Ухвала

від 20.04.2017 по справі 2н-68/10

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 2н-68/10

Провадження № 4-с/209/8/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року м. Кам'янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого Маслова Д.В.

при секретарі Кулік О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" до державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Дніпродзержинська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд визнати дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Дніпродзержинська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 незаконними та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві №47815168 від 26.09.2016 року; зобов'язати державного виконавця Ляшенко О.Є., вжити передбачених законодавством заходів для виконання рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості в розмірі 3908,49 гривень.

В судове засідання представник Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" - не з'явився, надав суду заяву про розгляду справи без участі їх представника.

Державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Дніпродзержинська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 - в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення проти позову, просив в позові відмовити.

Третя особа - в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила. Про час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином.

За результатами повного з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.09.2016 року державним виконавцем прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, в межах виконавчого провадження №47815168 по примусовому виконанні судового наказу від 26.04.2010 Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська (а.с. 4). Постанова прийнята із посиланням на п.7 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 47 діючого на час прийняття постанови Закону України "Про виконавче провадження було встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

В своїх письмових поясненнях державний виконавець вказав про вчинені дії із розшуку майна боржника, вказав, що 07.08.2015 року було оголошено розшук майна боржника. Проте, розшук майна позитивного результату не дав.

Спростування даним поясненням державного виконавця в матеріалах скарги не має.

При цьому, суд зауважує, що скаржник має право і можливість ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження і обгрунтування своїх доводів в суді.

Як вбачається із змісту скарги вона обгрунтована посиланнями на норми Закону України "Про виконавче провадження", неотриманням скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, за змістом вимог скарги, першою визначено - визнання незаконними дії державного виконавця по примусовому виконанню виконавчого документа. При цьому, скаржником не зазначено які саме дії, на його думку мають бути визнані незаконними.

Суд захищає право у конкретний спосіб, невизначення цього способу позбавляє суд можливості здійснити такий захист.

Також скаржник просив скасувати постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.09.2016 року.

При цьому, зі змісту скарги не вбачається, які правові норми і яким чином було порушено при прийнятті саме цієї постанови. Державний виконавець в своїх запереченнях навів фактичні обставини за яких прийняття відповідної постанови відповідало нормам ст. 47, ст. 50 діючої на той час редакції Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин не може бути задоволена третя вимога скарги про зобов'язання державного виконавця вжити заходів щодо виконання виконавчого документа.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Скаржником не доведено незаконності дій державного виконавця у співвідношені із вимогами, які скаржником сформульовані у його скарзі.

Відповідно до ст. 388 ЦПК України розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Законом України Про судовий збір не встановлено ставок судового збору за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, інших складових судових витрат з матеріалів справи не вбачається.

Керуючись ст.ст. 79, 209, 210, 386-388 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволені скарги Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" до державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Дніпродзержинська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_3