоградської області винесено рішення в аналогічних справах щодо визнання недійсним пункту 9 договорів оренди землі. Позивач зверталася з заявою про небажання продовжувати оренду земельної ділянки. Просить визнати недійсним пункти 9 договорів оренди землі №267, №268 та №384 в частині починаючи з дати його державної реєстрації . Стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги підтримала. Пояснила, що строк дії договору є його істотною умовою. 03.12.2007 року між позивачами та відповідачем було підписано договір оренди землі і відразу ж передана земельна ділянка. Момент підписання і момент реєстрації договору не є тотожними. Свою згоду на продовження строку дії договору з моменту його реєстрації позивачі не надавали. Просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що земельні ділянки були передані позивачами в 2004 році по іншим договорам, дія яких не припинилася і строк їх дії - до 2009 року. На момент підписання оспорюваних договорів діяли договори від 2004 року. Дані договори реєструвалися після закінчення дії договорів від 2004 року. Була згода сторін про строк дії договорів - з моменту реєстрації. З позивачем не узгоджували проведення реєстрації договору пізніше. Оспорювані договори набирають чинності з моменту державної реєстрації, що передбачено пунктом 43 договорів. А тому відсутні підстави про визнання пункту 9 договорів недійсними. Також позивачами пропущено строк позовної давності. Позивач має один оригінал договору, а тому йому був відомий зміст пункту 9 і по інших договорах. Він міг звернутися до суду в строк позовної давності. Відповідачем передавалися договори на реєстрацію до Держкадастру в 2009 році. З пояснень керівництва відділу Держкадастру вони мали велику зайнятість та проблеми з базою даних. А тому договори були зареєстровані в 2010 році та 2012 році. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду лист в якому просить розглядати справу за їх відсутності, вирішення питання щодо задоволення позовних вимог позивача зилишив на розсуд суду (а.с.43).

Заслухавши думку учасників процесу та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3520586000:02:000:0228, площею 6,77 га, розташованої на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №054417 від 16.03.2007 (а.с. 11) та земельної ділянки кадастровий номер 3520586000:02:000:0216, площею 6,81 га, розташованої на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №437027 від 25.05.2003 року (а.с.12).

Позивач ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки кадастровий номер 3520586000:02:000:0229, площею 6,28 га, розташованої на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №437039 від 25.05.2003 року (а.с.17).

03.12.2007 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем укладено 2 договори: договір №267 оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900153 від 15.12.2010 року (а.с.7-8) та договір №268 оренди земельної ділянки, який зареєстрований Відділом Держкомзему у Олександрівському районі за №352050004002666 (а.с.9-10).

03.12.2007 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір №384 оренди земельної ділянки, який зареєстрований Відділом Держкомзему у Олександрівському районі за №352050004002669 від 20 квітня 2012 року (а.с.15-16, 111-112).

Згідно п.9 вказаних договорів - договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації, а згідно п. 43 - договори набирають чинності після підписання їх сторонами та їх державної реєстрації.

На звороті 1-го аркуша внизу є текст з інформацією щодо їх друку - Друк Імекс-ЛТД , м. Кіровоград, вул.Декабристів,29, тел.(0522)32-17-05, 22-79-30 ЗН 6331-09 (а.с. 7, 9, 15, 111).

Згідно актів приймання-передачі земельної ділянки від 03.12.2007 року орендодавець передає, а орендар ТОВ Агроконтракт-Н , в особі директора, приймає земельні ділянки, розташовані на території Родниківської сільської ради терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договорів оренди №267, №268 та №384 від 03.12.2007 року ( на звороті а.с.8, 10, 16, 112).

Позивачами відповідачу направлялися повідомлення про відмову в укладенні нових договорів оренди земельних ділянок, на які 01.09.2016 року останнім надано відповідь про те, що між позивачами та відповідачами 03.12.2007 року було укладено договори оренди земельних ділянок, згідно пункту 9 якого, визначено строк їх дії - 10 років з дати державної реєстрації. Дані договори зареєстровані у відповідності до вимог чинного законодавства та зберігають чинність протягом погодженого сторонами строку, а тому відповідач продовжуватиме використовувати земельні ділянки протягом строку визначеного чинними договорами оренди (а.с. 13, 18).

Згідно журналу реєстрації договорів оренди земельних ділянок ТОВ Агроконтракт-Н по Родниківському відділенню 2010 рік у графі "№" під №267, №268 та №284, що співпадає з номерами оспорюваних договорів зазначені прізвища позивачів, № ділянкок, їх площу, та у графі підпис від їх імені містяться підписи (а.с. 55-57).

Згідно договорів №521р та №571р оренди земельної ділянки від 23.11.2004 року, зареєстрованих в Олександрівському відділенні КФЦДЗК від 01.12.2004 року за №1086 та №1093 відповідачу раніше надавалися в оренду ці ж земельні ділянки зі строком дії 5 років з моменту державної реєстрації договорів (а.с. 51-52, 53-54).

Згідно довідки ТОВ Агроконтракт-Н та відомостей про виплату орендної плати за землю позивачі отримували орендну плату за 2010-2016 роки (а.с.59-84).

Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин, що виникають внаслідок укладання правочинів, у тому числі договору оренди земельної ділянки, та земельних правовідносин щодо захисту прав на землю, та вважає за необхідне керуватися ЦК України, ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Згідно ст.14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ч.1 ст.16 Закону "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.6, ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.207 цього ж Кодексу (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначено в ст.203 ЦК України.

Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленні ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що при вирішенні судом спору про визнання договору недійсним із підстав відсутності у сторони волі на його укладення. правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору.

Правочин, який має дефект волі і волевиявлення його учасника, порушує суб'єктивні права останнього (право власності, право свободи договору), а тому порушене право підлягає захисту у спосіб вказаний у передбачений законом, ст.ст. 215, 216 ЦК України.

Однак, відповідно до ст.217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі - він набирає чинності.

Відповідно до пунктів 9 спірних договорів оренди земельних ділянок договори діють з дати державної реєстрації, а згідно з пунктами 43 договори набирають чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Частиною першою ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Зазначене свідчить про те, що строк дії договору починає текти з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору та його підписання, а не з моменту його державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Вищезазначене об'єктивно узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 19.02.2014 року (справа №6-162ц13).

Крім того, з поданої позовної заяви вбачається, що редакція пункту 9 договорів не відповідала тій, щодо якої було досягнуто згоди між орендодавцями та орендарем. В підтвердження зазначеного вони посилаються на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області по справі №397/935/16-ц, де відповідачем також виступало ТОВ Агроконтракт-Н , а предметом спору був пункт 9 договору оренди, який укладений 03 грудня 2007 року, як і у позивачів по даній справі. Так, у вказаному рішення зазначено, що 1-ий аркушу спірного договору містить текст з інформацією виконавця по виготовленню бланку договору, а саме: Друк Імекс-ЛТД , м. Кіровоград, вул.Декабристів,29, тел.(0522)32-17-05, 22-79-30 ЗН 6331-09. Згідно повідомлення ТОВ Імекс-ЛТД від 05.09.2016 року, заказ - наряд №6331-09 був сформований 09.12.2009 року Суд, дослідивши матеріали справи зробив висновок, що дані обставини свідчать про те, що перша сторінка спірного договору була замінена відповідачем вже після його підписання сторонами у 2007 році (а.с.3-6) .

Вивчивши матеріали даної справи судом встановлено, що на звороті 1-го аркуша договорів внизу є текст з інформацією щодо їх друку - Друк Імекс-ЛТД , м. Кіровоград, вул.Декабристів,29, тел.(0522)32-17-05, 22-79-30 ЗН 6331-09 (а.с. 7, 9, 15, 111).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судом достовірно встановлено, що текст пукнту 9 договору оренди земельної ділянки має підміну сторінок.

Заміна частини тексту договору без взаємної згоди сторін, вказує на порушення права позивача щодо вільного визначення умов договору та розпорядження своїм майном.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність вільного волевиявлення позивачів по справі на укладення спірних договорів на вказаних у ньому умовах.

Щодо доводів представника відповідача про пред'явлення позивачем позову після спливу позовної давності та застосування його наслідків, суд вважає, що вони не заслуговують на увагу, так як є необґрунтованими, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 червня 2015 року у справі №6-267цс15, яка в силу положень статті 360-7 ЦПК України є обовязковою для застосування всіма судами України, зазначено, що для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналась або повинна була дізнатись про це порушення) моменти.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі про обставини, які є предметом спору і викладені в п.9 договорів оренди землі №267, №268 та №384 від 03.12.2007 року, дізналися тільки після отримання з Відділу Держгеокадастру України в Олександрівському районі Кіровоградської області копії договорів у серпні 2016 року (а.с.14, 19, 110).

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Згідно журналу реєстрації договорів оренди земельних ділянок ТОВ Агроконтракт-Н по Родниківському відділенню 2010 рік (а.с. 55-57) у графі № під №267, №268, №384, що співпадає з номером оспорюваних договорів, зазначені прізвища позивачів, № ділянок, їх площу, та від їх імені міститься підпис. Вказаний журнал має назву Реєстрації договорів оренди, а не їх видачі; нумерація запису у ньому здійснювалася відповідно до номера договору, що також підтверджує, що це саме є журналом реєстрації договорів, а не їх отримання; у журналі відсутні графи з інформацією за що поставили підписи позивачі та дату підписів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк позовної давності необхідно рахувати з часу отримання позивачами примірника оспорюваного договору, тобто з 16.08.2016 року (а.с.14, 19, 110). А тому, позивачами не пропущено строк звернення до суду з заявленими вимогами.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких також включаються витрати на правову допомогу.

Позивачем ОСОБА_1 при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 1280 грн.00 коп. (а.с.2), а позивачем ОСОБА_2 - у розмірі 640 грн. (а.с.2а).

Представник позивачів також просив стягнути з відповідача на користь позивачів понесені ними судові витрати, а саме позивачем ОСОБА_1 - в розмірі 4106 грн. 65 коп., а позивачем ОСОБА_2 - в розмірі 3440 грн. (а.с.85-93).

Відповідно до п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 року №10 витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У матеріалах справи наявні документи, які свідчать про здійснення позивачем ОСОБА_1 судових витрат (а.с. 2, 85-89).

А тому, з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені ним судові витрати в розмірі 4106 грн. 65 коп..

Однак, щодо понесених судових витрат позивачем ОСОБА_2 відсутні необхідні документи. Так, до матеріалів справи долучено квитанцію №77 від 16.01.2017 року з якої не вбачається розмір понесених нею витрат на правову допомогу (а.с.93).

А тому, з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 необхідно стягнути документально підтверджені понесені ним судові витрати в розмірі 640 грн. 00 коп..

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Задовольнити позов:

Визнати недійсним пункт 9 договору оренди земельної ділянки №267 від 03 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н , зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037960153 15 грудня 2010 року, в частині перебігу строку дії договору, а саме починаючи з дати його державної реєстрації .

Визнати недійсним пункт 9 договору оренди земельної ділянки №268 від 03 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н , зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 3520500004002666 20 квітня 2012 року, в частині перебігу строку дії договору, а саме починаючи з дати його державної реєстрації .

Визнати недійсним пункт 9 договору оренди земельної ділянки №384 від 03 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н , зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за №3520500004002669 20 квітня 2012 року, в частині перебігу строку дії договору, а саме починаючи з дати його державної реєстрації .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н на користь ОСОБА_1 в рахунок понесених ним судових витрат 4106 гривень 65 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н на користь ОСОБА_2 в рахунок понесених нею судових витрат 640 гривень 00 копійок.

На рішення суду може бути подана через Олександрівський районний суд в Кіровоградський апеляційний суд апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи які брали участь у справі , але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_5

Рішення набрало законної сили

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі №397/1623/16-ц (н/п 2/397/18/17).

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_5