Ухвала

від 12.04.2017 по справі 720/198/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 року м. Київ К/800/17800/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Мороз Л.Л.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року

у справі №720/198/16-а

за позовом ОСОБА_4

до заступника начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби

України Жижияна Івана Євгеновича

про скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до заступника начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України Жижияна Івана Євгеновича про скасування постанови.

З урахуванням уточнення позовних вимог позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби Жижияна Івана Євгеновича від 22 січня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за статтею 485 Митного кодексу України, провадження у даній справі закрити.

Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем порушені вимоги статті 485 Митного кодексу України при тимчасовому ввезені на територію України транспортного засобу іноземної реєстрації.

Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Скаржник касаційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідачем безпідставно притягнуто його до адміністративної відповідальності, оскільки він як громадянин України жодного разу в період часу з 26 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року транспортний засіб марки Мерседес-Бенц реєстраційний помер НОМЕР_1 на митну територію України в режимі - тимчасового ввезення не завозив. Вважає, що в даному випадку взагалі відсутня подія адміністративного правопорушення, а в його діях відсутній склад порушення митних правил. Скаржник зазначає, що хоча він і є громадянином України, але не є резидентом України, оскільки більшість часу проживає за її межами, має постійне місце реєстрації у м. Сучава, Румунія. При притягненні його до адміністративної відповідальності були порушені норми матеріального та процесуального права, що потягло за собою винесення несправедливого рішення. Вважає, що ні в протоколі ні в постанові, не наведено жодних норм чинного законодавства, які б він порушив. На думку скаржника відсутні будь - які норми, які б зобов'язували громадян, які користуються паспортами двох держав пред'являти для в'їзду саме паспорт громадянина України. Крім того, митним органом було порушено порядок розгляду його справи про адміністративне правопорушення та строк притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення від відповідача на касаційну скаргу.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначив, що у позивача наявний як паспорт громадянина України так і паспорт громадянина Румунії. Позивач має постійне місце проживання на території України, тому він знаходиться у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України, має статус громадянина-резидента та повинен користуватись документами України. Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності лише після того як митний орган отримав офіційну інформацію від Управління служби безпеки України, що ОСОБА_4 є громадянином України та має постійне місце проживання та реєстрації в АДРЕСА_1. Таким чином, позивачем порушені вимоги статті 485 Митного кодексу України при тимчасовому ввезені на територію України транспортного засобу іноземної реєстрації. На думку відповідача, надаючи паспорт громадянина Румунії, ОСОБА_4 вчинив зазначені дії з метою ухилення від сплати митних платежів, які підлягали сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Відповідач просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 грудня 2015 року о 08.20 годин в зону митного контролю на виїзді по смузі зелений коридор в'їхав автомобіль марки "Мерседес-Бенц", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.

ОСОБА_4 надав паспорт громадянина Румунії ОСОБА_4 № НОМЕР_2 виданий 28 травня 2015 року та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3.

Згідно поданого до митного контролю закордонного паспорта виданого органами Румунії № НОМЕР_2 від 28 травня 2015 року та наданої інформації Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області щодо постійного місця проживання на території України ОСОБА_4, громадянин ОСОБА_4 та ОСОБА_4 є однією й тією ж особою.

У процесі проведення аналізу перетину митного кордону України транспортного засобу НОМЕР_1 в період з 26 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року встановлено, що ОСОБА_4 ввозив на митну територію України даний транспортний засіб в режимі "тимчасового ввезення" з використанням паспорту громадянина Румунії у двадцяти одному випадках.

Маючи статус "резидента" за інформацією Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області, для перетину митного кордону ОСОБА_4 надавав паспортний документ громадянина Румунії ОСОБА_4.

22 січня 2016 року відповідачем розглянуто матеріали справи про порушення митних правил ОСОБА_4 та визнано його винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1624534,59 грн.

Переглядаючи рішення, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій виходить з наступного.

Статтею 377 Митного кодексу України встановлено, що товари за товарними позиціями 8701-8707,8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Згідно частини третьої статті 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачено адміністративну відповідальність у випадку заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

У матеріалах адміністративної справи № 1618/40802/15, відносно ОСОБА_4 міститься інформація Управління СБУ в Чернівецькій області адресована Начальнику ЧМ ДФС України Салагору М.М. від 24.12.2015 року за № 75/2/1840, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України та одночасно має подвійне громадянство Румунії (а.с.36-37).

Як вбачається із копії закордонного паспорта громадянина України ОСОБА_4 останній на протязі 2015 року виїхав та в'їхав на територію України 74 разів та перебував за межами України у приватних справах в загальному 47 днів на рік. (а.с. 75-82)

Згідно пункту 33, 50 статті 4 Митного кодексу України, нерезидентами є фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України; резидентами є фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до абз. 10 частини першої статті 1 Закону України Про громадянство України безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України.

Таким чином, ОСОБА_9 є резидентом в розумінні п. 33, 50 статті 4 Митного кодексу України.

Отже, позивачем порушені вимоги статті 485 Митного кодексу України при тимчасовому ввезені на територію України транспортного засобу іноземної реєстрації. Надаючи паспорт громадянина Румунії, позивач вчинив зазначені дії з метою ухилення від сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Стосовно твердження скаржника, що митним органом порушено порядок розгляду справи та строків притягнення його до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чиє обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При розгляді справ про порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та вирішення питання про строк накладення адміністративного стягнення необхідно з'ясувати питання про день коли було виявлено вказане правопорушення.

Відповідно до статті 523 Митного кодексу України від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 525 вказаного Кодексу справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

В сукупному аналізі вищенаведеного колегія суддів дійшла до висновку, що початок обчислення 15-денного терміну настає з моменту отримання керівником митниці або його заступником, або судом відповідних матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Встановлений термін для розгляду справи про порушення митних правил є остаточним і не може бути продовжений.

Як вбачається з матеріалів справи, датою виявлення правопорушення, вчиненого позивачем, є дата отримання офіційного листа Управління служби безпеки України в Чернівецькій області від 24.12.2015 року № 75/2,1840, а саме 25.12.2015 року (вх. № митниці 19532/11-24-70-03-01-30).

Саме з вищевказаної дати починається відлік шестимісячного строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, посилання скаржника про порушення митним органом порядку розгляду справи та строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності є безпідставними, оскільки посадові особи митниці діяли відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих їм повноважень.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Також відсутні підстави вважати, що цими судами допущені порушення норм процесуального права.

Згідно частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі №720/198/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді