Ухвала

від 19.09.2017 по справі 826/2215/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2215/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10 вересня 2015 року №0004972202.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Спецмехбуд 21 щодо дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Сварог за період 01.02.2015 по 30.04.2015, ТОВ ВКФ Торсистем за період з 01.02.2015 по 30.04.2015, ТОВ СБ ПІБ за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, ТОВ Крупець-Будінвест-С за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, ТОВ Альтіс-Ліфт за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, ТОВ Пластер Буд за період 01.03.2015 по 31.03.2015, ТОВ Пилон за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, ТОВ Бориспільміськбуд за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, ПП Енергіястрой за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, ТОВ Пластер Буд за період 01.04.2015 по 31.04.2015, ПП ВІР за період 01.04.2015 по 30.04.2015.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 25.08.2015 № 4935/26-51-22-02/34424723, згідно висновків якого контролюючим органом встановлено порушення ТОВ Спецмехбуд 21 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4, п.2.16 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 1 101 059,00 грн.

Контролюючим органом на підставі аналізу податкової звітності ТОВ Сучасне будівництво ПІБ (код ЄДРПОУ 37447591), ТОВ Альтіс-Ліфт (код ЄДРПОУ 35909050), ТОВ Бориспільміськбуд , ТОВ ВКФ Торсистем , ПП Енергіястрой не підтверджено обсяги проведених операцій з надання послуг на адресу ТОВ Спецмехбуд 21 за перевіряємий період.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.09.2015 № 0004972202, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 101 059,00 грн.

За результатами оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у м. Києві та до Державної фіскальної служи України, воно залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, який перевірявся податковим органом, позивач мав господарські правовідносини з ТОВ Сварог , ТОВ ВКФ Торсистем , ТОВ СБ ПІБ , ТОВ Крупець-Будінвест-С , ТОВ Альтіс-Ліфт , ТОВ Пластер Буд , ТОВ Пилон , ТОВ Бориспільміськбуд , ПП Енергіястрой , ТОВ Пластер Буд , ПП ВІР .

Сплачені за отриманий за договором товар кошти були включені позивачем до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість відповідного звітного періоду.

Згідно зі статтею 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно п. 138.1 статті 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п. 138.2 статті 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

ПК України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

Так, між ТОВ Спецмехбуд-21 (Замовник) та ТОВ Сучасне будівництво ПІБ (Постачальник) укладено договір на поставку ліфтового обладнання від 03.02.2015 №77, згідно якого ТОВ Сучасне будівництво ПІБ взяло на себе зобов'язання виконати поставку ліфтового обладнання фірми sjec Corporation на об'єкт, розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 5.

В підтвердження виконання умов договору ТОВ Спецмехбуд 21 надано копії виписки по рахунку, видаткової накладної, податкової накладної.

Також, між ТОВ Спецмехбуд 21 (Замовник) та ТОВ Сучасне будівництво ПІБ (Постачальник) укладено договір на поставку ліфтового обладнання від 26.06.2014 № 58 з специфікацією.

В підтвердження виконання умов договору ТОВ Спецмехбуд 21 надано копії видаткової накладної; податкових накладних та витягів до них; квитанції № 1, журналу реєстрації довіреностей.

Крім того, з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано до суду завірені належним чином копії установчих документів контрагента ТОВ Сучасне будівництво ПІБ , зокрема, статут, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку органу статистики, витягу № 1426514500172 з реєстру платників податку на додатну вартість, штатний розпис на 2015 рік, ліцензію на виконання будівельних робіт серія АЕ № 289824 з додатком, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Тобто, наведеними документами підтверджується придбання матеріалів та обладнання, яке необхідне для виконання саме тих робіт, які визначені умовами відповідного договору. Крім того, серед наведених доказів наявні накази про прийняття на роботу осіб за спеціальностями, також необхідними для виконання зазначеного виду робіт, а також документи, що підтверджують виробничі потужності.

Натомість, апелянт не просто наведених висновків суду не спростував, а й не навів будь-яких підстав та доказів, що дають змогу вважати зазначені договори фіктивними, лише констатував факт укладення правочинів. Тому колегія суддів вважає позицію відповідача нічим не обґрунтованою та не доведеною.

Крім того, позивачем укладено з ТОВ Альтіс-ліфт договір підряду від 18.02.2015 № 18/02-15, згідно умов якого ТОВ Альтіс-ліфт взяло на себе зобов'язання виконати роботи по монтажу та налагодженню одного ліфта без машинного приміщення в об'єкті за адресою: м. Київ. вул. Набережно-Печерська дорога, 5.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, це той самий об'єкт на який ТОВ Сучасне будівництво ПІБ виконувало поставку ліфтового обладнання фірми sjec Corporation.

Згідно матеріалів справи, ТОВ Альтіс-ліфт приступило до виконання своїх зобов'язань перед ТОВ Спецмехбуд 21 , однак роботи по монтажу ще на закінчені, тому не прийняті замовником. Однак, на виконання умов вищезазначеного договору ТОВ Спецмехбуд 21 перерахувало кошти в розмірі 95830,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку, податковою накладною від 25.02.2015 №5 на суму 95830,00 грн., в тому числі ПДВ 15 971,67 грн.

Крім того, з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано до суду завірені належним чином копії установчих документів контрагента ТОВ Альтіс-ліфт , зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідку форми 4-ОПП, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додатну вартість.

Також позивачем надано копію договору підряду № 18/02-15 від 18.02.2015, копію виписки по рахунку за 25.02.2015 з відміткою банку, з яких вбачається, що ТОВ Альтіс-Ліфт залучив Субпідрядника, який зобов'язувався виконати комплекс робіт з монтажу та пусконалагодження ліфтового обладнання Підрядника відповідно до проектної документації на будівництві за адресою: м. Київ. вул. Набережно-Печерська дорога, 5.

Відповідно до установчих документів ТОВ Альтіс ліфт , одним з видів діяльності підприємства є виконання будівельних робіт, оптова торгівля, також відповідно до довідки Державної служби статистики одним із видів діяльності підприємства згідно КВЕД-2010 є будівельно-монтажні роботи. Вказане підприємство було зареєстроване у встановленому законодавством порядку платником ПДВ.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що під час перевірки позивача було встановлено, що у ТОВ Спецмехбуд 21 є дебіторська заборгованість у розмірі 95 830,00 грн. Разом з тим, апелянтом не пояснено яким чином дана обставина впливає на дійсність та товарність укладеного господарського договору, тому судом до уваги не приймається.

Щодо твердження про проведення ТОВ Альтіс ліфт транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, то суд також вважає його безпідставним, оскільки не підтверджено податковим органом ані матеріалами справи, ані навіть не надано усних пояснень з цього приводу.

Крім того, у березні 2015 року ТОВ Спецмехбуд-21 мало господарські операції з ТОВ Бориспільміськбуд на підставі договорів субпідряду від 30.12.2014 №40-12/14, від 30.12.2014 №41-12/14, згідно умов яких ТОВ Бориспільміськбуд взяло на себе зобов'язання виконати роботи по виконанню будівельних робіт по виготовленню та монтажу металопластикових виробів у третій та четвертій чергах будівництва на об'єкті Житлово-офісно-торгівельно-розважального комплексу розташованого за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 52/1 .

Згідно умов договору субпідряду від 23.10.2014 №24-10/14 ТОВ Бориспільмісьбуд зобов'язувалось виготовити та встановити металопластикові вироби в офісному приміщенні розташованому за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 26-з.

За договором від 17.09.2013 № 17/13 про надання послуг ТОВ Бориспільмісьбуд зобов'язувалось надати послуги з перевезення бетонного розчину за допомогою власного автотранспорту - залізобетонозмішувача.

В підтвердження виконання умов договорів позивачем надано, зокрема, акти КБ-2в та КБ-3, кошториси, видаткові та податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти здачі-приймання робіт.

В підтвердження виконання умов договору від 17.09.2013 №17/13 про надання послуг з перевезення бетонного розчину за допомогою власного автотранспорту надано позивачем акти здачі приймання робіт №31, №32 від 31.03.2015, технічні паспорти (свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів) на вантажні бетонозмішувачі МАN, власником яких є ТОВ Бориспільміськбуд , товарно-транспортні накладні за березень 2015 року на отримання та перевезення бетонної суміші від ТОВ з іноземними інвестиціями Дікергофф (Україна) , товарно-транспортні накладні за березень 2015 року на отримання та перевезення бетонної суміші від ТОВ КомоПакБуд , витяги з наказів на призначення на посади водіїв.

В підтвердження виконання умов договору від 11.10.2012 №25/10/12 про виконання робіт будівельною технікою та автотранспортом надано довідку про вартість виконаних будівельних робі за березень 2015 року за формою КБ-3, акти здачі приймання робіт №31, №32 від 31.03.2015, технічні паспорти (свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів) на вантажні самоскиди МАЗ, власником яких є ТОВ Бориспільміськбуд , подорожні листи вантажних автомобілів, витяги з наказів на призначення на посади водіїв.

В підтвердження виконання умов договорів субпідряду від 30.12.2014 №40-12/14, від 30.12.2014 №41-12/14 про виконання будівельних робіт по виготовленню та монтажу металопластикових виробів надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2015 року за формою КБ-3 про вартість, акти здачі приймання робіт №31 №32 від 31.03.2015, договір від 06.08.2014 №05/1ЗОР про оренду ТОВ Бориспільміськбуд приміщення та обладнання для виготовлення металопластикових конструкцій, видаткові накладні за березень 2015 року на купівлю ТОВ Бориспільміськбуд витратних матеріалів, необхідних для виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій, сертифікати відповідності на металопластикову продукцію ТОВ Бориспільміськбуд , сертифікати відповідності на профілі та фурнітуру для віконних та дверних блоків, Технологічна карта по влаштуванню металопластикових вікон та балконних дверей на об'єкті будівництва.

Також, на підтвердження реальності виконання умов договорів надано статутні документи ТОВ Бориспільміськбуд , ліцензію АЕ №289017 на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, виданої ТОВ Бориспільміськбуд Держаною архітектурно-будівельною інспекцією України 27.12.2013, договір №11/07-2013 ОР про оренду приміщення виробничої бази - цілісного майнового комплексу за адресою, вул. Гагаріна, 14, с.Мала Олександрівка, Бориспільського району, Київської області, штатний розклад працівників ТОВ Бориспільміськбуд (251 чоловік), звіт про чисельність працівників та суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб поданий до фонду соціального страхування за березень 2015 року.

В апеляційній скарзі відповідач послався на відсутність у ТОВ Бориспільміськбуд трудових ресурсів, виробничих активів, нерухомого майна, транспортних засобів, у зв'язку з чим встановлено відсутність умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Однак, за умови наявності перелічених вище документів, зокрема, про оренду приміщень та штатний розклад працівників, суду є незрозумілим, яким чином податковий орган дійшов до таких нелогічних висновків.

Також, у квітні 2015 року ТОВ Спецмехбуд-21 мало господарські операції з ТОВ ВКФ Торсистем на підставі договорів на поставку і монтаж дверних блоків від 12.11.2014 № 29-11/14, від 26.01.2015 №6-1/15, згідно умов яких ТОВ ВКФ Торсистем взяло на себе зобов'язання виконати роботи на поставку і монтаж дверних блоків у другій черзі будівництва на об'єкті Житлово-офісно-торгівельно-розважального комплексу розташованого за адресою: м. Київ. вул. Анрі Барбюса, 52/1 .

На виконання умов вищезазначених договорів контрагентом виконано свої зобов'язання, про що свідчать копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) підрядник ТОВ ВКФ Торсистем за квітень 2015 року, актів приймання-виконаних будівельних робіт за квітень 2015 року, видаткові та податкові накладні та інші первинні документи згідно передбачених умов.

Також, з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано до суду копії статутних документів по контрагенту, копію договору про оренду транспортного засобу та актів про підтвердження користуванням оренди автомобілем, копії наказу про зміни в штатному розпису та розрахунково-платіжної відомості, копію оборотно-сальдової відомості, довідку про наявність обладнання, пристроїв, інструментів та засобів вимірювання, копію ліцензії та додатку до неї, копії договору оренди від 01.04.2015 № 01/04/15 (складу) і касового ордера на оплату за оренду складу.

Відповідно до установчих документів ТОВ ВКФ Торсистем одним із видів діяльності підприємства є виконання будівельних робіт, оптова торгівля, також відповідно довідки Державної служби статистики основним видом діяльності підприємства за КВЕД є будівництво житлових і нежитлових будівель, будівельно-монтажні роботи. Вказане підприємство є зареєстрованим у встановленому законодавством порядку платником ПДВ.

Крім того, позивачем долучено копії первинних документів, які укладались між ТОВ ВКФ Торсистем та постачальниками.

Однак, як в акті перевірки, так і в скарзі відповідачем зроблено висновок, що у зв'язку з відсутністю у ТОВ ВКФ Торсистем трудових ресурсів, виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, господарські операції між позивачем та ТОВ ВКФ Торсистем спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Апеляційний суд вважає, що такий висновок перевіряю чого органу спростовується наявними матеріалами справи, про що і було зазначено судом першої інстанції. Натомість, апелянт у поданій скарзі не зміг навести жодних інших доводів на спростування висновків, викладених в оскаржуваній постанові.

Окрім того, ТОВ Спецмехбуд-21 мало господарські операції з ПП Енергіястрой на підставі договорів від 20.01.2015 № 20/01-1-15, від 25.02.2015 №25/02-1-15, згідно умов яких ПП Енергіястрой взяло на себе зобов'язання виконати роботи по улаштуванню стяжки підлоги на об'єкті Житлово-офісно-торгівельно-розважального комплексу розташованого за адресою м. Київ вул. Анрі Барбюса, 52/1 (друга черга будівництва).

В підтвердження виконання умов договорів позивачем надано відповідні первинні документи, зокрема акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за квітень 2015 року (форма КБ-2в), № 2 за квітень 2015 року (форма КБ-2в), № 3 за квітень 2015 року (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) підрядник ПП Енергіястрой за квітень 2015 року, виписки по рахунку № 26007000025245 з відміткою банку, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні.

Також, з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано до суду копії статутних документів по контрагенту, зокрема, статут, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наказ № 3 про призначення директора, наказ № 30/01-1ш від 30.01.2015 про штатний розклад.

Відповідно до установчих документів ПП Енергіястрой одним із видів діяльності підприємства є виконання будівельних робіт, також відповідно до довідки Державної служби статистики основним видом діяльності підприємства згідно КВЕД-2010 є будівництво житлових і нежитлових будівель. Також вказане підприємство є зареєстрованим у встановленому законодавством порядку платником ПДВ.

Разом з тим, апелянт наполягає на тому, що у зв'язку з відсутністю у ПП Енергіястрой трудових ресурсів, виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

На думку суду, вказане твердження не збігається з дійсністю.

Натомість, під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентами, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного податкового законодавства.

На момент здійснення спірних господарських операцій всі контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відтак, вищевказані обставини доводять факт реальності господарських операцій, здійснених позивачем за участю ТОВ ВКФ Торсистем , ТОВ СБ ПІБ , ТОВ Альтіс-Ліфт , ТОВ Бориспільміськбуд , ПП Енергіястрой .

Отже позивачем правомірно було сформовано податковий кредит, оскільки наведена вище первинна документація чітко відображає операції, які були здійсненні між позивачем та його контрагентами.

Отже, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товару, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем не спростовано.

Крім того, відповідачем не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту спірних сум податку по господарським операціям з наведеними вище контрагентами.

Будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, доводів, викладених в оскаржуваному рішенні не спростовано, порушення суд норм права не доведено.

Крім цього, невиконання контрагентом позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом, тягне відповідну відповідальність саме для нього, і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Також слід зазначити, що судом на момент прийняття рішення у справі не встановлено наявність постановлених у судовому порядку обвинувальних вироків стосовно посадових осіб контрагентів за фактом фіктивного підприємництва.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства

А як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.