Ухвала

від 20.04.2017 по справі п/811/165/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 рокусправа № П/811/165/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченка В.Є.

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № П/811/165/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Олександрійська зернова компанія до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Олександрійська зернова компанія (далі - ТОВ ОЗК) 22 лютого 2016 року звернулось до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, згідно з яким, просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000051500 від 05 лютого 2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача, щодо нереальності господарських операцій позивача викладені у акті №6/11-26-22-00-31907615 від 19.01.2016 року (далі - акт перевірки) на підставі якого було прийнято оскаржене рішення є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що до перевірки не надано сертифікати відповідності на придбане дизпаливо тому встановити його походження є неможливим; постачальник дизпалива здійснював господарські операції у травні 2015 року з контрагентами які не реалізовували та не є виробниками дизпалива; наявні сумніви щодо можливості автомобіля проїхати за добу 1260 км.; до перевірки не надано звіт та розрахунок економіко-аналітичного аналізу фінансового стану і управління фінансової діяльності підприємства; в договорах з банком не передбачено надання бізнес-плану виготовлення якого було заказано ТОВ Авант контракт ; до звітів експедитора не надано відповідних ТТН; за договором з ТОВ Юні Текс до перевірки не надано типові форми №КБ- 2в та № КБ-3; в акті надання послуг не зазначено кількість людино-годин; у ТОВ Юні Текс відсутні трудові ресурси і технічні умови для виконання ремонту даху; поставка вогнегасників не підтверджена ТТН на вантаж.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ Авант контракт , за період з 01.03.2015 р. по 30.06.2015 р., ТОВ Юні Текс за період з 01.03.2015 р. по 31.05.2015 р., ТОВ Технопарк Пожтехніка за листопад 2014 р. по липень 2015 р. та подальшого використання в господарській діяльності чи продажу придбаного товару.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 19.01.2016 року №6/11-26-22-00-31907615 в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

- п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10, №2755-ІV із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання з ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість на 928549,00 грн., в т.ч. за березень 2015 р. в сумі 361640,00 грн., за квітень 2015 р. в сумі 170987,00 грн., за травень 2015 р. в сумі 313660,00 грн., за червень 2015 р. в сумі 76610,00 грн., за липень 2015 р. в сумі 5652,00 грн., за рахунок завищення податкового кредиту (т. 1 а.с. 12-27).

У зв'язку з вказаними порушеннями відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення (т. 1 а.с.11).

Згідно з актом перевірки відповідач вважає, що позивачем занижено податкове зобов'язання з ПДВ, оскільки вчинені ним господарські операції з ТОВ Авант контракт , ТОВ Юні Текс , ТОВ Технопарк Пожтехніка є безтоварними.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000051500 від 05 лютого 2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 928549,00 грн. за основним платежем та 464274,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с. 11).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду), визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів/послуг, до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів/послуг, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції встановив, що позивач у межах своєї господарської діяльності у письмовій формі уклав договір поставки товару (нафтопродуктів) з додатками до нього з ТОВ Авант контракт (продавець) від 20.02.2015 року № 1002 (т. 1 а.с. 28 - 32).

За умовами цього договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, що належить йому на праві власності, а покупець - прийняти та оплатити товар. Асортимент, ціна одиниці нафтопродукту визначаються у протоколі до договору. Кількість нафтопродуктів, а також дата та місце поставки визначаються покупцем додатково, які направляються в адресу продавця по факсу чи телефонограмою. Умови поставки нафтопродуктів визначаються додатково. Якість нафтопродуктів повинна відповідати вимогам ГОСТ, ТУ і інших нормативним документам на території України. Передані продавцем нафтопродукти оплачуються покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з рахунками на оплату № СФ-0000371 від 31.05.2015 р. та №СФ-000076б від 31.05.2015 р. - товар відпускається за фактом надходження коштів на поточний рахунок постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта. Доставка дизпалива здійснюється за власний рахунок Постачальника.

При цьому, з врахуванням положень п.п. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні реальність вчинення зазначених господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які підтверджують обставини поставки товару, а саме щодо правовідносин з ТОВ Авант контракт - видатковими накладними (т.1 а.с. 34, 37), товарно-транспортними накладними від 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31 березня 2015 року, та товарно-транспортними накладними від 26, 27, 28, 29, 30, 31 травня 2015 року (т.1 а.с. 47 - 64).

ТОВ Авант контракт виписано податкові накладні № 191 від 31.05.2015 року, № 197 від 31.03.2015 року (т.1 а.с. 33, 36)

Перевезення придбаного здійснювалось позивачем самостійно на автомобілі марки ГАЗ 53 паливоцистерна - С, реєстраційний номерний знак В А 8230 АТ, котрий орендувало у ТОВ ФОРМУЛА-АГРО , що підтверджується договором та первинними документами (т.1 а.с. 33-64).

В матеріалах справи також наявні сертифікати відповідності, паспорти якості та декларації відповідності на дизпаливо (т. 4 а.с.195-197).

Придбане дизельне пальне необхідне було позивачу для заправки автомобілів, оскільки підприємство є транспортним (т. 2 а.с.118).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ 255181,33 грн., в тому числі за березень 2015 року в розмірі 170833,33грн. та за травень 2015 року в розмірі 84348,00 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ з господарських операцій з придбання дизпалива у ТОВ Авант контакт .

Доводи відповідача про те, що постачальник дизпалива здійснював господарські операції у травні 2015 року з контрагентами які не реалізовували та не є виробниками дизпалива, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції щодо товарності спірної господарської операції, оскільки контрагент не обов'язково повинен бути виробником дизпалива яке продає або придбавати та продавати його у травні 2015 року.

Щодо ненадання до перевірки сертифікатів відповідності на придбане дизпаливо, слід зазначити, що ця обставина не підтверджується належними доказами, крім того зазначений документ в розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не є первинним документам, тому його відсутність не може свідчити про нереальність господарської операції.

При цьому, наявність у відповідача сумнівів щодо можливості автомобіля проїхати за добу 1260 км., та незрозумілість ним обставин здійснення позивачем окремих дій під час господарської діяльності, не є доказами по справі, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ Авант контакт (виконавець) було укладено договір на надання послуг по економіко-аналітичному аналізу фінансового стану і управлінню фінансової діяльності підприємства від 14.01.2015 р. №1401. Вартість послуг згідно з договором та калькуляції складає 187800,00 грн. (т.1 а.с.205-209).

Згідно з висновком експерта: дослідженням даних бухгалтерського обліку та первинних бухгалтерських, податкових та банківських документів встановлено, що згідно з даними бухгалтерського обліку послуги економіко-аналітичного розвитку оприбутковано в повному обсязі, в бухгалтерському обліку відображено по Дт рах. 949 Інші витрати операційної діяльності та К трах.6314 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Господарська операція підтверджується документально (т. 1 а.с.210-212).

Згідно з рахунком №СФ-0000373 від 31.03.2015 р. ТОВ ОЗК перерахувало кошти у повному обсязі позивачу платіжним дорученням від 17.04.2015 р. №2275 у сумі 130190,30 грн., та від 19.05.2015 р. №2970 в сумі 57609,70 грн.. (т.1 а.с. 213-249, т.2 а.с. 167-186, т. 3 а.с. 55, 57).

Отже, позивачем обґрунтовано віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ 31300,00 грн. за березень 2015 року, внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ з господарської операції з придбання у ТОВ Авант контакт послуг з економіко-аналітичного аналізу фінансового стану.

Щодо доводів відповідача про ненадання до перевірки звіту та розрахунку економіко-аналітичного аналізу фінансового стану і управління фінансової діяльності підприємства, а надання його лише суду. Слід зазначити, що відповідачем не було надано суду належних доказів в підтвердження наявності обставин ненадання позивачем на вимогу перевіряючи осіб документів під час перевірки.

Крім того між позивачем (замовник) та ТОВ Авант контракт (виконавець) укладено договір на розробку бізнес-плану від 09.01.2015 р. №1409. Вартість послуг складає 74288,00 грн. Термін дії договору з дати підписання договору і до моменту оплати замовником роботи виконавця (т. 1 а.с.170-171).

Згідно з висновком експерта, відповідно до рахунку №СФ-0000374 від 31.03.2015 р. ТОВ ОЗК платіжним дорученням від 19.05.2015 р. №2971 в сумі 74288,00 грн. оплата за послуги за зазначеним договором була перерахувало позивачу у повному обсязі. Господарська операцій підтверджується документально (т.1 а.с.172-174, т.3 а.с. 58, т. 26 а.с.120).

При цьому судом вірно встановлено, що договір від 09.01.2015 року № 1409 укладався для виконання бізнес-плану для подання до АТ ОСОБА_1 Аваль з метою отримання від останнього позитивного рішення про надання кредиту. Цей бізнес план був зареєстрований в АТ ОСОБА_1 Аваль 03 березня 2015 року.

Крім того, між позивачем (позичальник) та ПАТ ОСОБА_2 Аваль (кредитор) укладено кредитний договір від 26.03.2015 р. № 010-Р4-01-03-4-0/18, де кредитор надає позивачу кредит у формі відновлюваного ліміту з видачею кредитних коштів траншами, у межах ліміту в розмірі 5000000,00 грн. Договір діє до 18.03.2016 р. Кредит надається на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю (т.3 а.с.18-19).

Також між позивачем (позичальник) та ПАТ ОСОБА_2 Аваль (кредитор) укладено кредитний договір від 26.03.2015 р. згідно з яким банк надає позивачу протягом строку доступності овердрафту можливість використання овердрафту шляхом здійснення платежів з поточного рахунку в обсягах, що перевищують фактичні залишки коштів на поточному рахунку, у межах ліміту в розмірі 2000000,00 грн. Договір діє до 18.03.2016 р. Овердрафт надається на фінансування статутної діяльності (т. 3 а.с.6-14). Погашення кредиту підтверджується документально (т.3 а.с.36-54).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем обґрунтовано віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ 12381,33 грн. за березень 2015 року, внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ, за рахунок проведення господарської операції з придбання у ТОВ Авант контакт послуг по розробці бізнес-плану на отримання кредиту.

Доводи відповідача про те, що в договорах з банком не передбачено надання бізнес-плану, виготовлення якого було заказано ТОВ Авант контракт , не свідчать про те, що наявність у позивача бізнес-плану не вплинула позитивно на отримання ним банківського кредиту.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ Авант контракт (експедитор) укладено договір про надання експедиційних послуг від 30.01.2015 р. №3001Е (т. 1 а.с.65-67, 73, 112, 128, 142). Згідно з яким експедитор зобов'язаний по завданню замовника надати послуги по організації вантажів, пошуку та подачі під навантаження автомобільного транспортного засобу, організації перевезення автомобільним транспортом. Порядок і умови перевезення вантажів регулюються договором перевезення між замовником і перевізником. Замовник на кожну партію вантажу надає експедитору замовлення, яке надається будь-яким доступним зв'язком. Ціна договору встановлюється щомісяця згідно з додатком до договору. Експедитор надає замовнику щомісяця звіт, в кількісному вираженні, щодо зробленої роботи. Експедитор має право для здійснення координації транспортних потоків залучати третіх осіб. Термін дії договору починаючи з дати підписання договору і до повного його виконання обов'язків сторонами.

Згідно з висновком експерта дослідженням даних бухгалтерського обліку та первинних бухгалтерських, податкових та банківських документів встановлено, що згідно з даними бухгалтерського обліку послуги експедирування оприбутковано в повному обсязі, в бухгалтерському обліку відображено по Дт рах.231 "Виробництво" та Кт рах.6314 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Згідно з рахунком № СФ-0000372 від 31.03.2015 р, № СФ-0000559 від 30.04.2015р, № СФ-0000765 від 31.05.2015р, № СФ-0000955 від 30.06.2015 р, № СФ-0000956 від 30.06.2015 р. ТОВ ОЗК перераховано частково кошти ТОВ Авант контракт платіжним дорученням від 19.05.2015 р. № 3181 у сумі 100000,00грн., від 02.06.2015 р № 3339 у сумі 100000,00 грн., від 12.06.2015р. №3623 у сумі 200000,00 грн., від 15.06.2015р. № 3651 у сумі 150000,00 грн., від 16.06.2015р. №3662 у сумі 82802,22 грн., від 19.06.2015 р. №3810 у сумі 200000,00 грн., від 23.06.2015 р. №3853 у сумі у сумі 200000,00 грн., від 30.06.2015 р. №3975 у сумі 150000,00 грн., від 15.07.2015 р. №4281 у сумі 198000,00 грн., від 15.07.2015 р. №4282 у сумі 246000,00 грн. Господарські операції підтверджуються первинними документами та ТТН (т. 1 а.с.75-77, 113-115, 129-134, т. 2 а.с 153, 251-252, т. 3 а.с. 1-5, 60-69, т.4 а.с. 209-250, т.5 -25, т. 26 а.с. 1-56, 121).

Виконання умов договору також підтверджується наявними в матеріалах справи звітами експедитора за період березень 2015 р. - червень 2015 р., а також копією книги реєстрації подорожніх листів (т. 1 а.с.68-72, 78-93, 97-111, 116-127, 135-141, т. 2 а.с.167-223).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 537770,33 грн., в тому числі за березень 2015 року в розмірі 147125,05 грн., в квітні 2015 року в розмірі 170987,12 грн., в травні 2015 року в розмірі 145658,16 грн. та в червні 2015 року в розмірі 74000,00 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ, за рахунок проведення господарської операції з придбання у ТОВ Авант контакт послуг експедирування.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ Юні Текс (підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт від 12.05.2015 р. №12, згідно з яким підрядник зобов'язується по завданню замовника виконати з своїх матеріалів, своїми силами та засобами підрядні роботи по ремонту даху, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість (т. 2 а.с.1-6).

Згідно з висновками експерта, здійснених на підставі наданих на дослідження документів встановлено, що позивач на виконання умов договору отримав послуги по ремонту даху адміністративного приміщення, у зв'язку з чим виписано акт надання послуг та податкову накладну (т. 26 а.с. 124).

Зазначені висновки підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а саме: договором, головною книгою оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", ОСОБА_3. 311 "Поточні рахунки в національній валюті", реєстром отриманих та виданих податкових накладних, податковою накладною, актом надання послуг, відомістю про об'єми будівельних робіт, рахунком на оплату (т. 2 а.с.6 - 9), актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість будівельних робіт та витрат (т.26 а.с.65-68).

В зазначених документах відображено зміст та обсяг господарської операції, найменування, кількість та вартість послуг, які надані в межах зазначеного договору, визначено одиницю виміру, сторони господарських операцій та осіб відповідальних за їх здійснення. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Щодо доводів відповідача про те, що за договором з ТОВ Юні Текс до перевірки не надано типові форми № КБ- 2в та № КБ-3 суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.03.2010р. №12/19-2-9-21-2368 Про застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві , типові форми первинних облікових документів у будівництві Акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма №КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04 грудня 2009 року №554, приведені у відповідність до вимог чинного законодавства. Зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності. Відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 №731 (із змінами), не підлягають державній реєстрації форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші. По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

Крім того, Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04 грудня 2009 року №554 Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві , згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 січня 2014 року №16 втратив чинність.

Отже, не надання до перевірки типових форм № КБ- 2в та № КБ-3 обумовлена відсутністю перелічених підстав для їх застосування.

Доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ Юні Текс трудових ресурсів і технічних умови для виконання ремонту даху, не спростовують обставин виконання контрагентом робіт, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів).

Щодо відсутності в акті надання послуг кількості людино-годин, слід зазначити що акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року (т.26 а.с. 65-67) містить відомості щодо заробітної плати у складі прямих витрат контрагента.

Крім того, між позивачем (орендарем) та ТОВ ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС (орендодавцем) укладено договір оренди, згідно з яким орендар зобов'язується самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний ремонт об'єкта, що орендується протягом терміну оренди. Об'єкт, що орендується складається з адміністративної будівлі, їдальні, складу їдальні, прибудови, підвалу; головного корпусу, майстерні, прибудови, підвалу; моторного цеху; адміністративно-побутового комплексу, магазину, приміщення відпочинку; ливарного цеху; авто-мийки. Договір укладений на строк до 31.12.2020 року (т.3 а.с.102-105).

