Постанова

від 19.04.2017 по справі 826/3598/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2017 року № 826/3598/16

Окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк Оберемко Романа Анатолійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк Оберемко Романа Анатолійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк Оберемка Р.А., викладене у формі повідомлення за вих.. № 2833-6-21 від 04.12.2015 року про нікчемність правочину операції/ транзакції з залучення (перерахування) грошових коштів в розмірі 152 700,00 грн. 16.06.2014 року по банківському рахунку НОМЕР_1 відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ст. 228 ЦК України;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначив, що 16.06.2014 року ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України та іноземній валюті в АТ ЄВРОГАЗБАНК у відповідності до умов договору банківського рахунку № НОМЕР_2 на невизначений строк для забезпечення потреб позивача, у тому числі для розрахунково - касового обслуговування позивача.

16 червня 2014 року на вищевказаний поточний рахунок позивача було зараховано грошові кошти у розмірі 152 700,00 грн., які станом на 23.09.2015 року перебували на цьому поточному рахунку.

Постановою Правління НБУ від 17.11.2014 року №725 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.11.2014 року №121 Про початок процедури ліквідації АТ ЄВРОГАЗБАНК та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку.

На виконання вищевказаного рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як зазначено у позові, Фондом розпочато виплати коштів Вкладникам банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.12.2014 року № 150 Про призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ ЄВРОГАЗБАНК уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ЄВРОГАЗБАНК з 19.09.2014 року призначено провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Оберемка Романа Анатолійовича.

Згідно інформації, розміщеної на сайті Фонду, з 23.09.2014 року Фонд розпочав виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 01.08.2014 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

У зв`язку з вищевикладеним, як вказує Позивач, останній звернувся з усною вимогою до визначеного банку - агента - ПАТ Київська Русь про повернення вкладу та йому стало відомо про те, що він не входить до реєстру вкладників Банку для здійснення виплат гарантованих державою.

17 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою внести його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснити виплату гарантованої суми, однак відповіді на вказану заяву позивач станом на день звернення до суду з вказаним позовом не отримав.

02.11.2015 року представник позивача, як зазначено у позові, повторно звернулася до відповідача із заявою про включення даних ОСОБА_3 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення виплати гарантованої суми.

10.12.2015 року позивач отримав рішення (повідомлення) за вих.. №2833-6-21 від 04.12.2015 року про нікчемність правочину операції/транзакції з залучення (перерахування) грошових коштів в розмірі 152 700,00 грн. 16.06.2014 року по банківському рахунку НОМЕР_1 відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ст. 228 ЦК України, що стало підставою для не включення інформації про позивача, як про вкладника до загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів та здійснення виплати гарантованої суми.

З вказаним рішенням Відповідача Позивач не погоджується, оскільки у розпорядчому рішенні Уповноваженої особи Фонду відсутні посилання на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, також не доведено наявності обставин, які свідчать про те, що укладений між позивачем та Банком договір банківського рахунку є таким, що порушує публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України, а також відсутні будь - які судові рішення, якими б було встановлено факти незаконного заволодіння майном держави Позивачем та відсутні судові рішення, якими встановлено недійсність договору банківського вкладу.

Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.03.2016 року відкрито провадження у справи та справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги повністю підтримала та просила їх задовольнити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду письмову заяву, відповідно до якої просив відкласти розгляд справи, у зв`язку з його зайнятістю у інших судових процесах, а також просив визнати причини неявки поважними та не проводити судове засідання без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.05.2016 року, за згодою представника позивача та з урахуванням невизнання причини неявки до суду представника відповідача поважними, ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 16 червня 2014 року на поточний рахунок № НОМЕР_1, відкритий на ім`я ОСОБА_1 у АТ ЄВРОГАЗБАНК , надійшли грошові кошти у розмірі 152 700,00 грн. від ТОВ КУА АПФ АКТИВ ПЛЮС з призначенням платежу: надання поворотної фінансової допомоги зг. дог. №01/06-14БІ від 12.06.2014 року без ПДВ .

Станом на 23 вересня 2015 року залишок на поточному рахунку позивача складає 152 700,00 грн.

У відповідності до наданої суду копії повідомлення від 04.12.2015 року № 2833-6-21 про нікчемність правочину ОСОБА_1 повідомлено про те, що правочини, операції/транзакції з залучення (перерахування) грошових коштів в розмірі 152 700,00 грн. 16.06.2014 року по банківському рахунку НОМЕР_1 є нікчемними відповідно до вимог п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та статті 228 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що за результатами перевірки було встановлено, що правочин вчинений Позивачем виключно з метою штучного створення обов`язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів та спрямований на заволодіння державними коштами, а відповідно порушує публічний порядок.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Обставини визнані сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 № 424 Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК .

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ ЄВРОГАЗБАНК призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України 17.11.2014 року №725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Єврогазбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 18.11.2014 року №121, яким розпочато ліквідацію ПАТ Єврогазбанк та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ОСОБА_5 строком на один рік з 18 листопада 2014 року по 17 листопада 2015 року включно.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2014 року №150 Про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ ЄВРОГАЗБАНК в Публічному акціонерному товаристві Європейський газовий банк з 19.12.2014 року призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ ЄВРОГАЗБАНК Оберемка Р.А.

Позивач вважає протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк Оберемка Р.А., щодо визнання правочину операції/транзакції з залучення (перерахування) грошових коштів в розмірі 152 700,00 грн. 16.06.2014 року по банківському рахунку НОМЕР_1 нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ст. 228 ЦК України, оскільки воно суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує його право на отримання гарантованої суми вкладу.

Виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, суд приходить до висновку про наступне:

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За визначенням статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

У відповідності до ч. 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частиною першою статті 11 та частиною третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 38 Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно з нормами ст.. 27 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла Перелік вкладників (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

У відповідності до п. 6 Розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Пунктами 2,3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи:

1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

З матеріалів також вбачається, що Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що через підприємства, пов`язані з колишніми акціонерами АТ ЄВРОГАЗБАНК (сім`я ОСОБА_6.) було виведено грошові кошти з банку в особливо великих розмірах, а їх заборгованість перед банком складає понад 375,5 млн. грн., які колишні власники не збираються повертати.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 того ж Закону Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що Відповідачами не надано належних та допустимих доказів та не доведено, що умови укладеного договору банківського рахунку передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання переваг позивачу чи кредиторам банку переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, крім того, позивач є вкладником, а не кредитором ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК", а тому є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача про нікчемність правочину операції/транзакції з залучення (перерахування) грошових коштів в розмірі 152 700,00 грн. 16.06.2014 року по банківському рахунку НОМЕР_1, у зв'язку із тим, що, на думку відповідача, позивач не є вкладником банку, а виступає підставною особою одного з кредиторів банку (ТОВ КУА Актив плюс ), який намагається шляхом введення суду в оману щодо дійсних обставин справи на підставі судового рішення незаконно заволодіти державними коштами, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладених правочинів, а факт знаходження на банківському поточному рахунку у розмірі 152 700,00 грн. відповідачем не заперечується.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинами 1 та 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, ч. 3 ст. 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Відповідного судового рішення щодо визнання правочину операції/ транзакції з залучення (перерахування) грошових коштів по банківському рахунку позивача недійсним Відповідачем надано не було.

З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2014 року на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 здійснено ТОВ КУА АПФ Актив плюс переказ грошових коштів у сумі 152 700,00 грн. з призначенням платежу: надання поворотної фінансової допомоги згідно з договором № 01/06-14БІ від 12.06.2014 року.

Суд звертає увагу, що переказ грошових коштів здійснено до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 17.07.2014 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником та в статті 2 передбачає, що кошти, які надійшли для вкладника, вважаються вкладом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним правочину операції/транзакції з залучення (перерахування) грошових коштів по банківському рахунку позивача; відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави, а в силу положень ч. 3 ст. 228 ЦК України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідного судового рішення про визнання недійсним вищевказаної операції/транзакції з залучення (перерахування) грошових коштів по банківському рахунку під час розгляду справи надано не було, намір Відповідача звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення також не свідчить про нікчемність укладеного між Банком та Позивачем правочину.

Тобто, відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Позивач дізнався про відсутність його даних у Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лише у грудні 2015 року з листа № 2833-6-21 від 04.12.2015 року, тобто спірні правовідносини виникли після відкликання банківської ліцензії та вирішення ліквідувати Публічне акціонерне товариство ЄВРОГАЗБАНК , тобто після 19.09.2014 року.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України передбачено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції , викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як вбачається зі змісту постанови Верховного суду України від 16.02.2016 року у справі №826/2043/15 Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України розглядаючи заяву представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Бробізнесбанк Куреного О.В. - ОСОБА_9, дійшла до висновку про те, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Крім того, 15 червня 2016 року Верховний Суд України розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_7 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Український фінансовий світ Гончарова С.І. про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, відповідно до позовних вимог Позивач також просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача як вкладника за договором до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а також зобов'язати відповідача включити позивача до переліку вкладників.

Розглядаючи вказану справу, Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у спорі цієї категорії вже вирішувалося Колегією суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати в господарських справах Верховного Суду України, за наслідками вирішення питання щодо усунення розбіжностей у застосуванні норм матеріального та господарського права була винесена постанова Верховного суду України від 16.02.2016 року.

Саме з цих підстав, оскільки судами попередніх інстанцій було встановлено, що Банк знаходиться в процедурі ліквідації у зв`язку з визнанням його неплатоспроможним, на думку колегії суддів, спір, що виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Суд, користуючись своїм правом, відступає від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, оскільки спір між сторонами у справі виник внаслідок не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та, відповідно, не внесення даних про позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Зміст обставин даної адміністративної справи та їх нормативне регулювання дають суду підстави вважати, що спір між сторонами носить публічно - правовий характер, пов`язаний із здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1, при цьому, вважає за необхідне зазначити, що судом не встановлено, а позивачем не доведено порушення прав, свобод та інтересів Позивача з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. 94 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність присудити за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1102,40 грн.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 122,158 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічному акціонерному товаристві ЄВРОГАЗБАНК Оберемка Романа Анатолійовича в частині визнання нікчемним правочину операції/транзакції з залучення (перерахування) грошових коштів у розмірі 152 700,00 грн. 16 червня 2014 року по банківському рахунку № НОМЕР_1 відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ст. 228 ЦК України, оформлене повідомленням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ЄВРОГАЗГАЗ Оберемка Романа Анатолійовича про нікчемність правочину від 04.12.2015 року №2833-6-21.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ЄВРОГАЗБАНК Оберемка Романа Анатолійовича на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1102,40 грн. (одна тисяча сто дві гривні 40 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур