Ухвала

від 19.04.2017 по справі 367/6858/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6858/16-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В. Провадження № 22-ц/780/2076/17 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А. Категорія 56 19.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

19 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Голуб С.А.

суддів: Приходька К.П., Таргоній Д.О.

при секретарі: Дрозд Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства "Метал Юніон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс", Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про захист прав споживачів,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства "Метал Юніон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс", Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про захист прав споживачів.

На обґрунтування вимог позивач посилалась на те, що 17 жовтня 2013 року між нею та публічним акціонерним товариством Комерційний банк Південкомбанк (далі - ПАТ КБ Південкомбанк ) був укладений договір банківського вкладу Стандарт № 4203Д-21Ф, відповідно до умов якого вона розмістила у банку грошові кошти в сумі 300 000 доларів США строком до 22 жовтня 2014 року із виплатою процентів на суму вкладу у розмірі 10,5 річних.

Постановою Правління НБУ від 23 травня 2014 року за № 305 ПАТ КБ Південкомбанк віднесено до категорії неплатоспроможних, а в подальшому було введено тимчасову адміністрацію, розпочато процедуру ліквідації банку.

Суму вкладу та нараховані проценти банк їй не повернув, але за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб їй була виплачена гарантована сума відшкодування у розмірі 200 000 грн.

Вважала, що відповідачі ОСОБА_3, ПАТ Метал Юніон та ТОВ Глобус плюс , як власники істотної участі в банку, не вжили своєчасних та дієвих заходів для запобігання неплатоспроможності банку та для відновлення його фінансового становища, тому мають нести перед нею відповідальність за неповернення банком вкладу та нарахованих відсотків у вигляді збитків у сумі 7 639 936,67 грн., які залишились не повернутими.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 01 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, обговоривши викладені у апеляційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 жовтня 2013 року між ПАТ КБ Південкомбанк та ОСОБА_2 укладений Договір банківського вкладу № 4203Д-21Ф "Стандарт" (з поповненням та виплатою процентів щомісяця в готівковій формі), відповідно до умов якого вкладник передає, а банк приймає на депозитний вклад на умовах цього договору грошові кошти (у подальшому "Вклад") в сумі 300 000,0 доларів США на строк 370 днів, дата початку строку розміщення вкладу - 17 жовтня 2013 року, дата повернення вкладу - 22 жовтня 2014 року; процентна ставка по вкладу 10,5 % річних з виплатою процентів щомісячно у порядку, передбаченому підпунктом 2.3.5 цього договору.

На підставі постанови Правління НБУ від 23 травня 2014 року № 305 Про віднесення ПАТ КБ Південкомбанк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26 травня 2014 року прийнято рішення № 37 про запровадження з 26 травня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Південкомбанк .

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 24 вересня 2014 року № 598 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерціний банк Південкомбанк , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 вересня 2014 року Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерціний банк Південкомбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерціний банк Південкомбанк .

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позивачу була виплачена гарантована сума відшкодування у розмірі 200 000 грн., а залишок коштів у сумі 3 384 680,58 гривень обліковуються на депозитному рахунку позивача.

Отже, позивач є особою, яка є кредитором банку у заявленому розмірі позовних вимог, оскільки станом на час розгляду справи депозит позивачу не повернуто.

Згідно з офіційної відкритої інформації Національного банку України ОСОБА_3, ПАТ "Метал Юніон" та ТОВ "Глобус Плюс" є учасниками і власниками 99,9652% статутного капіталу ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк", в той час як ОСОБА_3 є єдиним 100% власником ТОВ "Глобус Плюс" та 99,2986% власником ПАТ "Метал Юніон", тобто, особою, яка опосередковано володіє істотною участю банку. Отже, зазначені особи відповідно до визначених статтями 2, 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" термінів є власниками істотної участі ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк.

22 березня 2016 року представник позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" ОСОБА_4 із заявою в якій зазначала, що відповідно до приписів статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 4) вимоги вкладників-фізичних осіб ( у тому числі фізичних осіб-підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом та просив повідомити у якій спосіб і коли буде задоволена вимога про повернення депозиту ОСОБА_2 як вкладника-фізичної особі, яка не є пов'язаною особою банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 23 травня 2014 року № 305 Про віднесення Публічного акціонерного товариства КБ "Південкомбанк до категорії неплатоспроможних підставою визнання банку неплатоспроможним стало здійснення банком ризикової діяльності, що призвела до втрати ліквідності банку, виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами.Національним банком України цей банк було віднесено до категорії проблемних та його було зобов'язано привести свою діяльність у відповідності до вимог банківського законодавства та нормативно правових актів Національного банку України. Статтею 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено обов"язок власників істотної участі вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку. Проте подана ПАТ "КБ "Південкомбанк" Программа фінансового оздоровлення банку, яка затверджена рішеннями спостережної ради (протокол засідання від 16 травня 2014 року № 34) та правлінням банку (протокол засідання від 16 травня 2014 року № 18-1), не містить заходів щодо попередження настання неплатоспроможності банку та стабілізації його діяльності в найближчий час за рахунок коштів власників. З урахуванням зазначеного Правління Національного банку України постановило віднести ПАТ "КБ "Південкомбанк" до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до ст. 58 Закону України Про банки і банківську діяльність банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Учасники банку відповідають за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачає процедуру задоволення вимог кредиторів за рахунок майна банку.

Тобто, лише після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку, продажу майна банку та задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації банку в порядку черговості, визначеної ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданих кредиторам збитків

Передбачене ст. 58 Закону України Про банки і банківську діяльність покладення відповідальності на власників істотної участі банку у випадку визнання його неплатоспроможним не є автоматичним. Така відповідальність має бути застосована до власників істотної участі лише за наявності їх вини у настанні неплатоспроможності банку.

Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати шкоду наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і шкодою, вини.

Такий елемент, як наявність шкоди, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача шкоди полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Таким чином, вимагаючи стягнення шкоди з власників істотної участі банку та/або їх керівників, позивачу потрібно насамперед довести факт заподіяння йому шкоди заподіювачами такої шкоди, розмір зазначеної шкоди, докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань власниками істотної участі та заподіяною шкодою.

Згідно з ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 58 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дослідивши матеріали справи, виходив із того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, передбачених ст. ст. 58, 59 ЦПК України, того, що саме дії чи бездіяльність відповідача призвели до ліквідації банку, a заподіяли йому шкоду, розмір зазначеної шкоди, причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням зобов'язань власником істотної участі та заподіяною шкодою, та обґрунтовано вважав, правові підстави для задоволення позову про стягнення грошових коштів в рахунок погашення шкоди відсутні.

Такі висновки суду ґрунтуються на законі та відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку судом наданих доказів - безпідставні, оскільки обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження у суді і висновки з цього приводу, зроблені судом першої інстанції, ґрунтуються на встановлених у суді обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах.

Отже доводи апеляційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до викладення доводів позовної заяви.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Відповідно до 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В АЛ И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ірпінського міського Київської області від 01 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді