Рішення

від 07.06.2017 по справі 397/1623/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1153/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Комлач О. Ф.

Доповідач Суровицька Л. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Авраменко Т.М.,Чельник О.І.

секретар Бодопрост М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ Агроконтракт-Н про визнання недійсними пункту договорів оренди земельних ділянок.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року позивачі звернулись з позовом до ТОВ Агроконтракт-Н про визнання недійсним пункту договорів оренди землі.

Зазначали, що ОСОБА_2 належать на праві власності земельні ділянки НОМЕР_2 площею 6,81 га та НОМЕР_4 площею 6,77 га а ОСОБА_3 земельна ділянка НОМЕР_3 площею 6,28 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. 03 грудня 2007 року вони уклали з ТОВ Агроконтранкт-Н договори оренди землі строком на десять років.

До закінчення строку дії договорів оренди землі, звернулись до відповідача з письмовими повідомленнями від 20 серпня 2016 року про небажання продовжувати орендні відносини після 2017 року. На вказані заяви отримали відповідь від 01 вересня 2016 року про те, що термін дії договорів визначений з моменту державної реєстрації договорів. З копій договорів оренди, отриманих ними у Держгеокадастрі, ОСОБА_2 дізнався про те, що договір оренди землі № 267 пройшов державну реєстрацію 15 грудня 2010 року, а договір оренди землі № 268 - 20 квітня 2012 року, ОСОБА_3 дізналась, що договір оренди землі укладений з нею, пройшов державну реєстрацію 20 квітня 2012 року. Редакція пункту 9 договорів не відповідала тій, щодо якої було досягнуто згоди при укладенні та викладена в іншій редакції, а саме, замість договір укладено на десять років. Дія договору закінчується 3 грудня 2017 року зазначено договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації . Вважають, що зміна редакції п.9 договорів оренди землі відбулась без волевиявлення орендодавців, орендар незаконно збільшив термін дії договорів оренди на 3 та 5 років відповідно, що не відповідає домовленості про укладення договорів на 10 років. Стверджуючи про те, що перша сторінка договорів оренди землі була замінена, просили суд визнати недійсними п.9 договору № 267 оренди земельної ділянки від 03 грудня 2007 року, договору № 268 від 03 грудня 2007 року укладених між ОСОБА_2 та ТОВ Агроконтракт-Н , договору № НОМЕР_5 від 03 грудня 2007 року, укладеного з ОСОБА_3 в частині починаючи з дати його державної реєстрації (а.с.2-6).

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним пункт 9 договору оренди земельної ділянки № 267 від 03 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агроконтракт-Н , зареєстрованого 15 грудня 2010 року; договору оренди земельної ділянки № 268 від 03 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агроконтракт-Н , зареєстрованого 20 квітня 2012 року в частині перебігу строку дії договору, а саме починаючи з дати його державної реєстрації . Визнано недійсним пункт 9 договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_5 від 03 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Агроконтракт-Н , зареєстрованого 20 квітня 2012 року в частині перебігу строку дії договору, а саме починаючи з дати його державної реєстрації . Стягнуто з ТОВ Агроконтракт-Н на користь ОСОБА_2 в рахунок понесених ним судових витрат 4106 грн.65 коп. та на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 640 грн. (а.с.122-129).

В апеляційній скарзі ТОВ Агроконтракт-Н просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову(а.с.134-140).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ Агроконтракт-Н підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивачі та їх представники, представник відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули. Від представника відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшло письмове повідомлення з проханням розглянути справу за апеляційною скаргою у відсутність представника відділу.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_2 та ТОВ Агроконтракт-Н укладено 03 грудня 2007 року договори оренди земельних ділянок № 267 та № 268, за умовами яких ОСОБА_2, як орендодавець, передав належні йому на праві власності земельні ділянки НОМЕР_4 та НОМЕР_2 площею відповідно 6,77 га 6,81 га в оренду ТОВ Агроконтракт-Н . Вказані договори оренди зареєстровані відповідно 15 грудня 2010 року та 20 квітня 2012 року у Олександрівському КРФ ДП ЦДЗК . Між ОСОБА_3 та ТОВ Агроконтракт-Н укладено 03грудня 2007 року договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_5, відповідно до якого ОСОБА_3, як орендодавець передала належну їй земельну ділянку НОМЕР_3 загальною площею 6,28 га в оренду ТОВ Агроконтрак-Н . Договір зареєстровано у Олександрівському КРФ ДП ЦДЗК 20 квітня 2012 року.

Цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пункту 9 вказаних договорів, копії яких надано відповідачем та відділом Держгеокадастру в Олександрівському районі, договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Пунктом 43 договорів оренди земельних ділянок передбачено, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.

Також встановлено, що орендні відносини між сторонами існували з 2004 року. Так відповідно до договорів оренди земельних ділянок № 521р та № 571р від 23 листопада 2004 року, зареєстрованих в Олександрівському відділенні КФЦДЗК від 01 грудня 2004 року за № 1086 та № 1093 ТОВ Агроконтракт-Н надавались позивачами ці ж земельні ділянки в оренду на строк 5 років, починаючи з моменту державної реєстрації договорів (а.с.51-52, 53-54).

Позивачами не заперечувалось, що спірні договори оренди землі були укладені до закінчення строку дії попередніх договорів оренди землі строком на десять років.

Як підстави для визнання пункту 9 договорів оренди землі недійсним в частині починаючи з дати його державної реєстрації позивачі зазначали те, що редакція цього пункту не відповідає тій, щодо якої було досягнуто домовленості, а саме про те, що договір укладено на десять років. Дія договору закінчується 03 грудня 2017 року ,перший аркуш спірних договорів було замінено відповідачем.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору починає текти з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору та його підписання, а не з моменту його державної реєстрації В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Крім того, вважав, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ Агроконтракт-Н про визнання договору оренди землі недійсним, встановлено, що перша сторінка спірного договору була замінена відповідачем вже після підписання його сторонами у 2007 році, що дає підстави вважати пункт 9 договір оренди землі недійсним в частині "починаючи з дати його державної реєстрації .

Проте, до вказаного висновку суд першої інстанції прийшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У спірних договорах оренди землі , укладених між сторонами, у розділі Строк дії договору у пункті 9 передбачено, що земельна ділянка надається в оренду строком на 10 років, відлік строку оренди розпочинається з моменту державної реєстрації договору.

Зміст вказаного пункту узгоджується з пунктом 43 договорів, в якому передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16, а також у постанові від 27 квітня 2017 року у справі № 6-422цс17, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Доводи позивачів про те, що редакція пункту 9 договорів оренди земельних ділянок передбачала на момент підписання цих договорів умову про закінчення строку дії договору 03 грудня 2017 року, не підтверджені належними та допустимими доказами, відповідно до вимог ст.ст.10 та 60 ЦПК України.

Зідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання позивачів як на доказ, на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року, яким встановлено заміну першого аркушу у договорі оренди землі від 03 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 і ТОВ Агроконтракт-Н є безпідставним, оскільки перша сторінка договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ТОВ Агроконтракт-Н не були предметом дослідження у справі за позовом ОСОБА_4. Обставини щодо заміни сторінки договору оренди землі були встановлені щодо договору оренди землі , укладеного ТОВ з ОСОБА_4, а не щодо договорів оренди землі, укладених з позивачами.

Ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції позивачами не надано доказів зміни відповідачем умови пункту 9 договорів оренди в частині , яка ними оспорюється.

За таких обставин, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для висновку про відсутність вільного волевиявлення позивачів на укладення спірних договорів на умовах, визначених у пункті 9 договорів оренди землі та для визнання недійсним цього пункту в частині починаючи з дати державної реєстрації .

Висновки суду про те, що позивачами не пропущено строк позовної давності, є правильним та обґрунтованим і доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Наданий відповідачем журнал реєстрації договорів оренди землі не містить відомостей про те, коли позивачі отримали примірники оспорюваних договорів оренди землі, не містить відомостей про початок перебігу строку позовної давності. Відповідачем не спростовано докази позивачів про отримання ними примірників договорів оренди землі у відділі Держгеокадастру у серпні 2016 року.

Оскільки при ухваленні рішення про задоволення позову суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, допустив порушення норм матеріального права та його висновки не відповідають обставинам справи, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, не підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачів понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н задовольнити.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ Агроконтракт-Н про визнання недійсним пункту договорів оренди земельних ділянок, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя Л.В.Суровицька

Судді Т.М.Авраменко

О.І.Чельник