Рішення
від 13.04.2017 по справі 759/12378/15-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 12378/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/3523/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Величко Т.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі: Горбачовій І.В.

за участю: позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОнищенкоП.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Садівничого товариства Радист - Онищенка Петра Миколайовича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Садівничого товариства Радист , третя особа: Київська міська рада про зобов'язання здійснити демонтаж дитячого майданчика привівши земельну ділянку у попередній стан.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Садівничого товариства Радист , третя особа: Київська міська рада про зобов'язання здійснити демонтаж дитячого майданчика привівши земельну ділянку у попередній стан було задоволено.

Відновлено становище, яке існувало до порушення права позивача, а саме: зобов'язано Садівниче товариство Радист (03179 м. Київ Житомирське шосе,15 км, ідентифікаційний код 25662096) здійснити на земельній ділянці загальною площею 333,43 кв.м (між проїзною частиною тупикового проїзду та парканом ділянки НОМЕР_2 Садівничого товариства Радист у Святошинському районі м. Києва), що є частиною розворотного майданчика для транспорту тупикового проїзду (знаходиться і межує з півночі з земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, зі сходу з парканом ділянки НОМЕР_2 Садівничого товариства Радист у Святошинському районі м. Києва з заходу з земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_3, НОМЕР_4 та з півдня з проїзною частиною земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5, який є частиною земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6, повний демонтаж та знесення дитячого майданчика і його огорожі, а також приведення вказаної земельної ділянки у попередній стан, в якому вона перебувала до будівництва на ній дитячого майданчика з огорожею, шляхом: прибирання з ям бетонних фундаментів, їх частин та залишків, прибирання бетонних фундаментів, їх частин та залишків з поверхні земельної ділянки, прибирання залізних арматур, з поверхні земельної ділянки, прибирання залізобетонних конструкцій та їх залишків з поверхні земельної ділянки, засипання ям земляним ґрунтом, прибирання насипів з піску з поверхні земельної ділянки та вирівнювання поверхні земельної ділянки.

Стягнуто з відповідача Садівничого товариства Радист на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 208 800 гривень.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача (що діяв в межах укладеної угоди) подав апеляційну скаргу. Де ставив питання про його скасування та ухвалення нового рішення за яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вказуючи при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зазначаючи про те, що у 2015 році членами СТ Радист згідно статуту та ЗУ Про кооперацію було прийнято рішення про проведення заходів з благоустрою території загального користування, про що укладено Протокол позачергових загальних зборів членів садівничого кооперативу РАДИСТ №6 від 06.06.2015 року. Члени товариства підтвердили доцільність облаштування зони відпочинку на частині землі загального користування, яка межує із земельною ділянкою НОМЕР_2 (кадастровий номер НОМЕР_7). А також вирішили, що доцільно облаштувати частину території для спільного відпочинку, змонтувати ігрову зону для дітей (не капітальні забудови), поставити кілька лавок для відпочинку членів товариства, провести заходи з озеленення та освітлення території. Для виконання даного рішення члени товариства самостійно організували зведення мінімального дитячого майданчику, який облаштувався за кошти членів товариства. Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_8 від 03 вересня 1997 року дана площа території дозволяла облаштування рекреаційної зони і залишити майданчик для розвороту з розмірами, які передбачені чинними будівельними нормами. При цьому вони не мали інформації про прокладення позивачем кабелів на цій земельній ділянці. Вважали, що ніяким чином не порушили права позивача даним будівництвом так як дитячий майданчик та огорожа біля нього встановлені не на земельній ділянці позивача. Тому безпідставним є також задоволення вимог позивача щодо спричинення їхніми діями моральної шкоди.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Позивач та його представник не визнали подану апеляційну скаргу, заперечували проти її задоволення.

Представник третьої особи у ході розгляду справи апеляційну скаргу не визнала та просила суд відмовити у її задоволенні. У судове засідання призначене на 13 квітня 2017 року будучи належним чином повідомленою про розгляд справи не з'явилася, подавши при цьому до суду заяву про можливість подальшого розгляду за її відсутності.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у її відсутність в силу вимог ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з доведеності та обґрунтованості заявленого позову. Зазначаючи при цьому, що Садівничим товариством Радист не виконано рішення Київської міської ради від 08.06.2000 №149-13/870, а саме не оформлено право постійного користування земельною ділянкою загального користування площею 1,78 га на 15 км Житомирського шосе, тому дитячий майданчик який був облаштований на цій ділянці є самочинним будівництвом, що порушує право позивача вільно користуватися своєю земельною ділянкою, яка перебуває у його приватній власності. А відтак з урахуванням положень ч. 4 ст. 376 ЦК України, ст. 126, 152,189 ЗК України дитячий майданчик та паркан що його огороджує підлягає знесенню з зобов'язанням відповідача привести земельну ділянку у попередній стан.

Також суд вважав, що позивачем належними та допустимими доказами, що не були спростовані відповідачем, доведені вимоги в частині спричинення діями відповідача моральної шкоди.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що вказане рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.

Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права або інтересу у разі його порушення, невизнання або спорювання шляхом звернення до суду та обрання найбільш вигідного способу захисту.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач ставив питання щодо захисту його порушених справ шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права позивача, а саме: зобов'язання відповідача здійснити на земельній ділянці загальною площею 333,43 кв.м (між проїзною частиною тупикового проїзду та парканом ділянки НОМЕР_2 Садівничого товариства Радист у Святошинському районі м. Києва), що є частиною розворотного майданчика для транспорту тупикового проїзду повний демонтаж та знесення дитячого майданчика і його огорожі, а також приведення вказаної земельної ділянки у попередній стан, в якому вона перебувала до будівництва на ній дитячого майданчика з огорожею, шляхом: прибирання з ям бетонних фундаментів, їх частин та залишків, прибирання бетонних фундаментів, їх частин та залишків з поверхні земельної ділянки, прибирання залізних арматур, з поверхні земельної ділянки, прибирання залізобетонних конструкцій та їх залишків з поверхні земельної ділянки, засипання ям земляним ґрунтом, прибирання насипів з піску з поверхні земельної ділянки та вирівнювання поверхні земельної ділянки.

У ході розгляду справи було встановлено, що відповідно до розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації за № 1379 ОСОБА_3 надано дозвіл на будівництво садового будинку та господарських споруд на 15 км. Житомирського шосе, діл. НОМЕР_2. З метою будівництва садового будинку та господарських споруд позивачем 28.08.2012 року в Головному правлінні містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської державної адміністрації отримано Будівельний паспорт на будівництво будинку садового типу, Додатком до будівельного паспорта були вимоги до забудови земельної ділянки для будівництва будинку садового типу.

До будівельного паспорта додано схему забудови земельної ділянки, яка 17.05.2012 року погоджена Головою правління с/т Радист , Головою правління с/т Чайка , 07.06.2012 року філією Кабельні мережі ПАТ Київенерго . Даною схемою забудови земельної ділянки передбачено розміщення садового будинку та під'їзду до нього, а поруч до земельної ділянки позивача знаходиться розворотний майданчик.

Відповідно до листа від 17.07.2015 року №8957/0/12-4/27-15 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради та згідно витягу з бази даних Державного земельного кадастру землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_9 є колектив індивідуальних забудовників Чайка , проїзд біля земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_10, яка розташована в межах с/т Радист з лівого боку, є тупиковим. Відповідно до п.3.22 ДБН 360-92** Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень проїжджа частина тупикових проїздів повинна закінчуватись кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками для розвороту розмірами 12 м х 12м кожна.

Згідно Акту обстеження земельної ділянки від 30.07.2015 року №255/08 складеного за результатом проведеної перевірки Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, земельна ділянка біля ділянки НОМЕР_2 СТ Радист у Святошинському районі м. Києва огороджена металевим сітчастим парканом, на огородженій земельній ділянці розміщено дитячий майданчик, вказана земельна ділянка є розворотним майданчиком тупикового проїзду, що передбачено п. 3,22 ДБН 360-92**. А також зазначено, що згідно бази даних міського земельного кадастру огороджена земельна ділянка обліковується за садовим товариством Радист , документи на право власності вказаної земельної ділянки у Департаменті земельних ресурсів не зареєстровано.

Невиконання відповідачем рішення Київської міської ради щодо оформлення права власності на зазначену вище земельну ділянку, свідчить про проведення самочинного будівництва, що порушує право позивача вільно користуватися своєю земельною ділянкою яка перебуває у його приватній власності, як зазначив суд першої інстанції в рішенні.

Однак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні судового рішення не було взято до уваги пункт 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) . За яким при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка на який було збудовано дитячий майданчик та паркан, відповідачу не належить і за своїм цільовим призначенням є частиною розворотного майданчика для транспорту тупикового проїзду. Тому слід погодитися з висновками суду, щодо визнання проведеного будівництва відповідачем самочинним.

У той же час з урахуванням вищевказаної правової норми в поєднанні з положеннями ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якого є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено за умови доведеності факту порушення прав осіб самочинною забудовою.

Зазначені положення узгоджуються з нормами ст.ст. 3,15,16 ЦК України та ст. 3 ЦПК України.

Тому правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання чи оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак,суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення заявлених позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Дитячий майданчик, про знесення якого та приведення земельної ділянки після його знесення у попередній стан, ставив питання позивач, згідно наданих до суду доказів не був побудований на земельній ділянці останнього.

Тому задовольняючи позовні вимоги позивача, як особи яка не є власником земельної ділянки на якій було зведено об'єкт, суд першої інстанції на думку колегії суддів не зазначив, яким чином були порушені права позивача.

Сам же позивач при зверненні до суду вказував на те, що проведене будівництво обмежує йому можливість виїзду. Та як схемою забудови його земельної ділянки, яка погоджена у відповідності до законодавства передбачено розміщення садового будинку та під'їзду до нього. Збудований дитячий майданчик та паркан на земельній ділянці що є частиною розворотного майданчика для транспорту тупикового проїзду унеможливлює йому доступ до будинку, виїзд із території та прохід.

На час розгляду справи позивач не надав до суду документів які б свідчили про введення в експлуатацію будівлі що розташована на земельній ділянці позивача. Відтак наявність схем та погоджень не може свідчити про те, що будівництво здійснено з дотриманням визначених будівельних норм. Як і те, що другий виїзд із території земельної ділянки, який позивачем зроблено саме з боку розташування розворотного майданчику для транспорту тупикового проїзду погоджений з Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, який здійснює контроль за використанням і охороною земель у м. Києві.

Зазначене вище на думку колегії суддів свідчить про те, що позивач по справі не є належним позивачем щодо заявлених вимог про демонтаж дитячого майданчика и та приведення земельної ділянки на якому він розташований у попередній стан з підстав визначених ст. 376 ЦК.

У той же час, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині демонтажу паркана, який огороджував дитячий майданчик підлягають до задоволення. Так як даний паркан було побудовано відповідачем шляхом об'єднання з парканом позивача, який межував з земельною ділянкою що є частиною розворотного майданчика для транспорту тупикового проїзду. Без його згоди на таке об'єднання, та надання відповідної документації про правомірність встановлення.

Задовольняючи вимоги позивача в частині щодо стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок протиправних дій відповідача у позивача та його дружини погіршився стан здоров'я, у зв'язку з чим сім'я позивача була вимушена звертатися до лікувальних закладів, проходити обстеження та лікуватися, про що надані письмові докази, які знайшли своє підтвердження також у висновку експерта № 2718/16 -61 від 13.04.2016 року де вказано, що ОСОБА_3 завдані суттєві страждання, а ситуація яка склалася, є для нього психотравмувальною.

Згідно до положень Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування передбачено нормами Конституції або випливає з її положень: у випадках передбачених відповідними статтями ЦК та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди: при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд першої інстанції зазначені норми права не взяв до уваги, як і те, що при зверненні з позовом до суду позивач ставив питання про відшкодування моральної шкоди за правилами ст. 23 ЦК. Разом з тим дана стаття є загальною нормою права, в той час як особливими частинами ЦК, які регламентують правовідносини що виникли між сторонами, відшкодування моральної шкоди не передбачено.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового за правилами ст. 309 ЦПК України про часткове задоволення позовних вимог позивача з зазначених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника Садівничого товариства Радист - Онищенка Петра Миколайовича задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року скасувати та постановити нове, за яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов'язати Садівниче товариство Радист (03179 м. Київ Житомирське шосе,15 км, ідентифікаційний код 25662096) здійснити демонтаж огорожі встановленої на земельній ділянці, що є частиною розворотного майданчика для транспорту тупикового проїзду, що межує з земельною ділянкою ОСОБА_3.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді

СудАпеляційний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення13.04.2017
Оприлюднено25.04.2017
Номер документу66080238
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —759/12378/15-ц

Ухвала від 18.09.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Ступак Ольга В’ячеславівна

Ухвала від 10.05.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Ступак Ольга В’ячеславівна

Рішення від 13.04.2017

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Білич Ірина Михайлівна

Ухвала від 17.02.2017

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Білич Ірина Михайлівна

Ухвала від 10.02.2017

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Білич Ірина Михайлівна

Рішення від 27.09.2016

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Величко Т. О.

Ухвала від 10.08.2015

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Величко Т. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні