Ухвала

від 13.04.2017 по справі 820/4815/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 р.Справа № 820/4815/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Корпорації "Група BLC" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2017р. по справі № 820/4815/16

за позовом Корпорації "Група BLC"

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області , Державної фіскальної служби України

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Корпорація "Група BLC", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, в якій з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати своєчасно сплаченими Корпорацією "Група BLC" через ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» податкові зобов'язання у загальній сумі 1 491 366,02 грн., в т.ч. 1 071 853,84 грн. самостійно визначених податкових зобов'язань за період з 01.01.2015 р. по 31.08.2015 р. включно, а саме: земельний податку у розмірі 541 280,99 грн.; збір за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 754,71 грн.; податок на нерухомість у розмірі 34 396,82 грн.; податок на прибуток у сумі 76 678,32 грн. податок на прибуток у сумі 76 678,32 грн., податок на додану вартість у розмірі 838 255,18 грн. вважати зарахованим на спеціальний рахунок Корпорації "Група BLC" №37510000035675 МФО 899998 у Казначействі України;

- вважати безпідставним зарахування Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області сум податкових платежів сплачених Корпорацією "Група BLC" з 28.09.2015 р., в якості погашення податкового боргу за період з 01.01.2015 р. по 31.08.2015 р. включно; суми, сплачені Корпорацією "Група BLC" починаючи з 28.09.2015 р., зарахувати відповідно до призначення платежу, зазначеного у відповідних платіжних дорученнях;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України привести облікові показники у відповідність з фактичною відсутністю грошових зобов'язань Корпорації "Група BLC" перед бюджетом шляхом проведення облікової операції з внесення до інформаційної системі органів ДФС інформації про сплату Корпорацією "Група BLC" самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань у сумі, що обліковуються за даними інтегрованої картки платника;

- на підставі ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по цій справі.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що дії відповідачів порушують законні права та інтереси Корпорації.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 року у задоволенні адміністративного позову Корпорації "Група BLC" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Корпорація "Група BLC", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та незаконним, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме: визнати своєчасно сплаченими Корпорацією "Група BLC" через ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» податкові зобов'язання у загальній сумі 1 491 366,02 грн., в т.ч. 1 071 853,84 грн. самостійно визначених податкових зобов'язань за період з 01.01.2015 р. по 31.08.2015 р. включно, а саме: земельний податку у розмірі 541 280,99 грн.; збір за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 754,71 грн.; податок на нерухомість у розмірі 34 396,82 грн.; податок на прибуток у сумі 76 678,32 грн. податок на прибуток у сумі 76 678,32 грн., податок на додану вартість у розмірі 838 255,18 грн. вважати зарахованим на спеціальний рахунок Корпорації "Група BLC" №37510000035675 МФО 899998 у Казначействі України; вважати безпідставним зарахування Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області сум податкових платежів сплачених Корпорацією "Група BLC" з 28.09.2015 р., в якості погашення податкового боргу за період з 01.01.2015 р. по 31.08.2015 р. включно; суми, сплачені Корпорацією "Група BLC" починаючи з 28.09.2015 р., зарахувати відповідно до призначення платежу, зазначеного у відповідних платіжних дорученнях; зобов'язати Державну фіскальну службу України привести облікові показники у відповідність з фактичною відсутністю грошових зобов'язань Корпорації "Група BLC" перед бюджетом шляхом проведення облікової операції з внесення до інформаційної системі органів ДФС інформації про сплату Корпорацією "Група BLC" самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань у сумі, що обліковуються за даними інтегрованої картки платника.

Посилається на те, що суд першої інстанції неправомірно відніс до обов'язків корпорації здійснювати контроль за надходженням до бюджету сум податків. Вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано ч.5 ст.45 Бюджетного кодексу України. Посилається на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2015 року по справі №820/7300/15, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року по справі №820/10082/16 та зазначає, що вказаними рішеннями встановлено ключові обставини, а саме: факт своєчасного надання корпорацією платіжних доручень на перерахування сум податків до банківської установи; факт відсутності у корпорації заборгованості зі сплати податків. Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги надані корпорацією докази по справі і не надано їм правову оцінку, зокрема, реєстр платіжних доручень, наданих до ПАТ БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ за період з 01.01.2015р. по 31.08.2015р., ОСОБА_1 звірки з податків. Посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09.11.2006 року по справі №К-6714/06, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12.03.2015 року по справі №К/800/65943/13, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 07.10.2015 року по справі №К/800/31027/14, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 року по справі №К/800/18047/15. Зазначає, що судом першої інстанції не було надано правову оцінку діям корпорації і бездіяльності банку ПАТ БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ у розрізі положень статей 1066, 1089 та 1091 ЦК України. Зокрема, не звернуто увагу на факт невиконання банком платіжних доручень на перерахування податків, наданих корпорацією. Вказує, що суд першої інстанції не застосував положення Закону України від 05 квітня 2001 року №2346 Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , а саме п.п. 16.5.2 п.16.2 ст.16 цього Закону, які підлягають застосуванню. Зазначає, що суд першої інстанції фактично зобов'язав позивача повторно сплатити податки та збори, що не допускається Податковим кодексом України. Вказує, що суд першої інстанції не дослідив і не виявив реальних причин, через які перераховані Позивачем грошові кошти не надійшли на бюджетні рахунки, що контролюються Державною фіскальною службою. Вказує, що відповідачі не виконали своїх посадових функцій і не забезпечили надходження перерахованих позивачем коштів на контрольовані податковими органами бюджетні рахунки. Зазначає, що у дійсності, перераховані позивачем кошти, не надійшовши на рахунки, контрольовані податковим органом через бездіяльність відповідачів, надійшли безпосередньо до Національного банку України, тобто до бюджету, де і знаходяться по цей час.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачем до банківської установи ПАТ «УКРСИББАНК» подано платіжні доручення:

- №1504001709 на суму 52792,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за вересень 2015 р.,

- №1504001795 на суму 1593,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за жовтень 2015 р.,

- №1504001868 на суму 49386,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за листопад 2015 р.,

- №1601000057 на суму 93829,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за грудень 2015 р.,

- №1601000129 на суму 41000,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за січень 2016 р.,

- №1601000193 на суму 74608,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за лютий 2016 р.,

- №1601000208 на суму 208000,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: (передплата) податок на додану вартість за березень 2016 р.,

- №1601000253 на суму 77565,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за березень 2016 р.,

- №1601000325 на суму 119854,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.),

призначення платежу: податок на додану вартість за квітень 2016 р.,

- №1601000416 на суму 10000,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за травень 2016 р.,

- №1601000424 на суму 124099,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за травень 2016 р.,

- №1601000560 на суму 62699,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за червень 2016 р.,

- №1601000652 на суму 90434,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за липень 2016 р.,

- №1601000743 на суму 84702,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за серпень 2016 р.,

- №1601000833 на суму 69094,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за вересень 2016 р.,

- №1601000924 на суму 30000,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за жовтень 2016 р.,

- №1601000941 на суму 65583,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за жовтень 2016 р.,

- №1601001022 на суму 100540,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за листопад 2016 р.,

- №1701000050 на суму 25000,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість за грудень 2016 р.,

- №1701000084 на суму 111439,0 грн., отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: податок на додану вартість загрудень 2016 р.,

- №1504001712 на суму 17198,41 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на нерухоме майно за 3 кв.2015 р.,

- №1601000053 на суму 17198,37 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на нерухоме майно за 4 кв.2015 р.,

- №1601000271 на суму 27719,96 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на нерухоме майно за 1 кв.2016 р.,

- №1601000563 на суму 27719,96 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на нерухоме майно за 2 кв.2016 р.,

- №1601000838 на суму 27719,96 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на нерухоме майно за 3 кв.2016 р.,

- №1701000082 на суму 27719,96 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на нерухоме майно за 4 кв.2016 р.,

- №1504001713 на суму 604,63 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: сплата збору за спец. використання водних ресурсів за 3 кв. 2015 р.,

- №1601000054 на суму 536,08 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: сплата збору за спец. використання водних ресурсів за 4 кв. 2015 р.,

- №1601000268 на суму 889,87 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: сплата збору за спец. використання водних ресурсів за 1 кв. 2016 р.,

- №1601000562 на суму 671,32 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: сплата збору за спец. використання водних ресурсів за 1 півріччя 2016 р.,

- №1601000839 на суму 775,89 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: сплата збору за спец. використання водних ресурсів за 9 міс. 2016 р.,

- №1504001614 на суму 77331,93 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за серпень 2015 р.,

- №1504001710 на суму 77331,93 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за жовтень 2015 р.,

- №1504001794 на суму 77331,93 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за листопад 2015 р.,

- №1504001867 на суму 77331,93 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за грудень 2015 р.,

- №1601000056 на суму 77331,91 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за січень 2016 р.,

- №1601000128 на суму 156563,85 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за січень 2016 року

- №1601000192 на суму 156563,85 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за лютий 2016 року

- №1601000270 на суму 156563,85 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за березень 2016 року

- №1601000352 на суму 156563,85 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за квітень 2016 року

- №1601000446 на суму 156563,85 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за травень 2016 року

- №1601000559 на суму 156563,85 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за червень 2016 року

- №1601000651 на суму 156563,85 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за липень 2016 року

- №1601000756 на суму 156563,85 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за серпень 2016 року

- №1601000837 на суму 156563,85 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за вересень 2016 року

- №1601000942 на суму 156563,85 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за жовтень 2016 року

- №1601001032 на суму 156563,85 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за листопад 2016 року

-№1701000085 на суму 156563,85 грн., отримувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, призначення платежу: податок на землю за грудень 2016 року (а.с.93-140).

Позивачу стало відомо, що Єдиному реєстрі податкових накладних його податкові накладні не реєструються та за даними обліку відображається наявність у позивача податкового боргу.

Листом від 51.03.2016 р. № 2434/10/20-38-15-01-19 Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області повідомила Корпорацію про наявність податкового боргу у Корпорації "Група BLC".

Позивач, Корпорація "Група BLC", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати нечинною податкову вимогу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №1120-25 від 03.03.2015 року про погашення податкового боргу; скасувати податкову вимогу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №1120-25 від 03.03.2015 року про погашення податкового боргу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2015 року (справа №820/7300/15) адміністративний позов Корпорації "Група BLC" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк" Фінанси та Кредит" про визнання нечинною та скасування податкової вимоги - задоволено частково. Скасовано податкову вимогу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №1120-25 від 03.03.2015 року про погашення податкового боргу. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2016 апеляційну скаргу відповідача на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.15 р. повернуто заявнику.

У березні 2016 р. позивачем отримано ще одну податкову вимогу Східної ОДПІ м. Харкова ДФС у Харківській області №118-17 від 10 березня 2016 р., зобов'язано позивача сплатити податковий борг у сумі 1216255, 60 грн.

Вимога №118-17 від 10 березня 2016 р. скасована Головним управлінням ДФС у Харківській області.

У зв'язку з цим позивач листом від 16.06.2016 року №101 звернувся до ДФС України, з проханням приведення облікових показників у відповідність з фактичною відсутністю грошових зобов'язань Корпорації "Група BLC" перед бюджетом та проведення облікової операції з внесення до інформаційної системи органів ДФС інформації про сплату Корпорацією "Група BLC" самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання, що обліковується за даними інтегрованої картки платника(а.с.25).

Проте, ДФС України направлено на адресу ГУ ДФС у Харківській області вказаний вище лист з метою розгляду даного звернення та надання відповіді Корпорації "Група BLC"(а.с.26).

За результатами розгляду звернення від 16.06.2016 року №101 ГУ ДФС у Харківській області листом від 18.07.2016 року повідомило платника податків, що станом на 15.07.2016 р. у Корпорації "Група BLC" наявний податковий борг по податку на додану вартість у сумі 547517,97 грн., який відповідно до вимог п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України необхідно погасити згідно черговості його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, виходячи з таких підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.154 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. ОСОБА_2 сума грошового зобов'язання та/або нені вважається узгодженою.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частиною 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 року №118, Головне управління є територіальним підрозділом Державної казначейської служби України та юридичною особою публічного права. Відповідно до покладених завдань Головне управління здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів та інші.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04. 2001 року № 2346-III (далі - ОСОБА_3 № 2346-III) визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону № 2346-III визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положеннями п. 1.29 статті 1 Закону № 2346-III передбачено, що проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Пунктами 22.3, 22.4 статті 22 Закону № 2346-III визначено, що розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Положеннями п.п. 16.5.2 пункту 16.2 статті 16 Закону № 2346-III визначено, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем правомірно зараховано в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати визначеного платником податків.

При цьому колегія суддів зазначає, що сторони не заперечують, що кошти за платіжними дорученнями сплаченими Корпорацією "Група BLC" через ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до бюджету не надійшли.

Фактично позивач просить вважати сплаченими кошти які державою не отримані.

Приймаючи до уваги вказане вище, частина позовних вимог про визнання своєчасно сплаченими Корпорацією "Група BLC" через ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» податкові зобов'язання у загальній сумі 1 491 366,02 грн., в т.ч. 1 071 853,84 грн. самостійно визначених податкових зобов'язань за період з 01.01.2015 р. по 31.08.2015 р. включно, а саме: земельного податку у розмірі 541 280,99 грн.; збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 754,71 грн.; податку на нерухомість у розмірі 34 396,82 грн.; податок на прибуток у сумі 76 678,32 грн. податку на прибуток у сумі 76 678,32 грн., податку на додану вартість у розмірі 838 255,18 грн. вважати зарахованим на спеціальний рахунок Корпорації "Група BLC" №37510000035675 МФО 899998 у Казначействі України та зобов'язанням вважати безпідставним зарахування Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області сум податкових платежів сплачених Корпорацією "Група BLC" з 28.09.2015 р., в якості погашення податкового боргу за період з 01.01.2015 р. по 31.08.2015 р. включно; суми, сплачені Корпорацією "Група BLC" починаючи з 28.09.2015 р., зарахувати відповідно до призначення платежу, зазначеного у відповідних платіжних дорученнях задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України привести облікові показники у відповідність з фактичною відсутністю грошових зобов'язань Корпорації "Група BLC" перед бюджетом шляхом проведення облікової операції з внесення до інформаційної системі органів ДФС інформації про сплату Корпорацією "Група BLC" самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань у сумі, що обліковуються за даними інтегрованої картки платника, колегією суддів встановлено наступне.

Положеннями пункту 2 розділу 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. №422 (далі - Порядок №422) визначено, що облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС (п. 3 розділу 1 Порядку №422).

Пунктом 4 розділу 1 Порядку №422 визначено, що відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Положеннями п.5 розділу 1 Порядку №422 визначено, що загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП (інтегрована картка платника) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Органу ДФС, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.

Положеннями п.2 розділу 2 Порядку №422 встановлено, що ІКП відкривається:

- за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, само зайнятих осіб) (основне місце обліку);

- за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).

На підставі вищевикладеного ДФС України не є органом ДФС, який уповноважений здійснювати оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску, зокрема, податку на додану вартість, в ІКП позивача, який перебуває на податковому обліку в Східній ОДПІ (основне місце обліку).

Отже, відповідач 2 діяв у межах наданих чинним законодавством України повноважень та підстав для задоволення даної позовної вимоги не встановлено.

Щодо посилань позивача та його представника в суді апеляційної інстанції на рішення суду за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Корпорації "Група BLC", про стягнення з Корпорації "Група BLC" код ЄДРПОУ 24330529 заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) земельного податку з юридичних осіб, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 175841,34 грн. з рахунків у банках, які його обслуговують, якім у позові відмовлено, та рішення суду по справі за позовом Корпорації "Група BLC" до Основ'янської об'єднаної державної податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги, яким позов задоволено, то колегія суддів зазначає наступне.

Дані рішення набрали законної сили, однак факт надходження коштів до бюджету по спірних платежах цими рішеннями не встановлений.

При цьому рішення про скасування вимоги обґрунтоване законодавчою забороною притягнення платника до відповідальності при неперерахуванні коштів до бюджету з вини банку, а рішення про відмову в стягненні скасуванням податкової вимоги.

В рішенні про стягнення коштів дійсно містися судження суду щодо відсутності податкової заборгованості за скасованою вимогою, але скасована вимога у зв'язку з скасуванням не може підтверджувати наявність боргу.

Також в цьому рішенні суд з огляду на фактичні обставини, приходить до висновку про відсутність податкового зобов'язання у Корпорації "Група BLC. Однак даний висновок, обґрунтований скасуванням вимоги, та сплатою зобов'язання. Однак факт, надходження коштів до бюджету не встановлено.

І як зазначено вище, сторони надають узгоджені пояснення підтверджуючи факт ненадходження коштів до бюджету.

Колегія суддів зазначає, що дані інформативно-аналітичного обліку податкового органу, щодо відсутності надходження до бюджету коштів, відповідають фактичним обставинам.

При цьому колегія суддів зазначає, що законодавець положеннями п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України звільнив платників податків від відповідальності в разі несплати податків з вини банку, але не встановив обов'язку їх рахувати такими що надійшли до бюджету та є погашеними. Саме в межах п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України здійснюється захист інтересів платника податків. Порушень цієї норми в межах даного позову не вбачається.

Оскільки, судом не встановлено правових підстав для задоволення частини позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії, від так встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по цій справі, на підставі ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливим.

Частиною 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що під час прийняття постанови суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Положеннями частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Положеннями ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2017р. по справі № 820/4815/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2017 р.