Рішення

від 18.04.2017 по справі 904/12435/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.2017 Справа № 904/12435/16

За позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3, м. Дніпро в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля), м. Київ

до Відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЛЬ-КІРОВСЬКЕ", м. Дніпро

Відповідач - 2: Державної реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської районної державної адміністрації, смт. Слобожанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

Третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Державне підприємство "Дніпродіпрошахт", м. Дніпро

Третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Січінвест", м. Дніпро

про скасування запису про проведення державної реєстрації речового права та витребування майна

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від прокуратури: ОСОБА_1, прокурор відділу, посвідчення № 028865 від 17.09.2014р.

Від позивача: не з'явився

Від відповідача - 1: не з'явився

Від відповідача - 2: не з'явився

Від третьої особи - 1: не з'явився

Від третьої особи - 2: ОСОБА_2 - керівник

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЛЬ-КІРОВСЬКЕ" та до Державної реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської районної державної адміністрації, в якому просить:

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль-Кіровське" на користь Держави України в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України нерухоме майно - База відпочинку "Оріль", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, вул. Орельська, 9-А та складається з будівель та споруд: літній будинок "А", загальною площею 14,7 кв.м.; літній будинок "А1", загальною площею 15 кв.м.; літній будинок "А2", загальною площею 16,6 кв.м.; літній будинок "А3", загальною площею 14,9 кв.м.; літній будинок "А4", загальною площею 15,2 кв.м.; літній будинок "А5", загальною площею 18,7 кв.м.; літній будинок "А6", загальною площею 17,5 кв.м.; літній будинок "А7", загальною площею 16,5 кв.м.; літній будинок "А8", загальною площею 15,7 кв.м.; літній будинок "А9", загальною площею 15,5 кв.м.; літній будинок "А10", загальною площею 15,3 кв.м.; літній будинок "А11", загальною площею 15,2 кв.м.; літній будинок "А12", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А13", загальною площею 25,2 кв.м.; літній будинок "А14", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А15", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А16", загальною площею 15,2 кв.м.; літній будинок "А17", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А18", загальною площею 15 кв.м.; будівля кухні "Б", загальною площею 70,9 кв.м.; ігровий павільйон "В", загальною площею 53,1 кв.м.; складське приміщення "Г", загальною площею 59,4 кв.м.; вбиральня "Д"; вбиральня "Ж"; літній душ"Е"; огорожа № 1-4; колодязь "к"; зливна яма,з.я.; навіс "Л";

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 14602151 про проведену державну реєстрацію права власності на нерухоме - Базу відпочинку "Оріль", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Обухівка, вул. Орельська, 9-А, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріль-Кіровське"

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 14602092 про проведену державну реєстрацію права власності на нерухоме - Базу відпочинку "Оріль", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Обухівка, вул. Орельська, 9-А, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріль-Кіровське" Ухвалою від 13.02.2017р. до участі у справі залучено третю особу - 1, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Державне підприємство "Дніпродіпрошахт" та третю особу - 2, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Січінвест".

06.03.2017 третя особа-1 надала пояснення, в яких позовні вимоги визнала у повному обсязі.

27.03.2017 прокурор надав до справи заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить:

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль-Кіровське" на користь Держави України в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України нерухоме майно - База відпочинку "Оріль", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, вул. Орельська, 9-А та складається з будівель та споруд: літній будинок "А", загальною площею 14,7 кв.м.; літній будинок "А1", загальною площею 15 кв.м.; літній будинок "А2", загальною площею 16,6 кв.м.; літній будинок "А3", загальною площею 14,9 кв.м.; літній будинок "А4", загальною площею 15,2 кв.м.; літній будинок "А5", загальною площею 18,7 кв.м.; літній будинок "А6", загальною площею 17,8 кв.м.; літній будинок "А7", загальною площею 16,5 кв.м.; літній будинок "А8", загальною площею 15,7 кв.м.; літній будинок "А9", загальною площею 15,5 кв.м.; літній будинок "А10", загальною площею 15,3 кв.м.; літній будинок "А11", загальною площею 15,2 кв.м.; літній будинок "А12", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А13", загальною площею 25,2 кв.м.; літній будинок "А14", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А15", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А16", загальною площею 15,2 кв.м.; літній будинок "А17", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А18", загальною площею 15 кв.м.; будівля кухні "Б", загальною площею 70,9 кв.м.; ігровий павільйон "В", загальною площею 53,1 кв.м.; складське приміщення "Г", загальною площею 59,4 кв.м.; вбиральня "Д"; вбиральня "Ж"; літній душ"Е"; огорожа № 1-4; колодязь "к"; зливна яма,з.я.; навіс "Л", та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріль-Кіровське" повернути нерухоме майно - База відпочинку "Оріль" Міністерству енергетики та вугільної промисловості України шляхом підписання акту приймання-передачі .

Позивач, у судовому засіданні 27.03.2017, підтримав позовні вимоги прокурора, надав письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких зазначив, що всупереч рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 у справі № 8/594-07 та від 11.07.2008 у справі № 8/593-07, ТОВ «Компанія Січінвест» здійснено повне відчуження нерухомого майна бази відпочинку «Оріль» в складі будівель та споруд: літ. А; А1-А18; будівля «Б» цегла, площею 70,9 кв.м; ігровий павільйон «В» ; складське приміщення «Г» ; вбиральня «Д» , вбиральня «Ж» , літній душ «Е» , огорожа № 1-4, колодязь «к» , з/б кільця, зливна яма «з.я.» з/б кільця на користь ТОВ «Оріль-Кіровське» .

Крім того, позивач зазначив, що ДВАТ «Дніпродіпрошахт» було створено шляхом корпоратизації, на підставі Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 № 310/93, у порядку, визначеному Положенням про порядок корпоратизації підприємств, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 №508, шляхом перетворення Державного проектного інституту «Дніпродіпрошахт» у ДВАТ «Дніпродіпрошахт» . Згідно додатку №2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.2005р. № 417-р, повноваження з управління корпоративними правами держави в ДВАТ «Дніпродіпрошахт» було передано Мінвуглепрому. Засновником та власником 100% пакету акцій ДВАТ «Дніпродіпрошахт» є держава в особі Мінвуглепрому. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015р. у № 8/593-07 та від 10.12.2015р. у справі № 8/594-07 здійснено заміну Державного Відкритого акціонерного товариства «Дніпродіпрошахт» на правонаступника Державне підприємство «Дніпродіпрошахт» , та здійснено заміну позивача - Міністерства вугільної промисловості України на правонаступника - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Отже, спірне нерухоме майно бази відпочинку «Оріль» , яке було неправомірно відчужено ТОВ «Компанія Січінвест» на користь ТОВ «Оріль-Кіровське» підлягає поверненню до державної власності в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яке є правонаступником Міністерства вугільної промисловості України Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010р. № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» , скасувавши запис про проведену державну реєстрацію права власності ТОВ „Оріль-Кіровське» на спірне нерухоме майно.

Третя особа -2 надала 27.03.2017 пояснення на позов, в яких проти задоволення позову заперечила та зазначила, що заборони на відчуження бази 2008 року були скасовані господарським судом в 2011 році і його право розпоряджатися власним майном нічим не обмежувалось (ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2011 задоволені клопотання ТОВ "Компанія Січінвест", та скасовані заходи забезпечення позову по справам № 8/593-07 та 8/593-07, вжиті ухвалами від 12.11.2007), тому третя особа-2 вважає повністю законним здійснений ним акт продажу бази "Оріль".

Прокурор 18.04.2017 надав докази направлення заяви про уточнення позовних вимог сторонам та підтримав її у повному обсязі.

Враховуючи, що заява про уточнення позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву прокурора до розгляду.

Позивач у судове засідання, призначене на 18.04.2017 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомив належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 0160126491945.

У судове засідання 18.04.2017 представник відповідача -1 не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

При цьому, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу -1 завчасно з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Від відповідача-1 конверти з ухвалами повернулися на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Слід зазначити, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Так, господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача -1 за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем -1 у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач-1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином, оскільки ухвали суду були надіслані на адресу відповідача-1 та не отримані ним внаслідок його недобросовісної поведінки, що полягає у незабезпеченні вчасного отримання поштової кореспонденції за своєю адресою реєстрації.

Відповідач-2 в судові засідання свого представника не направив, відзив на позов не надав.

Суд вважає, що відповідач-2 про розгляд справи в господарському суді був повідомлений належним чином на підставі наступного.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.(п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.)

Так, ухвалу про порушення провадження у справі відповідач-2 отримав 21.02.2017, про що свідчить поштове повідомлення № 5200504657148 (а.с. 131).

Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Отже, приймаючи до уваги, що відповідач-2 знав про наявність в господарському суді справи, він не був позбавлений можливості після отримання ухвали про порушення провадження у справі з'ясувати як в телефонному режимі, так і на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень про стан розгляду справи та надати свої заперечення на позов та докази в їх обґрунтування.

Також в ухвалі про порушення провадження у справі, яка була отримана відповідачем -2 зазначено, що інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\ .

Всупереч цьому, відповідач-2 не скористався належними йому процесуальними правами та не вжив заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Крім цього, відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає, що відповідачі не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Третя особа -1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.03.2017 представником третьої особи заявлялось усне клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справах № 8/593-07 та № 8/594-07 вже було вирішено питання щодо повернення спірного майна позивачу - Міністерству енергетики та вугільної промисловості України.

Ухвалою суду від 06.03.2017 розгляд справи відкладено на 28.03.2017р.

Ухвалами від 28.03.2017 продовжено строк розгляду справи до 25.04.2017 та відкладено розгляд справи на 18.04.2017.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

У судовому засіданні 18.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначено в позовній заяві, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 у справі № 8/594-07 задоволені позовні вимоги прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області та визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна бази відпочинку «Оріль» від 28.12.2006, укладений між Державним відкритим акціонерним товариством «Дніпродіпрошахт» та ТОВ «Компанія Січінвест» , посвідчений державним нотаріусом Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 5-12455, відповідно до якого було відчужено будівлі та споруди: літ. А, А1-А8, складські приміщення Г, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, 9-А, та зобов'язано ТОВ «Компанія Січінвест» повернути у власність держави нерухоме майно бази відпочинку «Оріль» в складі будівель та споруд літ. А, А1-А8, складське приміщення Г, розташованих за адресою: Дніпропетровська область. Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, 9-А.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 у справі № 8/593-07 задоволені позовні вимоги прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області, визначено недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна бази відпочинку «Оріль» від 27.04.2007р., укладений між Державним відкритим акціонерним товариством «Дніпродіпрошахт» та ТОВ «Компанія Січінвест» , посвідчений державним нотаріусом Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 5-2637, відповідно до якого було відчужено будівлі та споруди літ. А9-А18; Будівля «Б» цегла, площею 70,9 кв.м; ігровий павільйон «В» , вбиральня «Д» , вбиральня «Ж» , літній душ «Е» , огорожа №1-4, колодязь «к» , з/б кільця, зливна яма «з.я.» з/б кільця, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, 9-А, та зобов'язано ТОВ «Компанія Січінвест» повернути у власність держави нерухоме майно бази відпочинку «Оріль» в складі будівель та споруд літ. А9-А18; Будівля «Б» цегла, площею 70,9 кв.м; ігровий павільйон «В» , вбиральня «Д» , вбиральня «Ж» , літній душ «Е» , огорожа №1-4, колодязь «к» , з/б кільця, зливна яма «з.я.» з/б кільця, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, 9-А.

Зазначені рішення залишені в силі постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2008 та Вищого господарського суду України від 26.11.2008 (т.2 а.с. 11-19, 29-35)

Проте, ТОВ «Компанія Січінвест» здійснено повне відчуження нерухомого майна бази відпочинку «Оріль» в складі будівель та споруд: літ. А; А1-А18; будівля «Б» цегла, площею 70,9 кв.м; ігровий павільйон «В» ; складське приміщення «Г» ; вбиральня «Д» , вбиральня «Ж» , літній душ «Е» , огорожа № 1-4, колодязь «к» , з/б кільця, зливна яма «з.я.» з/б кільця на користь ТОВ «Оріль-Кіровське» .

Зокрема, ТОВ «Компанія Січінвест» 29.04.2016р. укладено договір купівлі-продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріль-Кіровське» , який зареєстровано в реєстрі за № 1483, відповідно до якого ТОВ «Оріль-Кіровське» передано у власність ? частини бази відпочинку «Оріль» в складі будівель та споруж: літ. А; А1-А18; будівля «Б» цегла, площею 70,9 кв.м; ігровий павільйон «В» ; складське приміщення «Г» ; вбиральня «Д» , вбиральня «Ж» , літній душ «Е» , огорожа № 1-4, колодязь «к» , з/б кільця, зливна яма «з.я.» з/б кільця.

Також, ТОВ «Компанія Січінвест» 30.04.2016р. укладено договір купівлі-продажу з ТОВ «Оріль-Кіровське» , який зареєстровано в реєстрі за №1494, відповідно до якого ТОВ «Оріль-Кіровське» передано у власність ? частини бази відпочинку «Оріль» в складі будівель та споруд: літ. А; А1-А18; будівля «Б» цегла, площею 70,9 кв.м; ігровий павільйон «В» ; складське приміщення «Г» ; вбиральня «Д» , вбиральня «Ж» , літній душ «Е» , огорожа № 1-4, колодязь «к» , з/б кільця, зливна яма «з.я.» з/б кільця.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Кіровське, вул.. Орельська, буд. 9А встановлено, що на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу за ТОВ «Оріль-Кіровське» зареєстровано базу відпочинку «Оріль» в складі будівель та споруд: літній будинок «А» , загальною площею 14,7 кв.м; літній будинок «А1» , загальною площею 15 кв.м; літній будинок «А2» , загальною площею 16,6 кв.м; літній будинок «А3» , загальною площею 14,9 кв.м; літній будинок «А4» , загальною площею 15,2 кв.м; літній будинок «А5» , загальною площею 18.7 кв.м; літній будинок «А6» , загальною площею 17.8 кв.м; літній будинок «А7» , загальною площею 16.5.кв.м; літній будинок «А8» , загальною площею 15,7 кв.м; літній будинок «А9» , загальною площею 15,5 кв.м; літній будинок «А10» , загальною площею 15,3 кв.м; літній будинок «А11» , загальною площею 15,2 кв.м; літній будинок «А12» , загальною площею 15,1 кв.м; літній будинок «А13» , загальною площею 25.2 кв.м; літній будинок «А14» , загальною площею 15,1 кв.м; літній будинок «А15» , загальною площею 15,1 кв.м; літній будинок «А16» , загальною площею 15,2 кв.м; літній будинок «А17» , загальною площею 15,1 кв.м; літній будинок «А18» , загальною площею 15 кв.м; будівля кухні «Б» . загальною площею 70,9 кв.м; ігровий павільйон «В» , загальною площею 53,1 кв.м; складське приміщення «Г» , загальною площею 59,4 кв.м; вбиральня «Д» ; вбиральня «Ж» ; літній душ «Е» ; огорожа №1-4; колодязь «к» ; зливна яма, з.я.; навіс «Л» .

Прокурор вважає, що зазначені обставини свідчать про порушення майнових прав держави на спірне нерухоме майно в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до частини 1 статті 133 Господарського кодексу України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно з частинами 1, 4 статті 147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України, Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами (ст. 326 ЦК України)

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що , якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом третім частини першої статті 388 Цивільного кодексу України передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Пунктом 3 листа Верховного Суду України від 01.03.2013 "Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за II півріччя 2012 р." передбачено, відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього. Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що у разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. За змістом ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна відповідачу.

Згідно пунктів 21, 22, 23, 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов'язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини. У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів. Відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. При цьому суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача. Факт знаходження майна на балансі особи сам по собі не є доказом права власності чи законного володіння. Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК.

Відповідно до пункту 2 листа Верховного Суду України від 01.04.2012 "Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за 2010-2011 роки", при вирішенні спорів про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до статей 387, 388 ЦК необхідно встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав його у володіння, за наявності на це згоди законного розпорядника зазначеного майна (постанова Верховного Суду України від 28 березня 2011 р. у справі N 3-17гс11 (Постанова N 3-17гс11)).

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Приймаючи до уваги положення наведених норм та зважаючи на те, що рішеннями господарського суду Дніпропетровської області у справах № 8/593-07 та 8/594-07 визнано недійсними укладені між Державним ВАТ "Дніпродіпрошахт" та ТОВ "Компанія Січінвест", договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна бази відпочинку "Оріль" від 27.04.2007 та 28.12.2006 відповідно, та зобов'язано ТОВ "Компанія Січінвест" повернути спірну нерухомість у державну власність, суд приходить до висновку, що ТОВ "Компанія Січінвест" здійснило незаконне відчуження нерухомого майна Бази відпочинку Оріль на користь ТОВ Оріль-Кіровське .

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015 у справі № 8/593-07 та від 10.12.2015 у справі № 8/594-07 здійснено заміну Державного Відкритого акціонерного товариства «Дніпродіпрошахт» на правонаступника Державне підприємство «Дніпродіпрошахт» , та здійснено заміну позивача - Міністерства вугільної промисловості України на правонаступника - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Таким чином, уповноваженим органом державної влади щодо захисту інтересів Держави щодо спірного нерухомого майна є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Порушення інтересів держави в особі уповноваженого органу - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - полягає у тому, що згідно з Конституцією України право державної власності захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів, порушення закону при відчуженні державного майна є порушенням державних майнових та економічних інтересів. Незаконне відчуження державного майна шляхом відчуження на користь третіх осіб є прямим порушенням вимог цивільного законодавства та ставить під загрозу непорушність інституту права власності, що є підставою для вжиття заходів прокурорського реагування представницького характеру.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, уповноваженим органом - Міністерством енергетики та вугільної промисловості України - не вжито заходів щодо виконання рішень господарського Дніпропетровської області від 11.07.2008 у справах №№ 8/594-07 та 8/593-07, не вжито заходів щодо захисту інтересів Держави та реалізації наданих законом повноважень шляхом витребування нерухомого майна, що призводить до порушення майнових та економічних інтересів Держави.

Крім того, як вбачається із п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 року за № 9, норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужено третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання індикаційного позову.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Враховуючи викладене, спірне нерухоме майно бази відпочинку «Оріль» , яке було неправомірно відчужено ТОВ «Компанія Січінвест» на користь ТОВ «Оріль-Кіровське» підлягає поверненню до державної власності в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яке є правонаступником Міністерства вугільної промисловості України Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010р. № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» , у зв'язку з чим позовні вимоги в частині витребування у ТОВ Оріль-Кіровське на користь Держави України в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України нерухомого майна - Бази відпочинку "Оріль", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, вул. Орельська, 9-А шляхом підписання акту приймання-передачі майна підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ч.2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Як зазначено у позовній заяві, скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на нерухоме майно - бази відпочинку Оріль за ТОВ Компанія Січінвест та зареєструвати за державою в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на даний час неможливо, у зв'язку з повним відчуженням нерухомого майна - бази відпочинку Оріль на користь ТОВ Оріль-Кіровське та відповідної реєстрації за ТОВ Оріль-Кіровське у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання Державної реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської районної державної адміністрації скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 14602151 та № 14602092 про проведену державну реєстрацію права власності на нерухоме - Базу відпочинку "Оріль", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Обухівка, вул. Орельська, 9-А, за Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІЛЬ-КІРОВСЬКЕ" , які є похідними від основної.

Клопотання Третьої особи-2 про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає на підставі наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 у справі № 8/594-07 задоволені позовні вимоги прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна бази відпочинку "Оріль" від 28.12.2006, укладений між Державним відкритим акціонерним товариством "Дніпродіпрошахт" та ТОВ "Компанія Січінвест", посвідчений державним нотаріусом сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контри ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі № 5-12455, та зобов'язано ТОВ "Компанія Січінвест" повернути у власність держави нерухоме майно бази відпочину "Оріль" в складі будівель та споруд літ. А, А1-А8, складське приміщення Г, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, 9-А.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 у справі № 8/593-07 задоволені позовні вимоги прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна бази відпочинку "Оріль" від 27.04.2007, укладений між Державним відкритим акціонерним товаритсвом "Дніпродіпрошахта" та ТОВ "Компанія Січінвест", посвідчений державним нотаріусом сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 5-2637, та зобов'язано ТОВ "Компанія Січінвест" повернути у власність держави нерухоме майно бази відпочинку "Оріль" в складі будівель та споруд літ. А9-А18; будівля "Б" цегла, площею 70,9 кв.м; ігровий павільйон "В", вбиральня "Д", вбиральня "Ж", літній душ "Е", огорожа № 1-4, колодязь "к". з/б кільця, зливна яма "з.я." з/б кільця, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, 9-А.

Як вбачається з рішень господарського суду Дніпропетровської області у справах № 8/593-07 та № 8/594-07, позови було пред'явлено до ТОВ "Компанія Січінвест" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання повернути у власність держави нерухоме майно.

В свою чергу, у даній справі керівником Дніпропетровської міської прокуратури №3 пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль-Кіровське" про витребування майна та скасування записів про проведення державної реєстрації речового права, що у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України не є тотожними зі справами № 8/593-07 та № 8/594-07. Тобто, у справі № 904/12435/16 позов пред'явлено до іншого відповідача та з інших підстав.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль-Кіровське" (49061, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39044349) на користь Держави України в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30, код ЄДРПОУ 37471933) нерухоме майно - База відпочинку "Оріль", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, вул. Орельська, 9-А та складається з будівель та споруд: літній будинок "А", загальною площею 14,7 кв.м.; літній будинок "А1", загальною площею 15 кв.м.; літній будинок "А2", загальною площею 16,6 кв.м.; літній будинок "А3", загальною площею 14,9 кв.м.; літній будинок "А4", загальною площею 15,2 кв.м.; літній будинок "А5", загальною площею 18,7 кв.м.; літній будинок "А6", загальною площею 17,8 кв.м.; літній будинок "А7", загальною площею 16,5 кв.м.; літній будинок "А8", загальною площею 15,7 кв.м.; літній будинок "А9", загальною площею 15,5 кв.м.; літній будинок "А10", загальною площею 15,3 кв.м.; літній будинок "А11", загальною площею 15,2 кв.м.; літній будинок "А12", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А13", загальною площею 25,2 кв.м.; літній будинок "А14", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А15", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А16", загальною площею 15,2 кв.м.; літній будинок "А17", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А18", загальною площею 15 кв.м.; будівля кухні "Б", загальною площею 70,9 кв.м.; ігровий павільйон "В", загальною площею 53,1 кв.м.; складське приміщення "Г", загальною площею 59,4 кв.м.; вбиральня "Д"; вбиральня "Ж"; літній душ "Е"; огорожа № 1-4; колодязь "к"; зливна яма, з.я.; навіс "Л" та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріль-Кіровське" (49061, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39044349) повернути нерухоме майно - База відпочинку «Оріль» Міністерству енергетики та вугільної промисловості України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30, код ЄДРПОУ 37471933), шляхом підписання акту приймання-передачі майна.

Зобов'язати Державну реєстраційну службу речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської районної державної адміністрації (52005, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул.. Теплична, 5, код ЄДРПОУ 04052264) скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 14602151 про проведену державну реєстрацію права власності на нерухоме - Базу відпочинку "Оріль", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Обухівка, вул. Орельська, 9-А, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріль-Кіровське" (49061, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39044349), про що видати наказ.

Зобов'язати Державну реєстраційну службу речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської районної державної адміністрації (52005, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул.. Теплична, 5, код ЄДРПОУ 04052264) скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 14602092 про проведену державну реєстрацію права власності на нерухоме - Базу відпочинку "Оріль", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Обухівка, вул. Орельська, 9-А, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріль-Кіровське" (49061, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39044349), про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль-Кіровське" (49061, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39044349) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького,38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, ЄДРПОУ 02909938, код класифікації бюджету 2800) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 6 696,91 грн. (шість тисяч шістсот дев'яносто шість грн. 91 коп.), про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 21.04.2017

Суддя ОСОБА_4