Рішення

від 21.03.2017 по справі 905/209/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.03.2017 Справа № 905/209/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при помічнику судді Романцовій О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛК «ТРІОЛІНК» , м.Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» , м.Артемівськ, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік - Арт» , м.Бахмут, Донецька область

про стягнення 48279,12грн.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛК «ТРІОЛІНК» , м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» , м.Артемівськ, Донецька область про стягнення основного боргу у розмірі 42240,00грн. та втрат від інфляції у розмірі 6039,12грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на копію Договору транспортного експедирування №60/03-15 від 27.03.2015р. з додатками, залізничні накладні №51282481, 51405827, 51605848, переліки перевізних документів, акт надання послуг №5 від 31.05.2015 р., розшифровку надання послуг по підкодам, рахунки - фактури №СФ-0000125 від 13.05.2015р., №СФ-0000127 від 14.05.2015р., №СФ-0000125 від 13.05.2015р., №СФ-0000141 від 21.05.2015р., №СФ-0000071 від 09.04.2015р., актів №ОУ - 0000139, №ОУ - 0000140, №ОУ - 0000141, №ОУ - 0000106, претензії від 13.05.2016 р., від 18.06.2015 р., листи від 18.02.2016р., від 11.07.2016 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2017р. було порушено провадження по справі № 905/209/17.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.02.2017р. до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамік - Арт» .

20.02.2017р. через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення з додатками, а саме розрахунком суми заборгованості, копіями заявок №1-4 та інструкції, актів наданих послуг із додатками та залізничних накладних, рахунків - фактур, банківських виписок за березень - квітень 2015 року, листа №67 від 30.04.2015р., договору №3026/46-14 від 18.02.2014р., повідомлень про присвоєні підкоди платника, виписок з особового рахунку за травень 2015 року, банківських виписок за травень 2015 року, листа №118 від 18.06.2015р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.02.2017р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

16.03.2017р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 20.03.2017р. у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відмовлено.

Представник позивача у судове засідання 21.03.2017р. з'явився та підтримав свою правову позицію, викладену у позовній заяві у повному обсягу.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЛК «ТРІОЛІНК» , м.Київ (далі-позивач, Експедитор) та Дочірнім підприємством «Артемівський завод стінових матеріалів» , м.Артемівськ, Донецька область, (далі-відповідач, Клієнт) був укладений генеральний договір транспортного експедирування №60/03-15 (далі-Договір), експедитор зобов'язується за плату (винагороду) і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням внутрішньодержавних, міждержавних, експортно-імпортних або транзитних вантажів, які перевозяться залізничним транспортом та погоджені сторонами у додаткових угодах, доповненнях, протоколах та/або заявках, які є невід'ємною частиною договору. Вантаж, перевезення або організацію перевезення якого здійснює експедитор, є власністю клієнта. При прийнятті вантажу клієнта у експедитора права власності на вантаж не виникає.

Від імені Еспедитора вказаний Договір підписано Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЛК «ТРІОЛІНК» , в особі директора - ОСОБА_2, а від імені Клієнта - Дочірнім підприємством «Артемівський завод стінових матеріалів» , в особі директора - ОСОБА_3 вказані підписи скріплені печатками сторін.

Відповідно до п. 1.2 Договору Експедитор надає клієнту додаткові послуги (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та розвантаження, сплата мита, зборів та витрат, покладених на Клієнта, зберігання вантажу до його отримання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей та інше), пов'язані з перевіркою його вантажу на території України та інших держав на умовах, вказаних у договорі.

Згідно з п. 2.1 Договору сторони узгоджують, який саме вантаж Клієнта (найменування, кількість, код вантажу відповідно до Гармонізованої номенклатури вантажів, код вантажу відповідно до Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів тощо) буде експедируватися, маршрути його транспортування, строки подання рухового складу під завантаження, період перевезення вантажу, вид та кількість вагонів, та/або додаткових умов поставки, у додаткових угодах, додатках, протоколах та/або заявках, які є невід'ємними частинами договору. Умови надання експедитором послуг по відношенню до конкретного вантажу Клієнта також буде вважатися погодженим у випадку направлення Клієнтом експедитору заявки, яка містить всю необхідну інформацію, та прийняття експедитором заявки до виконання відповідно до п.п. 2.2 - 2.5 Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору Клієнт не пізніше 15 днів до дня запланованої дати відправлення вантажу, направляє Експедитору заявку із зазначенням маршруту та всіх необхідних даних про вантаж і в обов'язковому порядку відповідно до форми Заявки зазначає: найменування, кількість, коди вантажу по ГНВ, Єтснв. Необхідний для перевезення рухомий склад, кількість вагонів, завантаження вагонів, строки транспортування, станції відправлення, станції призначення вантажу, найменування вантажовідправника і вантажоодержувача. Форма Заявки міститься у Додатку №1, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п.2.3 Договору після отримання Заявки Експедитор направляє Клієнту рахунок із зазначенням розміру оплати, необхідного для надання послуг відповідно до Заявки.

Відповідно до п. 2.8 Договору сторони здійснюють приймання-передачу послуг шляхом складення актів наданих послуг, в яких фіксуються всі транспортно-експедиційні послуги, надані Експедитором Клієнту. Остаточні розрахунки за послуги здійснюються між сторонами протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання Сторонами акту наданих послуг.

