Рішення

від 21.04.2017 по справі 485/112/17

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/485/79/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2017 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді -Квєтка І.А.,

секретар судового засідання - Шеремет Ю.Є.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Колосс про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року позивач через свого представника звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що є власником земельної ділянки площею 5,09 га., розташованої в межах території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. На вказану земельну ділянку він укладав договір оренди з ТОВ "Серпень". У 2016 році дізнався про існування нового договору оренди від 10 липня 2013 року строком на 16 років, який він начебто переоформив з ТОВ Колосс , що було засноване попереднім орендарем. Посилаючись на те, що вказаний договір оренди землі з ТОВ "Колосс" він не підписував, договір не відповідає його внутрішній волі, просить визнати цей договір недійсним та стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з викладених у позові підстав просив про його задоволення.

Представники відповідача позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 5,09 га, кадастровий номер: 4825783400:11:000:0047, яка розташована на території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії IV-МК № 036132, виданим Новотимофіївською сільською радою 05 березня 2001 року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1446 (а.с.4).

У 2008 році між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ПП Серпень-2003 в особі ОСОБА_5 укладався договір оренди вищевказаної земельної ділянки, терміном на 5 років.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 10 липня 2013 року ОСОБА_4 передав земельну ділянку в оренду ТОВ Колосс , строком на 16 років (а.с.48-49).

21 січня 2014 року даний договір зареєстровано реєстраційною службою Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області, про що надано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.9-10).

Як стверджує позивач про наявність спірного договору він дізнався у 2016 році, до цього часу вважав, що земельна ділянка продовжує перебувати в оренді у ТОВ Серпень-2003 , від якого він й отримав орендну плату за 2014-2015 роки.

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст.18 Закону).

У відповідності до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (стронами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відсутність свого волевиявлення на вчинення договору оренди земельної ділянки позивач обґрунтовує тим, що даний договір він не підписував.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, які визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ст.61 ЦПК).

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи № 108 від 18 квітня 2017 року, виконаної Миколаївським НДЕКЦ, призначеної судом за клопотанням позивача, підпис у графі "ОРЕНДОДАВЕЦЬ" в розділі "Підписи сторін" в договорі оренди землі від 10 липня 2013 року, укладеному між ОСОБА_4 та ТОВ "Колосс" в особі директора ОСОБА_5, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Таким чином, доводи позивача про відсутність у нього волевиявлення на укладення договору оренди земельної ділянки від 10 липня 2013 року з ТОВ Колосс знайшли своє підтвердження.

Доводи відповідача про те, що позивач отримував орендну плату, писав заяву від 07.12.2015 року у якій просив перерахувати йому орендну плату на платіжну картку, поставив свій підпис в акті приймання-передачі, свідчить про наявність його волевиявлення на укладення договору, є необґрунтованими, оскільки не підтверджують дійсність самого договору, який позивач не підписував, а відтак і не виражав свою волю на його укладення. Той факт, що позивач отримував орендну плату у період дій нових орендних відносин не свідчить про схвалення ним спірного правочину, оскільки земельну ділянку попередній орендар йому не повернув, а про те, що попередній орендар припинив свою діяльність позивачеві ніхто не повідомляв. Наявність підпису у акті приймання-передачі земельної ділянки ще не свідчить про наявність волевиявлення сторони на укладення договору оренди земельної ділянки у належній формі та досягнення між сторонами згоди щодо всіх його істотних умов. Доказів того, що позивач уповноважив іншу особу підписати спірний договір суду не надано.

За такого позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 640 грн. судового збору та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи у сумі 900 грн. 48 коп..

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Колосс про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, - задовільнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колосс", зареєстрований Снігурівським районним управлінням юстиції Миколаївської області 21 січня 2014 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" на користь ОСОБА_4 640 грн. судового збору та 900 грн. 48 коп. витрат за проведення почеркознавчої експертизи, а всього 1540 грн.48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Снігурівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