Постанова

від 13.04.2017 по справі 826/2215/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 квітня 2017 року № 826/2215/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецмехбуд 21 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Спецмехбуд 21 (надалі - позивач, ТОВ Спецмехбуд 21 ) з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2015 №0004972202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам та нормам чинного законодавства, усі суми податку на додану вартість, що заявлені позивачем підтверджені податковими накладними, тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідач в судове засідання не прибув, письмових заперечень чи пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав.

За таких обставин, з урахуванням вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Спецмехбуд 21 щодо дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Сварог за період 01.02.2015 по 30.04.2015, ТОВ ВКФ Торсистем за період з 01.02.2015 по 30.04.2015, ТОВ СБ ПІБ за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, ТОВ Крупець-Будінвест-С за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, ТОВ Альтіс-Ліфт за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, ТОВ Пластер Буд за період 01.03.2015 по 31.03.2015, ТОВ Пилон за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, ТОВ Бориспільміськбуд за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, ПП Енергіястрой за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, ТОВ Пластер Буд за період 01.04.2015 по 31.04.2015, ПП ВІР за період 01.04.2015 по 30.04.2015, за результатами якої складено акт від 25.08.2015 № 4935/26-51-22-02/34424723.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ Спецмехбуд 21 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4, п.2.16 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого завищено суму податкового кредиту всього на загальну суму 1 101 059,00 грн., у тому числі по періодах: лютий 2015 року на суму ПДВ 220 855,26 грн., березень 2015 року на суму ПДВ 533 442,52 грн., квітень 2015 року на суму 346 761,18 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму 1 101 059,00 грн.

Контролюючим органом на підставі аналізу податкової звітності ТОВ Сучасне будівництво ПІБ (код ЄДРПОУ 37447591), ТОВ Альтіс-Ліфт (код ЄДРПОУ 35909050), ТОВ Бориспільміськбуд , ТОВ ВКФ Торсистем , ПП Енергіястрой не підтверджено обсяги проведених операцій з надання послуг на адресу ТОВ Спецмехбуд 21 за перевіряємий період.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2015 № 0004972202, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 101 059,00 грн.

За результатами оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення, Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено рішення від 26.11.2015 №18052/10/261510-05-35, яким було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.09.2015 №0004972202, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач оскаржив їх до Державної фіскальної служи України, яка своїм рішення від 29.01.2016 №1818/6/99-99-10-01-01-25 залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 10.09.2015 № 0004972202 та рішення Головного управлінням ДФС у м. Києві від 26.11.2015 №18052/10/261510-05-35, а повторну скаргу - без задоволення

Позивач, вважаючи, що податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог податкового законодавства, оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд вважає, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як передбачено у п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених податкових норм дає підстави дійти висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими Податковим кодексом України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно пункту п.2.4, п.2.16 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

За змістом наведених правових норм, податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

Так, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом досліджено надані позивачем первинні документи та встановлено, що між ТОВ Спецмехбуд-21 (Замовник) та ТОВ Сучасне будівництво ПІБ (Постачальник) укладено договір на поставку ліфтового обладнання від 03.02.2015 №77, згідно якого ТОВ Сучасне будівництво ПІБ взяло на себе зобов'язання виконати поставку ліфтового обладнання фірми sjec Corporation на об'єкт, розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 5.

В підтвердження виконання умов договору ТОВ Спецмехбуд 21 надано копії виписки по рахунку з відміткою банку за 18.02.2015, видаткової накладної від 03.02.2015 № РН-0000001, податкової накладної від 18.02.2015 № 5.

Також, між ТОВ Спецмехбуд 21 (Замовник) та ТОВ Сучасне будівництво ПІБ (Постачальник) укладено договір на поставку ліфтового обладнання від 26.06.2014 № 58 з специфікацією.

В підтвердження виконання умов договору ТОВ Спецмехбуд 21 надано копії видаткової накладної № АЛ-0000001 від 03.02.2015; податкової накладної № 1 від 09.09.2014 та витяг до неї; податкової накладної № 6 від 09.12.2014 та витяг до неї; податкової накладної № 1 від 03.02.2015 та квитанції № 1, журналу реєстрації довіреностей.

Крім того, з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано до суду завірені належним чином копії установчих документів контрагента ТОВ Сучасне будівництво ПІБ , зокрема, статут, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку органу статистики, витягу № 1426514500172 з реєстру платників податку на додатну вартість, штатний розпис на 2015 рік, ліцензію на виконання будівельних робіт серія АЕ № 289824 з додатком, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Відповідно до установчих документів ТОВ Сучасне будівництво ПІБ , одним із видів діяльності підприємства є виконання будівельних робіт, оптова торгівля, також відповідно до довідки Державної служби статистики одним із видів діяльності підприємства згідно КВЕД-2010 є оптова торгівля будматеріали та обладнанням.

Як вбачається з наданих вище документів, вони підтверджують придбання матеріалів та обладнання яке необхідне для виконання саме тих робіт, які визначені умовами договору між ТОВ Спецмехбуд 21 та Сучасне будівництво ПІБ . В наданих документах наявні накази про прийняття на роботу осіб за спеціальностями також необхідними для виконання зазначеного виду робіт, а також документи підтверджуючі виробничі потужності.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, контролюючий орган на підставі акту ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 14.08.2015 № 4813/26-51-22-05 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Сучасне будівництво ПІБ з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Спецмехбуд 21 , в якому зафіксовано непідтвердження реальності здійснення господарської операції щодо придбання та продажу ТОВ Сучасне будівництво ПІБ товарів (робіт/послуг) у т.ч. на адресу ТОВ Спецмехбуд 21 за лютий 2015 року, зробив висновок про нереальність господарських операцій між вказаними підприємствами.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивачем сформовано податковий кредит за рахунок господарських операцій з ТОВ Альтіс-ліфт відповідно до укладеного договору підряду від 18.02.2015 № 18/02-15, згідно умов якого ТОВ Альтіс-ліфт взяло на себе зобов'язання виконати роботи по монтажу та налагодження одного ліфта без машинного приміщення в об'єкті за адресою: м. Київ. вул. Набережно-Печерська дорога, 5.

Як вбачається зі встановлених обставин вище, це той самий об'єкт на який ТОВ Сучасне будівництво ПІБ виконувало поставку ліфтового обладнання фірми sjec Corporation.

Згідно матеріалів справи та як пояснив позивач, ТОВ Альтіс-ліфт приступило до виконання до своїх зобов'язань перед ТОВ Спецмехбуд 21 , однак роботи по монтажу ще на закінчені, тому не прийняті замовником. Однак, на виконання умов вищезазначеного договору. ТОВ Спецмехбуд 21 перерахувало кошти в розмірі 95830,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку, податковою накладною від 25.02.2015 №5 на суму 95830,00 грн., в тому числі ПДВ 15 971,67 грн.

Крім того, з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано до суду завірені належним чином копії установчих документів контрагента ТОВ Альтіс-ліфт , зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідку форми 4-ОПП, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додатну вартість.

Також долучено копію договору підряду № 18/02-15 від 18.02.2015, копію виписки по рахунку за 25.02.2015 з відміткою банку, згідно яких вбачається, що ТОВ Альтіс-Ліфт залучив Субпідрядника, який зобов'язувався виконати комплекс робіт з монтажу та пусконалагодження ліфтового обладнання Підрядника відповідно до проектної документації на будівництві за адресою: м. Київ. вул. Набережно-Печерська дорога, 5.

Відповідно до установчих документів ТОВ Альтіс ліфт , одним з видів діяльності підприємства є виконання будівельних робіт, оптова торгівля, також відповідно до довідки Державної служби статистики одним із видів діяльності підприємства згідно КВЕД-2010 є будівельно-монтажні роботи. Вказане підприємство було зареєстроване у встановленому законодавством порядку платником ПДВ.

Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що при перевірці та аналізі документів вбачається проведення ТОВ Альтіс-Ліфт транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. В ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ Альтіс-Ліфт до податкового органу та у зв'язку з неподанням балансу підприємства встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, виробниче обладнання, наявність транспортного та торгівельного обладнання, автомобільного чи іншого транспорту, а і також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Виходячи з наведеного, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ Альтіс-Ліфт здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи у березні 2015 року ТОВ Спецмехбуд-21 мало господарські операції з ТОВ Бориспільміськбуд на підставі договорів субпідряду від 30.12.2014 №40-12/14, від 30.12.2014 №41-12/14, згідно умов яких ТОВ Бориспільміськбуд взяло на себе зобов'язання виконати роботи по виконанню будівельних робіт по виготовленню та монтажу металопластикових виробів у третій та четвертій чергах будівництва на об'єкті Житлово-офісно-торгівельно-розважального комплексу розташованого за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 52/1 .

Згідно з умовами договору субпідряду від 23.10.2014 №24-10/14 ТОВ Бориспільмісьбуд зобов'язувалось виготовити та встановити металопластикові вироби в офісному приміщенні розташованому за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 26-з.

За договором від 17.09.2013 № 17/13 про надання послуг ТОВ Бориспільмісьбуд зобов'язувалось надати послуги з перевезення бетонного розчину за допомогою власного автотранспорту - залізобетонозмішувача.

В підтвердження виконання умов договорів позивачем надано, зокрема, акти КБ-2в та КБ-3, кошториси, видаткові та податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти здачі-приймання робіт.

В підтвердження виконання умов договору від 17.09.2013 №17/13 про надання послуг з перевезення бетонного розчину за допомогою власного автотранспорту надано позивачем акти здачі приймання робіт №31, №32 від 31.03.2015, технічні паспорти (свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів) на вантажні бетонозмішувачі МАN власником яких є ТОВ Бориспільміськбуд , товарно-транспортні накладні за березень 2015 року на отримання та перевезення бетонної суміші від ТОВ з іноземними інвестиціями Дікергофф (Україна) , товарно-транспортні накладні за березень 2015 року на отримання та перевезення бетонної суміші від ТОВ КомоПакБуд , витяги з наказів на призначення на посади водіїв.

В підтвердження виконання умов договору від 11.10.2012 №25/10/12 про виконання робіт будівельною технікою та автотранспортом надано довідку про вартість виконаних будівельних робі за березень 2015 року за формою КБ-3, акти здачі приймання робіт №31, №32 від 31.03.2015, технічні паспорти (свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів) на вантажні самоскиди МАЗ, власником яких є ТОВ Бориспільміськбуд , подорожні листи вантажних автомобілів, витяги з наказів на призначення на посади водіїв.

В підтвердження виконання умов договорів субпідряду від 30.12.2014 №40-12/14, від 30.12.2014 №41-12/14 про виконання будівельних робіт по виготовленню та монтажу металопластикових виробів надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2015 року за формою КБ-3 про вартість акти здачі приймання робіт №31 №32 від 31.03.2015, договір від 06.08.2014 №05/1ЗОР про оренду ТОВ Бориспільміськбуд приміщення та обладнання для виготовлення металопластикових конструкцій, видаткові накладні за березень 2015 року на купівлю ТОВ Бориспільміськбуд витратних матеріалів необхідних для виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій, сертифікати відповідності на металопластикову продукцію ТОВ Бориспільміськбуд , сертифікати відповідності на профілі та фурнітуру для віконних та дверних блоків, Технологічна карта по влаштуванню металопластикових вікон та балконних дверей на об'єкті будівництва.

Згідно з наданими документами вбачається, що ТОВ Спецмехбуд 21 враховано податок на додану вартість по податковим накладним на суму 3 200 655,00 грн., в т.ч. ПДВ - 533 442,50 грн., отриманим від ТОВ Бориспільміськбуд до складу податкового кредиту у березні 2015 року.

Також, на підтвердження реальності виконання умов договорів надано статутні документи ТОВ Бориспільміськбуд , ліцензію АЕ №289017 на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, виданої ТОВ Бориспільміськбуд Держаною архітектурно-будівельною інспекцією України 27.12.2013, договір №11/07-2013 ОР про оренду приміщення виробничої бази - цілісного майнового комплексу за адресою, вул. Гагаріна, 14, с.Мала Олександрівка, Бориспільського району, Київської області, штатний розклад працівників ТОВ Бориспільміськбуд (251 чоловік), звіт про чисельність працівників та суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб поданий до фонду соціального страхування за березень 2015 року.

Разом з тим, в акті перевірки зроблено висновок, що в зв'язку з відсутністю у ТОВ Бориспільміскбуд трудових ресурсів, виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, господарські операції між позивачем та контрагентом спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи у квітні 2015 року ТОВ Спецмехбуд-21 мало господарські операції з ТОВ ВКФ Торсистем на підставі договорів на поставку і монтаж дверних блоків від 12.11.2014 № 29-11/14, від 26.01.2015 №6-1/15, згідно умов яких ТОВ ВКФ Торсистем взяло на себе зобов'язання виконати роботи на поставку і монтаж дверних блоків у другій черзі будівництва на об'єкті Житлово-офісно-торгівельно-розважального комплексу розташованого за адресою: м. Київ. вул. Анрі Барбюса, 52/1 .

На виконання умов вищезазначених договорів контрагентом виконано свої зобов'язання, про що свідчать копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) підрядник ТОВ ВКФ Торсистем за квітень 2015 року, актів приймання-виконаних будівельних робіт за квітень 2015 року, видаткові та податкові накладні та інші первинні документи згідно передбачених умов.

ТОВ Спецмехбуд 21 враховано податок на додану вартість по податковим накладним у сумі 2 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 333 333,33 грн., отриманим від ТОВ ВКФ Торсистем до складу податкового кредиту у лютому 2015 року.

Також, з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано до суду копії статутних документів по контрагенту, копію договору про оренду транспортного засобу та актів про підтвердження користуванням оренди автомобілем, копії наказу про зміни в штатному розпису та розрахунково-платіжної відомості, копію оборотно-сальдової відомості, довідку про наявність обладнання, пристроїв, інструментів та засобів вимірювання, копію ліцензії та додатку до неї, копії договору оренди від 01.04.2015 № 01/04/15 (складу) і касового ордера на оплату за оренду складу.

Відповідно до установчих документів ТОВ ВКФ Торсистем одним із видів діяльності підприємства є виконання будівельних робіт, оптова торгівля, також відповідно довідки Державної служби статистики основним видом діяльності підприємства за КВЕД є будівництво житлових і нежитлових будівель, будівельно-монтажні роботи. Вказане підприємство є зареєстрованим у встановленому :законодавством порядку платником ПДВ.

Крім того, позивачем долучено копії первинних документів, які укладались між ТОВ ВКФ Торсистем та постачальниками.

Разом з тим, в акті перевірки зроблено висновок, що у зв'язку з відсутністю у ТОВ ВКФ Торсистем трудових ресурсів, виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, господарські операції з поставки та монтажу дверних блоків між позивачем та ТОВ ВКФ Торсистем спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи у квітні 2015 року ТОВ Спецмехбуд-21 мало господарські операції з ПП Енергіястрой на підставі договорів від 20.01.2015 № 20/01-1-15, від 25.02.2015 №25/02-1-15, згідно умов яких ПП Енергіястрой взяло на себе зобов'язання виконати роботи по улаштуванню стяжки підлоги на об'єкті Житлово-офісно-торгівельно-розважального комплексу розташованого за адресою м. Київ вул. Анрі Барбюса, 52/1 (друга черга будівництва).

В підтвердження виконання умов договорів позивачем надано відповідні первинні документи, зокрема акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за квітень 2015 року (форма КБ-2в), № 2 за квітень 2015 року (форма КБ-2в), № 3 за квітень 2015 року (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) підрядник ПП Енергіястрой за квітень 2015 року, виписки по рахунку № 26007000025245 з відміткою банку, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні.

Також, з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано до суду копії статутних документів по контрагенту, зокрема, статут, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наказ № 3 про призначення директора, наказ № 30/01-1ш від 30.01.2015 про штатний розклад.

Відповідно до установчих документів ПП Енергіястрой одним із видів діяльності підприємства є виконання будівельних робіт, також відповідно до довідки Державної служби статистики основним видом діяльності підприємства згідно КВЕД-2010 є будівництво житлових і нежитлових будівель. Також вказане підприємство є зареєстрованим у встановленому законодавством порядку платником ПДВ.

Разом з тим, в акті перевірки зроблено висновок, що у зв'язку з відсутністю у ПП Енергіястрой трудових ресурсів, виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи залучено сукупність первинних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій та які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи відповідачем не доведено суду обставин недостатності доданих до матеріалів справи документів чи їх дефектності, а також податковим органом не заперечувалося та не спростовано фактичне виконання господарських операцій позивача із контрагентами, участь контрагентів позивача у здійсненні таких операцій, наявності у контрагентів спеціальної податкової правосуб'єктності (реєстрації платниками ПДВ), факту реєстрації податкових накладних в ЄРПН тощо.

Також, з урахуванням сутності операцій відповідачем не доведено недостатності кількості у контрагентів трудових ресурсів для виконання спірних операцій та не доведено обсягів інших ресурсів, які були необхідні контрагентам для виконання спірних операцій, але були відсутні. В контексті цього не надано податкової звітності контрагентів, з якої б вбачалась відсутність у контрагентів умов та ресурсів, у т.ч. трудових, необхідних для здійснення операцій.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності у спірному періоді.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Слід також додати, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагентів позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України ( Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання ). Не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Також не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Відповідачем не наведено суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Поряд з цим, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які вказували б на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються лише на інформації з АІС Податковий блок та податковій звітності контрагентів позивача, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Крім того, на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

Отже, оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод послуг для організації здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне їх використання в господарській діяльності, відтак позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з вказаними контрагентами, як наслідок не завищено від'ємного значення різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду. Отже висновок податкового органу про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є необґрунтованим, що вказує на необґрунтованість та протиправність прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення від 10.09.2015 №0004972202.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. В той час, позивачем надано достатньо доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10.09.2015 №0004972202.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецмехбуд 21 (код ЄДРПОУ 34424723) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 515,89 грн. за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя І.А. Качур