Згідно з п.2.9 Договору факт надання Експедиторам послуги Клієнту підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів, що відображують шлях прямування вантажу з пункту його відправлення до пункту призначення.

Відповідно до п.4.1 Договору Клієнт перераховує Експедитору 100% переплати грошових коштів, необхідних для виконання його доручень з перевезення відповідних партій вантажів до їх відправки, згідно виставленого рахунку. Експедитору для виконання Договору (за винятком плати Експедитору), є власністю Клієнта. Допускається оплата рахунків, переданих за допомогою засобів факсимільного зв'язку (факсу) та/або по мережам комп'ютерного зв'язку (електронна пошта).

Згідно з п.4.3 Договору розмір плати Експедитору по Договору визначається як ціна послуг (робіт), погоджена сторонами у відповідних додаткових угодах, додатках. Протоколах, що є невід'ємною частиною Договору, та/або рахунку, виставленої на підставі відповідної Заявки.

Відповідно до п. 8.1. Договору останній вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 р., а в частині фінансових розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання зобов'язань, які виникли під час його дії.

Оцінивши зміст вказаного Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що він за своїм змістом та правовою природою містить елементи договору транспортного експедирування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

На виконання умов Договору позивачем надані відповідачу послуги з транспортного експедирування, що підтверджується заявкою № 1 від 27.03.2015р., заявкою №2 від 27.03.2015р.,заявкою №3 від 27.03.2015р., заявкою №4 від 27.03.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000035 від 31.03.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000037 від 31.03.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000104 від 30.04.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000105 від 30.04.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000106 від 30.04.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000107 від 30.04.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000108 від 30.04.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000109 від 30.04.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000110 від 30.04.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000111 від 30.04.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000112 від 30.04.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000113 від 30.04.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000115 від 30.04.2015р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000114 від 30.04.2015р.

Відповідач вказані послуги прийняв, про що свідчить підпис його уповноваженого представника на вищезазначених актах здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг), проте розрахувався за них частково, а саме на загальну суму 197919,83грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача, які наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ОУ - 0000139 від 31.05.2015р., акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000140 від 31.05.2015р., акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000141 від 31.05.2015р., про що свідчить супровідний лист.

Позивач стверджує, що зазначені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) надсилалися відповідачу двічі, проте останні не були повернуті позивачу підписаними, також жодних заперечень щодо вказаних актів відповідач позивачу не надав, мотивів відмови від їх підписання не повідомив, акти звірки взаєморозрахунків не підписав.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність» факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Позивачем на підтвердження здійснення експедиторських перевезень для відповідача надані залізничні накладні №51282481 від 05.05.2015р., №51405827 від 11.05.2015р. та №51605848 від 20.04.2015р. Також, витрати позивача з організації перевезень вантажу за вказаними залізничними накладними підтверджуються випискою з особового рахунку та переліками ДП «УТЛЦ» за 11.05.2015р., за 20.05.2015р., за 26.05.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача, позивач направив претензії №117 від 18.06.2015, №41 від 13.05.2016 та листи №12 від 18.02.2016, №56 від 11.07.2016, які були залишені відповідачем без відповіді.

Позивач, стверджує що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині оплати наданих послуг до теперішнього часу не виконав, тому у останнього утворилася заборгованість у розмірі 42240,00грн.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 42240,00грн.

Окрім того, відповідач не спростував належними доказами не надання позивачем послуг по перевезенню вантажу. Отже, суд приходить до висновку, що позивач у повному обсягу довів наявність у відповідача заборгованості по договору транспортного експедирування №60/03-15 від 27.03.2015р. у розмірі 42240,00грн.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг, останній нараховує інфляційні втрати у загальному розмірі 6039,12грн., які нараховані за наступні періоди: з червня 2015 по грудень 2016 у сумі 4669,92 грн. та з травня 2015 по грудень 2016 у сумі 1369,20грн. Розрахунок інфляційний втрат зроблений позивачем з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є методологічно та арифметично невірним, оскільки в розрахунках позивача період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем визначений період є невірним, самостійно здійснивши розрахунок сум індексу інфляції у відповідності до п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, суд дійшов висновку, що в цій частині заявлені позовні вимоги у розмірі 6039,12 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 5911,04 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 48151,04 грн.

Факт заборгованості Відповідача в сумі 48151,04 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст.ст.509, 526, 929, 931 Цивільного кодексу України, ст.ст.32,33,36,43,49,81-1, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛК «ТРІОЛІНК» , м.Київ до Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» , м.Артемівськ, Донецька область про стягнення основного боргу у розмірі 42240,00грн. та інфляційних втрат у розмірі 6039,12грн. задовольнити частково.

Стягнути зі Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» , м.Артемівськ, Донецька область (84536, Донецька область, м.Артемівськ, СМТ ОСОБА_4, вул.Першотравнева, р/р26009013007285 в АТ «Сбербанк Росії» , МФО 320627, код ЄДРПОУ 25093764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛК «ТРІОЛІНК» , м.Київ (03037, м.Київ, вул.Вузівська, б.5, оф.96, р/р26002494559700 в АТ «УкрСиббанк» м.Київ, МФО 351005, код ЄДРПОУ 39079900) основний борг у розмірі 42240,00грн., втрати від інфляції в сумі 5911,04 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1374,34 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення

оголошено в судовому засіданні 21.03.2017р.

Повне рішення складено 27.03.2017 р.

Суддя М.Ю. Мальцев