Згідно з висновком експерта, основаному на дослідженні даних бухгалтерського обліку та первинних бухгалтерських, податкових та банківських документів - оприбуткування в бухгалтерському обліку відображено на позабалансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи". Згідно з даними оборотно-сальдових відомостей по рах.13 "Знос необоротних активів", також встановлено, що амортизація даху не нараховувалась; позивачем відображено придбанням послуг по ремонту даху адміністративного приміщення, генпідрядником яких задокументовано ТОВ Юні Текс .

При цьому суд першої інстанції вирішуючи спірні відносини, вірно врахував наявність копії звіту про інженерно-технічне обстеження адміністративного приміщення за адресою м. Олександрія, вул. Свердлова, 43/2, складеного ФОП ОСОБА_3, експертом (сертифікат 002264 - технічне обстеження будівель та споруд), відповідно до якого експертом встановлена необхідність проведення ремонту даху приміщення (т.4 а.с.198-208), а також акта та довідки (т. 26 а.с.65-68).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту суму 83654,24 грн. за травень 2015 р. з вартості послуг по ремонту даху адміністративного приміщення.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ Технопарк Пожтехніка (постачальник) укладено договори поставки вогнегасників від 19.06.2015 року та від 09.07.2015 року, згідно з якими постачальник зобов'язався поставити покупцю вогнегасники, а позивач прийняти та оплатити їх (т. 2 а.с.10-15, т. 3 а.с. 117-120, 125-128).

Згідно з висновком експерта: дослідженням документів, а саме: договору, головної книги оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , ОСОБА_3. 311 Поточні рахунки в національній валюті , 3711 Розрахунки по виданим авансам , реєстру отриманих та виданих податкових накладних, видаткових накладних, рахунків на оплату та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), встановлено, що ТОВ ОЗК на виконання договору отримало вогнегасники, у зв'язку з чим виписало видаткові та податкові накладні (т.2 а.с.18-22, 141, 237-238).

При цьому, всі податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, вогнегасники отримано за довіреностями (т. 3 а.с.142, 144 т.2, 123, 131).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій ПДВ за червень 2015 р.-2610,00 грн., за липень 2015 р. в сумі 5652,00 грн., на загальну суму ПДВ 8272,50грн. (а.с.212-236 т.2).

Згідно з даними бухгалтерського обліку вогнегасники оприбутковано в повному обсязі, в бухгалтерському обліку відображено по Дт рах.221 "МШП на складах" та Кт рах.6311 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Дт рах.6311 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", та Кт рах. 3711 "Розрахунки по виданим авансам". В подальшому вогнегасники були передані на автомобілі згідно з накладних-вимог (ремонтних листів) (т. 3 а.с.80-101).

Згідно з рахунками № 883 від 18.06.2015 р.,та №1015 від 06.07.2015 р., перераховано повністю кошти ТОВ Технопарк Пожтехніка платіжними дорученнями від 19.06.2015 р. №3803 у сумі 15567,00 грн. та від 09.07.2015 р. №4168 у сумі 33912,00 грн. (т.3 а.с.121, 129).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем при формуванні податкового кредиту з ПДВ обґрунтовано віднесло до складу податкового кредиту суму 8272,50 грн. в т.ч. за червень 2015 р. у сумі 2609,50 грн., за липень 2015 р. в сумі 5652,00 грн. за рахунок включення до податкового кредиту податку на додану вартість операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Технопарк Пожтехніка" з придбання вогнегасників.

Щодо відсутності ТТН на вантаж слід зазначити, що товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з купівлі-продажу товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з купівлі-продажу товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Отже, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про реальність господарських операцій між позивачем та з ТОВ Авант контакт , ТОВ Юні Текс та ТОВ ТЕХНОПАРК ПОЖТЕХНІКА , за наслідками яких сформовано спірний податковий кредит, оскільки встановлені обставини справи свідчать про поставку товару (надання послуг), транспортування товару від продавця до покупця, оприбуткування товару покупцем, оплату його вартості, використання у власній господарській діяльності.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі №П/811/165/16 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 21 квітня 2017 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко